ПІДГОТОВКА ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарські заняття студентів, поряд із прослуховуванням лекцій, є найважливішою складовою вивчення дисципліни „Історія України” за кредитно-модульною системою організації навчального процесу в технічних вищих навчальних закладах. Весь спектр проблем української історії досить складно розглянути у рамках невеликого курсу, який викладається для студентів 1 курсу всіх факультетів. Творчому, глибокому і всебічному опануванню усіх положень робочої навчальної програми з дисципліни „Історія України” сприяє органічне поєднання лекційного курсу з семінарськими заняттями та самостійною роботою студентів. За кредитно-модульною системою семінарські заняття та самостійна робота студентів відіграють головну навчально-методичну роль та мають свою мету, завдання, конкретні форми і методи роботи, а також забезпечують накопичення балів за рейтинговою системою оцінки якості знань студентів.

Метою посібника є актуалізація студентської уваги при підготовці до семінарських занять: визначення основних завдань семінарських занять, підбір літератури та рекомендації щодо роботи з електронними ресурсами.

Детальна характеристика різних форм самостійної роботи при вивченні дисципліни „Історія України” (прослуховування та конспектування лекцій, підготовка до семінарських занять та написання реферату) наводиться у навчальному виданні „Методичні вказівки до самостійної роботи з курсу „Історія України” для студентів І курсу” (Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2008. – 60 с.).

Основною метою семінарських занять для студентів І курсу ДВНЗ УДХТУ є формування системи знань суті суспільно-політичних і соціально-економічних процесів, що відбувалися і відбуваються в Україні, вироблення вмінь та навичок роботи студентів з історичними джерелами та науковою літературою. Саме на основі вивчення історичної літератури майбутні фахівці повинні опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення історії України.

Реалізувати вказану мету дозволяють завдання, які ставляться перед семінарськими заняттями. По-перше, на семінарських заняттях з історії України студенти мають ґрунтовно закріпити теоретичні аспекти лекційного матеріалу, засвоїти основні події та явища в історії України, час їх виникнення, еволюцію та наслідки шляхом самостійної роботи.

Другим важливим завданням семінарів є оволодіння студентами науковим апаратом та вивчення з його допомогою історичних джерел та наукової літератури. З цією метою кожен студент на семінарських заняттях повинен навчитися працювати з першоджерелами та історичною літературою: хрестоматійним матеріалом, тематичними збірниками, журнальними публікаціями – їх коментувати, аналізувати, використовувати в доповідях, виступах та рефератах. Залучення студентів до роботи з історичною літературою (монографії, колективні праці, наукові статті) дозволяє навчити їх орієнтуватися у розмаїтті історичної інформації, визначати дискусійні проблеми української історії, ознайомитися з новітніми науковими гіпотезами, сформувати більш високий рівень знань та історичного мислення.

Третє завдання, яке стоїть перед семінарськими заняттями, полягає у виробленні у студентів власної думки та наукової позиції. Творче обговорення та всебічний аналіз проблем української історії на семінарському занятті спрямовує студента на пошук власної позиції та її аргументування.

В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу особливої ваги набуває самостійна підготовка та вивчення питань, що виносяться на семінарські заняття. Рейтингова система оцінювання знань вимагає від кожного студента систематичної підготовки до кожної теми та активної роботи на семінарських заняттях. Основні види робіт, розподіл їх за тижнями та система оцінювання знань студентів на семінарських заняттях відображені в рейтинговій картці, яку студенти отримують від викладача на першому занятті. Найбільшу кількість балів заплановано за написання модульної контрольної роботи та захист реферату. Крім цього, протягом всього періоду вивчення дисципліни „Історія України” кожен студент на семінарських заняттях має, як мінімум, двічі виступити з усною доповіддю, написати тестові завдання з визначених тем. За сумою балів за всі виконані завдання і визначається наприкінці семестру оцінка за знання з дисципліни „Історія України”, підвищити яку студенти мають можливість на іспиті.

Підготовку до семінарського заняття варто розпочинати з уважного ознайомлення з планом семінару, методичними рекомендаціями до семінару та списком літератури. Вивчення матеріалу необхідно розпочати із засвоєння конспекту лекції, прочитаної викладачем з цієї теми. Наступним етапом має стати опрацювання відповідного розділу підручника чи навчального посібника. Поглибити знання, особливо при підготовці доповідей та рефератів, дозволяють рекомендовані до кожної теми семінару джерела та наукова література: монографії, наукові статті тощо. У спеціальному зошиті для семінарських занять студенти складають тези, конспекти доповідей та виступів, які згодом обговорюються на занятті.

Викладачеві на семінарському занятті відводиться особлива роль – не лише перевірити рівень теоретичних знань з історії України, а й навчити студентів працювати з джерелами та літературою, підтримувати наукову дискусію, вміти пояснювати та аргументувати власну позицію, використовувати різноманітні форми проведення семінарів.

Активна та творча робота на семінарських заняттях з історії України дає можливість студентам брати участь у наукових та виховних заходах кафедри історії та українознавства, що проводяться спільно зі співробітниками Науково-технічної бібліотеки ДВНЗ УДХТУ та музею історії університету, а саме: конкурси з українознавства, студентські наукові читання „Джерела розвитку культури України (традиції та сучасність)”, конкурси плакатів, тематичні лекції, семінари, „круглі столи”, диспути. Ґрунтовна гуманітарна підготовка, складовою частиною якої є дисципліна „Історія України”, дозволяє студентам брати участь у конкурсах науково-практичних розробок та наукових конференціях різного рівня.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

„ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

Тема 1. Україна княжої доби (ІХ – перша половина ХІV ст.).

Тема 2. Литовсько-польський період в історії українського народу (ХІV – перша половина ХVІІ ст.)

Семінар 1. Українські землі в добу середньовіччя (ІХ – першій половині ХVІІ ст.)

План

1. Київська Русь: теорії походження та основні етапи політичного розвитку.

2. Експансія сусідніх держав та політичні зміни на українських землях у другій половині ХІV – першій половині ХVІІ ст.

3. Соціально-економічні процеси литовсько-польської доби. Структура станового суспільства.

4. Церковне життя. Берестейська унія та її наслідки для українського суспільства.

Література

Алексєєв, Ю. М. Історія України: навч. посіб. / Ю. М. Алексєєв, А. Г. Вертегел, В. М. Даниленко. – К.: Каравела, 2004. – С. 11-39.

Бойко, О. Д. Історія України: посібник / О. Д. Бойко. – К.: Академія, 2002. – С. 41-128.

Боплан, Г. Л. де. Опис України [Електрон. ресурс] / Г. Л. де Боплан. – К.: Наук. думка, 1990 // Ізборник. Матеріали з історії України IX-XVIII ст. – Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/boplan/opys.htm.

Борисенко, В. Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст.: навч. посібник / В. Й. Борисенко. – К.: Либідь, 1996. – С. 22-145.

Галенко, О. І. Про татарські набіги на українські землі / О. І. Галенко // Український історичний журнал. – 2003. – № 6. – С. 52-68.[*]

Запорозькі Січі // Історія українського козацтва: нариси у двох томах. Т.1 / відп. ред. В. А. Смолій. – К.: Києво-Могилянська академія, 2006. – С. 531-557.

Історія України / за ред. В. А. Смолія. – К.: Альтернативи, 1997. – С. 57-76.

Історія України: Джерельний літопис / за ред. В. І. Червінського, М. І. Обушного. – К.: Дирекція ФВД, 2008. – С. 100-139.

Історія України: навчально-методичний посібник для семінарських занять / за ред. В. М. Литвина. – К.: Знання, 2006. – С. 50-160.

Котляр, М. Ф. Шляхи християнства на Русь (легендарні й реальні) / М. Ф. Котляр // Український історичний журнал. – 2008. – № 5. – С. 4-15.

Литовські статути // Українське державотворення: невитребуваний потенціал: словник-довідник / за ред. О. М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – С. 269-272.

Магдебурзьке право в Україні // Українське державотворення: невитребуваний потенціал: словник-довідник / за ред. О. М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – С. 275-277.

Опис України Боплана. 1630 – 1648 // Мемуари до історії південної Русі. Вип.2 (перша половина XVII ст.) / за ред. В. Антоновича. – Дніпропетровськ: Січ, 2006. – С. 293-389.

Русина, О. В. Україна під татарами і Литвою / О. В. Русина. – К.: Альтернативи, 1998. – 320 с.

Світлична, В. В. Історія України: навч. посіб. / В. В. Світлична. – К.: Каравела; Л.: Новий Світ-2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 29-78.

Смолій, В. А. Українська національна революція ХVІІ ст. (1648 – 1676 рр.) / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – К.: Альтернативи, 1999. – С. 18-65.

Харишин, М. В. Українська церква між двома уніями (1569 – 1596 рр.) / М. В. Харишин // Український історичний журнал. – 1996. – № 4. – С. 24-34.

Черкас, Б. В. Остафій Дашкович – черкаський і канівський староста ХVІ ст. / Б. В. Черкас // Український історичний журнал. – 2002. – № 1. – С. 53-67.

Швидько, Г. К. Історія держави і права України (Х – початок ХІХ ст.): навч. посібник / Г. К. Швидько. – Д.: Вид-во Дніпропетров. унів-ту, 1998. – С. 43-58.

Шевчук, В. П. Історія української державності: курс лекцій: навч. посібник / В. П. Шевчук, М. Г. Тараненко. – К.: Либідь, 1999. – С. 18-70.

Яковенко, Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.: навч. посібник / Н. М. Яковенко. – К.: Генеза, 1997. – С. 78-176.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: