Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ЛЮДИНА З ПРИСТРАСТЮ ДО РОЗУМУ





23-24 вересня 2005 року в Києві очікували шановного гостя. На засідання Всеукра­їнської асоціації філософії права і соціальної філософії та міжнародному семінарі «Єв-ропейські інтеграційні процеси і трансформація права на постсоціалістичному та пострадянсь­кому просторі» мав приїхати Александр Печенік, президент Міжнародної асоціації філософії права та соціальної філософії. Однак, натомість, присутніх сповістили про сумну звістку – його смерть. Серце людини з пристрастю до розуму перестало битися вранці 19 вересня 2005 року в місті Лунд, Швеція.

Александр Печенік був людиною науки, тео­ретиком права світової величини.

Народився Александр Печенік 16 листопада 1937 року в Кракові, де 1955 в Ягелонському університеті розпочав вивчати право. Казимир Опалек [1], семінар якого він відвідував, був од­ним з його вчителів. Він швидко пройшов нау­ково-академічну підготовку: 1960 (тоді ж одру­жився з Іреною Новак) здобув магістерський, 1963 – кандидатський (Iur. Dr), а 1966 – докторсь­кий ступені. Професором Інституту методології права в Катовіце (тоді – філіал Краківського уні­верситету) він став у 29 років.

1969 правознавець разом з батьками покидає Польщу. У пошуках роботи, він пише більше 700 запитів і отримує чотири. Поміж Німеччиною і Швецією він обирає останню. Згодом, вже після того, як він переїздить до Швеції, він дізнається, що його запрошували до Оксфордського та Гар­вардського університетів. Відтоді він постійно жив і працював у Скандинавії, незважаючи на з часом численні пропозиції переїхати на роботу в інші країни та університети.

1970 Печенік видає Essays in Legal Theory («Нариси з правової теорії»), передмову до якої написав його «науковий покровитель» Альф Росс.

У 1969-1975 рр. Александр Печенік – викла­дач філософії права Стокгольмського універси­тету. Водночас він вивчає шведське право й на­віть складає кваліфікаційний правничий іспит у 1975 році. Того ж року він розпочинає працю­вати старшим викладачем юридичного факуль­тету Лундського університету. 1978, заміщаючи Торе Стрьомберга та Карла Олівекрона, він там же стає професором юриспруденції та інформа­тики. У 2003-2004 рр. обіймає посаду «профе­сора-дослідника» імені Самуеля Пуфендорфа, з якої і йде на пенсію після досягнення граничного академічного віку (67 років) в 2004 році.

Професор Печенік постійно підвищував про­фесійну академічну підготовку. 1983 він здобув ступінь доктора філософії зі спеціальності філо­софія (Ph.D. in philosophy) в Лундському універ­ситеті. П’ять років опісля юридичний факультет цього університету удостоїв його почесного док­торського ступеня «доктор права». 1991 його об­рано іноземним членом Академії наук Фінляндії.

Після виходу на пенсію професор Печенік не припиняв занять наукою. Він повертається до Польщі, де стає професором (завідувачем кафе­дри) правничої аргументації та риторики Щечін­ського університету. Він теж здійснює підгото­вку 23-го Світового конгресу IVR, що мав бути проведений під його президентством, і який пла­нується на серпень 2007 року [2] в Кракові – мі­сті, де він розпочав свій шлях в науку. Проте, не судилося.

Александр Печенік не лише – з постійним ен­тузіазмом – поєднував якості майстра свого на­пряму, але й був ефективним і натхненним орга­нізатором. Так пише про нього по смерті його близький друг і відомий німецький правознавець Роберт Алексі [3]. Спочатку він був віце-прези­дентом IVR, а з 2003 до смерті – її президентом.

Професор Печенік зробив внесок у розвиток філософії права в Україні. Він підтримав ідею, став фундатором і керівником спільного україн­сько-польсько-шведського проекту «Теорія зако­нодавства і альтернативи правового регулю­вання», що реалізовується в співпраці з Лундсь­ким і Ягелонським університетами за фінансової підтримки Шведського Інституту та офісу Коор­динатора проектів ОБСЄ в Україні та під егідою IVR.

Вчений був редактором серії Law and Philo-sophy Library («Бібліотека права та філосо­фії») видавництва Kluwer, співредактором ви­дання Associations, членом редколегії Archives for Philoso-phy of Law and Social Philosophy та Ratio Juris.

Він також був членом міжнародної редакцій­ної ради часопису «Проблеми філософії права». Саме професор Печенік сприяв визнанню на­шого часопису на науковому міжнародному рі­вні, можливості його публікування під логоти­пом та в співпраці з Міжнародною асоціацією філософії права та соціальної філософії (IVR) [4].

Александр Печенік був представником тради­ції аналітичної правової філософії, досліджував проблема логіки, епістемології та методології права. На думку Роберта Алексі, внесок профе­сора Печеніка до правової філософії, ефект якого триває, полягає у трьох його наукових здобутках.

По-перше, теорія трансформації чи «стриб­ків». Знання часто обгрунтовується раціональ­ними доводами, які не грунтуються на чомусь відомому. Відтак знання і наука мають характер недедуктивної глибинної структури. У праці The Basis of Legal Justification («Основа правового обгрунтування»)(1983), Печенік дав всеохоп­люючу класифікацію і грунтовний аналіз пере­творень (трансформацій), які з необхідністю від­буваються в праві. Він уклав своєрідну карту творчих кроків («стрибків»), неодмінно необхід­них у процесі правничої аргументації та набуття правничого знання.

По-друге, теорія когерентності (послідовно­сті) в праві. Першою чергою відбувається крок чи «стрибок», далі – його виправдання, обгрун­тування правильності, об’єктивності. Його тео­рія, яку визнають за одну з найбільш досконалих теорії когерентності в правознавстві, змістовно стисло викладено в статті A Coherence Theory of Juristic Knowledge («Теорія когерентності юри­дичного знання») в монографії On Coherence Theory of Law («До питання про теорії когерент­ності права»)(1998).

По-третє, рефлективна систематизація. Така характеристика підходу професора Печеніка, що відначально виявилося у його працях. Найкраще це відображено в його останніх роботах. Зок­рема, в праці Vad är rätt (1995) і найбільшій останній праці Scientia Juris. Legal Doctrine as Knowledge of Law and as a Source of Law («Scien-tia Juris. Правова доктрина як знання та джерело права» (2005)). Це том IV A Treatise of Legal Philosophy and General Jurisprudence («Трактат (курс) з філософії права та загальної юриспруденції») за редакцією Енріко Паттаро [5]. Том, як і презентація під назвою Passion for Reason («Пристрасть до розуму») в праці Люка Вінтгенса «Право в філософських перспективах з 1999 року» [6], є водночас підсумовуючим нау­ковим спадком і подарунком наступникам вче­ного.

Правознавці, що зналися з Александром Пе­ченіком, говорять про нього як про людину на­уки, невтомного полеміста про право і філосо­фію. Роберт Алексі, згадуючи своє знайомство з вченим 9 травня 1979 року, відзначає пам’ят-ний випадок, який трапився у листопаді 1980 року в Амстердамі. В грудні 1979 року на симпозіумі «Аргументація в правовій науці» в Хельсінкі за­родилася ідея спільну написати працю. Алек­сандр Печенік з притаманним йому ентузіазмом взявся реалізовувати проект, який вважав «при­оритетним». Вчасно й вправно він опрацював проект, надісланий Робертом Алексі, й переслав Аулісу Аарніо. Після тривалої роботи, ряду зу­стрічей, листування проект визрів. Настав час конференції в Амстердамі, яку відвідувати ніхто з зазначених особливого інтересу не мав.

Приїхавши власним автомобілем до Геттінгена, Печенік привіз Роберта Алексі до Амстердаму. Професор Алексі назвав цю подорож «найшви­дшою автомобільною поїздкою свого життя». В Амстердам вони працювали три дні, перерива­лися лише, щоб трохи поспати. Завдяки ентузіа­зму Александра Печеніка, пише Алексі, «вони були такі ж щасливі, як і втомлені». На третій день, – при тому, що вони навіть не відвідали конференції чи міста, – роботу було майже заве­ршено – підготовлено працю The Foundation of Legal Reasoning («Основи правової аргумента­ції»), яку 1981 року було опубліковану в трьох номерах часопису Rechtstheorie («Правова тео­рія»).

Інша сторінка професійної діяльності профе­сора Печеніка зв’язана з «Білефельдським осере­дком» (Bielefelder Kreis). Так називали своє нау­кове неформальне товариство Робер Самерс, Ен­ріко Паттаро та Нейл МакКормік, котрих поєд­нав інтерес до порівняльних методологічних до­сліджень. Плодом творіння колективу стали дві монографії: Interpreting Statutes («Тлумачення законів») (1991)та Interpreting Precedents («Тлу­мачення прецедентів») (1997).

Наукові здобутки, організаторський талант, здатність вести конструктивне наукове спілку­вання, бачення Александра Печеніка стали пере­думовами до його обрання Президентом Міжна­родної асоціації філософії права та соціальної філософії. Видання під його керівництвом IVR Encyclopaedia of Jurisprudence, Legal Theory and Philosophy of Law («Енциклопедії з юриспруден­ції, правової теорії та філософії права»), що має невдовзі побачити світ, слугувати ще одним на­гадуванням про визначного теоретика права Александра Печеніка.

З інтерв’ю 2005 року професора Печеніка у часопису Щечінського університету дізнаємося дещо цікаве про нього. Виявляється, що він був бігуном на довгі дистанції, брав участь у більш, ніж 30 марафонах. Говорячи про його заняття спортом, його спитали про те, з яким спортом можна порівняти заняття наукою, на що він від­повів – «З шахами, тому що в шахах не можна обмаювати» [6]. Слова, які варто не забувати.

Пам’ять про професора Александра Печеніка залишиться у серцях тих, хто його знав, а його праці нагадуватимуть нам про його вагомий вне­сок у правову філософію.

 

Список літератури

 

1. Див., з праць К. Опалека, напр.: Opalek Kazimierz. Selected Papers in Legal Philosophy. – New York: Springer-Verlag, 1999. – 344 p.

2. Детальніше про 23-ій Світовий конгрес IVR див. за лінком:

http://www.law.uj.edu.pl/ivr2007/

3. Alexy Robert. Obituary: Prof. Aleksander Peczenik. – 2005. – № 35. – P. 2-3.

4. Листування редакції ПФП з професором Александром Печеніком // ПФП. – 2004. – Т. ІІ.

5. A treatise of legal philosophy and general jurisprudence / editor-in-chief Enrico Pattaro. – Dordrecht; New York: Springer, 2005. – 5 volumes:

1) The law and the right: a reappraisal of the reality that ought to be / by Enrico Pattaro;

2) Foundations of law / by Hubert Rottleuthner;

3) Legal institutions and the sources of law / by Roger A. Shiner;

4) Scientia juris: legal doctrine as knowledge of law and as a source of law / by Aleksander Peczenik;

5) Legal reasoning: a cognitive approach to the law / by Giovanni Sartor.

6. The law in philosophical perspectives: my philosophy of law / edited by Luc J. Wintgens. – Dordrecht; Boston: Kluwer Academic Publishers, 1999. – xix, 272 p.

7. Science like Chess / Interview of Anna Ma-jewska with Professor Aleksander Peczenik //Przegląd Uniwersytecki. – 2005. – № 1-3 (див. www.us.szc.pl)


 

Підготував В. С. Бігун


ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК *


Аболіціонізм – I: 75

Абстракція – I:12

Автономія –

– громадянська – I: 58, 59

– особи – I: 58, 59, 168

Адміністративне право – I: 91, 93, 98

– посадове право – II: 80

– правопорушення – I: 110

Аксіологія (-чний) – I: 8; II: 28

– підхід – I: 28, 29, 41

– права – див. окремо

– цінності – див. окремо

Аксіологія права – I: 43, 111-115, 161, 178; II: 46, 98; III: 271-337, 327-337

Аксіома

– наукова – I: 25

– правова – I: 22, 24

Аналітична філософія права – I: 13, 191; II: 164

Анархія – I: 74

Антиномії – I: 14

Антиномії права – I: 83, 160; II: 41, 43

Антропологія права – III: 244-249

Антропологія (-чний) філософська – I: 122-125, 130, 132, 133; III: 244-249

– антр. Поворот – II: 158

– антропний принцип – I: 53

– геоцентрична – II: 149

– підхід – I: 52, 54

– права – див. окремо

– філософія людини – див. окремо

– філософсько-правова – див. окремо

Антропологія права (юридична) – I: 130; II: 125; III: 267-270, 318-326

Антропологія філософсько-правова – I: 122, 160; II: 161; III: 256-266, 408-419, 438-440

– людина в праві – див. окремо

– підхід – I: 122, 131; III: 256-266

Апріорне (-а)

– в праві – I: 64, 120, 161, 175

– ідея – I: 65

Аргументація юридична – I: 194; II: 142-147

Архетип юридичний – I: 162:

Африканське право – I: 160-161, 195

Біблія (Святе Письмо) I: 118; II: 80, 97, 115

Безпека – III: 368-373

– індивідуальна – III: 368-373

– колективна – III: 368-373

Бог – I: 45, 117, 119, 145; II: 105

– ідея – I: 65; II: 150

– Христос І. – III: 381-382

Благо – II: 105

– нардне – II: 95-96

Буття – II: 98, 102, 106, 110

– рівні – II: 99

Вбивство – II: 84, 108, 123

Верифікація

в праві – I: 31

Версія – I: 114

Викладання філософії права – I: 7, 41, 71, 184-189

– індивідуальні творчі завдання – I: 187-189

– категоріальний аналіз – I: 187

– контекстний аналіз – I: 187

– концептуальний аналіз – I: 188

– методичні рекомендації – I: 187

– методологічний аналіз – I: 188

– принцип єдності раціонального та емоційного – I: 188

– принцип простоти – I: 188

– принцип різноманітності – I: 188

– проблемний аналіз – I: 188

Відносини

– суспільні – I: 93

Відповідальність – II: 98-111

– абсолютна – II: 98, 99

– безвідповідальність – II: 98, 99, 103, 109

– глобальна – I: 194

– динамічна – II: 107

– еліти – I: 13

– інтелектуальна – I: 13

– наукова – I: 13

– національно патріотична – I: 13

– особиста – I: 141, 152

– соціальна – I: 141

– юридична – див. окремо

Війна – I: 104, 105, 111, 137

– громадянська – I: 105

Вічність – I: 12

Влада – II: 178; III: 380-389

– виконавча – I: 93; II: 188

– деспотична – II: 201

– інтелектуальна – I: 14

– легітимність – II: 191-203

– самокорисність – II: 96

– система – I: 111

– теорія – II: 199

Власність – I: 76

– відносини – I: 94

– відчуття – I: 83

– володіння – I: 141

– перехід – II: 83

– приватна – I: 89

Волевиявлення

– державне – I: 58

Волюнтаризм –

– державний – I: 96

– правовий – I: 73, 75

– свавілля – див. окремо

Воля – I: 64, 77; II: 72, 100, 134

– держави – II: 80

– до влади – II: 105

– до справедливості – II: 96

– народного духу – II: 80

– суспільна – II: 187

Всесвіт – I: 12

Всеукраїнська асоціація філософії права і соціальної філософії (ВАФПСФ) – I: 130, 196-198, 206-209, 212; II: 224

Галузь права – I: 92, 96, 97

– комплексна – I: 97

Герменевтика (-чний)

– інтерпретація – I: 159

– методологія – I: 13; II: 24

– підхід – I: 42

– процедури – I: 50, 54, 159

– розуміння – див. окремо

– юридична – див. окремо

– коло герменевтичне – II: 20, 28

Герменевтика юридична – I: 159-162; II: 142-145, 169; III: 24-31

– знакові системи юридичні – I: 160

– метод – I: 164

– мова права (юридична) – див. окремо

– семіотика юридична – I: 160; II: 179

– символи юридичні – I: 160; II: 179, 210

– текст юридичний – II: 145, 207

– розуміння в праві – див. окремо

Гіпотеза

– правова – I: 114

Глобалізація – I: 13; III: 227-232

Глосатори – I: 13, 118

Гносеологія (-на, -е, -ний), епістемологія – I: 15, 24, 52, 81; II: 19, 98

– дуалістична – II: 149

– експертиза – I: 15

– метод – I: 16; II:

– обґрунтування – I: 16

– права – див. окремо

Гносеологія права – I: 22, 43, 79, 84, 113, 159, 177, 191; II: 132-155; III: 32-44

– концепції – I: 178

Гріх – II: 115, 116

– суспільний – II: 119, 120

Громадянське суспільство – I: 8, 94; II: 109, 189; III: 286-292

Гроші – I: 95

Далекосхідна правова сім’я – I: 166

Девіантність – II: 112-131

– поведінки – II: 122-126

Демократія – I: 134; II: 94, 130, 201

– афінська – II: 191-203

– плюралістична – II: 159

– поняття – II: 78

– принципи – I: 10

Деонтологія юридична – I: 174; II: 24, 28, 187, 207

Держава – I: 8, 41, 61, 62, 93, 95, 104, 105, 167; II: 11, 89

– абсолютиська – II: 80

– “естетична” – II: 212

– “ідеальна” Платона– II: 191-203

– атрибути – I: 91, 92

– афінська – II: 191-203

– визначення – I: 61; II: 12,

– закономірності – I: 23

– конституційна – II: 80

– обов’язок держави – I: 8, 58

– ознаки – I: 62

– поліс – II: 191-203

– правова – див. окремо

– соціалістична I: 17

– федеративна – I: 97; II: 188

– форма правління – II: 187

– – тимократія– II: 196

– – тиранія – II: 197, 202

– – монархія – II: 201

– – олігархія – II: 197

Держава і право – I: 41; II: 133

Детермінізм

– в праві – II: 184; III: 10

– лапласівський – II: 107

Дискурс – I: 15

– правовий – I: 132, 133; III: 406-407

Дискусія – I: 14, 15

– всенаціональна – I: 14

– філософська – I: 140

Діалектика (-ний) I: 68, 72, 160

– зв’язок – I: 19, 69

– можливості і дійсності –

– – в праві – II: 181

– права – див. окремо

– протилежності – I: 105

– розвиток – I: 105; II: 183

– суперечностей – I: 83

– як метод – див. окремо

Дієздатність – I: 133

Діяльність – II: 100

– результат – II: 100, 101

Добро – II: 19

Договір

– порушення – II: 95

Догма права – I: 41, 122

Догматична юриспруденція – I: 39

Догматичний метод – I: 39

Доктрина правова – I: 72, 74; II: 210-211

– прецеденту – II: 142-147

Дослідження –

– в суспільних науках – I: 16, 29

– стиль – I: 13

Думка –

– філософська – I: 14

– філософсько-правова – I: 14

Дух – I: 12

– абсолютний – I: 12

– епохи – I: 13

– національний – I: 13

– світовий – I: 14

Духовність – I: 12; II: 98, 196

Екзистенціалізм (-альний)– I: 28; II: 98, 136

– ексизтенція – II: 99

– існування – II: 99

Екзистенціальна філософія права – I: 160, 169-171, 180; II: 99

Еклектика – I: 15-16

Еліта

– юридична – I: 43

Екологічне право – III: 238-243, 286-292

Енциклопедія права – I: 46

Епістемологія – див. гносеологія

Естетика права – I: 30; II: 45, 204-214

Етика

– права – див. окремо

Етика права – I: 84

Журнал (часопис)

– юридичний –

– – Проблеми філософії права – I: 7, 11, 14, 22, 211; II: 215-217

– – Human Rights Quarterly – I: 136

– – Jahrbuch fuer Recht und Ethik – I: 136

Загальна теорія держави і права – див. теорія держави і права

Загальна теорія права – див. теорія права

Закон – I: 10, 122, 158; II: 107;

– абсолютний – II: 106

– божественний – II: 149

– динамічний – II: 107

– доцільності – I: 64

– поняття – I: 25, 103

– причинності – I: 64; II: 107

– статистичний – II: 107

Закон (юридичний) – I: 72, 77, 155, 160;

II: 8, 73, 90, 179,192; III: 51-62, 63-72

– авторитет – II: 41

– дійсність – II: 42, 88

– ефективність – II: 184

– мета – II: 192

– неправовий – I: 192; II:8, 10, 42, 56, 212

– несправедливий – II: 50, 51, 54, 89, 96, 212

– правовий – II: 8, 11

– преамбула – II: 202

– протидія – II: 42

– суперечність – II: 42

– тлумачення – II: 51

– як воля держави – II: 80

– як народне право – II: 81

Законність – II: 84

– беззаконня I: 105; II: 95

Законодавство – I: 12, 73, 76, 94, 104; II: 87, 90, 91, 201, 202; III: 51-62, 63-72

– національне – II: 159

Законотворчість – I: 9; II: 79, 184; III: 51-62, 63-72

Звичаєве право – II: 79

Злочин – I: 76; II: 99, 103, 107

– жертва – II: 108

– проти людства – II: 85

Злочинець – I: 77; II: 77

Знання – II: 195

– правове – I: 29, 86, 122; II:

– система – I: 132

Ідеалізм

– в науці – I: 16

– трансцендентальний – I: 16:

Ідеологія – II: 44,

– марксистсько-ленінська – I: 15

– націонал-соціалізму – II: 40, 41, 83, 87, 90

Ідея права – I: 65, 66, 113; II: 39, 40, 53, 54, 133, 177, 179

Ізоляціонізм – I: 13

Імперіалізм

– культурний – I: 143:

– політичний – I: 143

Імперія – I: 12; II:

Імплементація – I: 12:

Індивід – I: 131; II: 44

– автономія – I: 143

– ідея – II: 44

– індивідуалізм –

– права – I: 134

Інститут права – II: 101

– президентства – II: 109

Інтеграція

– знання – I: 8

– науки – I: 54, 56

Інтереси – I: 59; II: 108, 177, 183

– громадян – I: 89

– групові – I: 23, 84

– держави – I: 89

– індивідуальні – I: 23, 59, 84; II: 193

– приватні – I: 89, 112

– публічні – I: 89; II: 184

– юриспруденція інтересів – I: 160

Інтуїціонізм

– в праві – II: 142-147

– підхід – I: 41

Інформація – I: 13

Ірраціональне – I: 155; II: 149

– в праві – II: 132-141

Ісламське право – I: 195

Істина – I: 24, 28, 37, 41, 42, 53

– в праві – див. окремо

– критерії – I: 24; II: 149, 152

– наукова – I: 98

Істина в праві – I: 111-115, 193; II: 136

Істинність – I: 38; II: 149

Історія вчень про державу і право – I: 27, 184-186; III: 338-389, 355-367

Історія права – I: 39; II: 9

– середньовічне – II: 72, 74

– – німецьке – II: 72, 74, 79






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных