Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Навчальний матеріал. Прочитайте та законспектуйте основні положення




Прочитайте та законспектуйте основні положення. Зверніть увагу на зміст ключових слів

Багато діячів культури у першій половині ХХ століття аналізували ті чи інші аспекти цивілізації, що виникала на їх очах. Предметом уваги здебільшого ставали питання, пов'язані з трансформацією культури. Зокрема аналізувалися питання формування так званої „техносфери”, вивчався вплив технократичного суспільства на загальний стан людини, на її свідомість та поза-свідомість, на її естетичні смаки та духовні потреби. Місце мистецтва в нових культурно-історичних умовах, його суспільне значення, його вплив багатьом дослідникам вбачалося суперечливим. Багато міркувань присвячувалось процесу політизації та надмірної ідеологізації художньої творчості. Разом із тим сьогодні ми маємо звернути увагу на ще один складний процес, що визначав місце мистецтва в складних умовах першої половини ХХ століття. Більшість дослідників позначили цей процес за допомогою понять „дегуманізація” або „масовізація” мистецтва.

Прочитайте наступний текст і докладно проаналізуйте феномен масовізації. Зверніть увагу на існування значної кількості наукових джерел, присвячених аналізу процесу масовізації мистецтва.

Одним з перших процеси дегуманізації та масовізації мистецтва почав вивчати відомий іспанський філософ першої половини ХХ століття Хосе Ортега-і-Гассет. Відповідно до його ідей, дегуманізація мистецтва означає „вилучення з творів мистецтва елементів людського, тобто такого, що орієнтоване на звичайне, неспотворене сприйняття, такого, що відтворює життя у формах самого життя” ( Цит за: Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2003 – с. 56). Як бачимо, у наведеному фрагменті йдеться про вилучення із мистецтва такого елементу, як реалістичність, правдивість, або ширше – людино мірність.

Концепція масовізації є похідною від концепції масової культури, що напрацьовувалася впродовж першої половини ХХ століття багатьма дослідниками. Зокрема, крім Ортегі-і-Гасета, слід згадати вчених Оскара Шпенглера, Миколу Бердяєва, Альберта Швейцера, Еріха Фромма, Герберта Маркузе. Розглянемо зміст поняття „маса”. За Ортегою „маса” – це натовп, що не має власного обличчя. Формування „маси”, вважає дослідник, викликане технічним прогресом, масовою міграцією сільського населення до міста, руйнуванням сільських громад зі своїми усталеними звичками, традиціями. Людина „маси” відрізняється від знедоленого робітника-пролетарія або люмпенізованого представника міської бідноти минулого. Робітник-пролетарій або селянин-пролетарій у минулому, наприклад, намагалися висловити стихійний, а пізніше, під впливом політичної пропаганди, свідомий протест проти нестерпних соціальних умов. Революційні події, що відбувалися на зламі 19-20 століть, поширення класових змагань на початку 20 ст. сприяли формуванню у таких людей чітко зорієнтованої політичну свідомості, готовності до боротьби за краще майбутнє. Людина „маси”, навпаки, задоволена власною долею, власним суспільним станом. Формуванню такого почуття задоволення, за Ортегою, слугує технічний прогрес, зокрема певне покращення життя широкого загалу людей в індустріально розвинених країнах Західної Європи та у США. У даному випадку йдеться про поступове зникнення важкої фізичної праці внаслідок розвинення техніки, скорочення робочого часу від 10-12 годин до 8 годин у день, відповідне збільшення вільного часу. Тим не менш, вважає Ортега, умови життя та праці в індустріально розвиненому суспільстві за часів технічного прогресу не слід ідеалізувати, і ось чому. Життя в умовах індустріального суспільства вимагає від людей психічного напруження внаслідок одноманітної праці. Все це, з одного боку потребує відпочинку, відновлення фізичних і психічних сил, а з другого - сприяє нівелюванню, тобто уодноманітненню духовних потреб людей. Саме для задоволенню таких штучно знівельованих духовних потреб „масових індивідів” слугує „масове мистецтво”. У той же час, завдяки широкому попиту внаслідок реклами, моди, відвертого „нав’язування” у засобах масової інформації масове мистецтво першої, а потім і другої половини ХХ століття перетворюється на прибуткову галузь економіки. У наш час для визначення такої галузі існують поняття „індустрія дозвілля”, „індустрія розваг” тощо.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных