Медико-ландшафтознавчі дослідження

Відомо, що багато які захворювання людини або свійських тварин
обумовлені природними факторами. Безпосередніми факторами про-
студних, серцево-судинних, шлунково-кишкових захворювань є не-
сприятливий клімат (дуже високі або дуже низькі температури і висока
вологість повітря, часта і швидка зміна тиску і т. д.), забруднена вода,
забруднені грунти. Дуже сильним фактором впливу на стан здоров'я
населення є промислове, автотранспортне, сільськогосподарське і по-
бутове забруднення.

Захворювання може виникнути внаслідок нестачі або надлишку у
воді і грунтах деяких хімічних елементів. Поширення ендемічного зоба,
. наприклад, зв'язано з нестачею в ландшафті йоду. Частіше за все це має
місце в гірських країнах. В степовій зоні з чорноземними грунтами, що
багаті на йод, зобної ендемії не спостерігається. Вкрай рідким є ендемі-
чний зоб і на берегах морів. За свідоцтвом Ф.М.Мількова [200], в За-
байкаллі відома ендемічне захворювання, яке супроводжується дефор-
мацією кісток. Вона викликана нестачею в ландшафті кальцію і зустрі-
чається лише в місцях, складених гранітами. Захворювання цього типу
зв'язані з геохімічними особливостями ландшафтів. Теоретичну базу
для їх вивчення складає вчення А.П.Виноградова про біогеохімічні
провінції, які відрізняються одна від одної рівнем концентрації одного
чи декількох хімічних елементів, з чим зв'язана характерна біологічна
реакція флори і фауни даної території [40].

Розповсюдженню захворювань сприяє і наявність деяких тварин -
переносників інфекцій. Так, наприклад, кліщі є переносниками кліщо-
вого енцефаліту, гризуни - туляремії, чуми і ряду інших жахливих за-
хворювань. Велике значення у боротьбі з захворювання цього типу має
розроблене Е.Н.Павловським вчення про природні вогнища трансміси-
вних і паразитарних захворювань людини. Природними вогнищами, за
Е.Н.Павловським, є ділянки відповідних географічних ландшафтів, що
еволюційно склалися і існують незалежно від наявності людини, і де
зустрічаються один з одним збудник захворювання, його носій і той,
хто переносить. Вивчення природних вогнищ лейшманіоза шкіри, клі-
щового енцефаліту, чуми, туляремії, висипнотифозної гарячки та ряду
інших захворювань показало, що вони приурочені до певних географі-
чних зон, а всередині зон - до певних типів місцевостей і, навіть, до
певних типів урочищ і фацій. Ось чому головним завданням медичної
географії Е.Н.Павловський вважає виявлення географічного поширення
природних вогнищ трансмісивних і паразитарних захворювань в їх
зв'язку з певними ландшафтами [229].
130

Таким чином, під медико-ландшафтознавчими досліджен-
нями розуміють дослідження ландшафтних передумов виникнення
і поширення захворювань.

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади ме-
дико-ландшафтознавчих досліджень можна прочитати в роботах [29;
317].

8.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань

Районне планування ~ це теорія і практика раціональної орга-
нізації одиниць адміністративного поділу країни: областей, райо-
нів, приміських зон і т. д. Основне завдання районного планування -
розробка схеми або проекту найбільш раціонального територіаль-
но-господарського устрою території з метою забезпечення опти-
мальних умов для розвитку промислового і сільськогосподарського
виробництва, містобудівництва, збереження природного середо-
вища і пам'ятників культури за умови ефективного і комплексного
використання природних, економічних і трудових ресурсів.

Районне планування включає два етапи. Кінцевим результатом
першого етапу робіт є карта комплексної оцінки природних і антропо-
генних факторів, що впливають на можливості господарського викори-
стання території. На другому етапі на її основі складається схема або
проект районного планування, які і визначають особливості і умови
господарського використання території.

Схеми районного планування розробляються для великих територі-
альних одиниць - адміністративних областей - і містять принципові
рішення щодо функціонального зонування території - взаємозв'язаного
розміщення основних об'єктів господарства, населених пунктів, приро-
доохоронних територій і т. ін. Проекти районного планування розроб-
ляються на менші за величиною і складністю територіальні одиниці:
адміністративні райони, приміські зони, зони масового відпочинку і т.
д. Вони деталізують і конкретизують рішення схеми районного плану-
вання і містять конкретні рішення по планувальній організації терито-
рії. В них відображають пропоноване розміщення населених пунктів,
промислових вузлів, курортів, зон відпочинку, розробок корисних ко-
палин, санітарно-захисних, водоохоронних і заповідних зон, територій,
Що підлягають рекультивації, осушенню, зрошенню і т. д.

Комплексна оцінка природних факторів в схемі районного плану-
вання передбачає оцінку природних умов і ресурсів території для різ-
них цілей господарського використання (промислового і житлового
будівництва, сільського, лісового і рибного господарства, масового від-
починку тощо) і охорони природи. І найбільш зручною і надійною ос-
новою комплексної оцінки природних факторів є ландшафтна карта.
Пояснюється це тим, що в роботі по районному плануванню, як ніде,
виявляється настійна необхідність оцінки території не тільки за окре-
мими природними компонентами природи, але і за цілісними природ-
ними територіальними комплексами. Ландшафтна карта дозволяє поєд-
нати обов'язкову оцінку окремих природних компонентів з необхідною
комплексною оцінкою, оскільки територіальними об'єктами оцінки і
окремих природних компонентів, і всього їх комплексу є ПТК.

Так, на карті комплексної оцінки природних умов Калузької облас-
ті, яка складена на основі великомасштабної ландшафтної карти, кож-
ний вид ПТК оцінюється у відповідності з основними напрямами роз-
витку господарства області з точки зору доцільності використання під
ріллю, ліси, кормові угіддя, для організації відпочинку [275]. Врахову-
ючи вимоги до умов зростання різних сільськогосподарських рослин, в
табличній легенді карти вказано придатність земель різних ПТК під
посіви тих чи інших культур. Для ПТК, що зайняті природними кормо-
вими угіддями, в легенді наведено форма їх використання як сіножатей
або пасовищ. Всі ПТК оцінені також для рекреаційних цілей.

З 1973 року інструкція по складанню схем і проектів районного
планування, на відміну від попередніх нормативних матеріалів, містить
вимоги до проектних рішень, які передбачають заходи щодо зберігання
і поліпшення природного середовища [125]. І від того часу вірна реалі-
зація будь-якого завдання районного планування в тій чи іншій мірі
передбачає проведення природоохоронних заходів. А 1980 року на до-
помогу проектувальникам для вирішення питань охорони природи було
видано спеціальний порадник, в якому детально розглянуто зміст від-
повідного розділу схем і проектів районного планування [289]. Він по-
клав початок складанню так званих ТерКСОПів - територіальних ком-
плексних схем охорони природи, які містять комплексну оцінку еколо-
гічного стану природного середовища з урахуванням антропогенної
порушенності і потенціальної стійкості природних умов до антропо-
генного впливу, а також комплексні заходи по забезпеченню ефектив-
ного використання природних ресурсів і охороні природи.

Під антропогенною порушенностю ландшафтів розуміється зміна
середовищноутворюючих і ресурсовідтворюючих функцій ландшафт-

них комплексів різного рівня організації, яка обумовлена господарсь-
кою діяльністю і супроводжується негативними для його життєдіяльно-
сті наслідками. Генетично обумовлена цілісність ландшафтних компле-
ксів обумовлює однотипність змін їх природного середовища при од-
ному і тому же характері антропогенного впливу, на відміну від адміні-
стративно-територіальних одиниць, які часто використовуються в ра-
йонному плануванні. Ієрархічний (організаційний) рівень ландшафтних
комплексів визначає набір показників антропогенної порушенності.
Просторова диференціація і якісна різнорідність ландшафтних компле-
ксів обумовлює, з одного боку, видове різноманіття негативних змін
природного середовища при однаковому характері антропогенного
впливу; з іншого боку, різну стійкість до антропогенного впливу.

Показниками антропогенної порушенності ландшафтів є розора-
ність, еродованість і засоленість земель (в % від площі ландшафту),
ураженість земель зсувами (в % від площі ландшафту), порушенність
земель автодорогами, гірничодобувною промисловістю і меліоратив-
ними заходами (в % від площі ландшафту), заселеність земель (в
чол/км), забруднення атмосфери, грунтів, поверхневими і підземними
водами шкідливими викидами стаціонарних джерел і автотранспорту (в
тис. тон), пестицидами і мінеральними добривами (в кг/га), побутовими
відходами і стоками тваринницьких ферм. За кожним з цих показників
розроблялася окрема шкала оцінки в балах. Комплексний показник ан-
тропогенної порушенності для кожного з ландшафтних комплексів роз-
раховується за відповідною формулою. Для співставлення отриманих
показників використовується шкала оцінка, наприклад, п'ятиступенева,
яка і характеризує міру антропогенної порушенності: 1) дуже слабка
(0,0-1,0 бала); 2) слабка (1,1-2,0); 3) помірна (2,1-3,0); 4) сильна (3,1-
4,0); 5) дуже сильна (4,1-5,0).

Потенціальна стійкість ландшафтних комплексів до антропогенно-
го впливу розуміється як властивість зберігати значення власних якіс-
них і кількісних параметрів у певних "порігових" межах при антропо-
генному впливі. Зміна цих параметрів проявляється через різні негати-
вні трансформації природних факторів, які складають ландшафтні ком-
плекси: ерозію, дефляцію, забруднення і т. ін. Тому показниками стій-
кості є показники схильності ландшафтних комплексів до прояву тих
Чи інших негативних фізико-географічних процесів. В основу оцінки
стійкості ландшафтних комплексів до антропогенного впливу може бу-
ти покладена методика Б.І.Кочурова [159].

Спряжений аналіз антропогенної порушенності і потенційної стій-
кості ландшафтних комплексів до антропогенного впливу дозволяє

•оцінити екологічний стан природного середовища і районувати терито-

рію за ступенем сприятливості екологічної ситуації.

Визначення антропогенної порушенності, потенційної стійкості і
екологічного стану ландшафтних комплексів супроводжується укла-
данням серії відповідних картосхем, аналіз яких і дозволяє розробку
критеріїв диференційованого підходу до господарського використання
природних умов і ресурсів з врахуванням необхідності їх збереження і
відновлення.

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади роз-
робки схем і проектів районного планування і ТерКСОПів можна про-
читати в роботах [14; 102; 270; 275; 278; 285; 318; 334; 336, 337; 343].

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: