Принципи правового регулювання електронної торгівлі в Європейському Союзі

Електронну торгівлю можна визначити як вчинення комерційних угод з використанням електронних засобів зв'язку насамперед у онлайновому режимі без використання традиційних носіїв інформації.

Законопроектні роботи в Європейському Союзі з розробки базового нормативного акту у галузі електронної торгівлі були розпочаті в 1996 р. За підсумками широкої дискусії Європейська комісія в квітні 1997 р. виступила з "Європейською ініціативою в галузі електронної торгівлі". У червні 2000 р. була прийнята Директива про деякі правові аспекти послуг інформаційного суспільства і, зокрема, електронної торгівлі на внутрішньому ринку (Директива про електронну торгівлю). Даний акт грунтується на загальних принципах внутрішнього ринку ЄС, таких як свобода установи і свобода надання послуг, а також положеннях про гармонізацію національного законодавства (ст. 114 ДФЄС).

Реалізація принципів внутрішнього ринку ЄС знаходить свій вираз також в тому, що для надання послуг інформаційного суспільства не потрібно отримання попереднього дозволу влади (ст. 4 Директиви). При цьому постачальник послуг зобов'язаний забезпечувати постійний доступ до інформації про себе.

У липні 2001 р. Комісія оголосила про початок широкої дискусії щодо майбутнього договірного права Європейського Союзу.До найважливіших питань, які повинні знайти відображення в нових актах в області приватноправових договорів, відносяться проблеми регулювання електронних контрактів,законодавче закріплення яких відповідно до Директиви про електронну торгівлю має суттєво спростити висновок транскордонних контрактів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: