Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МАРКЕТИНГУ В ІНДУСТРІЇ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ГАЛУЗІ




Ринок готельно-ресторанних послуг – це сфера задоволення потреб населення у послугах, пов’язаних з розміщенням харчуванням, відпочинком, змістовним проведенням дозвілля чи оздоровленням.

Формування національного ринку обумовлене дією внутрішніх та зовнішніх чинників.

До внутрішніх чинників відносяться наступні:

1. рівень соціально-економічного розвитку:

- науково-технічний прогрес;

- історичні чинники формування економіки;

- рівень розвитку галузей виробництва;

- рівень розвитку транспорту та транспортної мережі;

- демографічна ситуація і структура населення;

- характер міграційних процесів;

- особливості зайнятості.

2. якість життя населення:

- умови життя (екологічні, житлово-побутові, соціально-культурні);

- рівень життя (рівень прибутків, заощаджень тощо).

3. соціально-політична ситуація

- суспільний устрій;

- правове забезпечення соціальних та економічних свобод;

- розвиток громадсько-політичного життя;

- рівень розвитку інформаційної сфери та ЗМІ.

До зовнішніх чинників формування та функціонування ринку готельно-ресторанних послуг відносяться:

- економічна та політична стабільність держави;

- участь держави в міжнародних організаціях;

- характер міжнародних відносин;

- ступінь інтегрованості у світогосподарську систему.

Об’єктивними умовами формування попиту на цьому ринку є:

- економічні;

- соціокультурні;

- психологічні;

- урбаністичні;

- політичні;

- екологічні умови.

До суб’єктивних чинників належать наступні:

- етно-релігійна приналежність;

- вік і стать;

- сімейний стан, кількість дітей;

- соціальна категорія;

- місце проживання;

- рівень та умови життя;

- професія та посада;

- наявність вільного часу;

- мода;

- кон’юнктура ринку.

Отже, попит на продукт формується за умов певного рівня та стилю життя населення, він також підвладний коливанням, ритміка яких задається ресурсними умовами території.

Подібно до попиту визначається пропозиція. Пропозиція на ринку готельно-ресторанних послуг – це та кількість благ, послуг та товарів, яку виробники готові продати за даного рівня цін.

Головними детермінантами пропозиції на ринку готельно-ресторанних послуг є:

- доступність ресурсів (праці, капіталу, технологій обслуговування та ін.);

- продуктивність праці;

- ціни на ресурси.

В індустрії гостинності вплив цих детермінантів на пропозицію часто коригується державною політикою у галузі.

За походженням пропозиція розділяється на первинну та вторинну. Первинна пропозиція походить від самого виробника готельно-ресторанних послуг, наприклад, якщо готель сам реалізує свої послуги. Вторинна пропозиція – це коли послуги перепродуються іншими фірмами, або коли інші фірми формують з них власний продукт.

Як і на усіх інших ринках, на цьому ринку взаємодія попиту та пропозиції визначає рівень цін та обсяг реалізованих послуг.

 

Умови виходу на ринок готельно-ресторанних визначаються перш за все владними структурами держави в цілому та регіону зокрема. Для виходу на ринок необхідно зареєструвати відповідне підприємство (фірму) та отримати ліцензію на здійснення такої діяльності.

Можливості виходу на ринок визначаються характером конкуренції, наявністю у підприємства необхідної технічної та соціальної інфраструктури, наявністю зв’язків з посольствами, закордонними партнерами.

На діяльність фірм на ринку значний вплив здійснюють різноманітні неприбуткові громадські організації по захисту навколишнього середовища, збереженню пам’яток культури, історії тощо.

 

Маркетинг – це соціальний та управлінський процес, спрямований на задоволення нестатків та потреб як індивідів, так і груп, шляхом створення, пропозиції та обміну товарів.

Маркетинг – це також наука, що дає знання про ринок, закони його функціонування, про поведінку покупців на ринку, з яким пов’язане підприємство.

Оскільки готельний чи ресторанний бізнес не має принципових відмінностей від інших форм господарської діяльності, то можна стверджувати, що головні положення теорії сучасного маркетингу можуть у повній мірі використовуватись і в галузі гостинності.

Разом з тим, готельний та рестораннний бізнес мають свою специфіку, яка відрізняє їх не лише від торгівлі товарами, але й послугами. В даний час ще не вироблено єдиного підходу щодо визначення маркетингу в індустрії гостинності. Тому розглянемо різні погляди на проблему.

Французькі науковці Ланкар та Ольє зазначають, що маркетинг гостиності – це серія основних методів і прийомів, вироблених для дослідження, аналізу та вирішення поставлених завдань щодо найповнішого задоволення потреб, а також визначення найраціональніших (з фінансової точки зору) способів ведення справ.

Швейцарський дослідник Крипендорф визначає маркетинг гостинності як систематичну координацію діяльності підприємств, а також приватну та державну політику в галузі гостиності.

Російський науковець Ісмаєв вважає, що маркетинг гостинності – це система торгово-виробничої діяльності, спрямована на задоволення індивідуальних потреб на основі виявлення та вивчення попиту споживачів з метою максимізації прибутку.

Німецькі вчені Рігер, Рот та Шранд визначають маркетинг гостинності як ринкове управління, спрямоване на досягнення цілей підприємства ефективніше, ніж у конкурентів, задовольняючи при цьому потреби споживачів.

Для повнішого розуміння змісту маркетингу гостинності слід вияснити наступні питання:

1. Маркетинг є окремою дією чи системою діяльності?

Зусилля маркетингу підприємств мають спрямовуватись на досягнення цілей, причому щоразу нових. Отже, маркетинг – це не лише реклама чи розробка якоїсь послуги, це система, яка об’єднує функції і прийоми маркетингу на постійній основі.

2. Як дії підприємства узгоджуються із зовнішнім середовищем?

Діяльність фірми має узгоджуватись із інформацією, яка поступає ззовні. Ринки є дуже динамічними, відставання від конкурентів загрожує негайним провалом.

Маркетинг гостинності покликаний забезпечувати якнайповніше задоволення наявних потреб, а також передбачати можливі зміни у структурі потреб.

Головною причиною виділення маркетингу гостинності став бурхливий розвиток, який у багатьох країнах світу став важливою галуззю народного господарства, а в деяких – і головним джерелом доходів.

Інші фактори появи та розвитку маркетингу гостинності:

Ø підвищення життєвого рівня населення та доступності послуг населенню;

Ø розвиток транспортних комунікацій сприяє розширенню географії подорожей та розвитку міжнародного у;

Ø розквіт міжнародних політичних, економічних та культурних відносин сприяє діловим подорожам у службових цілях;

Ø процеси глобалізації, внаслідок яких подорожувати світом стало легше.

Функції маркетингу гостинності можна розглядати на 3-х рівнях: суспільному, регіональному та індивідуальному.

З точки зору суспільства маркетинг гостинності має забезпечити нормальне функціонування ринку та відповідні інструменти для діяльності фірм: доступність кредитів, лояльність податків, відповідні закони тощо.

На регіональному рівні маркетинг гостинності покликаний регулювати попит, ціни, рекламну діяльність, заохочувати населення.

На рівні індивідуального споживача маркетинг гостинності виконує такі функції:

Ø формування нових потреб;

Ø переконання про доцільність користування послугами даної фірми;

Ø формування потреби у частішому використанні послуг фірми;

Ø мотивування щодо користування послугами на постійній основі.

Дещо інший підхід щодо визначення функцій маркетингу гостинності пропонує ВТО:

1. Встановлення контактів з клієнтами;

2. Розвиток;

3. Контроль.

Встановлення контакту передбачає переконання клієнта в тому, що передбачуване місце відпочинку і наявний там сервіс, визначні місця та все інше відповідають його запитам.

Розвиток передбачає проектування нововведень, нових послуг і продуктів, які зможуть забезпечити нові можливості для збуту, а також повніше задовольнити потреби споживачів.

Контроль передбачає аналіз результатів діяльності по просуванню послуг на ринок і перевірку того, наскільки ці результати відображають використання можливостей фірми.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных