Наднаціональне кримінальне право

ЄС не має законотворчих повноважень у сфері кримінального права у вузькому розумінні, тобто повноважень приймати нормативні акти, які передбачають ув'язнення та неадміністративні санкції. ДЗЄС не містить положення стосовно цієї сфери законодавства. Тим не менш, ЄС до певної міри має компетенцію накладати адміністративні штрафи, наприклад, в антимонопольному праві. Нова стаття 280(4) ДЗЄС, яка встановлює, що

Рада вживає необхідні заходи у сферах попередження та боротьби проти шахрайства, яке впливає на фінансові інтереси Співтовариства, маючи на меті забезпечити ефективний та еквівалентний захист у державах-членах. Ці заходи не стосуються застосування національного кримінального законодавства чи діяльності національних судових установ.

не змінює цю ситуацію. Не дивлячись на те, що це положення є важливим етапом у розвитку на шляху до наднаціонального кримінального права, з нього не може витікати первинна компетенція ЄС. Якби країни-члени ЄС захотіли передати частину своїх суверенних прав у такій важливій сфері, як кримінальне право, це положення було б більш чітким. Натомість, друге речення наведеного вище пункту показує, що право ЄС продовжує залежати від імплементації у національне законодавство. Так, інституції ЄС можуть на основі статті 280(4) ДЗЄС вжити заходів з метою захисту своїх фінансових інтересів, проте їх впровадження та виконання залишаються в руках країн-членів ЄС.

Дати відповідь на питання, чому досі така компетенція не була передана, досить легко. Кримінальні покарання, такі як ув'язнення та неадміністративні штрафи, є, безумовно, найглибшим втручанням в особисту свободу громадян. Тому існує необхідність дуже суворого демократичного захисту: наприклад, присудження ув'язнення може бути виправдане, якщо порушений закон був прийнятий демократичним парламентом (“ Nullum crimen, nulla poena sine lege parlamentaria ” - ні злочину, ні покарання без парламентського закону). Це гарантовано національними парламентами держав-членів ЄС; Європейський Парламент, натомість, не має такого ж рівня демократії. Більше того, кримінальне право становить ядро національного суверенітету країн-членів ЄС та є його символом, і ЄС повинен це поважати. Після внесення змін до ДЗЄС завдання Європейського Парламенту стали більш важливими, і, відповідно, збільшилась його демократична легітимність. Проект Конституції також надає Парламенту більш важливу роль. Таким чином, забезпечена основа майбутньої передачі компетенції у галузі кримінального права.

Що означає недостатність наднаціональної компетенції ЄС у галузі кримінального права? Загалом це означає, що особа, яка скоїла вбивство або вкрала автомобіль у Німеччині або Франції, не може бути покарана ЄС, а лише країною, де вона скоїла злочин. Не існує такого поняття як Європейський кримінальний кодекс. Виходячи виключно із національних інтересів, в ньому взагалі немає потреби, оскільки правопорушення можуть бути ефективно покарані самими країнами-членами ЄС. Тим не менш, як це буде пояснено далі, існування домінуючих фінансових інтересів ЄС вимагає їх захисту засобами кримінального права.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: