ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ. В процесі вивчення студент повинен:
В процесі вивчення студент повинен:
1. Зробити опис метаморфічних порід, наведених в таблиці 2.2.
2. Знати генезис, класифікацію, мінеральний склад метаморфічних гірських порід і вихідні породи.
3. Перелік метаморфічних порід:
глинистий сланець, слюдяний сланець, хлоритовий сланець, тальковий сланець, мармур, кварцит, гнейс, роговик (яшма), скарн, серпентиніт (змійовик).
Необхідні матеріали: колекція осадових гірських порід, розчин соляної кислоти (10%).
Таблиця 4 – Метаморфічні гірські породи
| Вид метаморфізму | Умови утворення | Назва породи | Вихідні породи | Структура | Текстура | Головні мінерали |
| регіональний | верхня зона слабкого метаморфізму | глинисті сланці | глинисті породи | схованокристалічна | сланцювата | глинисті мінерали |
| філіти | глини, глинисті сланці | тонкосланцювата | слюда, кварц, польовий шпат | |||
| хлоритові сланці | габро | луската | сланцювата | хлорит, кварц | ||
| талькові сланці | Mg магматичні і осадові породи | сланцювата | тальк, магнезит, хлорит | |||
| середня зона середній ступінь метаморфізму | слюдяні сланці | глини, аргіліти | сланцювата | слюда, кварц, польові шпати | ||
| амфіболіти | габро, базальт, діорит, Mg-Fe доломіти, мергель | кристалічна | сланцювата, гнейсова | рогова обманка, плагіоклаз | ||
| кварцити | піски, піщаники | середньо- і дрібнозерниста | масивна | кварц | ||
| мармури | вапняк, доломіт | кристалічна | масивна | кальцит, доломіт | ||
| нижня зона високого ступеня метаморфізму | гнейси | глинистий сланець, піщаники, граніти | масивна, смугаста, очкова | польові шпати, кварц, біотит |
| Продовження таблиці 4 |
| контактовий | термальний вплив на контакті кислих інтрузій з кислими породами | роговики | глинисті і піщано-глинисті породи, вулканічні породи | сховано-кристалічна | масивна | кварц, біотит, ортоклаз |
| вплив температури і хімічно активних речовин | скарни | вапняки, граніт | кристалічна різнозерниста | масивна | піроксен (діопсид), гранат (гроссуляр-андрадит), епідот, кальцит, (окисли, сульфіди) | |
| серпентиніти | ультраосновні породи | схованокристалічна, волокниста | масивная плямиста, смугаста | серпентин (хрізотил, антигорит), (піроксени, хроміт) |
1.3 Осадові гірські породи
Осадовими називають гірські породи, що утворились на поверхні Землі (в екзогенних умовах) в наслідок накопичення різних мінеральних речовин на дні водоймищ і на суші.
Вихідний матеріал осадових гірських порід утворюється за рахунок руйнування інших, раніш існуючих гірських порід магматичного, метаморфічного або осадового генезису, а також накопичення органічних залишків і вулканогенного матеріалу.
Утворення осадових порід – складний і багатостадійний процес. Він починається з вивітрювання (руйнування) материнської породи, проходить стадії переносу (транспортування) продуктів руйнування і осадження (седиментація, акумуляція). Наступна стадія – перетворення крихкого осадку в осадову гірську породу (діагенез або літифікація), в результаті ущільнення, цементації і біохімічних перетворень осадків. Остання стадія – катагенез.
У відповідності з умовами утворенння (вихідні матеріали) осадові гірські породи підрозділяються на 3 генетичних класи: уламкові (механічні), хімічні і органічні (табл. 5 а,б,в).
Уламкові породи складаються з уламків раніш існуючих порід. Основною класифікаційною ознакою при поділенні уламкових порід на класи є розмір складових часток, що дозволяє виділити серед них псефіти (грубо уламкові), псаміти (середньо уламкові або піщані), алеврити (дрібно уламкові або пилуваті) і пеліти (тонко уламкові, або глинисті породи).
Хімічні породи утворились шляхом випадання в осадок розчинених у воді мінеральних речовин в результаті перенасичення розчину або хімічних реакцій.
Органічні породи (біоліти) сформувались з твердих скелетних залишків різних організмів і рослинного матеріалу.
Хімічні та органічні породи генетично пов’язані між собою взаємними переходами і поділяються на групи за хімічним складом.
Входячи в склад літосфери в невеликих кількостях (1% по масі), осадові породи на поверхні землі поширені більше, ніж інші генетичні типи порід, покриваючи майже 75% поверхні континентальної частини Землі.
Таблиця 5а – Осадові гірські породи
Уламкові породи
| Група | Розмір уламків, мм | Крихкі | Зцементовані | ||
| окатані | кутасті | окатані | кутасті | ||
| Псефіти | >100 100-10 10-2 | валун галька гравій | глиба щебінь дресва | конгломерат конгломерат гравеліт | брекчія брекчія дресв’яник |
| Псаміти | 2-0,1 | Пісок | Пісковик | ||
| Алеврити | 0,1-0,01 | Алеврит, лес, супісок | Алевроліт | ||
| Пеліти | <0,01 | Суглинок, глина | Аргіліт |
Таблиця 5б – Осадові гірські породи
Хімічні породи
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: