Санітарно-гігієнічні заходи

Важливе значення має освітлення. При проектуванні освітлення керувалися «Правилами будови електроустановок» (ПБЕ), будівельними нормами і правилами (СНиП). Природне освітлення має бути передбачене в торгових залах, гарячому, холодному, заготівельних цехах, в адміністративних приміщеннях, мийних, у вестибулі. В неохолоджуваних коморах, туалетних, душових, коридорах, освітлення штучне. У табл. 2.4 наведений вид освітлення в приміщеннях закладу.

Таблиця 2.4. Види систем освітлення, джерела світла та вибір світильників

Рівень освітленості на робочих місцях буде складати не менше 300 лк.

Робота виробничого обладнання супроводжується значним рівнем шуму або вібрації, які спричиняють негативну дію не тільки на органи слуху, але й на нервову систему людини. Допустимий рівень шуму в механічних цехах не буде перевищувати 50 дБл.

У закладі будуть створені оптимальні умови мікроклімату (температури, відносної вологості та швидкості руху повітря) в робочій зоні виробничих приміщень в залежності від пори року та категорії виконуваної роботи (І, ІІ, ІІІ регламентовані ДСТУ 12.1.005–88. «ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони»):

- температура у виробничих приміщеннях, залежно від категорії робіт, від 16 до 20 ⁰С у холодний період та від 22 до 24 ⁰С у теплий період;

- відносна вологість повітря, залежно від температури, у межах від 40 до 60% у теплий та холодний період;

- швидкість руху повітря у межах від 0,1 до 0,5 м/с у теплий період та у межах від 0,1 до 0,3 м/с у холодний період.

Засоби та заходи електробезпеки при експлуатації устаткування

Перед розробкою заходів необхідно з’ясувати, до якої категорії електробезпеки належать окремі виробничі приміщення та згідно з цим розробити заходи електробезпеки в них (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Засоби та заходи щодо забезпечення безпечної експлуатації устаткування

Буде передбачено:

1) Основними заходами захисту від ураження електричним струмом будуть:

- забезпечення недоступності струмоведучих частин для випадкового доторкання;

- забезпечення захисту від ураження струмом, який виникає внаслідок пошкодження ізоляції на металевих частинах обладнання.

Недоступність струмоведучих частин для випадкового доторкання забезпечується їх ізоляцією та огородженням. Огородження виконане у вигляді металевих сіток, які перешкоджають доторкання до струмоведучих частин. Ізоляція виконана з гуми та пластмас.

Для захисту працівників від напруги, що виникає при пошкодженні ізоляції, на частинах устаткування та на конструкціях, на яких воно змонтоване, як основні заходи буде застосовуватися заземлення та захисне відключення. Захисне відключення є індивідуальною системою захисту, яка забезпечує автоматичне відключення приладу протягом не більш 0,2 секунди у випадку замикання одної з фаз на корпус.

Розподільна і пускова апаратура захищається від випадкового доторкання, а також від проникнення в неї вологи та пилу.

Розподільні та пускові прилади мають написи та пояснюють їх призначення. Для запобігання травмування передбачене блокування огорож, а для опіків – теплова ізоляція, температура якої на зовнішній поверхні не перевищує 45 °С.

2) Захист від статичної електрики забезпечується тим, що все електричне обладнання буде заземлене металевим контуром. Контурне заземлення характерне тим, що його одиничні заземлювачі розміщуються по контуру площі, на якій знаходиться контурне заземлення. Опір контуру заземлення становить не більше 4 Ом. Захисне заземлення буде складатися з вертикальних стальних труб, вбитих в землю на глибину 0,7 м і з'єднаних між собою привареною стальною смугою.

2.3.6. Евакуація людей із приміщень та будівель

В уcix будівлях i спорудах на випадок пожежі буде передбачена i забезпечена евакуація людей з приміщень, що горять, через так звані евакуаційні виходи. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщень назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, запасні виходи. Кількість евакуаційних виходів з будівель 2.

Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення безпосередньо назовні. (Не перевищує значень, що регламентуються СНиП 2.09.02–85)

За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення закладу відносяться до категорії Г та Д. Характеристика категорій приміщень наведена в табл. 2.45.

Евакуаційні шляхи (коридори, проходи, виходи, сходові марші та площадки, тамбури тощо) мають забезпечувати у випадку виникнення пожежі безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель і споруд, протягом необхідного часу евакуації. так, як будівля відноситься до категорії В з загальним об’ємом будівлі до 15 тис. м3, то необхідний час для евакуації з виробничих приміщень складатиме 1,25 хвилин.

Таблиця 2.6. Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

План евакуації наданий у графічному вигляді.

Заходи з охорони навколишнього середовища

При розробці проекту було враховано заходи, які спрямовані на охорону навколишнього середовища та запобіганню його комплекс підприємств ресторанного господарства, спрямовує свою виробничу діяльність таким чином, щоб запобігти будь-якому забрудненню навколишнього середовища. Для цього будуть вживатися наступні заходи:

- всі виробничі та побутові стоки будуть виходити тільки у зовнішню мережу міської каналізації;

- для попередження забруднення каналізаційних стоків на підприємстві передбачені пиловловлювачі і жиро вловлювач;

- для очищення повітря із виробничих приміщень встановлені очисні фільтри.

Для контролю за діяльністю підприємства з точки зору його впливу на оточуюче середовище у відповідності до ГОСТ 17.0.0.04–90 «Екологічний паспорт промислового підприємства», складений екологічний паспорт.

Екологічний паспорт підприємства – це комплекс даних, виражених через систему показників, що відбивають рівень використання підприємством природних ресурсів і рівень його впливу на оточуюче середовище.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: