Приклади різноманітних творчих завдань

з підручника Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта. – М.: Академия, 2000. – 288 c.

План

1. Психологічне забезпечення спортивної діяльності. Зміст та призначення.

2. Психологічний стан як системна реакція організму на зовнішні та внутрішні стимули.

3. Класифікація та регуляція психологічних станів.

4. Характеристика психологічних станів (тривалість, ступінь активованості систем, глибина).

5. Характеристика передстартових станів.

6. Методи психорегуляції в спорті.

Реферати:

1. Спортивні змагання та ситуативне управління поведінкою спортсмена.

2. Методи психічної саморегуляції у спорті.

3. Психологічне забезпечення спортивної діяльності у різних видах спорту.

Завдання на самостійне опрацювання:

1. Підібрати і описати комплекс дихальних вправ для регулювання психологічних станів людини (спортсмена, учня).

2. Підібрати і описати комплекс вправ аутогенного тренування для регулювання психологічних станів людини (спортсмена, учня).

3. Складіть комплекс вправ на розслаблення, які можливо буде застосовувати перед змаганнями у вашому виді спорту для зниження великого емоційного збудження.

4. Опишіть розминку перед змаганнями (на прикладі вашого виду спорту), якщо ви знаходитесь:

– в стані сильного емоційного збудження;

– в стані недостатнього емоційного збудження.

5. Описати методи психорегуляції, які застосовуються у вашому виді спорту (на основі аналізу літературних джерел та особистого досвіду (блок-схема+ текстовий опис).

Теми повідомлень:

1. Характеристика “перегорання”.

2. Характеристика “перевтоми”.

3. Характеристика “перетренованості”

Контрольні питання:

1. Що таке психологічний стан?

2. Що є фізіологічною основою психологічних станів?

3. Що таке психічне напруження?

4. Що таке психічне перенапруження?

5. Характеристика психологічних станів

6. Основні риси передстартових станів?

7. Види передстартових станів?

8. Причини, котрі впливають на динаміку передстартової психічної напруги?

9. Які методи психорегуляціїї ви знаєте? Поясніть їх призначення та особливості використання.

10. Назвіть методи саморегуляції у спорті.

Література:

1. Воронова В. Психологическое сопровождение спортивной деятельности в футболе. – Киев, 2001. – 102 с.

2. Воронова В.І. Психологія спорту: Навч. посібник. – К.: Олімпійська література, 2007. – 298 с.

3. Ильин Е.П. Психология спорта. – СПб.: Питер, 2008. – 352 с.

4. Психология: Учеб. для институтов физической культуры / Под ред. В.М. Мельникова.– М.: ФиС, 1987. – 367с.

5. Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта. – М.: Академия, 2000. – 288 c.

6. Уєйнберг Р.С., Д. Гоулд Основы психологии спорта и физической культуры.–Киев: Олимп. литература, 1998. – 335 с.

7. Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях. – М.: ФиС, 1981.

8. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг: игры и упражнения — Изд. 2-е, доп. — М.: Не­зави­симая фир­ма “Класс”, 1999. — 272 с.

9. Озолин Э.С. Психология – фактор определяющий успех в спорте // Теория и практика физической культуры, № 11, 2004. – С. 26.

Дидактичний матеріал

Існують різні принципи класифікації методів психорегуляції.

Вони поділяються на:

за способом впливу – (гетерорегуляція) і методи саморегуляції (ауторегуляція);

за змістом – на вербальні (реалізовані за допомогою слова) і невербальні (без слів);

за технікою оснащення – на апаратурні і безапарутурні;

за особливостями реалізації – на контактні і безконтактні.

Найбільш раціональним принципом класифікації є виділення двох груп методів: гетерорегуляційних і ауторегуляційних.

Рис. 5.1. Методи психологічної регуляції в спорті

(за В.П. Некрасовим)

Уміння управляти власними емоційними станами, регулювати ступінь інтенсивності переживаємих емоцій – один з головних компонентів психічної готовності спортсмена до змагань. Це досягається за допомогою ряду прийомів саморегуляції емоційних станів. До таких прийомів відносяться: прийоми, пов’язані з управлінням зовнішніх проявів емоцій; прийоми, пов’язані зі збереженням і відновлення працездатності до і після великих фізичних навантажень.

В групу прийомів саморегуляції входять: затримка виразності рухів, регуляція дихання, розслаблення м’язів, розминка та інші прийоми, пов’язані з управлінням зовнішніми проявами емоцій.

Затримка виразних рухів – це умисна зміна зовнішнього прояву (в міміці, погляді, позі тощо) негативних переживань (сумнів, страх тощо) з послідуючим відтворенням зовнішніх ознак позитивних емоцій (впевненість, рішучість, радість тощо). Регуляція дихання відбувається в довільній зміні дихального акту по глибіні, інтенсивності, частоті і ритму.

Зміни тонусу м’язів – прийом, який характеризує виконання комплексу вправ, пов’язаних з напруженням і розслабленням окремих груп м’язів і м’язів всього тіла, з розслабленням одних м’язів при одночасному напруженні інших, з послідовним напруженням і розслабленням.

Розминка може бути заспокійливою і збуджуючою. Заспокійлива розминка – комплекс вправ, які виконуються в помірному або дуже повільному темпі, сприяють зниженню рівня емоційного збудження спортсмена. Збуджуюча розминка використовується для боротьби з подавленим станом і складається з комплексу вправ, які виконуються енергійно, в швидкому темпі.

До прийомів, спрямованих на організацію свідомості, відносяться: переключення уваги, відволікання, ідеомоторне тренування, само переконання, само приказ тощо.

Відволікання – умисні зміни змісту думок, уявлень і концентрації уваги на чомусь позитивному, не пов’язаному зі змагальною діяльністю.

Переключення – свідоме спрямування уваги від несприятливих думок, уявлень і переживань на підготовку до рішення майбутньої рухової задачі.

Само переконання – спосіб впливу на самого себе за допомогою логічних доказів.

Само наказ – гранично скорочені самонавіювання.

Основним прийомом, спрямованим на збереження і відновлення працездатності, є аутогенне тренування – метод психотерапевтичного, психокорекційного впливу на людину, що ґрунтується на виробленні в неї і практично застосованих у житті спеціальних умінь і навичок, пов’язаних із психологічною саморегуляцією станів і поведінки.

Воно має 2 частини: заспокійливу, яка застосовується з метою зниження сильного збудження. В ній використовуються прийоми розслаблення, визволення від негативних переживань, досягнення повного спокою; мобілізуючу, мета якої – підвищення нервового психологічного тонусу. В цій частині використовуються прийоми активізації уваги, стенічних емоцій і підготовка організму до майбутньої спортивної діяльності

Семінар № 6

Тема: Розвиток емоційно-вольової сфери в процесі фізичного виховання та спортивної діяльності

Методичні рекомендації

На початку семінарського заняття можливо перед студентами поставити декілька проблемних задач, які дозволять їм краще опанувати матеріал та проявити творчий підхід при вирішенні задач семінарського заняття.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: