ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Екстрактор з киплячим шаром.Ефективність роботи екстрактора з киплячим шаром (мал. 3.) полягає в тому, що процес проходить при кипінні. Для зниження температури кипіння (30-60°С) екстрагування проводять під вакуумом.
Для одержання вакууму екстрактор підключають до вакуум-насоса. Пари направляються в конденсатор, звідки конденсат повертається в екстрактор. Завдяки кипінню інтенсифікується масообмін у поверхні розподілу фаз, а замкнутий характер процесу дозволяє зберегти всі екстрактивні, у тому числі й летучі, речовини, що поліпшує якість продуктів і знижує втрати. Екстрактор для одержання желатину. Желатин - продукт переробки сполучної тканини тварин. Його роблять екстрагуванням зі шкір свинячих або великої рогатої худоби й здрібненої кісткової сировини. Екстрактор періодичної дії для добування желатину показаний на мал. 4. Він складається з корпуса 1, що оточений зовні паровою сорочкою 2. Днище 5 корпуса перфоровано, і на ньому встановлена перфорована труба 4. В екстрактор подають сировина й заливають його водою з температурою 80°С. Після цього в парову сорочку подаюється пара для підтримки постійної температури бульйону. Після завершення екстрагування, коли бульйон при охолодженні може збільшувати в'язкість (перетворюється в холодець), його зливають із апарата через патрубок 9. Бульйон зливають повільно, при цьому шар сировини відіграє роль фільтра, адсорбуючи на своїй поверхні жир.
Сировину, що залишилась, заливають повторно, і процес повторюють кілька разів, при цьому концентрація желатину в наступних порціях бульйону зменшується. Часто такі слабоконцентровані бульйони знову використають як екстрагенти. Отриманий бульйон (екстракт) додатково очищають на центрифугах, згущають у вакуум-випарних апаратах, стерилізують при 140 °С, охолоджують, одержують холодець, що остаточно висушують, наприклад, у стрічкових сушарках.
Екстрактори безперервної дії використовуються на високопродуктивних підприємствах при виробництві цукру, рослинних масел, ферментів, розчинної кави, настойок. Їхня перевага полягає в можливості автоматизації процесу й відсутності ручної праці, забезпечення рівномірного споживання енергії й сировини. У порівнянні з періодичними апаратами вони мають кращі масообмінні характеристики. Недолік безперервних екстракторів - переміщення екстрагента й сировини, при цьому сировина руйнується, процес у різних місцях апарата протікає нерівномірно. Двоколонний шнековий екстрактор призначений для добування рослинного масла з насіння соняшника, бавовни й сої. Подібні двоколонні апарати з різними транспортуючими пристроями застосовуються в цукрових, ферментних і маслоекстракційних виробництвах харчової промисловості. Екстрактор (мал. 5) складається із двох колон - завантажувальної 12 і екстракційної 14, усередині яких установлені шнеки 1 і 3. Витки шнеків перфоровані.
Частота обертання шнеків вертикальних колон 0,4-0,5 об/хв, проміжного (горизонтального) ділянки - 0,9 об/хв. Матеріал надходить у завантажувальну колону через люк 4, переміщається шнеком 1 до перехідної ділянки, і транспортується далі шнеком 3 у верхню частину екстракційної колони до розвантажувального люка 5. У якості екстрагента використовується бензин. Нагрітий бензин подається через патрубки 6 у різні ділянки апарата, і рухається назустріч твердому матеріалу (насінням). Рослинне масло переходить із насіння у бензин, тому що має гарну розчинність у ньому. Екстракт фільтрується через ситовий фільтр 7 і витягається через патрубок 8. Рослинне масло й бензин мають різні температури кипіння, вони легко розділяються методом перегонки. Остаточне очищення рослинного масла від бензину проводять методом перегонки з водяною парою. Відпрацьована сировина витягається через патрубок 5. Після закінчення роботи залишки бензину зливають через патрубок 9. Екстрактор має високу продуктивність (100–210 т/доб. залежно від виду сировини) і повністю механізований. До його недоліків варто віднести більші розміри, неповне добування рослинного масла із сировини, відносно низьку концентрацію екстракту й виділення в приміщення пар екстрагента (бензину) із завантажувального люка. Екстрактор із пружними пластинами. Використається для одержання екстрактів і настойок при виробництві напоїв, а також у фармацевтичній промисловості. Екстрактор (мал. 6) складається й корпуса 1, що розділений на секції. У кожній секції обертається вал, на якому закріплений барабан, а на барабані - два ряди пружних лопат 3. Для підігріву суміші використають водяну сорочку 4. Здрібнений матеріал з бункера роторним живильником 7 подають у першу секцію екстрактора. Назустріч сировині рухається екстрагент,що подається через патрубок 6. Сировина за допомогою пружних лопат 3 поринає в екстрагент і подається далі. Лопасті також притискають сировину до стінок, віджимаючи екстрагент, у такий спосіб відбувається постійне відновлення поверхні массообміну, що позитивно впливає на продуктивність процесу. При виході лопастів із секції вони випрямляються й перекидають сировину в наступну секцію. З останньої секції транспортер 5 забирає й виводить сировину (шрот) з екстрактора. Екстракт збирається в камері 8 і виводиться через патрубок 10. Сировина перебуває в екстракторі до 2 годин. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|