Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину




1. Поняття причин та умов конкретного злочину

2. Класифікація причин і умов конкретного злочину

3. Механізм конкретного злочину

 

1. До поняття причин та умов конкретного злочину, як правило, відносять особливості формування особи, її соціального і психологічного статусу, діяльності і комплексу об’єктивно існуючих зовнішніх обставин, у яких вона знаходиться.

Злочин – це вчинок у якому проявляються особливості життєвої позиції, властивості особи, що пов’язані з дисгармонією чи деформацією потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій. У взаємодії з особливостями середовища, у якій функціонує особа, ці особливості визначають мотиви і мотивацію злочинної поведінки, вибір і реалізацію його цілей і способів.

У свою чергу, криміногенні чинники особи являють собою результат тривалого процесу її викривленого розвитку в несприятливому середовищі. Цей процес розвивається через систему прямих і зворотних зв’язків.

2. Причини та умови конкретного злочину це:

- середовище, що формує дисгармонію чи деформацію потреб, інтересів, ціннісних орієнтації конкретної особи, що стають основою криміногенної мотивації;

- сама криміногенна мотивація;

- ситуації, у яких знаходиться особа у процесі формування, життєдіяльності і безпосередньо в процесі вчинення злочину і які сприяють виникненню і реалізації криміногенної мотивації в поведінці (умови, що сприяють конкретному злочину);

- психофізіологічні і психологічні особливості особи, що підсилюють її чутливість до криміногенних впливів ззовні і стимулюють перетворення їх у внутрішню позицію.

3. Механізм злочинної поведінки це взаємодія психічних процесів і станів особи з зовнішнім середовищем, що визначає вибір і реалізацію протиправного варіанту поведінки з декількох можливих.

Центральною ланкою в цій системі є мотивація – тобто процес формування мотиву [12]. В процесі мотивації на першому місці стоять потреби. Через призму потреб сприймається зовнішня ситуація, а самі потреби є продуктом зв’язку людини з зовнішнім середовищем.

Вибір шляхів і засобів задоволення мотиву здійснюється стосовно конкретної життєвої ситуації. Вона дає можливість особі здійснити мотиваційний вибір, що виявляється у формуванні конкретної мети. Остання виглядає як образ майбутнього результату дій осіб. Безпосереднім джерелом дії особи щодо відношення особи до предмета злочину, який може викликати стан передзлочинної поведінки, при умові, що особа не може задовольнити його іншим шляхом.

Істотним елементом механізму злочинної поведінки є воля. Вона розуміється як свідоме регулювання людиною своїх дій і вчинків, що вимагають подолання внутрішніх і зовнішніх труднощів.

Вольові властивості особи виявляються в цілеспрямованості, рішучості, наполегливості, витримці, самостійності тощо.

Завершується ланцюжок ухваленням рішення про вчинення злочину і реалізацією в конкретному злочинному діянні.

Істотна складова – посткримінальна поведінка, яка передбачає реалізацію майна, заздалегідь здобутого злочинним шляхом, приховування слідів злочину, легалізація (“відмивання”) злочинних прибутків, тощо. В такому випадку мова може йти про систему злочинів, або ж про механізм злочинної діяльності.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных