Дидактичні матеріали. До психологічних параметрів можна застосовувати принципову схему модельних психологічних характеристик спортсменів

До психологічних параметрів можна застосовувати принципову схему модельних психологічних характеристик спортсменів, запропоновану Б. Блюменштейном та М. Худадовим (рис 2.1).

Дана модель є умовним поділом психологічних параметрів моделей найсильніших спортсменів, оскільки елементи кожного рівня присутні при досягненні високого результату. В той самий час значення компонентів 1-го й 2-го рівнів у спортсменів високого класу досить високе, оскільки вони сприяють досягненню стабільності змагальної діяльності й високого результату.

На першому рівні знаходяться психічні якості, що забезпечують спортсмену можливість за екстремальних умов змагальної діяльності досягти високого результату.

Однією з умов цього є сформованість свого, найбільш раціонального стилю діяльності (включаючи власний тип психорегулювання, оптимальний передстартовий стан, високий рівень морально-вольової підготовленості, ефективну структуру мотивації, оптимальне функціонування психофізіологічних функцій).

Спортивний результат

Індивідуальний стиль діяльності (техніка спортсмена)

Мотивація досягнення високого спортивного результату

Основні властивості нервової системи

Рис 2. 1. Психологічні параметри моделей сильніших спортсменів

Забезпечення ефективного функціонування другого рівня – дуже складний процес, бо саме тут відбувається формування тих глибинних механізмів психіки спортсмена внаслідок копіткої тренувальної роботи: вдосконалення техніко-тактичної майстерності спортсмена, його психологічна підготовка, закріплення системи мотивації і ціле покладання та багато іншого. Тут же формуються специфічні, характерні тільки для даного виду спорту властивості й якості, певний тип психорегуляції і тренувальні психофізіологічні показники (сенсомоторика, специфічна перцепція тощо). У більшості випадків саме на даному рівні закінчується основна діяльність відносно відбору спортсменів, оскільки недостатній розвиток чи відсутність будь-якого психологічного параметра модельної характеристики на другому рівні навряд чи дозволить спортсмену ефективно вести боротьбу, виявляючи параметри, необхідні для першого рівня.

Третій рівень – це психологічні якості особистості спортсмена, притаманні йому, що є базою для наступного формування тих властивостей особистості спортсмена, котрі потрібні для досягнення високих результатів саме в даному виді спорту. Саме з таких властивостей і якостей, обумовлених специфікою виду спорту, буде надалі закладатися фундамент для досягнення високих результатів в обраному виді спорту.

Вирішуючи конкретні завдання психологічної підготовки, тренер-практик чи спортивний психолог у процесі підготовки спортсменів повинен наповнити дану схему конкретним змістом, але при цьому йому завжди потрібно враховувати, що не можна встановлювати жорсткі кількісні модельні характеристики до психологічних показників висококваліфікованих спортсменів, оскільки вони мають дуже широкі можливості компенсації різних проявів психіки та неповторну індивідуальність психологічного регулювання.

Як критерії спортивної придатності розглядають такі підструктури особистості: підструктура на рівні нервових процесів; підструктура на рівні психічних процесів; підструктура на рівні спрямованості особистості й соціально-обумовлених взаємовідносин.

Підструктура на рівні нервових процесів вміщує нейродинамічні властивості сили, лабільності, рухливості, динамічності й балансу процесів збудження і гальмування.

Підструктура на рівні психічних процесів. Тут необхідно відзначити два аспекти:

· для успішного професійного становлення в кожному конкретному виді спорту необхідна наявність у спортсмена певних психологічних якостей та властивостей відповідно до вимог конкретного виду спорту, на основі яких і буде здійснюватися подальше спортивне вдосконалення;

· стабільно повторювана у певних умовах спортивної діяльності якість психічних процесів, властивих людині, стає характерною для неї якістю.

Підструктура на рівні спрямованості особистості та соціально-обумовлених взаємовідносин. Дана підструктура має велике значення, оскільки виконує функцію об’єднання підструктур у єдину структуру придатності. До неї входять: мотиваційна сфера особистості спортсмена, рівень його домагань, компоненти самооцінки готовності до змагальної діяльності, параметри, що впливають на психологічний клімат у команді, і специфіка відносин у соціумі, що оточує спортсмена (з тренером, членами команди, керівництвом).

Психограма особистості спортсмена, яку ще називають психологічним профілем, – це модель „ідеального” спортсмена з переліком вимог, що висуваються до нього конкретним видом спорту. Вона проявляється в схематичному, якісному, а також кількісному відображенні психічних сторін особистості спортсмена, розвиток яких необхідний для успіху саме в даному виді спорту.

Семінар № 3

Тема: Психологічні основи спортивної дидактики

Методичні рекомендації

Оволодіння знаннями по даній темі неможливо без знань з теорії і методики фізичного виховання, психофізіології, педагогіки.

Тему психологічних основ навчання руховим діям слід почати з визначення поняття техніки фізичних вправ і технічної підготовки спортсмена; суті рухових вмінь та навичок та психофізіологічних основ їх формування.

Точність, надійність і ефективність рухових дій спортсмена залежить від рівня розвитку психічних процесів і функцій: психомоторики, різних видів відчуття і сприйняття, уявлень, уваги, мислення, пам’яті.

Слід звернути увагу на питання розвитку психічних процесів та рухових якостей, як взаємопов’язаний процес.

Провідні питання теми: техніка фізичних вправ, технічна підготовка, фізична підготовка, тактична підготовка, рухове вміння, рухова навичка, рухове уявлення, сприйняття, увага, мислення, пам’ять,

План

1. Поняття про техніку фізичних вправ і технічну підготовку спортсмена.

2. Психологічні особливості рухових навичок.

3. Психофізіологічні особливості формування рухових навичок.

4. Роль відчуття при виконанні рухової дії.

5. Сприймання та його роль при навчанні у спорті.

6. Роль уявлення в управлінні рухами.

7. Значення уваги при формуванні рухових навичок.

8. Роль свідомості і мислення при формуванні рухової дії.

9. Про значення рухової пам’яті.

Реферати:

1. Властивості уваги і їх прояв при виконанні фізичних вправ.

2. Роль «зворотного зв’язку» в розучуванні рухових дій.

3. Вплив рівня розвитку рухової пам’яті на ефективність навчання руховим діям.

4. Особливості тактичного мислення спортсменів.

Завдання на самостійне опрацювання:

1. Опишіть психологічні основи навчання на уроці фізичної культури та обгрунтуйте як учитель фізичної культури повинен будувати свою діяльність, щоб забезпечити найкращу увагу, сприйняття, мислення, запам'ятовування тощо, тобто найкраще засвоєння навчального матеріалу (творче завдання).

2. Законспектуйте самостійно одну із запропонованих вам тем: психологічне забезпечення фізичної підготовки спортсменів; психологічне забезпечення технічної підготовки спортсменів; психологічне забезпечення тактичної підготовки спортсменів; психомоторна сфера спортсмена та її прояв у спортивній діяльності.

3. У чому полягає основна складність формування та вдосконалення навичок в обраному вами виді спорту? Які ваші особисті труднощі в освоєнні рухових навичок? Яким чином можливо покращити ваш рівень технічної підготовленості? (творче завдання).

Теми повідомлень:

1. Роль індивідуально-типологічних особливостей учнів у формуванні рухових навичок.

2. Роль методів навчання у формуванні рухових навичок.

Контрольні питання:

1. Які психологічні особливості рухових навичок?

2. Що означає фраза: «Вправа – це повторення без повторення»?

3. Через які стадії проходить формування рухової навички?

4. Поясніть роль уяви в управлінні рухами.

5. Яка роль відчуттів при виконанні рухових дій?

6. Визначте суть уваги і її роль у навчанні спортсменів.

7. Роль рухової пам’яті при формуванні рухових навичок?

8. Які відчуття називаються м’язово - руховими?

9. Які основні особливості процесу мислення?

Література:

1. Психомоторная организация человека: Учебник для вузов / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2003. – 384 с.

2. Ильин Е.П. Психология спорта / Е.П. Ильин – СПб.: Питер, 2008. – 352 с.

3. Ильин Е.П. Психология физического воспитания. – М.: Просвещение, 1987. – 287 с.

4. Алексеев Анатолий Васильевич. Система АГИМ - ауто...гипно...идео...моторика. – Ростов на Дону: Феникс, 2004. – 128 с.

5. Психология: учебник для институтов физической культуры / Под ред. В.М. Мельникова.- М.: ФиС, 1987. – 367 с.

6. Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта / Е.Н. Годунов, Б.И. Мартьянов. – М.: Академия, 2000. – 288 c.

7. Філіппов М.М. Психофізіологія людини: навч.посібник. – К.: МАУП, 2003.– 136 с.

8. Бернштейн Н. А. О ловкости и её развитии / Публ. подг. И. М. Фейгенбергом. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 288 с.

9. Бернштейн Н. А. О построении движений / Н. А. Бернштейн. – М.: Медгиз, 1947. – 255 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: