БАБКІНУ ВОЛОДИМИРУ ДМИТРОВИЧУ – 80 РОКІВ

Вісімнадцятого червня 2004 р. виповнило­ся 80 років Володимиру Дмитровичу Бабкіну, відо­мому українському правознавцю й полі­тологу, доктору юридичних наук, професору, провід­ному науковому співробітнику Інсти­туту дер­жави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, акаде­міку Української академії політичних наук, заслуженому діячеві науки і техніки України.

В. Д. Бабкін стоїть біля витоків відро­дження новітньої філософії права в Україні, є одним із ініціаторів створення та провідних членів редко­легії і авторів журналу “Про­блеми філософії права”. Тому принаймні ко­ротка розповідь про його життєвий та, зок­рема, науковий шлях більш ніж доречна.

В. Д. Бабкін народився 18 червня 1924 р. у м. Києві.

У 1941-1943 рр. працював токарем на За­порі­зькому авіазаводі ім. Баранова (м. Омськ). Закін­чивши 1-ше Омське військово-піхотне учи­лище в діючій армії (06.1943-10.1944), В. Д. Баб­кін був призначений ко­мандиром стрілецького взводу 3-ого Прибал­тійського і 3-го Білору­ського фрон­тів, у складі яких воював на фро­нтах Великої Віт­чизняної війни (10.1944-5.1945). Наприкінці війни в боях у напрямі міста-фортеці Кенігс­берг отримав важке по­ранення (інвалід ІІ групи Вели­кої Вітчизняної війни). “Війна, – напише згодом В. Д. Бабкін у своїх спогадах, – це кров, страж­дання, не­статки, смерть, роз­руха. Але це й школа муж­ності, товарисько­сті, взаємодопомоги і ге­рої­зму”. Після госпі­талю повертається до вій­ська, де командує стрілецькою ротою Воронезь­кого військового округу (09.1945-06.1946).

У повоєнний час бере свій початок науко­вий шлях В. Д. Бабкіна. Він пов’язаний із на­вчанням та працею у Військово-юридичній Академії Ра­дянської армії (06.1946-05.1957). У цьому закладі він спочатку слухач (1946-1951), а згодом – ви­кладач, керівний праців­ник та ад’юнкт Академії (1951-1957).

Інша сторінка життя В. Д. Бабкіна пов’я-зана з роботою в академічний установах Мі­ністерства внутрішніх справ. Так, у 1957-1960 рр. він засту­пник начальника навчаль­ного відділу та кафедри Вищої школи МВС СРСР у Москві. У 1960-1963 рр. – начальник навчального відділу, а в 1963-1979 рр. – за­ступник начальника Київської Ви­щої школи МВС (нині – Національна академія внутрі­шніх справ України). За оцінкою її керів­ниц­тва, вчений і педагог “вніс суттєвий вклад у розвиток Академії та зміцнення її автори­тету, у підготовку висококваліфікованих кад­рів для ор­ганів внутрішніх справ”.

Ще одна сторінка життя В. Д. Бабкіна пов’язана з роботою у Київському універси­теті ім. Т. Г. Шевченка (1980-1993), де він пра­цював на посадах професора кафедри міжнаро­дного права та професора кафедри політології універ­ситету. В. Д. Бабкін став фундатором та ідейним натхнен­ником кафе­дри політології університету. В 1990 р. про­фесор Бабкін від­значений як “один з кращих викладачів, який досяг значних здобут­ків у навча­льно-виховній та науково-методичній роботі”.

З 1962 р. вчений плідно співпрацює з Інсти­ту­том держави і права ім. В. М. Корець­кого НАН України, а з 1993 й понині є прові­дним науковим співробітником Інституту, бере активну участь у написанні колективних монографій, в роботі на­укових конференцій, інших наукових заходів, є чле­ном спеціалізо­ваних вчених рад по захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів док­тора (канди­дата) юридичних та політич­них наук.

У 1995-1998 рр. В. Д. Бабкін обіймав по­саду заступника голови Експертної ради ВАК Укра­їни. Тривалий час очолював науково-ме­тодичну раду з питань держави і права това­риства “Знання” м. Києва. Вчений є членом науково-ме­тодичної ради з політології Мініс­терства освіти і науки України, виконкому Асоціації конфлікто­логів країн СНД. У 1993-2001 рр. В. Д. Бабкін – президент Української асоціації політологів.

В. Д. Бабкін активно працював як керівник проекту Держнауки “Український конститу­ціо­налізм: політичний аналіз” (1995-1996), про­екту Міністерства України у справах на­уки та техно­логій “Український конституціо­налізм: вітчиз­няний менталітет і актуальні проблеми запрова­дження нової Конституції у правосві­домість на­роду” (1997-1999).

У 1994-1997 рр. В. Д. Бабкін плідно працю­вав завідувачем Центру з організацій­ного та нау­ково-методичного забезпечення підготовки “Юридичної енциклопедії” (1998-2004, в 6 то­мах).

В. Д. Бабкін є членом редколегій та авто­ром таких відомих видань, як “Юридична ен­цикло­педія”, “Енциклопедія етнокультуроз­навства”, “Українська політологічна енцик­ло­педія”, між­народний часопис “Проблеми філо­софії права”. Він також обіймав посаду голо­вного редактора щорічника Інституту держави і права ім. В. М. Ко­рецького НАН України “Держава і право”.

Творчим здобутком ученого стали понад 200 наукових праць з питань юридичної й по­літичної науки та правової педагогіки. У 1958 р. В. Д. Ба­бкін захистив кандидатську, а в 1969 р. доктор­ську ди­сертації, останню в спеціалізо­ваній Вче­ній раді Ін­ституту дер­жави і права ім. В. М. Ко­рецького. В 1971 р. йому присво­єно вчене звання професора.

Серед понад 200 наукових праць з питань юридичної й політичної науки та правової педа­гогіки 12 монографій (індивідуальних і колекти­вних), зокрема “Сучасна політико-правова ідео­логія” (1985), “Глобальні про­блеми сучасності і політики” (1986), “Народ і влада” (1996), “Український конституціона­лізм: вітчизняний менталітет і актуальні про­блеми запровадження нової конституції” (1999); 8 підручників і навча­льних посібни­ків, зокрема монографічних, “Курс лекцій з політології” (1992), “Антологія україн­ської юридичної думки” (10 т.) т. 1 (2002)), нау­кова стаття “Співвідношення загальної теорії дер­жави і права та філософії права” (“Проблеми філософії права”, Т. І.) та чимало інших.

Важливою віхою наукових пошуків В. Д. Ба­бкіна стала монографія “Народ і влада”, в якій досліджуються закономірності і особли­вості по­літичної історії Росії та України, процеси роз­паду авторитарно-тоталітарної радянської дер­жавності та утворення нових незалежних держав. Високу оцінку одержав також опуб­лікований у 2003 р. том І. (“Зага­льна теорія держави і права, філософія та ен­циклопедія права”) колективної мо­нографії “Антологія української юридичної ду­мки”, керівником авто­рського колективу та співав­тором вступного на­рису до якого є В. Д. Баб­кін.

У своїх наукових дослідженнях професор В. Д. Бабкін гармонійно поєднує дослідження пра­вових проблем з питаннями філософії права, по­рівняльної політології та політичної історії. Вче­ний досліджує багатоаспектні те­оретико-ме­тодо­логічні проблеми, які межу­ють з філософією та політологією, як-от: пи­тання циклічності та спадкоємності етапів політичної історії, співвід­ношення питань на­роду і влади, особи й дер­жави, сутності і про­явів людського виміру полі­тики та права.

У працях В. Д. Бабкіна також розроблені й одержали розвиток такі важливі проблеми, що мають методологічне значення для юри­дичної науки, як взаємодія права з категорі­ями справед­ливості, гуманізму, демократії, реальними суспі­льними відносинами.

Важливим доробком В. Д. Бабкіна є розро­бка та поширення ним ідей соціально-право­вої дер­жави. На думку вченого, саме соціа­льно-правова, а не просто правова, держава є тим типом органі­зації державного та суспі­ль­ного життя, який за­снований на пріоритет­но­сті соціальних ціннос­тей, насамперед права людини на гідне існу­вання. Така держава, відзначає вчений, як свід­чить світовий до­свід, здатна значною мірою ви­рішити про­блему співвідношення економічної ефектив­ності і соціальної справедливості, визна­чити межі і доцільність втручання в економічну сферу, створити реальні умови для забезпе­чення гідного життя і свободи людини, захи­сту її соці­ально-економічних і культурних прав, стабільно­сті розвитку суспільства, зда­тності політичної системи адекватно реагувати на зміни в суспіль­стві та на нові виклики часу.

Розвиток соціально-правової держави, на ду­мку В. Д. Бабкіна, є етапом розвитку Української держави. Соціально орієнтова­ний розвиток дер­жави сприятиме подоланню нега­тивних наслід­ків поступлення ідеї абсо­лют­ного колективізму ідеї абсолютного інди­відуалі­зму, втілення “крайнього індивідуалі­зму”, спри­чинення різкої поля­ризації багатс­тва та бідності в Україні. Роз­робка ідей соці­ально-правової держави стала відпо­віддю вченого на сучасні потреби праводе­ржаво­т­ворення в Україні.

Різнобічність юридичних, філософських, по­літологічних знань, накопичений науковий та педагогічний досвід дають можливість вченому творчо досліджувати складні полі­тичні та дер­жавно-правові процеси, брати ак­тивну участь у науковій розробці найважли­ві­ших проблем пра­водержавотворення в України, реалізації Кон­сти­туції та законів України.

Під керівництвом В. Д. Бабкіна авторський колектив провідних науковців України підго­ту­вав і видав у 1997 р. перший в Україні фун­даме­нтальний “Політологічний енциклопеди­чний словник”, який відображає досягнення світової й вітчизняної науки.

Упродовж майже трьох десятиліть профе­сор В. Д. Бабкін приділяє значну увагу підго­товці наукових кадрів, формуванню їх мето­дологічної культури, розвитку творчого пра­вового мис­лення. Під його керівництвом під­готовлено бі­льше двадцяти докторів і канди­датів наук. Він також надає кваліфіковані на­укові консультації співробітникам Інституту та інших наукових і навчальних закладів.

В. Д. Бабкін уміло поєднує науково-дослід­ни­цьку діяльність з педагогічною та викладаць­кою роботою. Він є одним із фун­даторів новіт­ньої української правової педа­гогіки, творчо розроб­ляє проблеми, пов’язані з оптимізаці­єю учбового процесу, підвищен­ням його ви­ховної ролі, орга­нічної єдності науки і освіти.

В. Д. Бабкіна удостоєно численних наго­род та відзнак. Серед них 2 ордени Великої Вітчиз­няної війни ІІ ступеню, орден “Богдана Хмель­ниць­кого” ІІІ ступеня (1999), 28 меда­лей, знак “За­служений робітник МВС СРСР (1968), знак Мін­вузу СРСР “За відмінні ус­піхи у роботі в га­лузі вищої освіти СРСР” (1973), Грамота Мінос­віти України (1992), почесне звання “Заслужений діяч науки і тех­ніки України” (2000). Влітку 2004 р. ко­лекти­вом Інституту держави і права ім. В. М. Коре­цького В. Д. Бабкіна представлено до нагоро­дження орденом “За заслуги” ІІ ступеня.

Загальний стаж роботи В. Д. Бабкіна скла­дає 64 роки, останні 11 років – у колективі Інституту дер­жави і права імені В. М. Коре­цького НАН України.

Колеги й вихованці В. Д. Бабкіна відзнача­ють, що життя шановного ювіляра, яке налі­чує багато яскравих сторінок, сповнене кло­піткої праці, творчих здобутків, високого професіоналі­зму. Йому випало жити й пра­цювати у складні часи нашої історії – на фро­нтах Великої Вітчиз­ня­ної і сповнені героїчної праці – повоєнні роки, епоху новітнього пра­водержавотворення в Україні. Працелюб­ність, скромність, інтелігент­ність, прин­ципо­вість В. Д. Бабкіна, у поєднанні з доброзичли­вим ставленням до людей, є взірцем справж­ньої людяності та педагогічної майстер­но­сті.

Колеги й вихованці В. Д. Бабкіна щиро ві­тали його зі славетним ювілеєм, зичили йому міцного здоров’я на довгі роки, щастя, добро­буту, твор­чих успіхів і натхнення.

До цих привітань приєднується й редколе­гія журналу “Проблеми філософії права”, й сподіва­ється на подальшу участь у діяльно­сті журналу та й загалом у справі відроджен­ня новітньої української філософії права вель­мишановного Володимира Дмитровича Баб­кіна.

РЕЦЕНЗІЇ

Р. П. М. Рабінович

Львівський національний університет імені Івана Франка

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: