ФІЛОСОФІЯ ПРАВА: ПРОБЛЕМИ ТА ПІДХОДИ.

Навчальний посібник для студентів спеціальності „Правознавство"

За загальною редакцією професора П.М. Рабіновича

Переклад "Змісту" посібника англійською мовою - Т.І. Пашук Коректування - Д.А. Гудима, Т.І. Дудаш

Комп'ютерний набір-Д.А. Гудима

Макетування - Д.А. Гудима, Т.І. Дудаш

Обкладинка - В.М. Рубанський

Умовних друкованих аркушів - 12,6. Тираж - 400.

Надруковано малим видавничим центром юридичного факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка.

79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 14.

людиноцентристського "повороту" вітчизняного

праводержавознавства стали включення до його предмета закономірностей виникнення, функціонування й розвитку загальносоціальних (тобто до- і неюридичних) прав, свобод і обов'язків людини та, як наслідок, становлення - в його рамках -основ загальної теорії прав людини як неодмінного підрозділу, а тепер, на наш погляд, навіть концептуального ядра вітчизняної загальної теорії права та держави.

У методології загальнотеоретичного праводержавознавства щойно констатовані зміни в його об'єкті й предметі спричиняють істотне розширення застосування так званого персоналістичного підходу, а також помітно актуалізують необхідність використання погребового підходу (тобто інтерпретації й оцінки державно-юридичних явищ як інструментів, важелів, засобів задоволення певних потреб людини, соціальних спільнот, суспільства в цілому). З позицій цих підходів у загальній теорії прав людини використовуються не тільки традиційні методи юридичної науки, але й методологічно значимі положення „суміжних" гуманітарних наук -етики, психології, соціології, різних видів антропологій тощо.

Водночас і на цьому науковому напрямку можна спостерігати, як видається, деякі методологічні неадекватності. Так, в окремих працях названі дослщшщькі підходи надмірно гіперболізуються, „завищуються" їхні евристичні можливості. Внаслідок цього людина протиставляється суспільству, розглядається „атомістично" -ізольовано, у відриві від конкретно-історичного соціуму, поза яким вона не існує.

Подекуди також спостерігається виключення з кола загальнотеоретичних досліджень проблеми обов'язків людини (як загальносоціальних, так і юридичних), „відрив" від них її прав. Не завжди досить чітко розрізняються природні права людини, з одного боку, та юридичні права фізичних осіб як суб'єктів державного (об'єктивного юридичного) права - з іншого, через що деякі дослідницькі підходи й методи застосовуються, так би мовити, не за

належною адресою.

Однак такі методологічні „втрати" у процесі реалізації зазначеної тенденції не перешкоджають визнанню евристичної ефективності антропологічної парадигми. її характеристиці та демонстрації можливостей застосування на її основі деяких підходів до дослідження актуальних філософсько-правових проблем присвячено весь наступний матеріал посібника.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: