ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ОНТОЛОГІЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
«Проблема реальности» в смысле вопроса, есть ли в наличии и доказуем ли внешний мир, обличает себя как невозможная, не потому что она в порядке следствия ведет к неразрешимым апориям, но потому что само сущее, стоящее в этой проблеме темой, подобную постановку вопроса как бы отклоняет
.…Разные теоретико-познавательные направления не столько промахиваются как теоретико-познавательные, но на основе упущения экзистенциальной аналитики присутствия вообще просто не достигают почвы для феноменально обеспеченной проблематики. М. Хайдеггер
1. Відповідальність онтологічна. Її не уникнути, від неї не втекти, хіба що в Ніщо. Але Ніщо саме є крайньою формою відповідальності. 2. Відповідальність гносеологічна. Вона завжди зумовлена пізнавальними процесами. Тому ступінь пізнавальної активності визначає характер і міру відповідальності. 3. Відповідальність аксіологічна. Аксіологічний парадокс тут полягає в тому, що з величезного тягаря для кожної людини відповідальність може певним чином перетворюватися в абсолютну умову свободи, насолоди і щастя. 4. Відповідальність логічна. Алогічна відповідальність з аподиктичною послідовністю призводить до відповідальності логічної. Вони тотожні. 5. Відповідальність за своєю природою завжди юридична. Фізична чи фізіологічна, моральна чи релігійна, політична чи економічна чи будь-яка інша є лише юридизованими різновидами відповідальності, оскільки завжди пов’язу-ються з порушенням прийнятих норм, об’єктив-них законів або встановлених правил і через те з необхідністю передбачаючих онтологічну санкцію в специфічних її формах [34, р. 217]. 6. Відповідальність субстанційно духовна. Жодна зі згаданих характеристик відповідальності, якщо вона не пронизана духом і духовністю, є безпідставною в своїй основі: бездуховна онтологія “розвалюється” в хаотичне місиво матеріальності, бездуховно-пізнавальна активність призводить до саморуйнації, бездуховні цінності замість прогресу розчавлюють тягарем, бездуховна логіка стає алогічною, а юридизовані форми бездуховної відповідальності стають неправом.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|