ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ. ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ОЗНАКИ ЗЛОЧИННОСТІ(4 години)
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Визначення злочинності, пізнання (виокремлення та опис) характеристик, властивостей та функцій злочинності становлять важливий елемент предмета кримінологічної науки як в історичному аспекті, так й на сучасному етапі. Для засвоєння навчального матеріалу доцільно виокремлювати декілька провідних підходів до визначення злочинності, які передбачають теоретичні та практичні складові проблематики: - теологічний, який полягає у розумінні злочинності в контексті категорій «гріх - спокута», «добро - зло» тощо. Цей підхід формує світоглядне уявлення про злочинність, але має й практичне значення, зокрема, в плані пропозицій по роботі з засудженими, по виробленню стратегичних заходів загальносоціального характеру; - антропологічний, який акцентує увагу на індивідуальних особливостях (у першу чергу, уроджених) осіб, які вчиняють злочини. Відповідно до цього підходу кримінальність являє собою певного роду «хворобу», носій якої підлягає лікуванню, а суспільство має зосередитися на забезпеченні безпечного стану такої особи; - соціологічний оперує переважно характеристиками соціуму, який вважається таким, що іманентно містить в собі протиріччя, які власне й виступають підгрунтям злочинності як «соціальної патології». Будучи соціально небезпечною, злочинність у цей же час має певні «позитивні» риси, адже дозволяє виокремити найсуттєвіші суспільні проблеми. Відповідно до цього з`являються можливості впливати не лише на наслідки (злочини), але й на причини та умови злочинності; - формально-правовий, який розглядає злочинність як сукупність або систему злочинів, які вчиняються на певній території у певний проміжок часу, поєднуючи, таким чином, діяння та осіб, які вчиняють злочини. На сучасному етапі є сенс поєднувати наробки, отримані в межах різних підходах, відповідно до чого злочинність можна визначити як системне соціальне деструктивне відносно масове історичне мінливе явище, яке реалізується у статистичній сукупності злочинів, що вчиняються на певній території у певний проміжок часу. Відповідно до цього можна виокремити такі ознаки злочинності: системність (злочинність повязана із всіма сторонами життя суспільства, «живлячися» різними видами девіантної поведінки), соціальність (злочинність є закономірним результатом розвитку суспільства, вона може існувати лише у суспільстві), деструктивність (злочинність руйнує соціальні структури, порушуючи нормальну життєдіяльність соціуму), відносна масовість (значна кількість населення припускає можливість вчинення злочинів для вирішення будь-яких життєвих проблем), історична мінливість (злочинність змінюється разом зі змінами у суспільстві, у тому числі вона пов`язана зі змінами у кримінальному законодавстві). Специфічними характеристиками злочинності можна вважати: - суспільну небезпеку, але це не виключає оцінки певних видів злочинності як корисних соціальних практик; - нормативність (закон насичення суспільства злочинністю); - розширене самовідтворення (злочинність поступово втягує у власну «орбіту» нових осіб, набуває ознак професійної, організованої, транснаціональної). Відповідно до цього доцільно виокремлювати такі функції злочинності, які окреслюють ролі, що злочинність відіграє у суспільстві (економічна, політична, новаторська, інтегративна, культурологічна).
ПИТАННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ: (1 година) 1. Основні підходи до визначення злочинності у сучасній кримінологічній науці. 2. Злочинність та злочин: співвідношення понять. 3. Ознаки злочинності. 4. Властивості злочинності.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ: (2 години) 1. Девіантність та злочинність. 2. Доцільність нормативного визначення злочинності. 3. Функції злочинності
РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ: 1. Визначення злочинності в кримінологічній науці США. 2. Системність злочинності. 3. «Корисність» злочинності: постановка проблеми.
ЛІТЕРАТУРА: Алексеев А.И., Овчинский В.С., Побегайло Э.Ф. Российская уголовная политика: преодоление кризиса. – М.: НОРМА, 2006. – 144 с. Бойко А.И. Системная среда уголовного права: Автореф. дисс.... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Моск. гос. ун-т им. М. Ломоносова. – М., 2008. – 30 с. Гилинский Я.И. Девиантность, преступность, социальный контроль. Избранные статьи. – СПб.: Изд-во Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 322 с. Гилинский Я.И. Криминология. Курс лекций: Учебник для ВУЗов. – СПб.: Питер, 2002. – 384 с. Дремин В.Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества. – О.: Юрид. л-ра, 2009. – 614 с. Жалинский А.Э. Уголовное право в ожидании перемен: теоретико-инструментальный анализ. – 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Проспект, 2009. – 400 с. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – К.: Видав. Дом «Ін Юре», 2007.- 424 с. Иншаков С.М. Криминология: Учебник. - М.: Юриспруденция, 2000. - 432 с. Кондратюк Л.В. Еще раз о криминологическом понятии преступности и преступления // Журнал российского права. – 2004. – № 9. – С. 113-119. Кондратюк Л.В. Антропология преступления (микрокриминология). – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 344 с. Коробеев А.И. Советская уголовно-правовая политика. Проблемы криминализации и пенализации. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1987. – 268 с. Криминология – ХХ век / Под ред. д.ю.н., проф. В.Н.Бурлакова, д.ю.н., проф. В.П.Сальникова. – СПб.: «Юридический центр Пресс», 2000.- 554 с. Криминология / Под ред. Дж.Ф. Шели / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2003. – 864 с. Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. д. ю. н., проф. А. И. Долговой. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма, 2005. - 912 с. Криминология: приглашение к дискуссии / Авт. кол.: Баляба А.В., Виленская Е.В., Дидоренко Э.А., Розовский Б.Г. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 318 с. Кристи Н. Конфликты как собственность / пер.: Воробьева Н., Ред.: Флямер М. – М.: Изд-во ОЦС, 1999. – 24 с. Кристи Н. Пределы наказания. Под ред. А.М.Яковлева; Пер. с англ. В.М.Когана. – М.: Прогресс, 1985. – 176 с. Кристи Н. Борьба с преступностью как индустрия. Вперед, к ГУЛАГу западного образца? Пер.с англ. - М.: "Идея-Пресс", Общественный Центр содействия реформе уголовного правосудия, 1999. - 204с. Латов Ю.В. Социальные функции теневой экономики в институциональном развитии постсоветской России: Автореф. дисс.... д-ра социол. наук: 22.00.03 / ГОУ ВПО «Тюменский государственный университет». – Тюмень, 2008. – 52 с. Лист Ф. Задачи уголовной политики. Преступление как социально-патологическое явление / Сост. и предисл. В.С.Овчинского. – М.: Инфра-М, 2004. – 110 с. Литвак О.М. Держава і злочинність. - К.: Атіка, 2004. — 303 с. Мальцев Г.В. Социальные основания права. – М.: Норма, 2007. – 800 с. Мельничук Н.Ю. Категорії «злочин» та «покарання» у філософсько-правовому вимірі. — Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2010. — 439 с. Нравственные основы теории государства и права: Материалы междунар. науч. конф., МГЮА // Государство и право. – 2005. – № 8. – С. 91-110. Оборотов Ю.Н. Традиции и новации в правовом развитии. – О.: Юрид. л-ра, 2001. – 160 с. Оборотов Ю.Н. Традиции и обновление в правовой сфере: вопросы теории (от познания к постижению права). - О.: Юрид. л-ра, 2002. – 280 с. Орловская Н.А. Основания и принципы построения уголовно-правовых санкций. – О.: Юрид. л-ра, 2011. – 624 с. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация / П.С. Дагель, Г.А. Злобин, С.Г. Келина, Г.П. Кригер и др.; отв. ред.: В.Н. Кудрявцев, А.М. Яковлев. - М.: Наука, 1982. – 303 с. Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5. Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в України / В.В. Сташис, А.П. Закалюк, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, В.П. Тихий, Ю.В. Баулін; Акад. прав. наук України. — Х.: Право, 2008. — 839 с. Пудовочкин Ю. Легитимация уголовного права // Уголовное право. – 2007. - № 6. – С. 38-42. Рахманова Е.Н. Защита прав человека от преступности в условиях глобализации: Автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / ФГОУ ВПО «Северо-западная академия государственной службы». – СПб., 2010. – 66 с. Рущенко І.П. Соціологія злочинності: Автореф. дис.... д-ра социол. наук: 22.00.03 / Нац. ун-т внутрішн. справ МВС України. – Х., 2001. – 35 с. Современные проблемы и стратегии борьбы с преступностью / Научн. ред. В.Н. Бурлаков, Б.В. Волженкин. – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос.ун-та, Изд-во юрид. ф-та С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – 592 с. Сорокин П. Преступление и кара, подвиг и награда: социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали. – СПб.: РХГИ, 1999. – 448 с. Спиридонов Л.И. Социология уголовного права. – М.: Юрид. лит., 1986. – 240 с. Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовчої діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні / за заг. ред. В.І.Борисова, В.С.Зеленецького. – Х.: Право, 2011. – 344 с. Туляков В.А. Криминология современности // Кримінологія в Україні та протидія злочинності: [зб. наук. статей / за ред. М.П. Орзіха, В.М. Дрьоміна]. – Б-ка журн. «Юридичний вісник». – О.: Фенікс, 2008. – С. 71-79. Филимонов В.Д. Криминологические основы уголовного права / Под ред. А.Л. Ременсона. – Томск: Изд. Томск. ун-та, 1981. – 214 с. Фойницкий И.Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением. – М.: Добросвет-2000; Городец, 2000. – 464 с. Фокс В. Введение в криминологию. Пер. с англ. / Под ред. В.М.Когана, Б.С.Никифорова. – М.: Прогресс, 1985. – 312 с. Фріс П.Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. – К.: Атіка, 2005. – 332 с. Фріс П.Л. Політика у сфері боротьби зі злочинністю і права людини / Львів. держ. ун-т внутр. справ, Прикарпат. юрид. ін-т. – Надвірна: Вид-во ЗАТ «Надвірнян. друк.», 2009. - 168 с. Хохряков Г.Ф. Криминология: Учебник / Отв. ред. В.Н.Кудрявцев. – М.: Юристъ, 1999. – 511 с. Шестаков Д Л. Криминология. Преступность как свойство общества. - СПб.: СПбГУ, 2001. – 430 с. Шипунова Т.В. Проблема синтеза теорий девиантности // Социологические исследования. – 2004. - № 12. – С. 103-113. Шнайдер Г.И. Криминология. – М.: Изд группа «Прогресс», 1994. – 504 с. Яковлев А.М. Социология преступности (криминология): Основы общей теории: Учебное пособие. – М.: Содействие новый век, 2001. – 239 с.
Тема №3 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|