Добова потреба дорослого населення у мінеральних речовинах

Примітка: Для обчислення добових мінеральних потреб фізично активного дорослого населення необхідно величину, яка указана в таблиці, помножити на коефіцієнт фізичної активності (табл. 23)

Контрольні питання:

1. Основи раціонального харчування. Енергетична цінність харчового раціону.

2. Біологічне значення основних нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів).

3. Фізіологічні норми споживання поживних речовин та енергії.

4. Захворювання, що обумовлені надлишковим або недостатнім харчуванням.

5. Лікувальне та лікувально-профілактичне харчування.

6. Харчові отруєння мікробної та немікробної етіології. Профілактика харчових отруєнь.

7. Санітарно-гігієнічна експертиза харчових продуктів.

8. Основи санітарного нагляду за будівництвом і реконструкцією підприємств харчової промисловості.

9. Санітарно-гігієнічні вимоги до устаткування й експлуатації підприємств громадського харчування.

10. Санітарні вимоги до транспортування та зберігання харчових продуктів.

11. Первинна (холодна) й теплова обробка харчових продуктів, реалізація готової їжі.

12. Особиста гігієна персоналу підприємств громадського харчування.

Основна література:

1. Гігієна та екологія людини: підручник /
за ред. В. Г. Бардова. – К., 2005. – С. 275 – 349.

Додаткова література:

1. Даценко І. І. Гігієна і екологія людини: навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 248 с.

2. Загальна гігієна: посіб. до практ. занять /
за ред. І. І. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – 471 с.

3. Загальна гігієна: словник-довідник / за ред.
І. І. Даценко. – Львів: Афіша, 2001. – 244 с.

4. Измеров Н. Ф. Общая и коммунальная
гигиена / Н. Ф. Измеров, В. Ф. Кириллов, Н. Н. Трахтман. – М.: Медицина, 1985. – 384 с.

5. Минх А. А. Справочник по санитарно-гигиеническим исследованиям / А. А. Минх. – М.: Медицина, 1973. – 340 с.

6. Пивоваров Ю. П. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене / Ю. П. Пивоваров,
О. Э. Гоева, А. А. Величко. – М.: Медицина, 1983. – 256 с.

7. Смоляр В. І. Фізіологія та гігієна харчування /
В. І. Смоляр. – К.: Здоров’я, 2000. – 336 с.

8. Трушкина Л. Ю. Гигиена и экология
человека: учебное пособие / Л. Ю. Трушкина,
А. Г. Трушкин, Л. М. Демьянова. – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 448 с.

Методика виконання самостійної роботи
Тема: Санітарно-гігієнічне обстеження житлового будинку (гуртожитку)

Мета заняття: опанувати методику санітарно-гігієнічного обстеження житлових і громадських будівель.

Обладнання: сантиметрові стрічки, калькулятор, карта санітарно-гігієнічного обстеження житлового будинку (гуртожитку).

Хід роботи:

При санітарно-гігієнічному обстеженні житлових і громадських будівель використовують спеціалізовані карти санітарного обстеження; за результатами обстеження складають відповідні акти.

Санітарно-гігієнічне обстеження будівель починають з фіксації загальних відомостей, а саме адреси будинку, його типу, поверховості, наявності водопроводу, каналізації, газопостачання, типу опалення й вентиляції. Визначають загальну площу будинку, кількість квартир (кімнат); для гуртожитків наводять перелік існуючих приміщень (вестибюль, кімнати денного перебування, приміщення для готування й приймання їжі, туалети і душові, кімнати обслуговуючого персоналу та ін.), вимірюють їх площу.

При опису ділянки зазначають її загальну площу, відстань до автошляхів, наявність зелених насаджень (відсоток озелененої площі), спортивного й ігрового майданчика.

Опис кімнати (квартири) починають з вимірювання основних розмірів приміщення (ширини[2], глибини[3], висоти), розраховують загальну площу і об’єм кожного приміщення в квартирі. На підставі вимірювання складають план приміщення.

Вимірювання розмірів приміщення здійснюють за допомогою сантиметрової стрічки або рулетки.

Нормативи площі приміщень в жилих будинках і гуртожитках наведені в таблицях 29, 30.

Таблиця 29

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: