Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Поступове посилення вимог права.

3. Філософія фрейдизму та психоаналіз правовідносин

ірраціональна філософія

інстинкт, почуття, воля первинні по відношенню до розуму, інтелекту

Психоаналіз – одна з філософсько-психологічних концепцій XX століття, яка відобразилась на тлумаченні права.

 

– дав пояснення цілої групи злочинів, антисоціальної поведінки

 

Будь-яке правопорушення є формою сублімації (компенсації) і має психоаналітичну основу (психічні комплекси)

______________________

Ф і л о с о ф і я ф р е й д и з м у

Переклад філософських концепцій А.Шопенгауера і Ф. Ніцше на мову психології

Зиґмунд Фрейд визначив структурус в і д о м о с т і:

1. Я (свідоме)

2. ВОНО (безсвідоме)

3. СУПЕР-ЕГО (над-Я) – межа між моральними принципами, цензура.

- - - - - - - - - - -

Безсвідоме:

· диктує, визначає нашу поведінку,

· складається із сукупності наших природних інстинктів,

· в нього заганяються наші неприємні відчуття.

-----

Через над-Я ми ці інстинкти зв`язуємо з соціальними нормами, моральними вимогами і виступаємо як істоти соціальні.

-----

Кожен інстинкт життєзначущий для людини. Задоволення цього інстинкту приносить насолоду. В безсвідомому діє принцип насолоди.

Найбільшу насолоду приносить сексуальний інстинкт. Все соціальна поведінка визначаються сексуальним інстинктом. Інстинкт продовження роду – це інстинкт життя.

Проте у структурі безсвідомого є і протилежний інстинктінстинкт руйнування, потяг до смерті (боротьба за виживання за рахунок смерті іншого). Цей інстинкт може бути розвинутий більшою мірою. Садизм, жорстокість – існує на рівні задоволення інстинкту, що штовхає до злочинної поведінки, при цьому йдеться лише про вбивства і сексуальні злочини. Якщо взяти інші форми антисоціальної поведінки, вони теж керуються безсвідомим.

 

4. Судова сексологія та психоаналітична універсалізація природи злочину

Центральне питанняспіввідношення біологічних та набутих особливостей у детермінації злочинної поведінки, можливість і межі корекції особистості правопорушника.

______________________

Існує два основних підходи до природи правопорушень:

(роль соціального та біологічного чинників)

1. Біологізація природи насиллі - Абсолютизується значення вроджених якостей (З.Фрейд, Ч.Ламброзо, У.Шелдон, О.Лазурський, Е.Фром).

 

♂ причини агресивної поведінки вбачаються у самому суб’єкті насилля (психоаналітики, біхевіористи)

 

2. Соціологізація природи насилля - Визначають детермінацію злочинної поведінки виключно за рахунок соціального (Д.Уотсон, Г.Лебон, Е.Дюркгейм, Г.Тард, В.Бехтерев).

 

♂ насилля проголошується функцією соціального середовища

______________________

Чезаре Ломброзонаслідувана детермінація злочинної поведінки, антропологічні причини злочинів. Певний генотип людини є передумовою злочинної поведінки і визначає схильність її до злочину. Імпульси руйнації у таких людей розвинуті більш сильніше, моральне ж виховання – пригнічене.

 

Сучасні французькі криміналісти навіть стверджують, що у злочинців існує певний тип хромосом, тоді чи можна говорити про вину людини?

5 [U3]. Основні типи і види сучасних психологічних концепцій права

 

 

1. Психологічне розширення джерел права в концепції Макса Румпфа

 

Вперше порушує питання (тим самим відкриває дорогу “школі вільного права”) про те, я к і психологічні чинники впливають на суддю в процесі застосування їм права.

 

2. Використання біхевіоризму та неофрейдизму в праві

у концепції Джерома Френка

 

Представник реалістичного напрямку, пронизаного неофрейдизмом

 

Основна помилка юридичної науки – правовий міф про те, щоправо забезпечує в житті людей визначеність і безпеку”, який своїми коріннями уходить у дитячий вік, дитяче сприйняття, дитячі проблеми.

----------------------------------------------------------

Вирішальну роль у мисленні і поведінці дорослої людини відіграють:

· образ дій, сформований у дитячому віці,

· норми поведінки, засвоєні з ранніх років.

 

Емоційні відхилення дорослої людини майже (якщо і не) завжди постають нерозв’язаними, або частково вирішеними, чи невірно розв’язаними у дитинстві проблемами.

--------------------------------

Страх перед невідомим, невизначеним штовхає дитину до батьків за допомогою. Батьки все знають і все можуть. Вони створюють порядок в оточуючому хаосі. Роль батька посилюється – виступає як суддя і виконавець прийнятих рішень, втілює надію і впевненість. Батько творить і виконує право.

 

В юнацтві віра дитини у батька послаблюється, і вона шукає доповнюючи її фактори, в яких могла би черпати впевненість.

 

Але потреба у батьківському авторитеті (у безпеці) зберігається, набуваючи підсвідомий характер. І саме право виступає як безособистісна і менш визначена за формою заміна батька.

 

Людина підсвідомо намагається знайти в праві заміну атрибутів стабільності, безпеки, впевненості і непідкупності, які вона раніше приписувала батьку.

---------------------------------

Сучасна свідомість повинна перерости цей комплекс батька-покровителя. Вона повинна стати прагматичною та ліквідувати дитячий страх батьківської всемогутності.

Цей страх і ця прихильність посилюють та укріплюють наш опір змінам у світі.

______________________

“Механістичне право” як сукупність правових норм – один із полуміфів, який заглиблюється у дитяче мислення, з його прагненням безпеки.

--------------------------------

У людському мисленні можна виокремити два р і в н і:

1. Дитяче мислення (- право як сукупність наперед визначених правових норм)

2. Реалістичне мислення (Будь-яке узагальнене правове твердження – фікція. Узагальнення – беззмістовне. Загальне положення не розв’язує конкретні випадки).

Динаміка суспільних відносин потребує гнучкості, модифікованості правової системи.

Суддя не застосовує, а творить право.

Право – це конкретне судове рішення.

______________________

Суддя вирішує справу не на основі норм чи інших логічних, раціональних доводів, а на підставі глибинної психології емоціональних спонукань, почуттів, симпатії чи антипатії, різних біопсихічних імпульсів, інтуїтивного передбачення, забобонів, настрою та інших ірраціональних факторів і підсвідомих імпульсів.

Інтуїція та імпульси “глибинної психології” визначають позицію судді протягом усього процесу. В кінцевому рахунку все залежить від психологічних реакцій самого судді на якості учасників процесу (раса, колір волосся, голос, манери, жестикуляція, професія...).

------------------------

Створення права є результатом біопсихічного комплексу судді та адміністраторів, який визначається біологічними і психологічними якостями особи, її глибинної психології або зовнішніми подразниками.

------------------------

Підтекст рішення – власна біографія судді, взята у психологічному розрізі, проте аж ніяк не норми закону, незалежно від того, наскільки ретельно суддя прикриває рішення посиланнями на ці норми.

Офіційні доводи судді не відображають його дійсних спонукань.

----------------------

У рішеннях і вироках судді оповідають про історії власного життя. Думка судді є виразом у вироку підсвідомо пануючих особистісних мотивів.

Кожне рішення – це фрагмент автобіографії. По ним ми можемо прочитати у зворотному порядку все життя судді.

---------------------

Правові норми і логіка грають похідну роль декоруму – маскування і раціоналізація самого процесу. Посилання на норми починаються вже після того, як рішення фактично сформувалося у свідомості судді.

========

В.

· Право складається із суддівських рішень, а не із норм.

· Приймаючи рішення, суддя створює право. До цього часу існує лише думка юристів – припущення про можливе рішення суду.

· Закон є або дійсним по відношенню до конкретної ситуації у минулому, або вірогідним по відношенню до конкретного рішення суду у майбутньому.

· В кінцевому рахунку судові рішення є результатами історії цілого життя. Право може варіюватися в залежності від особистості судді.

· Бажання визначеності в праві є інфантильною емоцією, яке прагне набути символічний образ батька-покровителя.

 

3. Психологізм соціології права Роско Паунда (1870-1964)

Обґрунтовує правомірність психологічної категорії інтуїції в праві

 

Процес правоутворення майже повністю зводиться до діяльності суду та адміністрації.

Під правом розуміється правопорядок, який формується на практиці насамперед під впливом рішень, що приймаються судами та адміністрацією.

--------------------------------

Фактичний правопорядок – ірраціональне явище ( панує інстинкт ). Лише в сфері права власності і торгового права, де економічні форми потребують стабільності, немає місця інтуїції – вирішальну роль відіграють раціоналізм, розум, всезагальність і стабільність.

______________________

☺ “право в дії”

☻ “право в книжках”

______________________

Суддя повинен виходити за рамки застиглих законодавчих норм у пошуку більш гнучких правових рішень, які відповідають динамічним життєвим обставинам.

Законодавство повинно розглядатися як узагальнене передбачення того, що зроблять і як вчинять судді при розв’язанні конкретних спорів про право.

______________________

Р.Паунд всебічнодосліджував роль права (що створюється судами) як засобу соціального контролюспособу саморегуляції соціальної системи, який забезпечує її збереження і нормальне функціонування.

Р.Паунд обґрунтовував погляд на право як на свого роду “соціальну інженерію”, т.б. сукупність засобів для досягнення бажаного результату, а саме для гармонізації соціальних інтересів на сонові традицій і цінностей американського суспільства.

______________________.

Правовий процес полягає у збалансованості суспільних інтересів.

Юридично захищені інтереси Р.Паунд поділяє на три групи:

1. Публічні інтереси (інтереси держави – в її існуванні як держави; як гаранта суспільних інтересів).

2. Індивідуальні інтереси (інтереси особистості – захист фізичної цілісності, свобода волі, репутація, приватність, свобода віросповідання, свобода думки; інтереси сімейних відносин – захист шлюбу, позов з утримання і юридичних відносин міх дітьми і батьками; матеріальні відносини – захист власності, свобода заповіту, свобода підприємницької діяльності, контракт).

3. Суспільні інтереси (загальна безпека; безпека соціальних інституті;, загальна мораль; захист суспільних ресурсів від марнування; загальний прогрес; захист людського життя).

 

4. Суперечка кодифікаційного та правового почуття в концепції А.Хохе

 

Право – це сукупність норм. Проте при наявності прогалини у праві, якщо правові норми не охоплюють нових відносин, судове рішення приймається (тим сам заповнюються прогалина) на підставі правового почуття.

----------------------

Суперечність між новими суспільними відносинами і правовими нормами проявляється як суперечність правового почуття і кодифікованого права.

Повне співпадання правового почуття і кодифікованого права є ідеальним станом, до якого прагне наблизитися законодавець. Однак такий стан ніколи і ніде не був і не може бути досягнутий.

----------------------

Законодавець не в змозі з достатньою гнучкістю с лідувати за змінами правового почуття.

Правові норми (☻) застигають, тоді як практика (☺) потребує безперервного розвитку, який і забезпечується правовим почуттям судді.

----------------------

Звісно, право не може розчинитися у чистому правовому почутті. Правові почуття не можуть замінити діюче право, яке п.б.. стабільним і всезагальним.

----------------------

Суддя, якщо бажає виконувати свої основні функції, постійно потребує правового почуття.

Хорошим суддею є той..., який при прийнятті рішення у випадку конфлікту між параграфом закону і правовим почуттям надає перевагу останньому.

=======

В. Правове почуття постає основою для доповнення і коректування правових норм.

 

5. Правовий інстинкт в концепції А.Штурма

 

Виникнення правової норми не пов’язується безпосередньо з правовим почуттям чи інстинктом. Правове почуття, інстинкт... проявляються лише в ході дотримання і застосування правових норм, т.б. в процесі реалізації права.

----------------------

Правовий інстинкт означає інстинкт підкорення закону.

=======

В.

1. Правове почуття або інстинкт пов’язані з об’єктивним правом лише через опосередкований процес реалізації права, отже, вони не є джерелом права.

2. Правове почуття розглядається передусім як елемент правомірної поведінки особи, її ставлення до права (як сукупності правових норм).

 

[U1]Зорькин В.Д. – необходимо проработать

[U2]Нагадує поділ права на позитивне і природне

[U3]Критика современной буржуазной теории права

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Статистическая интерпретация энтропии


Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных