ПІДБІР ТА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо, й архівними) джерелами з теми роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки університету, а також провідних наукових бібліотек м. Києва, бібліотечні посібники, списки літератури посібників та статей, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках, покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань тощо. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, більш конкретно визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Ознайомлення з літературою доцільно починати в такій послідовності:

· нормативні документи (Конституція, закони, підзаконні акти);

· наукові видання (підручники, посібники, періодичні видання);

· статистичні дані, матеріали практики.

Ознайомлення з джерелами слід починати в порядку зворотному хронологічному, тобто спочатку доцільно вивчити останні публікації, потім – минулорічні, потім – дворічної давнини. Стан вивченості теми доцільно аналізувати з інформаційних видань, метою випуску яких є оперативна інформація як про самі публікації, так і найсуттєвіші моменти їх змісту. Нині випуском інформаційних видань займаються Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ), Книжкова палата України, центральні наукові бібліотеки, Інститут реєстрації інформації НАН України, служби науково-технічної інформації міністерств і відомств.

Бібліографічні виписки джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу роботи, знаходити необхідні записи. Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках мають бути повними, відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний опис документів здійснюється за стандартомДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)» [1].

Крім основних відомостей про видання, на картках записують анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається.

Після вивчення підібраної літератури доцільно скласти розгорнутий план і структурно-логічну схему майбутньої роботи. Розгорнутий план майбутньої роботи – це подальша деталізація затвердженого плану роботи. У розгорнутому плані виділяються підпитання, що розвивають проблеми, винесені в назву підрозділів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: