ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Поступове посилення вимог права.3. Філософія фрейдизму та психоаналіз правовідносин ірраціональна філософія інстинкт, почуття, воля первинні по відношенню до розуму, інтелекту Психоаналіз – одна з філософсько-психологічних концепцій XX століття, яка відобразилась на тлумаченні права.
– дав пояснення цілої групи злочинів, антисоціальної поведінки
Будь-яке правопорушення є формою сублімації (компенсації) і має психоаналітичну основу (психічні комплекси) ______________________ Ф і л о с о ф і я ф р е й д и з м у Переклад філософських концепцій А.Шопенгауера і Ф. Ніцше на мову психології Зиґмунд Фрейд визначив структурус в і д о м о с т і: 1. Я (свідоме) 2. ВОНО (безсвідоме) 3. СУПЕР-ЕГО (над-Я) – межа між моральними принципами, цензура. - - - - - - - - - - - Безсвідоме: · диктує, визначає нашу поведінку, · складається із сукупності наших природних інстинктів, · в нього заганяються наші неприємні відчуття. ----- Через над-Я ми ці інстинкти зв`язуємо з соціальними нормами, моральними вимогами і виступаємо як істоти соціальні. ----- Кожен інстинкт життєзначущий для людини. Задоволення цього інстинкту приносить насолоду. В безсвідомому діє принцип насолоди. Найбільшу насолоду приносить сексуальний інстинкт. Все соціальна поведінка визначаються сексуальним інстинктом. Інстинкт продовження роду – це інстинкт життя. Проте у структурі безсвідомого є і протилежний інстинкт – інстинкт руйнування, потяг до смерті (боротьба за виживання за рахунок смерті іншого). Цей інстинкт може бути розвинутий більшою мірою. Садизм, жорстокість – існує на рівні задоволення інстинкту, що штовхає до злочинної поведінки, при цьому йдеться лише про вбивства і сексуальні злочини. Якщо взяти інші форми антисоціальної поведінки, вони теж керуються безсвідомим.
4. Судова сексологія та психоаналітична універсалізація природи злочину Центральне питання – співвідношення біологічних та набутих особливостей у детермінації злочинної поведінки, можливість і межі корекції особистості правопорушника. ______________________ Існує два основних підходи до природи правопорушень: (роль соціального та біологічного чинників) 1. Біологізація природи насиллі - Абсолютизується значення вроджених якостей (З.Фрейд, Ч.Ламброзо, У.Шелдон, О.Лазурський, Е.Фром).
♂ причини агресивної поведінки вбачаються у самому суб’єкті насилля (психоаналітики, біхевіористи)
2. Соціологізація природи насилля - Визначають детермінацію злочинної поведінки виключно за рахунок соціального (Д.Уотсон, Г.Лебон, Е.Дюркгейм, Г.Тард, В.Бехтерев).
♂ насилля проголошується функцією соціального середовища ______________________ Чезаре Ломброзо – наслідувана детермінація злочинної поведінки, антропологічні причини злочинів. Певний генотип людини є передумовою злочинної поведінки і визначає схильність її до злочину. Імпульси руйнації у таких людей розвинуті більш сильніше, моральне ж виховання – пригнічене.
Сучасні французькі криміналісти навіть стверджують, що у злочинців існує певний тип хромосом, тоді чи можна говорити про вину людини? 5 [U3]. Основні типи і види сучасних психологічних концепцій права
1. Психологічне розширення джерел права в концепції Макса Румпфа
Вперше порушує питання (тим самим відкриває дорогу “школі вільного права”) про те, я к і психологічні чинники впливають на суддю в процесі застосування їм права.
2. Використання біхевіоризму та неофрейдизму в праві у концепції Джерома Френка
Представник реалістичного напрямку, пронизаного неофрейдизмом
Основна помилка юридичної науки – правовий міф про те, що “ право забезпечує в житті людей визначеність і безпеку”, який своїми коріннями уходить у дитячий вік, дитяче сприйняття, дитячі проблеми. ---------------------------------------------------------- Вирішальну роль у мисленні і поведінці дорослої людини відіграють: · образ дій, сформований у дитячому віці, · норми поведінки, засвоєні з ранніх років.
Емоційні відхилення дорослої людини майже (якщо і не) завжди постають нерозв’язаними, або частково вирішеними, чи невірно розв’язаними у дитинстві проблемами. -------------------------------- Страх перед невідомим, невизначеним штовхає дитину до батьків за допомогою. Батьки все знають і все можуть. Вони створюють порядок в оточуючому хаосі. Роль батька посилюється – виступає як суддя і виконавець прийнятих рішень, втілює надію і впевненість. Батько творить і виконує право.
В юнацтві віра дитини у батька послаблюється, і вона шукає доповнюючи її фактори, в яких могла би черпати впевненість.
Але потреба у батьківському авторитеті (у безпеці) зберігається, набуваючи підсвідомий характер. І саме право виступає як безособистісна і менш визначена за формою заміна батька.
Людина підсвідомо намагається знайти в праві заміну атрибутів стабільності, безпеки, впевненості і непідкупності, які вона раніше приписувала батьку. --------------------------------- Сучасна свідомість повинна перерости цей комплекс батька-покровителя. Вона повинна стати прагматичною та ліквідувати дитячий страх батьківської всемогутності. Цей страх і ця прихильність посилюють та укріплюють наш опір змінам у світі. ______________________ “Механістичне право” як сукупність правових норм – один із полуміфів, який заглиблюється у дитяче мислення, з його прагненням безпеки. -------------------------------- У людському мисленні можна виокремити два р і в н і: 1. Дитяче мислення (- право як сукупність наперед визначених правових норм) 2. Реалістичне мислення (Будь-яке узагальнене правове твердження – фікція. Узагальнення – беззмістовне. Загальне положення не розв’язує конкретні випадки). ♂ Динаміка суспільних відносин потребує гнучкості, модифікованості правової системи. ♂ Суддя не застосовує, а творить право. ♂ Право – це конкретне судове рішення. ______________________ Суддя вирішує справу не на основі норм чи інших логічних, раціональних доводів, а на підставі “ глибинної психології ” – емоціональних спонукань, почуттів, симпатії чи антипатії, різних біопсихічних імпульсів, інтуїтивного передбачення, забобонів, настрою та інших ірраціональних факторів і підсвідомих імпульсів. Інтуїція та імпульси “глибинної психології” визначають позицію судді протягом усього процесу. В кінцевому рахунку все залежить від психологічних реакцій самого судді на якості учасників процесу (раса, колір волосся, голос, манери, жестикуляція, професія...). ------------------------ Створення права є результатом біопсихічного комплексу судді та адміністраторів, який визначається біологічними і психологічними якостями особи, її глибинної психології або зовнішніми подразниками. ------------------------ Підтекст рішення – власна біографія судді, взята у психологічному розрізі, проте аж ніяк не норми закону, незалежно від того, наскільки ретельно суддя прикриває рішення посиланнями на ці норми. Офіційні доводи судді не відображають його дійсних спонукань. ---------------------- У рішеннях і вироках судді оповідають про історії власного життя. Думка судді є виразом у вироку підсвідомо пануючих особистісних мотивів. Кожне рішення – це фрагмент автобіографії. По ним ми можемо прочитати у зворотному порядку все життя судді. --------------------- Правові норми і логіка грають похідну роль декоруму – маскування і раціоналізація самого процесу. Посилання на норми починаються вже після того, як рішення фактично сформувалося у свідомості судді. ======== В. · Право складається із суддівських рішень, а не із норм. · Приймаючи рішення, суддя створює право. До цього часу існує лише думка юристів – припущення про можливе рішення суду. · Закон є або дійсним по відношенню до конкретної ситуації у минулому, або вірогідним по відношенню до конкретного рішення суду у майбутньому. · В кінцевому рахунку судові рішення є результатами історії цілого життя. Право може варіюватися в залежності від особистості судді. · Бажання визначеності в праві є інфантильною емоцією, яке прагне набути символічний образ батька-покровителя.
3. Психологізм соціології права Роско Паунда (1870-1964) Обґрунтовує правомірність психологічної категорії інтуїції в праві
Процес правоутворення майже повністю зводиться до діяльності суду та адміністрації. Під правом розуміється правопорядок, який формується на практиці насамперед під впливом рішень, що приймаються судами та адміністрацією. -------------------------------- Фактичний правопорядок – ірраціональне явище ( панує інстинкт ). Лише в сфері права власності і торгового права, де економічні форми потребують стабільності, немає місця інтуїції – вирішальну роль відіграють раціоналізм, розум, всезагальність і стабільність. ______________________ ☺ “право в дії” ☻ “право в книжках” ______________________ Суддя повинен виходити за рамки застиглих законодавчих норм у пошуку більш гнучких правових рішень, які відповідають динамічним життєвим обставинам. Законодавство повинно розглядатися як узагальнене передбачення того, що зроблять і як вчинять судді при розв’язанні конкретних спорів про право. ______________________ Р.Паунд всебічнодосліджував роль права (що створюється судами) як засобу соціального контролю – способу саморегуляції соціальної системи, який забезпечує її збереження і нормальне функціонування. Р.Паунд обґрунтовував погляд на право як на свого роду “соціальну інженерію”, т.б. сукупність засобів для досягнення бажаного результату, а саме для гармонізації соціальних інтересів на сонові традицій і цінностей американського суспільства. ______________________. Правовий процес полягає у збалансованості суспільних інтересів. Юридично захищені інтереси Р.Паунд поділяє на три групи: 1. Публічні інтереси (інтереси держави – в її існуванні як держави; як гаранта суспільних інтересів). 2. Індивідуальні інтереси (інтереси особистості – захист фізичної цілісності, свобода волі, репутація, приватність, свобода віросповідання, свобода думки; інтереси сімейних відносин – захист шлюбу, позов з утримання і юридичних відносин міх дітьми і батьками; матеріальні відносини – захист власності, свобода заповіту, свобода підприємницької діяльності, контракт). 3. Суспільні інтереси (загальна безпека; безпека соціальних інституті;, загальна мораль; захист суспільних ресурсів від марнування; загальний прогрес; захист людського життя).
4. Суперечка кодифікаційного та правового почуття в концепції А.Хохе
Право – це сукупність норм. Проте при наявності прогалини у праві, якщо правові норми не охоплюють нових відносин, судове рішення приймається (тим сам заповнюються прогалина) на підставі правового почуття. ---------------------- Суперечність між новими суспільними відносинами і правовими нормами проявляється як суперечність правового почуття і кодифікованого права. Повне співпадання правового почуття і кодифікованого права є ідеальним станом, до якого прагне наблизитися законодавець. Однак такий стан ніколи і ніде не був і не може бути досягнутий. ---------------------- Законодавець не в змозі з достатньою гнучкістю с лідувати за змінами правового почуття. Правові норми (☻) застигають, тоді як практика (☺) потребує безперервного розвитку, який і забезпечується правовим почуттям судді. ---------------------- Звісно, право не може розчинитися у чистому правовому почутті. Правові почуття не можуть замінити діюче право, яке п.б.. стабільним і всезагальним. ---------------------- Суддя, якщо бажає виконувати свої основні функції, постійно потребує правового почуття. Хорошим суддею є той..., який при прийнятті рішення у випадку конфлікту між параграфом закону і правовим почуттям надає перевагу останньому. ======= В. Правове почуття постає основою для доповнення і коректування правових норм.
5. Правовий інстинкт в концепції А.Штурма
Виникнення правової норми не пов’язується безпосередньо з правовим почуттям чи інстинктом. Правове почуття, інстинкт... проявляються лише в ході дотримання і застосування правових норм, т.б. в процесі реалізації права. ---------------------- Правовий інстинкт означає інстинкт підкорення закону. ======= В. 1. Правове почуття або інстинкт пов’язані з об’єктивним правом лише через опосередкований процес реалізації права, отже, вони не є джерелом права. 2. Правове почуття розглядається передусім як елемент правомірної поведінки особи, її ставлення до права (як сукупності правових норм).
[U1]Зорькин В.Д. – необходимо проработать [U2]Нагадує поділ права на позитивне і природне [U3]Критика современной буржуазной теории права
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|