СТИСЛА ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

2 млн. рокiв тому — поява первiсних людей на Землi.

1 млн. рокiв тому — поява первiсних людей на територiї України.

IV—III тис. до н. е. — розселення племен трипiльської культури на територiї України.

IХ—VII ст. до н. е. — розселення кiммерiйцiв мiж Днiстром i Доном, а також на Кримському та Таманському пiвостровах.

VII—III ст. до н. е. — панування скiфiв на територiї Пiвнiчного Причорномор’я.

VII—VI ст. до н. е. — грецька колонiзацiя Пiвнiчного Причорномор’я.

I—II ст. — першi згадки про слов’ян у творах римських вчених — Плiнiя Старшого, Тацита, Птолемея.

IV—VII ст. — формування перших схiднослов’янських полiтичних об’єднань — союзiв племен.

VIІI—IХ ст. — утворення праукраїнської держави Руська земля з центром у Києвi.

860—866рр. — походи князя Аскольда на Константинополь.

882 р. — вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом.

882—912 рр. — правлiння Олега на Русi.

911 р. — укладення договору мiж Руссю i Вiзантiєю.

912—945 рр. — князювання Iгоря.

945—964 рр. — регентство княгинi Ольги.

964—972 рр. — князювання Святослава.

980—1015 рр. — князювання Володимира Великого.

988 р. — запровадження християнства в Київськiй Русi.

1019—1054 рр. — князювання Ярослава Мудрого.

1037 р. — спорудження в Києвi Софiйського собору.

1097 р. — князiвський з’їзд у Любечi.

1113 р. — укладення монахом Нестором першої редакцiї лiтописного зведення — «Повiстi минулих лiт».

1113—1125 рр. — князювання Володимира Мономаха.

1187 р. — перша лiтописна згадка назви «Україна» щодо земель Пiвденної Київщини та Переяславщини.

1199 р. — об’єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької i Волинської земель i утворення Галицько-Волинського князiвства.

1223 р. — поразка руських дружин i половецького вiйська в битвi на р. Калцi.

1237—1240 р. — монгольська навала на Русь.

1238 р. — перемога вiйськ Данила Галицького над нiмецькими лицарями-хрестоносцями пiд Дорогочином.

1350—1352 рр. — боротьба польсько-угорської коалiцiї з Литовським князiвством за Волинськi землi.

1362 р. — перемога литовського війська над золотоординськими збройними формуваннями. Остаточна iнкорпорацiя до Литовського князiвства Київщини, Переяславщини, Волинi та Подiлля.

1385 р. — Кревська унiя мiж Литвою та Польщею.

1387 р. — остаточне приєднання Галичини до Польського королiвства.

1410 р. — поразка Тевтонського ордена вiд об’єднаного вiйська полякiв, литовцiв, українцiв та бiлорусiв пiд Грюнвальдом.

1413 р. — городельська унiя мiж Литвою та Польщею.

1449 р. — утворення Кримського ханства.

1480 р. — повалення золотоординського iга на Русi.

1529 р. — перший Литовський статут.

1554—1556 р. — спорудження Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця оборонного замка-фортецi. Заснування Запорозької Сiчi.

1566 р. — другий Литовський статут.

1569 р. — Люблiнська унiя мiж Литвою та Польщею. Утворення федеративної польсько-литовської держави — Речi Посполитої. Перехiд пiд владу Польщi Київського, Волинського i Брацлавського воєводств, а також Пiдляшшя.

1572 р. — унiверсал польського короля Сигiзмунда II Августа про утворення найманого козацького формування — початок реєстрового козацького вiйська.

1572 р. — видання у Львовi друкарнею Iвана Федорова першої друкованої в українських землях книги «Апостол».

1588 р. — Третiй Литовський статут.

1591—1593 рр. — козацько-селянське повстання пiд проводом К. Косинського.

1594—1596 рр. — козацько-селянське повстання пiд проводом С. Наливайка.

1596 р. — Берестейська унiя.

1616 р. — похiд запорозьких козакiв на чолi з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невiльникiв.

1621 р. — битва польсько-козацького вiйська з турецьким пiд Хотином.

1625—1638 рр. — хвиля козацько-селянських повстань пiд проводом М. Жмайла, Т. Трясила, I. Сулими, П. Бута, Д. Гунi, Я. Остряницi.

1648—1676 рр. — українська нацiональна революцiя.

1648 р. — перемоги козацьких вiйськ на чолi з Б. Хмельницьким над поляками пiд Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.

1649 р. — розгром польського вiйська в битвi пiд Зборовом. Зборiвська мирна угода.

1651 р. — поразка козацького вiйська в битвi пiд Берестечком. Бiлоцеркiвський договiр.

1652 р. — розгром польського вiйська в битвi пiд Батогом.

1653 р. — перемога українського вiйська на чолi з I. Богуном над польсько-шляхетською армiєю пiд Монастирищем. Рiшення Земського собору про прийняття Вiйська Запорозького пiд протекторат московського царя.

1654 р., 8 сiчня — Переяславська рада.

1654 р., березень — «Березневi статтi».

1657 р. — смерть Б. Хмельницького.

1657 р. —1659 рр. — гетьманування I. Виговського.

1658 р. — Гадяцький договiр.

1659 р. — розгром московських вiйськ пiд Конотопом збройними формуваннями пiд керiвництвом I. Виговського.

1659—1663 рр. — гетьманування Ю. Хмельницького.

1659 р. — «Переяславськi статтi» Ю. Хмельницького.

1660 р. — Слободищенський трактат.

1661 р. — заснування унiверситету у Львовi.

1663 р. — «Чорна рада» у Нiжинi.

1663—1668 рр. — гетьманування I. Брюховецького на Лiвобережнiй Українi.

1663—1665 рр. — гетьманування П. Тетерi на Правобережнiй Українi.

1665 р. — Московськi статтi. Обмеження територiально-адмiнiстративної автономiї Лiвобережної України.

1665—1676 рр. — гетьманування П. Дорошенка на Правобережнiй Українi.

1667 р. — Андрусiвське перемир’я мiж Росiйською державою та Рiччю Посполитою.

1668—1672 рр. — гетьманування Д. Многогрiшного на Лiвобережнiй Українi.

1669 р. — «Глухiвськi статтi».

1672—1687 рр. — гетьманування I. Самойловича на Лiвобережнiй Українi.

1674 р. — перше видання «Синопсису» (Київ).

1676—1681 рр. — гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжi.

1677—1681 рр. — Московсько-Турецька вiйна за Правобережну Україну.

1681 р. — Бахчисарайський мирний договiр мiж Росiєю, Туреччиною та Кримським ханством.

1686 р. — «Трактат про Вiчний мир» мiж Росiєю та Польщею.

1687—1708 рр. — гетьманування I. Мазепи.

1708—1722 рр. — гетьманування I. Скоропадського.

1709 р., червень — Полтавська битва.

1710 р. — обрання гетьманом в емiграцiї П. Орлика. Бендерська Конституцiя.

1714 р. — перша згадка в джерелах про гайдамакiв.

1722—1727 рр. — дiяльнiсть першої Малоросiйської колегiї.

1722—1723 рр. — гетьманування П. Полуботка.

1727—1734 рр. — гетьманування Д. Апостола.

1727 р. — «Решительные пункты» (документ, що регулював вiдносини Гетьманщини з Росiєю).

1734—1750 рр. — дiяльнiсть Правлiння Гетьманського Уряду.

1750—1764 рр. — гетьманування К. Розумовського.

1764 р. — зосередження повноти влади в Українi в руках Другої Малоросiйської колегiї.

1768 р. — початок Колiївщини на Правобережнiй Українi.

1772 р. — перший подiл Польщi. Приєднання до Росiї Схiдної Бiлорусiї, а Галичини — до Австрiї.

1775 р. — лiквiдацiя царським самодержавством Запорозької Сiчi.

1781 р. — лiквiдацiя полкової системи на Гетьманщинi, утворення натомiсть намiсництв за росiйським зразком.

1783 р. — царський манiфест про приєднання до Росiйської держави Кримського ханства;

царський указ про закрiпачення селян на Лiвобережнiй та Слобiдськiй Українi.

1785 р. — «Жалувана грамота дворянству» Катерини IІ, згiдно з якою українська старшина зрiвнювалась у правах з росiйським дворянством.

1793 р. — другий подiл Польщi. До Росiї вiдiйшли Київщина, Схiдна Волинь, Подiлля, Брацлавщина.

1795 р. — третiй подiл Польщi. Росiя включила до свого складу Захiдну Волинь, Захiдну Бiлорусiю, Литву i Курляндiю.

1798 р. — видання в Петербурзi трьох частин «Енеїди».

1803 р. — царський указ про «вiльних хлiборобiв», згiдно з яким помiщики за власним бажанням могли вiдпускати крiпосних селян на волю й давати їм земельнi надiли.

1805 р. — вiдкриття Харкiвського унiверситету.

1812 р., червень — початок агресiї Наполеона проти Росiї.

1812—1835 рр. — антикрiпосницькi виступи селян на Подiллi пiд проводом У. Кармалюка.

1818—1821 рр. — дiяльнiсть таємної органiзацiї «Союз благоденства», «побiчнi управи» якого дiяли в Кишиневi, Тульчинi, Полтавi тощо.

1820 р. — заснування в Нiжинi Гiмназiї вищих наук.

1821 р. — утворення в Тульчинi таємного «Пiвденного товариства».

1825 р., грудень — повстання декабристiв у Петербурзi.

1825 р., грудень — 1826, сiчень — повстання Чернiгiвського полку в Українi.

1827—1830 рр. — дiяльнiсть таємного демократичного гуртка у Нiжинськiй Гiмназiї вищих наук.

1830—1831 рр. — Польське визвольне повстання на Правобережнiй Українi.

1833—1837 рр. — дiяльнiсть напiвлегального демократично-просвiтительського та лiтературного угруповання «Руська трiйця».

1834 р. — заснування унiверситету в Києвi.

1840 р. — видання в Петербурзi «Кобзаря» Т. Шевченка.

1843—1844 рр. — селянське повстання пiд проводом Л. Кобилицi на Буковинi.

1846—1847 рр. — дiяльнiсть Кирило-Мефодiївського товариства.

1847—1848 рр. — запровадження в Правобережнiй Українi «Iнвентарних правил».

1848 р., травень — утворення у Львовi першої української полiтичної органiзацiї — Головної руської ради.

1848 р. — лiквiдацiя крiпосного права у Галичинi та на Буковинi.

1853—1856 рр. — Кримська вiйна.

1855 р. — розгортання масового антикрiпосницького руху «Київської козаччини».

1856 р. — «Похiд у Таврiю за волею» — масове самовiльне переселення селян Катеринославщини та Херсонщини.

1861 р., лютий — царський манiфест про скасування крiпосного права в Росiї.

1861—1862 рр. — видання в Петербурзi українського журналу «Основа».

1863 р. — циркуляр мiнiстра внутрiшнiх справ Валуєва про обмеження видання книг та заборону викладання в школах українською мовою;

1863 р. — написання П. Чубинським вiрша «Ще не вмерла Україна» — тексту до сучасного гiмну України.

1864 р. — земська, судова та шкiльна реформи у Росiї.

1865 р. — заснування в Одесi Новоросiйського унiверситету;

1865 р. — вiдкриття першої в Українi залiзницi Одеса — Балта.

1867 р. — перетворення Австрiйської iмперiї на дуалiстичну Австро-Угорську.

1868 р. — створення у Львовi першого осередку товариства «Просвiта».

1874 р. — масове «ходiння в народ».

1875 р. — вiдкриття унiверситету в Чернiвцях.

1876 р. — затвердження царем Емського акта, що забороняв видання та ввезення з-за кордону лiтератури українською мовою.

1876—1879 рр. — дiяльнiсть народницької органiзацiї «Земля i воля».

1877 р. — «Чигиринська змова».

1880—1881 рр. — дiяльнiсть «Пiвденноросiйського робiтничого союзу» народникiв у Києвi.

1882 р. — створення в Єлисаветградi першої української професiйної театральної трупи.

1890 р. — утворення Русько-української радикальної партiї (РУРП) — першої української полiтичної партiї.

1892 р. — виникнення таємного товариства «Братство тарасiвцiв».

1897 р. — органiзацiя київського та катеринославського «Союзiв боротьби за визволення робiтничого класу»;

1897 р. — перший загальний перепис населення Росiї;

1897 р. — на Харкiвському паровозобудiвному заводi завершено будiвництво першого паровоза.

1900 р. — утворення Революцiйної української партiї (РУП);

1900 р. — видання у Львовi брошури М. Мiхновського «Самостiйна Україна» в Петербурзi.

1905 р., 9 сiчня — розстрiл робiтничої демонстрацiї («Кривава недiля»);

1905 р. — початок першої росiйської революцiї.

1905 р., червень — повстання на броненосцi «Потьомкiн».

1905 р., жовтень — всеросiйський загальний полiтичний страйк. Виникнення Рад робiтничих депутатiв.

1905 р., жовтень — пiдписання царем манiфесту «Про удосконалення державного порядку», в якому було обiцяно громадянськi свободи та скликання законодавчої Думи.

1905 р., грудень — збройнi повстання в Харковi, Олександрiвську, Горлiвцi.

1906 р., листопад — царський указ про вiльний вихiд селян iз общини. Початок столипiнської аграрної реформи.

1907 р., 3 червня — царський указ про розпуск II Державної думи. Державний переворот, що фiксував поразку революцiї 1905—1907 рр.

1908 р. — утворення «Товариства українських поступовцiв» (ТУП).

1914 р., лютий — масовий рух протесту проти заборони царатом святкування сторiччя з дня народження Т. Шевченка.

1914 р., серпень — створення в Львовi Головної української ради;

1914 р. — заснування «Союзу визволення України» (СВУ).

1914 р. — створення в складi австро-угорської армiї українського добровольчого Легiону сiчових стрiльцiв (УСС);

1914 р. — утворення царським урядом Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

1917 р., 27 лютого — перемога Лютневої демократичної революцiї. Повалення самодержавства в Росiї.

1917 р., 4 березня — утворення Центральної Ради.

1917 р., 23 червня — I Унiверсал Центральної Ради.

1917 р., 3 липня — II Унiверсал Центральної Ради.

1917 р., липень — збройний виступ полуботкiвцiв.

1917 р., серпень — тимчасова iнструкцiя Генеральному секретарiатовi Тимчасового уряду, яка суттєво обмежувала права України.

1917 р., листопад — III Унiверсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республiки (УНР).

1917 р., 3 грудня — манiфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради.

1917 р., 12 грудня — проголошення радянської влади в Українi на Всеукраїнському з’їздi Рад у Харковi.

1917 р., 5 грудня — початок наступу радянських вiйськ на Київ.

1918 р., 11 сiчня — IV Унiверсал Центральної Ради.

1918 р., 26 сiчня — пiдписання мирного договору мiж УНР i Нiмеччиною та її союзниками;

1918 р. — вступ до Києва радянських вiйськ на чолi з М. Муравйовим.

1918 р., 18 лютого — початок наступу нiмецьких вiйськ на територiю України.

1918 р., 29 квiтня — ухвалення Центральною Радою Конституцiї УНР;

1918 р. — проголошення на Всеукраїнському хлiборобському з’їздi П. Скоропадського гетьманом України. Здiйснення державного перевороту i перехiд усiєї повноти влади в Українi до рук гетьмана.

1918 р., листопад — проголошення Захiдноукраїнської Народної Республiки (ЗУНР);

1918 р. — утворення Директорiї.

1918 р., 14 грудня — вступ до Києва збройних формувань Директорiї. Зречення гетьманом П. Скоропадським влади.

1919 р., 22 сiчня — Акт злуки УНР i ЗУНР.

1919 р., 6 сiчня — проголошення Української Соцiалiстичної Радянської Республiки (УСРР) декретом Тимчасового робiтничо-селянського Уряду України.

1919 р., 10 березня — прийняття III Всеукраїнським з’їздом рад (Харкiв) першої Конституцiї УСРР. Юридичне оформлення радянської державностi в Українi.

1919 р., липень — окупацiя Криму та майже всього Лiвобережжя, за винятком Чернiгiвщини, вiйськами Денiкiна.

1919 р., 3 грудня — затвердження VIII Всеросiйською конференцiєю РКП(б) резолюцiї ЦК РКП(б) «Про радянську владу на Українi».

1919 р., 11 грудня — створення Всеукраїнського революцiйного комiтету на чолi з Г. Петровським.

1919 р., 16 грудня — вступ збройних формувань Червоної армiї до Києва.

1920 р., квiтень — пiдписання Варшавського договору мiж УНР та Польщею.

1920 р., 25 квiтня — початок радянсько-польської вiйни.

1920 р., 6 травня — вступ польсько-українського вiйська до Києва.

1920 р., 26 травня — початок Київської наступальної операцiї. Контрнаступ радянських вiйськ.

1920 р., 12 жовтня — пiдписання у Ризi угоди про перемир’я та попереднi умови миру мiж РСФРР та УСРР з одного боку та Польщею — з iншого.

1920 р., листопад — остаточний розгром армiї Врангеля в Криму. Лiквiдацiя Пiвденного фронту.

1921 р., березень — ухвала Х з’їздом РКП(б) постанови про запровадження нової економiчної полiтики (неп).

1921 р., 18 березня — пiдписання Ризького мирного договору мiж Польщею i РСФРР та УСРР.

1921—1923 рр. — голод в Українi.

1922 р., 30 грудня — затвердження I з’їздом СРСР декларацiї про утворення Союзу РСР i союзного договору.

1923 р., березень — остаточне визнання Схiдної Галичини частиною Польщi Радою послiв великих держав у Парижi.

1923 р., 20 вересня — остаточна лiквiдацiя Наркомату закордонних справ УСРР.

1924 р. — II з’їзд Рад СРСР, що затвердив Конституцiю СРСР.

1925 р., березень — саморозпуск УКП.

1925 р., грудень — проголошення XIV з’їздом РКП(б) курсу на iндустрiалiзацiю.

1925—1928 рр. — лiтературна дискусiя, розпочата М. Хвильовим.

1928—1932 рр. — п’ятирiчний план розвитку народного господарства України.

1928 р. — «Шахтинська справа».

1929 р., сiчень — створення у Вiднi Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв (ОУН).

1929 р. — перехiд до полiтики суцiльної колективiзацiї.

1930 р. — кампанiя «пацифiкацiї» в захiдноукраїнських землях.

1932—1933 рр. — голод в Українi.

1932 р., жовтень — пуск Днiпрогесу.

1933—1937 рр. — другий п’ятирiчний план розвитку народного господарства України.

1937 р., сiчень — ухвалення нової Конституцiї УРСР Надзвичайним XIV з’їздом Рад України.

1938 р., 11 жовтня — здобуття Закарпаттям автономiї.

1939 р., 15 березня — проголошення самостiйностi Карпатської України.

1939 р., 23 серпня — пiдписання договору мiж СРСР i Нiмеччиною про ненапад, а також таємної угоди про розмежування сфер iнтересiв у Схiднiй Європi.

1939 р., 1 вересня — початок Другої свiтової вiйни.

1939 р., 17 вересня — перехiд радянськими вiйськами польського кордону. Початок радянiзацiї Захiдної України.

1939 р., вересень — пiдписання радянсько-нiмецького договору про дружбу та кордони.

1940 р., червень — Iнкорпорацiя Бессарабiї та Пiвнiчної Буковини до складу Радянського Союзу.

1941 р., 30 червня — ухвалення Українськими нацiональними зборами у Львовi Акта про вiдновлення Української держави.

1941 р., липень — вересень — оборона Києва.

1941 р., жовтень — липень — оборона Севастополя.

1942 р., 20 червня — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР).

1942 р., жовтень — утворення Української Повстанської Армiї (УПА).

1942 р., 18 грудня — Визволення першого українського населеного пункту — с. Пiвнiвки Мiловського р-ну Ворошиловградської (Луганської) обл.

1942 р. — рейд партизанського формування С. Ковпака з Путивля до Карпат.

1943 р., листопад — Київська наступальна операцiя, внаслiдок якої визволено Київ.

1944 р., липень — утворення Української Головної Визвольної Ради (УГВР).

1944 р., 28 жовтня — визволення радянськими вiйськами Закарпатської України.

1945 р., 6 травня — прибуття української делегацiї до Сан-Франциско на установчу конференцiю ООН.

1945 р., 9 травня — перемога збройних сил СРСР над фашистськими вiйськами гiтлерiвської Нiмеччини.

1946—1947 рр. — голод в Українi.

1947 р., квiтень — операцiя «Вiсла» — депортацiя українського населення Холмщини та Лемкiвщини до Захiдної Польщi.

1949 р., грудень — звiльнення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л. Мельникова.

1950 р., 5 березня — загибель командуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки).

1953 р., 5 березня — помер Й. Сталiн.

1953 р., червень — звiльнення Л. Мельникова з посади першого секретаря ЦК КП України, призначення на цю посаду О. Кириченка.

1954 р., 19 лютого — передача Криму зі складу РСФСР до складу УРСР рiшенням Президiї Верховної Ради СРСР.

1956 р., лютий — ХХ з’їзд КПРС. Доповiдь М. Хрущова «Про культ особи i його наслiдки».

1957 р., травень — проголошення М. Хрущовим надпрограми у тваринництвi.

1959 р., 15 жовтня — вбивство в Мюнхенi агентом КДБ С. Бандери.

1960 р., лютий — пуск першого атомного реактора в Українi.

1961 р., сiчень — суд у Львовi над членами Української робiтничо-селянської спiлки (УРСС), створеної Л. Лук’яненком.

1963 р., липень — звiльнення М. Пiдгорного з посади першого секретаря ЦК КПУ, призначення на цю посаду П. Шелеста.

1972 р., травень — звiльнення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ, обрання на цю посаду В. Щербицького.

1976 р., жовтень — утворення Української Гельсiнської групи на чолi з М. Руденком.

1985 р., квiтень — проголошення на Пленумi ЦК КПРС курсу на перебудову.

1986 р., 26 квiтня — аварiя на Чорнобильськiй АЕС.

1988 р. — ХIХ Всесоюзна конференцiя КПРС.

1989 р., вересень — установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову.

1989 р., жовтень — прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР.

1989 р., березень — вибори до Верховної Ради УРСР.

1990 р., 16 липня — ухвала Верховною Радою УРСР Декларацiї про державний суверенiтет України.

1991 р., серпень — спроба державного перевороту в СРСР.

1991 р., 24 серпня — проголошення Верховною Радою України Акта про державну незалежнiсть України.

1991 р., 1 грудня — проведення референдуму про незалежнiсть України. Обрання Президентом України Л. Кравчука.

1991 р., 8 грудня — юридичне оформлення розпаду СРСР. Проголошення утворення Спiвдружностi Незалежних Держав (СНД).

1992 р., 15 сiчня — ухвала указу Президiї Верховної Ради України про Державний гiмн України (затверджено мелодiю М. Вербицького «Ще не вмерла Україна»).

1992 р., 19 лютого — затвердження Верховною Радою України тризуба малим гербом України.

1993 р., 2 липня — схвалення Верховною Радою України «Основних напрямкiв зовнiшньої полiтики України».

1994 р., 27 березня — вибори до Верховної Ради України.

1994 р., червень — вибори Президента України. Президентом обрано Л. Кучму.

1995 р., 8 червня — пiдписання Президентом України Л. Кучмою та головою Верховної Ради України О. Морозом Конституцiйного договору.

1996 р., 28 червня — прийняття Верховною Радою Конституцiї України.

1997 р., 30 травня — пiдписання Договору про дружбу, спiвробiтництво i партнерство мiж Росiєю та Україною.

1997 р., 9 липня — пiдписання Хартiї про особливе партнерство мiж Україною i НАТО.

1998 р., 29 березня — вибори до Верховної Ради України.

1999 р., жовтень — листопад — вибори Президента України — Президентом обрано Л. Кучму.

2000 р., 16 квітня — проведення всеукраїнського референдуму з питань державного будівництва.

2000 р., осінь — 2001, весна — масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе, «касетний скандал».

2001 р., січень — зміна керівництва Верховної Ради України, названа «оксамитовою» революцією;

2001 р. — створення парламентської більшості.

2004 р., жовтень — грудень — вибори Президента України. Президентом обрано В. Ющенка.

Листопад—грудень 2004 р. – "Помаранчева революція".

8 грудня 2004 р. – Унесення змін до Конституції України.

2005 р. – Приєднання України до Болонського процесу (реформування вищої освіти).

2005 р. – Україна отримала статус країни з ринковою економікою.

2006 р. – Прийняття Верховною Радою Закону "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні".

2008 р. – Вступ України до Світової організації торгівлі (COT).

2010 р., січень – лютий – вибори Президента України. Президентом обрано В. Януковича.

2014 р., 25 травня – дострокові вибори Президента України. Президентом обрано П. Порошенка.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: