Поняття і джерела шенгенського права

Лекція: Шенгенське право й шенгенська віза

Поняття і джерела шенгенського права

Сфера дії шенгенського права

Шенгенська віза

Поняття і джерела шенгенського права

Термін «шенгенське право» і спорідненні до нього поняття («шенгенська віза», «шенгенський простір» і ін.) походять від назви стародавнього замка Шенген, розташованого біля кордонів Люксембургу із Францією і ФРН.

Завдяки своєму географічному розташуванню (перетин кордонів трьох держав-членів) Шенген у другій половині 1980-х рр. був вибраний як місце підписання двох важливих документів, які ввійшли в історію як Шенгенські угоди.

Ними стали:

а) Угода «Про поступове скасування перевірок на загальних кордонах» від 14 червня 1985 р. {Шенгенська угода 1985р.) і

б) Конвенція від 19 червня 1990 р. про застосування Угоди 1985 р. {Шенгенська конвенція 1990 р.).

Всупереч назвам, основним зі згаданих документів є друга (Шенгенська конвенція 1990 р.), у той час як базова Угода 1985 р. носила попередній характер і як джерело права на сьогоднішній день має, в основному, історичний інтерес.

Шенгенські угоди (точніше, Конвенція 1990 р.) заснували також спеціальний правотворчий орган — Виконавчий комітет, що був наділений повноваженнями видавати нормативні акти (рішення) на розвиток правил Шенгенської конвенції 1990 р. Разом взяті Шенгенські угоди 1985 і 1990 р. і прийняті на їхній основі рішення Виконавчого комітету (усього їх видано порядку двохсот) виступили джерелами нового великого комплексу юридичних норм, що іменується «право Шенгенських угод» або «шенгенське право».

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: