Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності




1. Поняття корупції

2. Механізм корупції

3. Стан корупції в Україні

4. Причини та умови корупційної злочинності

5. Характеристика службової сфери

6. Характеристика службовців

7. Соціальний контроль

1.Під корупційною злочинністю розуміється сукупність злочинів корупційного характеру.

Корупція це соціальне явище, що характеризується підкупом, продажністю державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, і на цій основі корисливе використання офіційних службових повноважень, пов’язаних з ними авторитету і можливостей в особистих або вузько групових, корпоративних інтересах.

2. Механізм корупції – це:

- двостороння угода, за умови якої особа, яка знаходиться на державній службі чи виконує її функції, нелегально «продає» свої службові повноваження або послуги, засновані на авторитеті посади і пов’язані з ними можливості, фізичним і юридичним особам, групам (у тому числі організованим злочинним формуванням), а «покупець» одержує можливість використовувати державну або іншу структуру у своїх цілях [33];

- вимагання службовцем хабара, додаткової винагороди;

- активний підкуп службовців, пов’язаний з одночасним потужним психічним впливом на них (характерно для організованої злочинності).

3. Стан корупції в Україні. Криміногенна ситуація, яка існує в Україні, характеризується небувалим поширенням корупційних проявів. Характерною особливістю корупційної злочинності є її висока латентність. Високий рівень латентності примушує ставитись критично до даних офіційної статистики. Найбільш небезпечним проявом корупції є хабарництво. Деякі спеціалісти вважають, що реєструється не більше 2 % фактів хабарництва. Але і по оприлюдненим даним можна зробити деякі висновки. В 1991 р. було зареєстровано 450 злочинів, пов’язаних з одержанням хабара. В наступні роки, за винятком 1999 р., спостерігається тенденція до поступового збільшення цих злочинів, і в 2002 р. їх уже зареєстровано 2172 таких злочинів [34].

Аналіз статистичних даних щодо зареєстрованих фактів хабарництва і кількості осіб, засуджених за його вчинення, показує суттєві розбіжності. На прикладу 2000 р. відповідно було зареєстровано даних злочинів і засуджено винних за: одержання хабара 1527 злочинів і 383 засуджених, посередництво в хабарництві 82 і 6, дача хабара 654 і 122.

До корупційних також відносять злочини, пов’язані зі зловживанням владою або службовим становищем. Якщо в 1991 р. було зареєстровано 671 злочин, то в 2002 р. – 7285, найбільше в 2000 р. – 7546. Отже, офіційна статистика свідчить, що за 11 років кількість цих злочинів збільшилась понад 10 разів.

4. Корупція є наслідком як загальних, так і специфічних процесів детермінації цього соціального явища. Останні переважно пов’язані з державною чи іншою службою.

Складовими елементами причин і умов корупційної злочинності є:

- характеристика службового середовища;

- характеристика службовців;

- характеристика рівня соціального контролю.

5. У службовому середовищі (умовах служби) обставинами, які обумовлюють виникнення корупції, є:

1). Недотримання правил про такий розмір оплати праці службовців, який надавав би гідно жити їм і їх родинам. При цьому будь-яка затримка виплати державним службовцям зарплати породжує ситуацію крайньої нужди в родинах і під впливом останньої в частини службовців формується мотивація на вчинення корупційного злочину.

2). Тип управління. При ситуативному керівництві завдання зважуються значною мірою з розсуду окремих службовців. Правове регулювання здійснюється лише в загальному порядку, тому тут відзначається простір для особистого вирішення і сваволі. При нормативному управлінні мова йде про застосування у визначених типах ситуацій правових норм, які детально їх регламентують. У цьому випадку теж існує хабарництво, але хабарі даються ініціативно за те, щоб чиновник порушив установлені правила.

3). Соціально-психологічна обстановка. Визнання корупції в середовищі державних службовців нормальним явищем є чинником формування кримінальної мотивації.

6. У характеристиці самих службовців, які вчиняють корупційні злочини, спотворена ієрархія їх цінностей і, зокрема, готовність принести в жертву матеріальній вигоді закон і норми моралі, професійну честь. Позначаються і такі характерологічні риси, як жадібність, заздрість. Моральна нестійкість виявляється при ініціативному підкупі. Говорячи про соціальне середовище, що оточує особу, слід зазначити:

- наявність у ньому осіб з високим рівнем матеріального добробуту, досягнутого за рахунок корупційної та іншої кримінальної діяльності;

- матеріально забезпечений рівень життя особи і різке зниження цієї забезпеченості надалі;

- наявність дорогих звичок, інтересів і т.д.

7. Соціальний контроль повинен носити превентивний характер. Відсутність належного контролю за доходами і витратами службовців, за виконанням ними службових обов’язків, не реагування на факти корупції або слабке, не своєчасне, незаконне реагування є умовами, що сприяють вчиненню корупційних злочинів. А для частини винних – це складові елементи причинного комплексу, що породжують кримінальну мотивацію.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных