Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






СФЕРИ ВЖИВАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ІДІОМ.




Оскільки причини існування ідіом та їх призначення знаходяться у тісному зв’язку, їх функції розглядаються у нерозривній єдності з причинами виникнення самих ідіом.

У науковій літературі зазначається, що ідіоматиці властиві такі функції як експресивна, ідентифікуюча, характеризуюча, мнемотехнічна, зображувальна, евфемістична, пейоративна, криптолалічна, гумористична, емотивно-оцінювальна, моделююча, когнітивна, етнокультурна, кумулятивна тощо.

Оскільки експресивність є категоріальною ознакою всіх ідіом, експресивна функція є провідною і необхідною умовою їх існування. Функціонуючи як експресивна одиниця, ідіома одночасно виконує номінативну функцію, але поряд з експресивною вона є другорядною, адже всі ідіоми є прагматично навантаженими. Експресивність пов’язана з розумінням мови як засобу впливу на мовну особистість, її поведінку та внутрішню духовну діяльність. У рамках експресивної функції можна виокремити емотивно-оцінну, що відображає позитивне або негативне ставлення суб’єкту дискурсу до об’єкту повідомлення.

Ідіоми skinflint (скнара), slapdash (халтурний, зроблений абияк), lousy (поганий, паршивий) відображають негативну оцінку об’єкту або його якості суб’єктом дискурсу, тобто визначають ставлення мовця як несхвальне. Інші дві ідіоми razor-sharp (дотепний, влучний)та street-smart (досвідчений, що має життєвий досвід) свідчать про позитивну оцінку і схвалення вищевказаних якостей мовним колективом взагалі й конкретним мовцем зокрема.

Прагматично навантажені ідіоми завдяки експресивності здатні виконувати регулятивну функцію, яка полягає у тому, що мовець (свідомо або підсвідомо) намагається здійснити вплив на адресата з метою досягнення поставленої мети. Так, обравши ідіому nitwit (нікчема, вкрай нерозумна людина), автор прагне посилити вплив на реципієнта з метою формування в останнього негативного ставлення до позначеної особи.

Внутрішня форма більшості ідіом містить яскраву ознаку, за допомогою якої є можливим виконувати характеризуючу функцію, яка протиставляється дейктичній (вказівній) функції. Ідіома mousy визначає такі характеристики людини як “тихий”, “непривабливий”, “боязкий”, “сором’язливий”.

Ідіоми, значення яких є конкретним так само як і образна основа, здатні до виконання зображувальної функції. Під час її реалізації ідіоми є засобом створення наочно-образних картин для зображення явищ, об’єктів, дій тощо. Завдяки подвійному баченню об’єкта дійсність зображується більш інтенсивно. Зображувальну функцію виконують всі ідіоми, що позначають конкретні фізичні якості (колір, звук, форму, смак, запах тощо) і співвідносяться з п’ятьма відчуттями людини (needle (кепкувати, глузувати), peppery (уїдливий, їдкий, гострий, дратівливий), gadfly (надокучлива людина, критикан).

Ідіоми, як одиниці вторинної номінації, успішно виконують мнемотехнічну функцію, яка опирається на характеризуючу функцію. Мнемотехнічна функція полягає у тому, що, завдяки образності та виразності, ідіоми оптимізують процес запам’ятовування, оскільки свідомість людини краще сприймає одиниці, у яких спостерігається зв'язок, чи натяк на зв’язок, між планом змісту і планом вираження, що, таким чином, привертає й утримує увагу суб’єкта дискурсу. Так, завдяки своїй образності, ідіоми roly-poly (товстун), rubber-stamp (підписувати, ухвалювати щось механічно, без належних міркувань), unmask (зривати маску, викривати), spoon-feed (детально пояснювати, “розжовувати”), skyrocket (стрімко зростати) дозволяють свідомості пояснити причини номінації, тобто логічно пов’язати план змісту з планом вираження.

Евфемістична функція ідіом є, по суті, меліоративною функцією мови. Вона полягає у використанні ідіом для приховування, маскування або виправдання справжнього стану речей. Поява нового евфемізму залежить від характеру того поняття, яке намагаються викликати у свідомості й, поряд з тим, уникнути його назви, наприклад, light-fingered (нечистий на руку) та certifiable (божевільний) Якщо це поняття належить до тих, що засуджуються моральними і суспільними нормами, то евфемізм не існує тривалий час. Отримавши відбиток цього поняття, евфемізм потребує оновлення. Традиційною сферою вживання евфемізмів є політика і дипломатія, які регулярно висвітлюються у публіцистичному дискурсі. Евфемістичними, наприклад, є ідіоми bottom, backside, behind, що позначають частину тілесного низу людини – сідниці.

Протилежною евфемістичній функції є пейоративна функція ідіом. Її суть полягає у зневазі, приниженні, тобто у спрямуванні на негативну характеристику певного об’єкту. Таким чином, ідіоми birdbrain (розуму як у курки, йолоп, телепень), cakehole (рот), doormat (легкодуха людина, квач), coon (негр, чорномазий), bladdered (п’яний як ніч (як чіп, як плющ, як дим, як квач), porker (товстун, “кабан”), chickenshit (боягуз, страхополох), asshole (кретин, козел, йолоп) відображають зневажливе ставлення мовця до позначуваних об’єктів.

Ідіоми виконують ідентифікуючу функцію у тому сенсі, що, з одного боку вони здатні визначати соціальний статус суб’єктів дискурсу, їх фізичний та психічний стан, вік, стать, професійну приналежність, а з іншого – більш точно ідентифікувати дію, явище, об’єкт і виокремлювати їх серед інших. Так, наприклад, ОІ la-di-da (манірний, з претензією на аристократизм), foul-mouthed (що лихословить), smartypants (розумник, всезнайка), softie (легкодуха людина, слабак), underdog (невдаха, аутсайдер, бідолаха, знедолена людина), redneck (селюк, неотесана людина) експлікують соціальні характеристики та позиції мовця.

Криптолалічна (конспіративна) функція властива ідіомам-арготизмам. Суть її полягає у тому, що деякі ідіоми здатні приховувати смисл від більшої частини мовного колективу. Криптолалічна функція ідіом тісно пов’язана з ідентифікуючою, оскільки дозволяє визначити до якого професійного або вікового колективу належить суб’єкт дискурсу. Прикладом реалізації криптолалічної функції можуть слугувати ідіоми kickback (“віддяка” (хабар за присудження підряду, прийняття на роботу тощо), боковик, хабар, “відстіб”, “відмаз”, “відкат”), dough (гроші), plant (підкидати щось нелегальне (для подальшого звинувачення) або речові докази (для подальшого виправдання), croak (померти, врізати дуба). Слід зазначити, що арготична прихованість ідіом швидко втрачається внаслідок популяризації арготичних прошарків лексики через ЗМІ, відкритість і масовий характер виробництва, що раніше мало вузьку і закриту спеціалізацію, загальне розширення енциклопедичних знань мовного колективу завдяки легкому доступу до інформації у сучасному світі та через багато інших екстралінгвістичних чинників.

Гумористична функція полягає у вживанні ідіоми з метою вираження жартівливого ставлення суб’єкту дискурсу до позначуваного об’єкту, дії, явища. Гумористичний ефект досягається шляхом “зіткнення різних мотивуючих ознак”, гіперболізму (неправдоподібного перебільшення) образів, каламбурній грі слів. Жартівливе ставлення мовця висвітлюється у ідіомах roly-poly (гладкий коротун), battleaxe (сварлива, домінуюча жінка), wallflower (особа, яка не бере участі у певній діяльності (вечірка, танці, ігри тощо), через відсутність кавалера або через власну сором’язливість), earworm (нав’язлива мелодія), barfly (завсідник барів).

Кумулятивна функція полягає у здатності мови не лише утримувати але й накопичувати знання про соціальний досвід людства. Мова дозволяє обпертися на сукупний попередній досвід і бути інструментом його відновлення. Отже, ідіоми здатні функціонувати як засіб передачі позамовного колективного досвіду.

Кумулятивна функція ідіоми тісно пов’язана з компресивною, яка полягає у забезпеченні передачі максимальної кількості інформації за одиницю часу, що пояснюється загальною мовною тенденцією до конденсації засобів вираження значення. Як видно з вищенаведених прикладів, ОІ є одним з головних засобів мовної економії, внаслідок багатого плану змісту і стислого плану вираження.

Одна з провідних функцій метафори є моделююча. Оскільки в основу більшості ідіом покладено метафору, можна стверджувати, що моделююча функція також властива й ідіомі як одиниці мови. Більшість видів нашої дійсності є метафоричною за природою. Отже, існують певні метафоричні моделі, що реалізуються у певних ситуаціях, наприклад, ТВАРИНА→ЛЮДИНА.

Пізнавальна функція ідіом полягає у їх функціонуванні в якості одного із засобів пізнання дійсності. Таким чином, людина може пізнавати об’єктивну дійсність за допомогою ідіом, оскільки за ідіоматичними знаками закріплено різноманітні знання про навколишній світ. Двоплановість ідіом дозволяє наглядно та образно сприймати інформацію, що сприяє полегшенню процесу пізнання, оскільки свідомість людини є метафоричною за своєю природою.

Естетична функція ідіом характеризується увагою до плану вираження, який отримує власну естетичну цінність. Естетичне ставлення мовця визначає мовлення як естетичний об’єкт і вказує на влучність, ємкість, красу повідомлення.

З точки зору національної свідомості й культури ідіоми виконують етнокультурну функцію, яка полягає у етноспецифічному висвітленні подій, явищ та об’єктів і визначає спосіб концептуалізації й категоризації об’єктивної дійсності в межах певного етнокультурного осередку. Порівняйте, наприклад, англ. sponger (від sponge (губка) і укр. трутень, що мають значення “нахлібник, дармоїд”, англ. butterfingers (дослівно “масляні пальці”) і укр. незграба, “діряві руки”.

Головними сферами вживання ідіом є фамільярно-розмовний стиль та розмовний стиль зниженого регістру. Протягом останніх десятиліть спостерігається карколомна тенденція до широкого вживання ідіом у публіцистичному стилі мовлення.

На широке функціонування ідіом у сучасній публіцистиці вказують ознаки, що визначають публіцистичний дискурс як сферу для здійснення впливу на масову аудиторію. Сучасний публіцистичний дискурс є гібридним утворенням різних типів дискурсу, який характеризується легкою доступністю до чисельної аудиторії, лаконічністю і спрощенням (демократизацією) викладення матеріалу, креативністю, проникненням і функціонуванням одиниць зниженого регістру мови, плюралізацією думок у висвітленні однакових подій, персоніфікацією авторської особистості, а також чисельним вживанням ідіом різних структурних типів та їх авторських трансформацій. Завдяки експресивності ідіоми здатні брати участь у здійсненні ідеологічного, політичного, культурного, релігійного, психологічного впливу на формування й зміну оцінок, думок, переконань і поведінки людей.

Публіцистика на сучасному етапі розвитку суспільства характеризується загальним зниженням офіційного мовлення, популяризацією субстандарта і активним проникненням його складових у масову культуру, що, у свою чергу, призвело до зниження норми та естетики мовленнєвих ідеалів споживачів ЗМІ. Зміни й порушення стандартизованого книжкового та розмовного мовлення набули масового характеру під впливом мови періодичних видань, радіо і телебачення. Отже, сучасний публіцистичний дискурс визначається зміною ідеалів високої, елітарної культури на масову. Читач кінця ХХ й початку ХХІ ст. сприймає мову періодичних видань, радіо й телебачення як стандарт, у той час як читач першої половини ХХ ст. мав за еталон та орієнтувався на мову класичних письменників.

У результаті змінилася й стилістика публіцистики: глобально звузилася сфера вживання високого, патетичного стилю під впливом нейтрального. Колишню зону нейтрального стилю мовлення зайняли більш експресивні фамільярно-розмовний стиль та розмовний стиль зниженого регістру, які мають прагматичні переваги над попереднім – здатні краще впливати на свідомість читача. Таким чином, проникнення й функціонування ідіом у публіцистиці, є відображенням взаємодії мовних та позамовних чинників – суспільного життя і системи мови.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных