Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Лабораторна робота № 1




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання лабораторних робіт та самостійної роботи студентів

з дисципліни «Біологія»

 

    Затверджено методичною радою університету Протокол № ____ від "___" _________ 2011 р.

 

Харків 2011


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ
УНІВЕРСИТЕТ

 

До друку і в світ дозволяю

Проректор Гладкий І.П.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання лабораторних робіт та самостійної роботи студентів

з дисципліни «Біологія» для студентів денної форми навчання

галузь знань 0401 «Природничі науки»

 

 

Усі цитати, цифровий, фактичний матеріал та бібліографічні відомості перевірені, написання одиниць відповідає стандартам   Затверджено методичною радою університету Протокол № ____ від "___" _________ 2011 р.

 

Укладачі: Юрченко В.О., Бригада О.В.

 

Відповідальний за випуск: Внукова Н.В.

Харків 2011


 

Укладачі: проф. кафедри екології, д.т.н. Юрченко В.О.,
ас. Бригада О.В.

 

 

Кафедра екології


Дисципліна “Біологія” відноситься до циклу професійно-орієнтованих дисциплін підготовки фахівців на основі базової вищої освіти за напрямком 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” за освітньо-кваліфікаційним рівнем 6.070800 - бакалавр.

Предметом навчальної дисципліни “Біологія” є педагогічно-адаптована система понять про біологічні закономірності розвитку життя на Землі.

Метою вивчення дисципліни є підготовка фахівців до самостійного вирішування професійних проблем та типових задач на етапах проектування, експлуатації та контролю екологічної безпеки технічних об’єктів з урахуванням біологічних факторів.

Основні задачі дисципліни – формування у студентів комплексу знань, навичок та уявлень для визначення екологічної ситуації в регіонах, ступеню техногенного та антропогенного навантаження на території і акваторії, прогнозування екологічних ситуацій.


Лабораторна робота № 1

ЛАБОРАТОРНИЙ ПОСУД

Мета роботи: вивчити хімічний посуд, який використовується для хімічних і мікробіологічних аналізів в лабораторії.

 

Хімічний посуд, який застосовується в лабораторіях, може бути розділений на ряд груп. За призначенням посуд можна розділити на посуд загального, спеціального призначення та мірний посуд. За матеріалом - на посуд з простого скла, спеціального скла, з кварцу, порцеляновий, металевий (держателі, затискачі), пластмасовий (штативи) та ін.

До групи загального призначення належать ті предмети, які завжди повинні бути в лабораторії і без яких не можна провести більшість робіт. Такими є: пробірки, лійки прості і ділильні, склянки, плоскодонні колби, кристалізатори, конічні колби, колби Бунзена, холодильники, реторти, колби для дистильованої води, трійники, крани і т.п.

До групи спеціального призначення належать ті предмети, які вживаються для одного якого-небудь аналізу, наприклад: апарат Кіпа, апарат Сокслета, колби К'єльдаля, дефлегматори, склянки Вульфа, склянки Тищенко, пікнометри, ареометри, склянки Дрекселя, круглодонні колби, спеціальні холодильники та ін.

До мірної посуді відносяться: мірні циліндри та мензурки, піпетки, бюретки і мірні колби.

 

Посуд загального призначення

Пробірки являють собою вузькі циліндричної форми посудини з заокругленим дном, вони бувають різного розміру та діаметру і з різного скла. Звичайні лабораторні пробірки виготовляють з легкоплавкого скла, але для особливих робіт, коли потрібно нагрівання до високих температур, пробірки виготовляють з тугоплавкого скла або кварцу. Крім звичайних, простих пробірок, застосовують також градуйовані пробірки і центрифужні конічні.

Для зберігання пробірок, що знаходяться в роботі, служать спеціальні дерев'яні, пластмасові або металеві штативи.

Хімічні склянки ‑ це тонкостінні циліндри різної ємності. Вони бувають двох видів: з носиками і без носиків. Так само як і інший скляний хімічний посуд, склянки роблять і з тугоплавкого, і з хімічно стійкого скла.

Плоскодонні колби бувають найрізноманітнішої місткості, починаючи від 50 см3 і до декількох дм3, зі шліфом і без шліфа на горлі. Їх виготовляють із звичайного, а також з кварцового або спеціальних сортів скла.

Промивалки. Для промивання осадів дистильованою водою або будь-яким розчином, для змивання осадів з фільтрів і стінок посуду застосовують так звані промивалки. Вони служать і для зберігання невеликих кількостей дистильованої води.

Конічні колби (Ерленмейера) знаходять широке застосування при аналітичних роботах (титрування). Вони бувають різної місткості, з носиками і без носиків. Крім того, для деяких робіт застосовуються колби з притертою пробкою.

Кристалізатори - тонкостінний скляний плоскодонний посуд різних діаметрів і ємностей. Їх застосовують при перекристалізації речовин, а іноді в них проводять випарювання.

 

Посуд спеціального призначення

Холодильники - прилади, які застосовують для охолодження та конденсації. У залежності від умов роботи рідина, що утворюється в холодильнику при охолодженні парів (конденсат), повинна або виділяється в приймач, або повертатися в ту посудину, в якій проводять нагрівання. Ця різниця в призначенні холодильників визначає їх форму та назву. Холодильники, призначені для збирання конденсату, називають прямими, а холодильники, з яких конденсат повертається в процес, називають зворотними.

Круглодонні колби виготовляють із звичайного і зі спеціального скла. Все, що сказано про поводження з плоскодонними колбами, відноситься і до круглодонних; їх застосовують при багатьох роботах. Деякі круглодонні колби мають коротке, але широке горло. Для нагрівання круглодонні колб на голому полум'я застосовують азбестові сітки з поглибленням.

Колби К'єльдаля мають грушоподібну форму і подовжене горло, їх застосовують для визначення азоту за К’єльдалем; ємність їх зазвичай від 300 до 800 см3. Такі колби виготовляють з тугоплавкого і термостійкого скла.

Ексикатор - прилад, який застосовують для повільного висушування і для збереження речовин, що легко поглинають вологу з повітря. Ексикатор закривають скляними кришками, краї яких притерті до верхньої частини ємності.

 

Мірний посуд

Мірним називають посуд, який вживають для вимірювання об'єму рідини.

Мірні циліндри - скляні товстостінні посудини з нанесеними на зовнішній стінці поділами, які вказують обсяг у мілілітрах. Вони бувають найрізноманітнішої ємності: від 5-10 см3 до 1 дм3 і більше. Для того щоб відміряти потрібний обсяг рідини, її наливають у мірний циліндр до тих пір, поки нижній меніск не досягне рівня потрібного поділу.

Піпетки для рідин. Звичайні піпетки (піпетки Мора) представляють собою скляні трубки невеликого діаметру з розширенням посередині. Нижній кінець піпетки злегка відтягнуть і має діаметр близько 1 мм. Піпетки бувають ємністю від 1 до 100 см3, у верхній частині їх є мітка, до якої набирають рідину.

Широко застосовують також градуйовані піпетки різної ємності, на зовнішній стінці яких нанесені поділки в 0,1 см3.

Бюретки застосовують при титруванні, для вимірювання точних обсягів та ін. Розрізняють бюретки об'ємні, вагові, поршневі, мікробюретки і газові.

Мірні колби ‑ украй необхідний посуд для більшості аналітичних робіт; вони являють собою плоскодонні колби різної ємності. На горлі колби є кільцева позначка, а на самій колбі витравлено число, яке вказує її ємність у мілілітрах при певній температурі. Наведена ємність означає, що при даній температурі об'єм води, налитої в колбу до мітки, точно відповідає вказаному. Обсяг вилитої з колби води буде дещо менше поміченого, так як частина її залишиться на стінках. Тому мірні колби не придатні для відмірювання точного обсягу води з подальшим виливанням її.

Мірні колби служать для розведення різних розчинів до певного обсягу або ж для розчинення якої-небудь речовини в певному обсязі відповідного розчинника.

 

Порцеляновий посуд

Порцеляновий посуд має ряд переваг перед скляним: він міцніший, витримує сильне нагрівання, в нього можна наливати гарячі рідини, не боючись за цілість посуду, і т.д. Недоліком порцелянових виробів є те, що вони важкі, непрозорі і значно дорожче скляних.

Випарювальні чашки широко застосовують в лабораторіях для випарювання різних розчинів. Вони бувають найрізноманітніших ємностей, з діаметром від 3-4 см до 50 см і більше. Їх можна нагрівати на голому полум'ї, однак при випаровуванні слід застосовувати азбестові сітки або водяні лазні, оскільки нагрівання в цьому випадку більш рівномірне.

Ступки застосовують для роздрібнення твердих речовин.

Тиглі порцелянові судини з порцеляновими кришками. У тиглях прожарюють речовини, спалюють органічні сполуки при визначенні зольності і т.д. У більшості випадків нагрівання тиглів проводять прямо на пальнику без застосування азбестованих сіток або лазень.

Питання для самоперевірки

1. Класифікація лабораторного посуду.

2. Що відноситься до посуду спеціального призначення?

3. Назвіть основні переваги порцелянового посуду.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных