Виникнення та сутність феноменологічної філософії

Тема 10 феноменологічна філософія права

Пропрацювати С.П.Синха (С. 230-235)

Виникнення та сутність феноменологічної філософії

Феноменологія права як метод пізнання його апріорної структури

Феноменологічно-правова редукція. Ноематичний та ноетичний аналіз

Правові ейдоси і феноменологічна природа права

Основні напрями сучасної феноменології права

_______________________________________

проблема свідомості

Виникнення та сутність феноменологічної філософії

Німецький філософ Іоганн Генріх Ламберт (1728-1777) – перший, хто згадав феноменологію (теорію ілюзій) як наукову дисципліну.

----------------

Іммануїл Кант (1724-1804) – надав цьому терміну більш широке значення, класифікувавши всі об’єкти і події на:

♂ ноумени – річ у собі, або ті об’єкти, які існують самі по собі, незалежно від пізнавальних форм

♂ феномени – об’єкти і події, як вони уявляються нам у нашому досвіді.

----------------

В. Феноменологія прагне пізнати людську свідомість, якою вона є сама по собі.

----------------

У середині ХІХ століття термін “феномен” став позначувати те, що могло попасти у сферу спостереження. Отже, феноменологія стала чисто описовою процедурою вивчення об’єкта дослідження (Уїльям Гамільтон (1788-1856), Едуард фон Гартман (1842-1906), Чарльз Сандерс Пірс (1839-1914)...).

Завдяки Едмунду Гуссерлю (1859-1938) феноменологія перетворилася на спосіб філософствування, т.б. у метод.

-----------------------------------------

Хоча філософія і розвивалась сотню років, але вона не є наукою. Завдав проблему: філософія як строга наука.

Філософія і логіка наскрізь пронизані психологізмом. Різко виступив проти психологізації логіки (“Логічні дослідження”).

----------------------------------------

Е.Гуссерль сформував новий предмет філософії і запровадив новий метод філософського дослідження:

▀ предметом дослідження виступають феномени чистої свідомості, чисте пізнання.

▀ а методом їх дослідження п.б. феноменологічна редукція.

_________________

Більш детально про предмет і метод філософії

_________________

предмет філософії

-----------------------

Е.Гуссерль аналізує свідомість.

► Ми відображаємо світ за допомогою свідомості.

► Свідомість завжди наповнена.

► А що таке свідомість сама по собі, незалежно від нашої особистості?

----------------------

Строгість у вченні про свідомість передбачає:

По-перше, відмову, утримання (е похе) від висловлювань, у яких «просто», т.б. без рефлексії, дещо стверджується про існування предметів у їх просторово-часових і причинних зв’язках;

По-друге, відмову від висловлювань щодо причинно-асоціативних зв’язків переживань.

В. При повороті до феноменологічної установки причинність і функціоналізм втрачають статус єдино можливого методу вивчення свідомості.

----------------------

Лозунг Е.Гуссерля “ На­зад, до самих предметів!”:

■ це вимога утримувати увагу на смисловій направленості свідомості до предметів, в якій предмети розкривають свій смисл без відсилання до природних або штучних зв’язків з іншими предметами.

■ означає наближення не до реальних речей, а до “першоджерела” їх прояву, т.б. до їх прояву у свідомості.

Рух до предметів – це відтворення безпосередньо смислового поля, поля значень між свідомістю і предметами. Предмет розглядається тільки як корелят свідомості, т.б. як корелят сприйняття, пам’яті, фантазії... тощо.

У цій процедурі немає нічого надприродного: досить, наприклад, спрямувати свідомість на будинок як на архітектурну споруду, яка несе певний культурно-історичний або соціальний смисл, «заключити у дужки» будинок як перепону (чи мету) і будинок як результат діяльності будівників.

В.

Тобто феноменологічна установка спрямована не на сприйняття відомих і виявлення ще невідомих якостей, функцій і т.п. предмета, а на сам процес сприйняття як процес формування певного спектру значень, що вбачаються в предметі, його якостях і функціях.

Свідомість постає як “переплетення переживань в єдності потоку”, принципово невизначеного за допомогою предмета, смисл якого вона встановлює (конституює).

У свідомості немає нічого, крім значень (смислів) реальних, уявних чи ілюзорних предметів.

__________________

метод філософії

Феноменологічна редукція (як метод) надає концептуальної єдності цьому філософському напрямку.

Цей метод складається зтрьохвидів редукції:

1. Філософька редукція – відсторонення всіх теорій і пояснюючих концепцій відносно оточуючої дійсності і повернення, таким чином, до дійсності як такої.

2. Ейдетична редукція – усунення фактичних елементів досліджуваного об’єкта так, щоб можна було б сприйняти його сутність (ейдос) завдяки виявленню в ній типових структур.

3. Трансцендентальна редукція – витіснення всіх інших об’єктів так, щоб розкрити саму свідомість, чи інтенціональність, що дозволяє свідомості сприймати себе як чисте трансцендентне ЕГО.

-----------------------

Трансцендентальна редукція – відмова від об’єктивістського розуміння психічного. Явище психічного і є буття.

– предмет (річ) являється, проте сенс (значення) предмета не являється, але переживається.

– зовнішній предметний світ не заперечується, а лише виключаються будь-які судження про реальну дійсність, що існує поза свідомістю.

___ ___ ___ ___ ___

Еволюція концепції Е.Гуссерля

◘ Спочатку трансцендентне (чиста свідомість) мало абсолютний характер, все інше існувало тільки як відносне до нього.

◙ Надалі трансцендентне (чиста свідомість) втрачає свій абсолютний статус і стає корелятом світу.

В.

1. Специфіка феноменології як філософського вчення полягає:

2.1. у відмові від будь-яких ідеалізацій як вихідної засади,

2.2. у прийнятті єдиної засади – можливості опису спонтанно-смислового життя свідомості.

2. Свідомість виявляє себе як направленість на предмет (це і є значення), як буття усвідомлення, але не як усвідомлена предметність.

______________________

Е.Гуссерль п о к а з у є, що:

◙ по-перше, те, про що йдеться, нетотожне тому, що говориться, стверджується (наприклад, рівнокутний і рівнобічний трикутник, т.б. один й той самий предмет має різні значення);

◙ по-друге, переживання значення можливе поза комунікацією – в індивідуальному, душевному житті, а отже, мовний вираз не є тотожним значенню. Знак – лише одна з можливостей (поряд із спогляданням) здійснення, або наповнення, значення;

◙ по-третє, немає рівності між значенням і наочним образом: немає образу значення, є образ предмета і значення образу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: