ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИАрхеологічні епохи: Палеоліт — 3 млн років — 10 тис. років до н. е. Мезоліт — 10—12 тис. — 7—6 тис. років до н. е. Неоліт — 7—5 тис. до н. е. Енеоліт — 4—3 тис. до н. е. Бронзовий вік — 2—1 тис. до н. е. Залізний вік — 1 тис. років до н. е. — IV ст. н. е. 1,5 тис. років до н. е. — виникнення праслов'янських племен в індоєвропейському масиві народів. IV ст. до н. е. — створення грецьких колоній у Причорномор'ї і V ст. до н. е. — подорож Геродота в Скіфію й опис скіфських переказів. IV ст. до н. е. — створення золотої скіфської пекторалі (1150 г золота 958 проби, 30,6 см у діаметрі) — нагрудна прикраса. Знахідку століття виявив археолог Борис Мозолевський у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині 21 червня 1971 р. Кінець IV ст. н. е. — початок V ст. н. е. — існування держави антів. V ст. н. е. — об'єднання племен гунів під владою Атілли. 945 — договір князя Ігоря з Візантією. 957 — відвідання княгинею Ольгою Константинополя. 961—962 — місія єпископа Адальберта до Києва. 979 — Польське посольство в Києві. 980—1015 — князювання Володимира Святославича в Києві. 988—989 — запровадження християнства на Русі. 990-ті роки — будівництво Десятинної церкви в Києві. 1017—1037 — будівництво Софійського собору в Києві. Створення фресок та мозаїк собору. 1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого в Києві. 1036 — будівництво Спаського собору в Чернігові, у якому збереглися фрагменти фресок. 1037—1050 — написання митрополитом Іларіоном Київським «Слова про закон і благодать» — пам'ятки культури і філософської думки України. 1037 — зведення Золотих воріт у Києві. Бл. 1039 — створення першого Київського літопису. 1049 — сватання французького короля до княжни Анни Ярославни. 1054 — поділ земель на уділи. 1056—1057 — створення Остромирового євангелія. 1060-ті роки — будівництво Дмитріївського (згодом Михайлівського) Золотоверхого собору в Києві. Зруйнований 1934 р., відбудований 2001 р. 1070—1088 — зведено Михайлівський собор у Видубичах. 1073—1078 — зведено Успенський собор у Києво-Печерській лаврі. Підірваний у 1941 р. 1073—1090 — функціонування іконописної майстерні в Печорській лаврі. Кінець XI — початок XII ст. — будівництво церкви Спаса на Берестові. Діяльність іконописця Києво-Печерської лаври Алімпія. XI—XII ст. — створення зводу норм давньоруських законів «Руська правда» — пам'ятки української культури і права. 1073 — написання «Ізборника Святослава». 1086 — заснування в Києві першої школи для дівчат. 1096—1097 — Володимир Мономах пише грамотицю (лист) до Олега Святославича. Бл. 1110 — написання літописцем Нестором «Повісті минулих літ». 1117 — Володимиром Мономахом складено «Повчання дітям» — пам'ятка української християнської культури і моралі. Твори Володимира Мономаха — видатні пам'ятки письменства Київської Русі. Збереглись у складі «Повісті минулих літ» за Лаврентіївським списком. XI — початок XII ст. — укладення житій перших східнослов'янських святих — Бориса і Гліба, Антонія та Феодосія Печерських. XII ст. — створення Київського літопису. Кінець XII — початок XIII ст. — зведено П'ятницьку церкву в Чернігові (архітектор П. Милоніг) та церкву Василя в Овручі. 1146 — будівництво Кирилівської церкви, у якій збереглося 800 м фрескового розпису. 1155 — вивезення Андрієм Боголюбським ікони Вишгородської Богородиці Ніжності (Єлеуси) до Суздаля. Зберігається в Третьяковській галереї. 1169 — зруйнування Києва Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським. XII ст. — діяльність митрополита Климента Смолятича (автор «Послання пресвітеру Фомі») та Кирила Туровського. Бл. 1185 — написання «Слова о полку Ігоревім». 1187 — перша літописна згадка назви «Україна». 1240 — 70-денна оборона Києва від орд Батия. 1250 — заснування міста Львова. 1288 — написання ікони Печорської (Свенської) Богоматері. 1292 — закінчено Галицько-Волинський літопис. 1483 — видання в Римі латинською мовою першої друкованої української книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича-Котермака, ректора Болонського університету, який народився і помер у Дрогобичі. 1490-ті роки — перші документальні згадки про українських козаків. 1491 — видання в Кракові кирилицею книг «Октоїх», «Часослов». 1529 — створено перший Литовський статут. 1550-ті роки — князь Дмитро Вишневецький засновує Запорозьку Січ. XIII—XVI ст. — будівництво замків у Луцьку, Кременці, Хусті, Хотині. XIV—XV ст. — будівництво Мукачівського замку. 1438—1452 — будівництво Білгород-Дністровської фортеці (архітектор Федорок). XV—XVI ст. — побудовано замки в Острозі і Кам'янці-Подільському. 1556—1561 — створення на пергаменті пам'ятки культури — рукописного Пересопницького євангелія в срібному окладі з мініатюрами. 1573—1578 — будівництво вежі Корнякта та Чорної Кам'яниці у Львові — період Ренесансу. 1574 — вихід у світ «Апостола» Івана Федорова у Львові. 1580 — заснування академії і друкарні в Острозі. 1581 — видання Острозької біблії. 1586 — Львівське братство затверджує статут. 1590-ті роки — перші козацькі повстання Криштофа Косинського та Северина Наливайка. 1596 — Брестська унія. 1615 — заснування Київського братства, школи і друкарні в Лаврі. 1618 — видання «Граматики» Мелетія Смотрицького. 1622 — помер гетьман Петро Сагайдачний. Піклувався про розвиток української культури. З усім запорозьким військом вступив до Київського братства. Йому присвячено ряд поетичних та художніх творів. Відомий його портрет на коні (у ренесансному стилі). 1627 — видання «Лексикону славеноросського» Памви Беринди у Києві. 1648 — початок визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького. 1649 — Зборівська битва, визвольна боротьба українського народу, 1687—1709 — гетьманування Івана Мазепи. 1702 — створено козацький літопис Самовидця. 1710 — гетьманування Пилипа Орлика. Створення першої у світі демократичної конституції. 1720 — указ Петра І, спрямований проти української мови. 1738 — заснування співацької школи в Глухові та колегіуму в Переяславі. 1744—1764 — будівництво собору св. Юра у Львові (архітектор Меретин, стиль рококо). 1746—1753 — будівництво Андріївської церкви в Києві (архітектор В. Растреллі, рококо). Іконопис Г. і Д. Левицьких і О. Антропова. 1748—1749 — будівництво фонтана Самсона на Подолі в Києві (арх. І. Григорович-Барський). 1753 — будівництво оборонної церкви в Суботові, усипальниця сім'ї Хмельницьких (рококо). 1754 — Степан Ковнір — український зодчий, колишній кріпак Києво-Печерської лаври побудував 46-метрову дзвіницю на Дальніх печерах у лаврі (поєднання готики та українського бароко). 1771—1791 — будівництво Успенського собору в Почаєві за проектом Г. Гофмана (рококо). 1771—1788 — діяльність Д. Левицького — керівника класу портрета Петербурзької академії мистецтв. Створив портрети П. Демидова, Д-Дідро. 1773 — філософський твір Г. С. Сковороди «Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті». 1775 — Катерина II руйнує Запорозьку Січ. 1798 — вийшла друком «Енеїда» І. П. Котляревського. 1799 —1803 — будівництво палацу К. Розумовського в Батурині (арх. Ч. Камерон). 1805 — відкриття Харківського університету. 1810 — зведення ротонди на Аскольдовій могилі (арх. А. Меленський). 1819 — перша вистава «Наталки Полтавки» в Києві. 1819 — побудовано перші цукрові заводи в Україні. 1837—1842 — споруджено будинок Київського національного університету — приклад класицизму (арх. В. Беретті). 1844—1847 — створення офортів «Живописна Україна», акварелі «Богданова церква в Суботові» Т. Шевченком. 1822—1825 — знайдено рукопис «Історії Русів» (перше видання 1846 р.). 1840 — перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. 1846—1847 — створення Кирило-Мефодіївського братства в Києві. 1853 — споруджено пам'ятник св. Володимиру в Києві. Проект В. Демут-Малиновського, бронзова статуя П. Клодта, п'єдестал у вигляді каплиці — архітектора Тона. 1862—1882 — будівництво Володимирського собору в Києві (російсько-візантийський стиль) за проектом І. Штрома, О. Беретті, А. Прахова. 1863 — циркуляр міністра П. Валуєва про заборону українського друкованого слова. 1868 — інженер А. Власенко сконструював перший у світі зернозбиральний комбайн (жниварку-молотарку). 1871 —заснування колегії Павла Ґалаґана в Києві. 1875 — створено картини «Чумацький шлях», «Степ» А. Куїнджі. 1875 — Емський указ царя про повну заборону української мови в 1880—1891 — І. Рєпін написав картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану». 1891 — утворення «Братства тарасівців» — нелегальної організації в Україні. 1894 — М. С. Грушевський очолив кафедру історії у Львівському університеті. 1896 — відкриття Вікентієм Хвойкою перших пам'яток трипільської культури. Трипільці — могутня землеробська цивілізація, її пам'ятки виявлені на території 200 тис. км2. Датується IV—III (V—IV) тис. до н. е. Трипільці розписували посуд червоною, чорною, білою фарбами, вохрою, або у дві-три фарби. Поселення налічували тисячі жител, у яких мешкало 10—14 тис. осіб. Будинки часто двоповерхові. 1898 — вихід у світ першого тому «Історії України-Руси» М. Грушевського. 1899 — заснування в Києві Музею старовини і мистецтв. Участь 1900—1902 — заснування в Києві видавництва «Вік». 1902—1905 — збудовано будинок Державного банку в Києві (ранній ренесанс, архітектори О. Кобелєв і О. Вербицький). 1903 — відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві. 1904 — заснування в Києві при музичній школі М. Лисенка драма 1906 — заснування професором В. М. Довнар-Запольським Вищих жіночих комерційних курсів, які стали базою створення комерційного інституту. Нині Київський національний економічний університет. 1907—1909 — вихід у світ «Словаря української мови» Б. Грінченка. 1909 — перший український освітньо-економічний конгрес «Просвіти» у Львові. 1913 — збудовано будинок Педагогічного музею (нині Будинок учителя). Архітектор Ф. Альошин, стиль ампір. У 1917—1918 роках тут містилася Центральна Рада. 1914 — відзначення 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. 1917 (березень) — відкриття української гімназії ім. Шевченка в Києві. 1917 — в Україні відкрито 57 середніх шкіл, 217 — неповних середніх, а в 1918 — ще 23. 1917 — видано в Україні 300 тис. підручників для шкіл, 1918 — 2 млн. 1918 (22 січня)—проголошено незалежну самостійну Українську 1917 – відкриття Української Академії Мистецтв у Києві. 1918 – відкриття Української Академії наук. 1918 — створено Національний художній музей. 1918 — створено Український історичний музей. 1918 — організовано Українську державну капелу під керівництвом Олександра Кошиця та симфонічний оркестр. Відкрито Державний народний театр, Молодий театр. 1918 (листопад) — відкрито Українську академію мистецтв. Серед її професорів були такі визначні художники: Юрій Нарбут, Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Олександр Мурашко. 1918 — заснування в Катеринославі (Дніпропетровську) університету. 1918 — створення у Києві музично-драматичного інституту імен М. В. Лисенка. 1919 — створено Академію наук України, яку очолив президент В. Вернадський, відділ історії — Д. Багалій, орієнталістики — А. Кримський, літератури — М. Петров, мови — С. Смаль-Стоцький, мінералогії— В. Вернадський, економіки — М. Туган-Барановський. 1919 (22 січня) — Трудовий конгрес проголосив Акт соборності, тобто об'єднання Української Народної Республіки з Західноукраїнською Народною Республікою. 1919 — створення Загальнонародної бібліотеки України (тепер Національна бібліотека України ім. В. Вернадського). 1919 — заснування літературно-художнього часопису «Мистецтво». 1919 — започатковано об'єднання українських поетів-символістів «Музагет». 1919 — створення республіканського симфонічного оркестру 1920 — постанова РНК УРСР про обов'язкове вивчення української 1920 — створення в Харкові першого українського наукового медичного інституту. 1920 — створення Л. Курбасом Київського драматичного театру. 1920 — заснування Драматичного театру ім. І. Франка. 1920 — створено українську капелу «Думка», керівник К. Стеценко. 1921 — постанова РНК про боротьбу з неписьменністю. 1922 — засновано Державний український архів. 1922 — створення Українського сільськогосподарського інституту. 1922 — створення видавництва ВУАН — Всеукраїнської академії наук. 1922 — створення спілки селянських письменників «Плуг». 1922 — створення Л. Курбасом театру «Березіль», у якому працювали актори А. Бучма, М. Крушельницький, Н. Ужвій та ін. 1922 — створення першого в Україні товариства художників ім. Костанді. 1923 — створення спілки пролетарських письменників «Гарт». «Остап Бандура». 1923 – 1933 – радянська українізація. 1925 — відкриття у Харкові Українського театру опери та балету. 1925 — заснування «Вільної академії пролетарської літератури» 1925 – заснування Одеської Держдрами. 1925 – 1928 – літературна дискусія. 1926—1932 — зростання мережі педагогічних інститутів з 12 до 46. 1926 — створення в Одесі першого в Україні науково-дослідного інституту фізики. 1926 — відкриття в Києві Російського драматичного театру ім. Л. Українки. 1926 — відкриття в Полтаві пам'ятника М. Гоголю (скульптор Л. Позен). 1926 – 1929 – робота О.Довженка на Одеській кінофабриці ВУФКУ. 1929—1932 — будівництво Київського залізничного вокзалу (архітектори О. Вербицький, П. Альошин, стиль модерн). 1928 — заснування «Товариства сучасних архітекторів України». 1929 — створення «Українського мистецького об'єднання». 1930 — заснування об'єднання радянських письменників України, 1930 – 1931 – процес СВУ. 1932 — у Харкові вперше в СРСР здійснено штучно ядерну реакцію. 1932 — створення Союзу радянських композиторів України. 1933 — відновлення університетської освіти в Україні (Київ, Одеса, 1933 — президія ВУАН виключила з академії академіків М. Возняка, Ф. Колессу, К. Студинського та ін. як «ворогів народу». 1933 — репресії проти Л. Курбаса та театру «Березіль». 1933 – самогубство Скрипника та Хвильового. 1934 — створення Спілки письменників України, посилення репресій проти письменництва. 30-ті—40-ві роки — панування соціалістичного реалізму. 1935 — відкриття в Києві Ботанічного саду Академії наук України 1935 — відкриття в Харкові пам'ятника Т. Шевченку (скульптор М. Манізер). 1936—1939 — споруджено будинок Верховної Ради УРСР у Києві (архітектор В. Заболотний, російський класицизм). 1937 — створення чотирьох секцій Академії наук, що об'єднували 1938 — постановою ЦК КП(б)У «Про реорганізацію шкіл на Україні» посилено процес русифікації народної освіти. 1938 — створення Спілки художників України. 1939 — створення Спілки композиторів України. 1939 — відкриття пам'ятника Т. Шевченку в Києві. 1939 — відкриття меморіального музею та пам'ятника Т. Шевченку в Каневі (скульптор М. Манізер). 1939 — створення скульптурних портретів І. Франка та Т. Шевченка 1940 — кількість вищих навчальних закладів зросла до 173, середніх— до 693. 1940 — відкриття у Львові Театру опери та балету. 1951—1957 — забудова Хрещатика в Києві (архітектори О. Власов, А. Добровольський, український модерн). 1947 – 1951 – псевдонаукові сталінські дискусії. 1946 – 1948 – ідеологічні кампанії "ждановщина". 1956 – початок хрущовської відлиги. 1952—1958 — побудовано павільйони Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР. 1964 – пожежа в державній бібліотеці АН в Києві. 1965 – перша хвиля арештів дисидентів. 1970 – загибель художниці Алли Горської. 1973 – в Києві створена перша в історії людства «Енциклопедія кібернетики» (видана українською мовою), 1973 – в Харківському відділенні АН України зразу ж за американськими вченими Чиказького центру (піонерами в цій галузі) розщеплено атом. 1976 – була створена Українська Гельсінська група. 1979 – загибель композитора Володимира Івасюка. 1989 – ухвалення Закону про державний статус української мови. 1991 – Акт проголошення незалежності України — документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991року, яким проголошено незалежність України та створення самостійної держави — України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню УРСР. 1994 – в України провадиться міжнародний фестиваль імені уславленого французького танцюриста українського походження Сержа Лифаря (художній керівник паризької Гранд Опера).
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|