ТЕОРІЯ СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ. ТИПИ СЕМАНТИЧНИХ ПОЛІВ.

Слова – це не хаотичне нагромадження мовних одиниць. Мовна пам'ять людини фіксує їх у свідомості у вигляді певних полів, що позначають фрагменти об'єктивної дійсності. За лексичними значеннями мовні одиниці діляться на групи, що мають назву семантичні поля.

Семантичне поле – це окрема (але пов'язана з іншими семантичними полями) невелика лексична підсистема, що має відносну самостійність.

Принципи побудови семантичного поля:

1. Принцип присутності. Окреме слово можна за змістом співвіднести з певним семантичним полем лише на фоні усієї сукупності одиниць цього семантичного поля.

2. Неперервність та цілісність. Члени семантичного поля утворюють суцільний, безперервний континіум (простір).

3. Принцип історичності. Семантичне поле є фактом мовної історії, тобто його одиниці та обсяг змінюються з часом (за рахунок неологізмів та архаїзмів).

4. Принцип самостійності та автономності. Семантичні поля утворюють самостійні тематичні групи, що містять абсолютно всю інформацію за певною темою.

У кожному семантичному полі виокремлюють ядро (найбільш уживані одиниці для позначення певного поняття) та периферію (одиниці, що не мають безпосереднього, прямого відношення до суті позначуваного поняття). Домінанта є словом що служить для позначення поля в цілому. Відповідно, вона входить до ядра семантичного поля.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: