Прочитайте наступний матеріал і проаналізуйте напрямки розвитку радянського кіно періоду Великої Вітчизняної війни

Мистецтво радянського кіно доби Великої Вітчизняної війни – особлива сторінка в історії світового та вітчизняного мистецтва. У перші ж дні війни на фронт відправилися групи кінооператорів для організації зйомок бойових дій. Одним із перших документальних фільмів був створений у 1941 році, називався цей фільм «Розгром німецько-фашистських військ під Москвою». На екрані були показані розбиті ворожі військи, техніка. Документальні кадри засвідчили також факти воєнних злочинів, зокрема руїни міст, спалені культурні памۥятники, загиблих або страчених мирних жителів. Починаючи з цього часу кінодокументалісти почали вести літопис злодіянь ворога, а після перемоги кіноматеріали були представлені як свідчення звинувачення на міжнародному суді, що відбувався у Нюрнберзі над воєнними злочинцями. Документальний фільм «Розгром німецько-фашистських військ під Москвою» став всесвітньо відомим, фільму була присуджена Державна премія. У часи війни до зйомок документального кіно приступила велика група режисерів художнього кіно. Серед них були С. Герасимов, О. Довженко, А. Зархі, Ю. Райзман, С. Юткевич. У наш час серед досягнень слід згадати документальні фільми О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні», фільм С. Юткевича «Звільнена Франція» та фільм Ю. Райзмана «Берлін».

Цілком специфічний та унікальний кіножанр часів Великої вітчизняної війни – бойові кінозбірки. Драматургічно бойові кінозбірки були зібранням новел, обۥєднаних за допомогою того чи іншого кінообразу, популярного героя художнього фільму. У публіцистично-образній форми бойові кінозбірки інформували людей про найважливіші воєнні події, підтримували надію, надихали вірою у перемогу. Кінозбірки використовували відеоматеріал відомих кінострічок мирного часу, пропонували сатиричні зображення та шаржі ворогів. Наприклад, в одному із випусків бойової кінозбірки в акторському виконанні була показана «жива» карикатура на Гітлера, котрому наснилися епізоди боїв, змонтовані із кадрів художнього фільму С. Ейзенштейна «Олександр Невський» та фільму О. Довженка «Щорс». У кіно-збірках широко використовувався прийом прямого звернення героя до глядачів. Так, у кінозбірці під назвою «Чапаєв з нами» легендарний полководець звертався з кіно-екрану до бійців Червоної Армії із закликом бити ворога.

Художні фільми часів Великої Вітчизняної війни створювалися на основі агітаційних завдань часу, виростали із безпосередніх спосережень за воєнною дійсністю.

Серед художніх фільмів, що в образній формі відтворювали воєнні події, слід вказати на кінострічку Івана Пирۥєва «Секретар райкому»; фільм режисера Ермлера «Вона захищає Батьківщину» та фільм «Радуга» режисера Марка Донського по сценарію В. Василевської. Головну роль у фільмі «Радуга» виконала відома українська артистка Наталія Ужвій. Після фільму «Радуга» режисер М. Донской продовжив тему війни у фільмах «Нескорені» та «Нашестя». У цих фільмах відсутні спільні герої, утім тематично іх можна обۥєднати у трилогію на тему Великої Вітчизняної війни, за жанром ці кінострічки є кінотрагедіями. Фільм Марка Донського «Радуга» у 1944 році отримав премію американської кіноакадемії «Оскар». На теми війни був знятий художній фільм «Два бійця», у якому автори намагалися поєднани історичну достовірність із поетичною образністю.

У роки війни знімалися фільми на історико-революційну тематику. Прикладом такого фільму був кіно-твір «Олександр Пархоменко», із актором Олександром Хвилею у головній ролі; фільм «Котовський» із актором Миколою Мордвіновим у головній ролі. Дані кінострічки відмічені яскравими батальними сценами, вдалими акторськими роботами.

У воєнні роки продовжувалася робота над комедійними фільмами. У 1941 році на екрани вийшов фільм Івана Пирۥєва «Свинарка і пастух». Робота над фільмом розпочалася перед війною. Музику до фільму написав композитор Микита Богословський; головні ролі виконували актори Марина Ладиніна, Володимир Зельдін, Микола Крючков. Фільм був створений у кращих традиціях радянських музичних комедій, насичений ліричними піснями, гумористичними діалогами, масовими музично-танцювальними сценами. Кінострічка Івана Пирۥєва пропонувала глядачам поетичний образ рідної країни, Радянського Союзу та її столиці Москви, що обۥєднує людей труда різних національностей.

Прикладом ліричної комедії часів Великої Вітчизняної війни є фільм «Серця чотирьох» із Людмилою Целіковською та Валентиною Серовою у головних ролях.

Особливе місце у мистецтві кіно 40-х років ХХ століття посідає художній фільм Сергія Ейзенштейна «Іван Грозний», що виявився останньою, остаточно незавершеною роботою майстра. Робота над фільмом почалася у 1943 році, на кіностудії Алма-Ати (сучасна Астана, столиця Казахстану). Жанр фільму можна визначити як історичний. Особливу увагу слід звернути на питання трактовки сюжету та художньо-образної концепції фільму. С. Ейзенштейн вирішив відмовитися від біографічного принципу компонування історичного матеріалу. Натомість режисер запланував показати найбільш важливі етапи становлення Російської держави крізь зміни у життєвому шляху свого героя. Такий підхід до сюжету потребував залучення великої кількості дійових осіб, і, відповідно, великого акторського складу. У фільмі снімалися відомі актори 40-х років, серед яких були Микола Черкасов, Серафіма Бірман, Михайло Жаров, Павло Кадочников, Людмила Целіковська та багато інших. Головний конфлікт фільму був визначений як суперечності між царем-державотворцем та боярами, що оточували царя і зраджували інтереси держави у боротьбі за владу. Таким чином драматургія фільму не прямо наслідувала життя царя Івана Грозного, а розгорталася згідно епізодам боротьби Івана Грозного за єдину державу, проти бояр-зрадників. Цілком вочевидь, що подібна трактовка образу головного героя та його вчинків містила, як це часто траплялося у радянському історичному кіно, політичний підтекст.

Величезним був обсяг творчої роботи, здійсненої у роки війни українським режисером О. Довженком. Це і написана упродовж 1942—1943 pp. кіноповість «Україна в огні», упродовж 1944—1945 pp написаний твір «Повість полум'яних літ», друковані в періодиці статті «Народні лицарі», «Я бачу перемогу», «У грізний час», «Слава народові — воїну!» та інші, оповідання «Ніч перед боєм», «Відступник», «Стій, смерть, зупинись!», «На колючому дроті», «Воля до життя», «Битва» «Перемога», «Мати», листівка для поширення у ворожому тилу — зразок викривальної публіцистики — «Лист до офіцера німецької армії», чимало іншого. У 1943 р. Довженко зняв повнометражний документальний фільм «Битва за нашу Радянську Україну», який був дубльований 26-ма іноземними мовами. Дикторський текст був написаний самим митцем. У 1945 р. О. Довженко створив ще один такий документально-хронікальний фільм — «Перемога на Правобережній Україні і вигнання німецьких загарбників на межі українських радянських земель». Ці стрічки давали новий поштовх розвитку художніх засобів воєнної кінодокументалістиці.

Питання самоперевірки.

1. Розкрийте зміст поняття «масовізація мистецтва».

2. Назвіть жанри масового мистецтва 20-30-х років ХХ століття, визначте іх художні та позахудожні функції.

3. Розврийте значення понять «модерн» та «модернізм», зробіть наголос на відмінностіх у змісті даних понять

4. Назвіть жанрово-тематичні напрямки розвитку радянського кіно часів Великої вітчизняної війни.

5. Проаналізуйте значення творчості О. Довженка періоду Великої вітчизняної війни.

Висновки. У ході вивченнятеми 10 був здіснений аналіз мистецтва першої половини ХХ століття. Були показані серйозні зміни, що відбувалися в культурі першої половини ХХ століття і впливали на стан мистецтва. Особлива увага була звернена на поступ технологічної цивілізації, її вплив на процеси масовізації мистецтва. Особливий наголос ми зробили наукових роботах, присвячених аналізу процесів мосавізації мистецтва. Ми показали, що, порівняно з творами класичного мистецтва твори масового мистецтва є спрощеними за змістом, розважальними, безконфліктними. Даня твори покликані забезпечити відпочинок та розвагу мешканцям великих міст, трудівникам та службовцям, які прагнуть відпочинку після важкого трудового дня.

У ході опрацювання теми ми приділили значну увагу напрямкам розвитку російського та українського мистецтва 20-30-х рр. ХХ століття. Ми наголосили на значення процесів політизації мистецтва, котрі відбувалися на теренах колишньої Російської імперії після Жовтневої революції та утворення СРСР. У звۥязку із виконанням мистецтвом тих часів функцій агітації на передній план за поширенням та масовістю висунулися такі жанри, як плакат в образотворчому мистецтві, пісні в музичному мистецтві. Швидкими темпами розвивалося мистецтва кіно в розмаїтті жанрів художього, хронікального та документального кіно. У ході викладення теми ми показали вклад творців кіно у розбудову нового виду мистецтва.

Ми показали особливості розвитку мистецтва в Україні, зупинилися на мистецьких гуртках і творчих обۥєднаннях, що працювали в колишній столиці України м. Харкові.

Особливою сторінкою в історії мистецтва ХХ століття є мистецтво радянського кіно періоду Великої Вітчизняної війни. Ми показали процеси перебудови індустрії радянського кіно, що почалися разом із початком війни. Ми акцентували значення роботи фронтових операторів зі створення екранного літопису воєнних подій, назвали імена режисерів, що працювали в жанрі хронікально-документального та художнього кіно періоду Великої Вітчизняної війни. Особливо ми зупинилися на діяльності українського режисера О. Довженка, який за часів Великої Вітчизняної війни працював як публіцист, письменний, режисер хронікально-документального кіно.

Тема 11. «Мистецтво другої половини ХХ – початку ХХІ століть, його стилі та напрямки»

Зміст

11.1. Загальна характеристика інформаційного суспільства.

11.2. Постмодернізм. Правила та стратегії мистецтва постмодернізму.

11.3. Масова та елітарна культура ХХ – початку ХХІ століть

11.4. Світове та вітчизняне мистецтво кіно на початку ХХІ століття

Ключові слова: інформаційне суспільство; віртуальний світ;постмодернізм; мистецтво постмодернізму; масова та елітарна культура; мистецтво кіно; кіножанри

Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення цього розділу дозволяє Вам:

· одержати уявлення стосовно культурних змін, що відбувалися у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть, у звۥязку із розвитком інформаційного суспільства

· ознайомитися з харавтеристиками мистецтва постмодерну. Його правилами та стратегіями;

· володіти ключовими словами постмодернізм; мистецтво постмодернізму; масова та елітарна культура; мистецтво кіно; кіножанри

Методичні рекомендації до вивчення теми 11. У ході вивчення одиннадцятої теми слід звернути увагу на корінні зміни, повۥязані із розвитком нового етапу світової цивілізації, інформаційного. Вивчаючи пункт 11.1. проаналізуйте виміри інформаційного суспільства, важливі для оновлення форм мистецького життя. Для опрацювання даного питання зверніться до роботи: Тоффлер Э. Информационная цивилизация / Э. Тоффлер. – Режим доступа: http: /www/aquarun.ru/futurenet/kbrl.html.

Вивчаючи пункт 11.2 проаналійте сутність поняття «постмодернізм», зۥясуйте правила і стратегії мистецтва постмодернізму. Спробуйте поясність дані правила і стратегії як такі, що прийшли на зміну класичним мистецьким стилям. Для виконання даного завдання зверніться до підручника: Бычков В. В. Эстетика. – М.: Гардарики, 2004. – 509 с.; до видання: Можейко М.А. Постмодернизм: Энциклопедия. – М.: Интерпрессервис: Книжный дом. – 2001. – 1040 с.

Вивчаючи пункт 11.3 ознайомтесь з поняттями масової та елітарної культури, назвіть ознаки масової та елітарної культури дрйгої половини ХХ – початку ХХІ століть. Для опрацювання питання зверніться до підручника Кормич Л., Багацькій В. Теорія та історія культури ХХ століття. – К.: вид. ПАРАПАН, 2006. – 289 с. Проаналізуйте зміст понять масової та елітарної культури за допомогою словника: ЭпштейнМ. Проективный философский словарь: новые термины и понятия / М. Эпштейн. – Спб.: Алетейя, 2003. – 512 с.

Вивчаючи пункт 11.4 проаналізуйте види та жанри світового і вітчизняного кіно, що утворилися на початку ХХІ століття. Назвіть імена провідних режисерів та акторів початку ХХІ століття, проаналізуйте екранну роботу (одну за вибором). Для виконання даного завдання зверність до роботи: Фрейлих С.И. Теория кино: От Эйзенштейна до Тарковского: Учебник для вузов. - М.: Академический Проект, Трикста, 2008. - 512 с.

Навчальний матеріал

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: