Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології




Кримінологія

Навчальний посібник

Київ - 2004


 

 

Рецензенти: В.О. Глушков – заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор

О.Г. Кулик – кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник

 

За загальною редакцією О.М. Джужи – Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора

 

Кримінологія: Навчальний посібник / Упорядники: Джужа О.М., Василевич В.В., Іванов Ю.Ф., Опанасенко П.М., Сюравчик В.Г.; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: НАВСУ, 2004. – 200 с.

 

 

У навчальному посібнику висвітлюються основні теоретичні та практичні питання Загальної та Особливої частин кримінології на основі сучасних характеристик злочинності в Україні, досвіду боротьби з нею в умовах реформування та розбудови державно-правової системи.

Матеріал підготовлений із застосуванням загально визначених логічних моделей, які забезпечують його краще сприйняття та засвоєння.

Для студентів, слухачів, ад’юнктів, аспірантів та викладачів вищих юридичних навчальних закладів.

 

 

© Колектив авторів

© 2004


Загальна частина

Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології

 

1. Поняття кримінології

2. Об’єкт кримінології

3. Характеристика предмета кримінології

4. Система кримінології

1. Кримінологія – соціолого-правова наука, що вивчає злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності, шляхи і засоби її профілактики.

2. Об’єктом науки кримінології є суспільні явища, пов’язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами злочинності, місцем і роллю особи злочинця в системі суспільних відносин, а також з вирішенням завдань з попередження і профілактики правопорушень.

3. Предметом кримінології є дослідження закономірностей, законів, принципів і властивостей розвитку суспільних відносин, що складають об’єкт кримінології.

Предмет кримінології складається з чотирьох основних елементів:

1) злочинність – соціальне і кримінально-правове явище в суспільстві, що являє собою сукупність усіх злочинів, вчинених у даній державі за визначений період часу. Злочинність визначається наступними якісно-кількісними показниками (параметрами): стан, рівень, структура, динаміка, характер, коефіцієнт злочинності;

2) особа злочинця – система негативних соціально значимих властивостей, які впливають у сполученні із зовнішніми умовами та обставинами на характер злочинної поведінки. Дані про особистісні властивості осіб, які вчиняють злочини містять інформацію про причини злочинів;

3) причини та умови злочинності (криміногенні детермінанти) – вони являють собою систему негативних економічних, демографічних, психологічних, політичних, організаційно-управлінських явищ і процесів, що породжують і обумовлюють злочинність як свій наслідок. Причини та умови злочинності з урахуванням їх змісту, природи та механізму дії вивчаються на різних рівнях: причини та умови злочинності в цілому; окремих груп злочинів; конкретного злочину;

4) попередження (профілактика) злочинності розуміється як система державних, громадських та індивідуальних заходів, спрямованих на усунення, нейтралізацію чи послаблення причин і умов злочинності, утримання від вчинення злочинів і корекцію поведінки правопорушників. Класифікація профілактичних заходів здійснюється: за спрямованістю, механізмом дії, етапами, масштабом, змістом, суб’єктами та іншими ознаками.

Крім цього, в якості елементів предмета кримінології бажано розглядати проблеми: жертви злочинів; прогнозування і планування протидії злочинності; кримінально-правової статистики; методики дослідження злочинності; негативних соціальних явищ, які тісно корелюють зі злочинністю (фонових явищ) тощо [1].

4.У кримінології виділяють Загальну та Особливу частини.

У З агальній частині розглядаються загальнотеоретичні вчення про злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності, протидію злочинності, а також вивчається розвиток самої кримінології як науки. Зазначені кримінологічні явища та категорії досліджуються узагальнено, без виділення специфіки окремих видів злочинності.

В Особливій частині визначається кримінологічна характеристика окремих видів злочинності, яка поділяється за видами злочинів, за змістом злочинних діянь, за особливостями контингенту злочинців.

Останнім часом предметом вивчення кримінології стала економіка: аналізується кримінологічна характеристика злочинів, які вчиняються у різних сферах економіки (в кредитно-банківській; зовнішньоекономічній; паливно-енергетичній; агропромисловому комплексі тощо).

Сім’я з кримінологічних позицій вивчається в рамках сімейної кримінології. При цьому досліджується специфіка злочинів, які вчиняються на ґрунті сімейно-побутових відносин, а також об’єктивні та суб’єктивні фактори, які сприяють різним видам злочинів: насильницьким, корисливим; злочинів, що вчиняються жінками, неповнолітніми. Кримінологія розробляє шляхи та методи попередження злочинів за допомогою впливу на сім’ю.

Так звані “фонові” чи негативні соціальні явища (алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, проституція, СНІД, безпритульність і бездоглядність тощо) вивчаються кримінологією в тій мірі, в якій ці явища взаємопов’язані з механізмом вчинення злочинів, оскільки чинники, тенденції і профілактика всіх соціальних відхилень як злочинного, так і незлочинного характеру мають багато спільного.

Основне завдання кримінології на цьому етапі переходу суспільства до утвердження демократичних цінностей полягає в науковому поясненні і прогнозуванні кримінологічних явищ з метою більш ефективної профілактики злочинності.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных