ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ. 1. Які переваги і недоліки мають інвестиції в дорогоцінні метали та предмети мистецтва?

1. Які переваги і недоліки мають інвестиції в дорогоцінні метали та предмети мистецтва?

2. Чому різні об’єкти інвестування характеризуються різним ступенем ліквідності?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте матеріал параграфа 17 розділу 8.

2. Повторіть хід розв’язування задач 1 – 2, які ви опрацювали під час уроку в робочому зошиті.

3. Вивчіть головні поняття за матеріалом цього параграфа, подані в словнику основних термінів.

4. Виконайте домашні завдання 3–5 (стор. 70–71).

ВІДПОВІДІ ДО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Завдання 3

1. – нерухомість, рухоме майно, небанківські метали;

2. – аукціонних будинків, арт-фондів, окремих банківських установ і професійних консультантів – знавців ринку мистецтва;

3. – отримання максимальної користі в результаті використання нерухомості; отримання доходу при перепродажу об’єктів нерухомості; отримання доходу при наданні нерухомості в оренду; отримання пасивного доходу за стабільного підвищення цін на нерухомість.

Завдання 4. Тести

1. – б); 2. – б); 3. – г); 4. – в); 5. – а); 6. – б); 7. – б).

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Арт-банкінг – надання банками консультацій та допомоги у здійсненні інвестицій у мистецькі твори з метою отримання інвесторами прибутку в майбутньому.

Арт-фонди – один із різновидів інвестиційних фондів, який залучає кошти інвесторів на тривалі терміни і здійснює вкладення в перспективні твори мистецтва з метою отримання прибутку.

Девелоперська компанія –фірма, яка здійснює інвестиції, починаючи зі знаходження земельної ділянки, проектування, власне процесу ведення будівництва і наданні нерухомості в експлуатацію.

Іпотечне кредитування – надання кредитів під заставу нерухомості.

Ліквідність інвестицій – здатність за короткий час і без суттєвих фінансових втрат перетворити інвестиції на грошові кошти.

Металеві рахунки – банківські вклади, які призначені для зберігання дорогоцінних металів.

Нерухоме майно – земельні ділянки, житлові і нежитлові будинки, споруди або їхні окремі частини.

Рухоме майно – матеріальні цінності, які можна переміщувати у просторі без заподіяння їм шкоди. Це речі, які не пов’язані із землею і не прикріплені до неї, а їх переміщення не викликає суттєвої зміни їхніх властивостей.

8 5

1. Підписання угоди про співробітництво між Банком-кредитором і Продавцем-автосалоном.

2. Передача Банку Покупцем-позичальником пакета документів для прийняття рішення про видачу автокредиту.

3. Укладення договорів купівлі-продажу автотранспорту між Продавцем-авто­салоном і Покупцем-позичальником.

4. Перерахування Покупцем авансу на користь Продавця.

5. Реєстрація автотранспорту в органах Державної автомобільної інспекції.

6. Укладення договору кредиту між Банком і Покупцем.

7. Укладення і нотаріальне посвідчення договору застави автотранспорту.

8. Оформлення договору страхування та сплата страхового платежу.

9. Перерахування Банком кредитних коштів Продавцю.

10. Передача Продавцем автотранспорту Покупцю.

Рис. 19.2. Етапи процесу банківського автокредитування

З наведеної схеми бачимо, що автокредити часто надають за умов встановленого співробітництва між банком та автосалоном. Відтак саме в автосалоні покупцю повідомляють розташування найближчої філії (від­ділення) банку або ж робоче місце представника банку може безпосередньо бути в автосалоні для надання негайної консультації з приводу авто­кредитування.

Зрозуміло, що у схемі автокредитування, в якій укладено угоду між банком і продавцем-автосалоном, ідеться про надання кредиту для придбання нового автомобіля.Деякі банки пропонують авто­кредити і для придбання вживаних автомобілів (у такому разі банк прово­дить незалежну експертизу технічного стану автомобіля, меншим є термін кредитування і вищими процентні ставки).

Позичальникові слід ретельно проаналізувати всі умови авто­кре­дитування в різних банках, обрати для себе найбільш вигідний і прийнятний варіант.

Важливо пам’ятати, що всі умови автокредитування передбачені у кредитному договорі між банком і позичальником (терміни кредитування, процентна ставка, схема погашення процентів, інші комісії банку тощо). Ці умови значною мірою залежать від попиту і пропозиції на кредитному ринку, кредитної політики банку, особливостей схеми автокредитування тощо.

З наведеної схеми автокредитування бачимо, що необхідною умовою автокредитування є передання в заставу придбаного у кредит автомобіля (нотаріальне посвідчення договору застави), а також страхування авто­транспорту (повне КАСКО). Очевидно, що це накладає додаткові витрати (крім процентів) щодо автокредитування. Більше того, у деяких банках передбачена і разова комісія та комісія за безготівковий перерахунок коштів. Саме тому потенційному позичальникові слід прийняти виважене рішення як щодо вибору схеми автокредитування та кредитної установи, що пропонує ці послуги, так і щодо доцільності скористатися послугою автокредитування в цілому.

ü Для того, щоб зрозуміти, які вигоди отримає споживач та які витрати понесе, користуючись послугою автокредитування, роз-
глянемо приклад. Розгорніть робочий зошит і розв’яжіть задачу 1 (стор. 74–75).

Задача 1

Умова. Громадянин Іваненко Василь Петрович звернувся в банк із клопотанням про надання кредиту для придбання нового автомобіля DAEWOO LANOS, вартість якого становить 70 000 грн.

Умови банківського автокредитування такі:

· термін кредиту – 5 років;

· відсоткова ставка – 16% річних;

· комісія за видачу кредиту та перерахування коштів продавцю – 1% від суми кредиту (одноразова оплата);

· авансовий платіж – 30% від загальної вартості автомобіля;

· страхування автомобіля (повне КАСКО) – 5% від купівельної вартості автомобіля (щорічно);

· нотаріальне посвідчення договору застави – приблизно 1% від вартості заставленого майна;

· погашення кредиту і сплата процентів здійснюється щомісячно.

Визначити:

1) вигоди і витрати Іваненка В. П. у зв’язку з отриманням послуги банківського автокредитування.

2) якими повинні бути доходи Іваненка В. П., щоб він був спроможним виконувати зобов’язання за кредитом.

Розв’язок

1) Визначаємо витрати Іваненка В. П., що пов’язані з автокреди­туванням:

1. Спершу обчислюємо суму можливого кредиту:

70 000 – (70 000 ´ 30 / 100) = 49 000 (грн).

2. Потім визначаємо орієнтовну суму процентних витрат за місяць (адже з поступовим погашенням кредиту зменшуватиметься сплата процентів):

49 000 ´ 16 / 100 / 365 ´ 30 = 644,38 грн (більш детально з методами погашення кредиту та сплати процентів ознайомимося на наступних уроках).

3. Визначаємо суму щомісячних платежів за кредитом (розрахуємо їх за класичною схемою, що передбачає погашення «тіла» кредиту рівними частинами):

49 000 / 5 / 12 = 816,67 грн (більш детально з методами погашення кредиту ознайомимося на наступних уроках).

4. Визначаємо суму одноразової комісії за видачу кредиту:

49 000 ´ 1 / 100 = 490 грн.

5. Визначаємо суму щорічної суми страхування:

49 000 ´ 5 / 100 = 2 450 грн.

6. Визначаємо розмір плати за нотаріальне посвідчення договору застави: 49 000 ´ 1 / 100 = 490 грн.

7. Підсумовуємо загальні вигоди і витрати від отримання автокредиту (записуємо їх у таблицю):

2) Доходи Іваненка В. П. повинні становити не менше ніж 5 000 грн, які йому буде треба сплатити одноразово при отриманні кредиту, а потім щомісячно сплачувати 1 461 грн (проценти та «тіло» кредиту). Слід зазначити, що сума процентів буде поступово зменшуватись у зв’язку зі зменшенням основної суми заборгованості.

Висновки. Розв’язування задачі нам наглядно продемонструвало, що вигода від придбання та користування бажаним автомобілем за рахунок кредиту пов’язана зі значними витратами позичальника. Тому потенційному позичальникові слід ретельно проаналізувати всі вигоди і витрати, що пов’язані з автокредитуванням, і лише після цього приймати рішення про доцільність скористатися цією послугою кредитних установ.

Cлід зазначити, що серед послуг споживчого кредитування особливу цікавість викликають кредити на житло. Адже наявність житла є не­від’ємною життєвою потребою кожної людини. Однак придбання житла, зокрема можливість сплати повної суми вартості житла одноразовим платежем, є неможливим для переважної більшості громадян. Тому саме кредити на житло дають шанс людині (цілій родині) стати повноправним власником житла ще задовго до повної виплати суми вартості житла. Адже кредити на житло надають на довгий термін, здебільшого до 20–30 років.

Важливо знати, що іпотечні кредити в Україні на сучасному етапі надають різні фінансово-кредитні установи, передусім банки. Причому кожний банк самостійно визначає умови житлового кредитування, розробляючи власні підходи до цієї банківської послуги. В усіх житлових кредитах спільним є те, що їх кредитори надають під заставу нерухомість, що, як правило, придбана за рахунок кредиту, а отже, є іпотечними.

ЦЕ ЦІКАВО!

Термін «іпотека» походить від грецького слова hipotheke – застава, що означає застава (застава землі, нерухомого майна), за якої земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається в заставодавця або третьої особи.

Іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим
майном. Причому заставлене майно залишається у володінні і користуванні іпотекодавця-боржника і служить забезпеченням виконання його зобов’язань перед кредитором.

Таким чином, важливо запам’ятати, що будь-який кредит (а не лише житловий), наданий під заставу нерухомого майна, називається іпотечним кредитом.

Іпотечний житловий кредит – вид споживчого кредиту, що надається кредитними установами фізичним особам, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу для фінансування витрат, пов’язаних із будівництвом або придбанням квартири (житлового будинку), під заставу нерухомого майна (іпотеки), що, як правило, придбане позичальником за рахунок кредиту.

? На яких умовах банки надають іпотечні кредити і які вимоги
банків до споживача послуг іпотечного кредитування

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на табл. 19.2 з матеріалу параграфа.

Таблиця 19.2

Умови надання банками послуг іпотечного
житлового кредитування

Як бачимо з табл. 19.2, вимоги до позичальників за іпотечного кредитування є традиційними, появилась лише одна нова вимога – представлення документів, що підтверджують власність позичальника на предмет іпотеки.

? Яким є механізм іпотечного кредитування, яка схема
та етапність процесу банківського іпотечного кредитування

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на рис. 19.3 з матеріалу параграфа.

6 3

1. Ознайомлення Покупця нерухомості з умовами іпотечного кредитування в банку та подання Покупцем нерухомості документів у Банк для придбання житла у кредит.

2. Прийняття рішення Банком про можливість видачі іпотечного кредиту та інформування про це Покупця-позичальника.

3. Укладення договору купівлі-продажу між Продавцем і Покупцем нерухомості та його нотаріальне посвідчення (з оплатою Позичальником Продавцеві авансового платежу).

4. Укладення кредитного договору між Банком і Покупцем щодо надання кредиту на житло.

5. Укладення іпотечного договору та його нотаріальне посвідчення.

6. Укладення договорів страхування та оплата Покупцем страхових премій.

7. Видача Банком іпотечного кредиту Покупцеві.

Рис. 19.3. Етапи процесу іпотечного житлового кредитування

З наведеної схеми видно, що видача іпотечного кредиту супро­воджується цілою низкою юридичних процедур, які є обов’язковими згідно з чинним законодавством. Так, зокрема, після прийняття рішення банком про видачу позичальнику-покупцю іпотечного кредиту покупцю слід укласти угоду з продавцем (на основі оплати авансового платежу) про купівлю-продаж нерухомості та її нотаріально посвідчити. Відтак від­бувається укладення кредитної угоди між банком і позичальником-покупцем, а на її основі – іпотечної угоди щодо передання в заставу нерухомості. Наступним обов’язковим етапом є страхування ризиків від втрати прав власності на нерухоме майно від випадкового пошкодження, псування і знищення нерухомості, тимчасової втрати працездатності та смерті позичальника, що може настати в результаті нещасного випадку (вимоги Закону України
«Про іпотеку») з наступним укладенням відповідних договорів страхування.
І лише після здійснення всіх цих процедур відбувається видача іпотечного кредиту позичальникові.

Важливо знати, що перш ніж прийняти рішення щодо отримання іпотечного житлового кредиту, незайвим буде заздалегідь розраху­вати всі витрати, що пов’язані з кредитом як одноразового характеру (страхові премії, послуги нотаріуса, послуги щодо оцінки вартості житла, разові комісії банку тощо), так і довготривалі (погашення «тіла» кредиту та сплата про­центів). Адже іпотечний кредит надається на довгий термін (15–30 років), а отже, перед­бачає довготривалі витрати. Тому тільки на основі зваженого підходу слід приймати рішення про доцільність скористатися послугою іпотечного житлового кредитування.

ü Для того, щоб краще зрозуміти, які вигоди отримає споживач і які витрати понесе, користуючись послугою іпотечного креди­тування, розглянемо приклад. Розгорніть робочий зошит і розв’яжіть задачу 2 (стор. 75).

Задача 2

Умова. Громадянин Іваненко Василь Петрович звернувся в банк із клопотанням про надання кредиту для придбання квартири, вартість якої становить 400 000 грн.

Умови банківського іпотечного кредитування такі:

· термін кредиту – 15 років;

· відсоткова ставка – 18% річних;

· комісія за видачу кредиту та перерахування коштів продавцю – 1% від суми кредиту (одноразова оплата);

· авансовий платіж – 20% від загальної вартості квартири;

· експертна оцінка майна (квартири), що пропонується в забезпечення, – приблизно 600 грн;

· страхування заставленого майна – 0,3% від загальної вартості майна (щорічно);

· страхування позичальника від нещасного випадку – 0,3% від загальної суми кредиту;

· нотаріальне посвідчення договору застави – приблизно 1% від вартості заставленого майна;

· погашення кредиту і сплата процентів здійснюється щомісячно.

Визначити:

1) вигоди і витрати Іваненка В. П. у зв’язку з отриманням послуги банківського іпотечного кредитування;

2) якими повинні бути доходи Іваненка В. П., щоб він був спроможним виконувати зобов’язання за кредитом.

Розв’язок

1) Визначаємо витрати Іваненка В. П., що пов’язані з одержанням кредиту на придбання квартири:

1. Спершу обчислюємо суму можливого кредиту:

400 000 – (400 000 ´ 20 / 100) = 320 000 грн.

2. Потім визначаємо орієнтовну початкову суму процентних витрат
за місяць (адже з поступовим погашенням кредиту зменшуватиметься сплата процентів):

320 000 ´ 18 / 100 / 365 ´ 30 = 4 734,25 грн (більш детально з методами погашення кредиту та сплати процентів ознайомимось на наступних уроках).

3. Визначаємо суму щомісячних платежів за кредитом (розрахуємо їх
за класичною схемою, що передбачає погашення «тіла» кредиту рівними частинами):

320 000 / 15 / 12 = 1 777,78 грн (більш детально з методами погашення кредиту ознайомимося на наступних уроках).

4. Визначаємо суму одноразової комісії за видачу кредиту:

320 000 ´ 1 / 100 = 3 200,00 грн.

5. Визначаємо суму щорічної суми страхування заставленого майна:

320 000 ´ 0,3 / 100 = 960,00 грн.

6. Визначаємо суму щорічної суми страхування позичальника від нещасного випадку:

320 000 ´ 0,3 / 100 = 960,00 грн.

7. Визначаємо розмір плати за нотаріальне посвідчення договору застави:

320 000 ´ 1 / 100 = 3 200 грн.

8. Підсумовуємо загальні вигоди та витрати від отримання кредиту на придбання квартири (записуємо їх у таблицю):

2) Доходи Іваненка В. П. (особисті або сумарно з кимось з членів родини, хто може виступити поручителем за цим кредитом) повинні становити не менше ніж 15 500 грн, які будуть необхідними для сплати одноразово при отриманні кредиту, а потім щомісяця треба буде сплачувати 6 512 грн (проценти і «тіло» кредиту). Слід зазначити, що сума процентів буде по­ступово зменшуватись у зв’язку зі зменшенням основної суми заборгованості.

Висновки. Розв’язування задачі нам наочно продемонструвало, що вигода від придбання житла за рахунок кредиту пов’язана зі значними витратами позичальника. Тому потенційному позичальникові слід ретельно проаналізувати всі вигоди і витрати, що пов’язані з іпотечним кедитуванням, і лише після цього приймати рішення про доцільність скористатися цією послугою кредитних установ.

Тільки на основі ретельного аналізу всіх вигід і витрат, пов’язаних із споживчим кредитуванням, споживачеві слід приймати рішення щодо вибору певної схеми (чи різновиду) споживчого кредитування, самого кредитора (виходячи з його умов) та доцільності використання цієї послуги кредитних установ у цілому.

Підсумовуючи вищевикладене та оцінюючи переваги і недоліки споживчого кредитування в цілому, слід зазначити як його позитивні сторони, так і певні недоліки.

До загальних переваг споживчого кредиту слід віднести такі його позитивні характеристики:

· можливість отримати речі, які є необхідними для життя і котрі без використання кредиту можуть бути доступними лише в далекому майбутньому (житло, автомобіль);

· можливість здійснити термінові витрати, які не були передбачені, але вкрай потрібні (ремонт автомобіля після аварії);

· можливість заплатити за товар меншими платежами протягом тривалого періоду;

· безпечність у використанні: коли людина щось купує або мандрує, кредитні картки є більш зручним і надійним засобом платежу в порівнянні з готівковими розрахунками.

Водночас споживчий кредит має і певні недоліки, на які слід звернути особливу увагу:

· придбання певної цінності (товару, автомобіля, житла тощо) у кредит, як правило, обходиться дорожче від їхньої ціни, оскільки за користування кредитом треба сплачувати проценти, комісії та інші супутні виплати;

· іноді кредитні рахунки можуть створювати оману багатства, адже при накопиченні боргів можуть виникати труднощі з їхнім погашенням;

· у психологічному плані негативним є те, що первинне задоволення від товару минає досить швидко, а за нього ще довгий час доведеться виплачувати платежі за кредитом.

Таким чином, кожна доросла людина повинна усвідомлювати, що завдяки споживчому кредиту збільшується купівельна спроможність населення, зростає споживчий попит, краще задовольняються соціальні потреби та життєвий рівень громадян. Однак це не означає, що за отримані кошти в борг не потрібно платити. Більше того, потенційному позичальникові слід добре усвідомлювати, що придбана цінність у борг (за рахунок кредиту) коштуватиме споживачеві значно дорожче від її продажної ціни (ураховуючи всі витрати за кредитом).

Саме тому позичальник як споживач кредитних послуг повинен добре усвідомити всі принципи, умови, переваги і недоліки споживчого кре­дитування. Тільки після такого осмислення слід приймати рішення щодо доцільності скористатися послугою споживчого кредитування, яку пропо­нують різноманітні кредитні установи.

ПІДСУМКИ

1. Споживчий кредит – один із різновидів кредиту, що надається кредитором (банком, іншою фінансовою установою чи під­при­ємством торгівлі) позичальникові, яким виступає здебіль­шого фізична особа, на споживчі цілі (придбання житла, автомобіля, побутової техніки, інших товарів тривалого використання, оплати за навчання тощо).

2. Принципами споживчого кредиту є традиційні принципи креди­тування: поверненість (кредит повинен бути обов’язково повер­нений); терміновість (повернути кредит слід у визначений термін); платність (за можливість користуватися кредитом позичальник, як правило, повинен сплачувати відповідну плату у формі процентів)
і забезпеченість (забезпечення виконання позичальником зобов’я­зань за кредитним договором).

3. Кредитна угода є головним юридичним документом, що обумов­лює права і обов’язки сторін та всі умови надання і погашення
кредиту.

4. Позичальник як споживач кредитних послуг повинен добре усвідомити всі принципи, умови, переваги і недоліки споживчого кредитування. Тільки після їх осмислення слід приймати рішення щодо доцільності скористатися послугою споживчого кредитування, яку пропонують різноманітні кредитні установи.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Сформулюйте визначення поняття «споживчий кредит».

2. Які установи надають послуги споживчого кредитування і хто може стати споживачем цих послуг?

3. Які загальновизнані принципи споживчого кредитування?

4. Який головний юридичний документ обумовлює права і обов’язки кредитора і позичальника при споживчому кредитуванні?

5. Вкажіть переваги і недоліки споживчого кредитування.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: