Схеми н-к відродж. За Грохом, Шпорлюком та Лисяк-Рудницьким.

Чеський історик і політолог професор Празького універу М. Грох виділяє в історії кожного національного руху три основні етапи: академічний, культурний та політичний. На 1 етапі національного відродження певна етнічно-національна спільнота стає предметом уваги дослідників-етнографів, мовознавців, фольклористів. Тут дослідники накопичують відомості про матеріальну і духовну культуру конкретного народу. Вони збирають і публікують народні пісні та легенди, досліджують прислів’я, вивчають релігійні вірування, звичаї й обряди народу, Складають словники, досліджують історію. Однак усе це робиться мовою іншого народу. Другий етап національно-культурного відродження – культурна фаза. Вона характерна тим, що мова, яка на 1 етапі є предметом вивчення, стає літературною мовою. Саме на ній письменники творять національну літературу, якою перекладають твори з інших мов. Народна мова як обов’язкова, поступово вводиться до народних шкіл, а згодом – і до ВУЗів. Національна мова використовується в наукових дослідженнях, застосовується у політиці, громадському житті, побуті. На третьому – політичному етапі нац. Відр відбувається організаційне оформлення політичних партій і рухів, які очолюють національно-визвольні змагання народів. Тепер нація об’єднана спільною мовою, висуває вимоги політичного самоврядування, проголошення автономії, а в кінцевому підсумку вимагає політичного самовизначення та проголошення суверенної держави. Американський вчений українського походження Р. Шпорлюк зробив спробу застосувати схему Гроха до розвитку укр. Відродження кін ХУІІІ-почХХст. Він простежує ґенезу, дає періодизацію національно-культурного відродження в Україні й виділяє три його фази – наукову, культурну і політичну. Він звертає увагу на те, що у під російській Україні культурна фаза почалася 1905 і не закінчилася навіть у 1917. Одночасно розпочалася політична фаза, яка набула прискорення в революційних обставинах 1917-1920. Однак українці не витримали іспиту з політики. Внутрішні та зовнішні фактори призвели до поразки національно-визвольних змагань. Цікаві й оригінальні думки з приводу генези та періодизації національного відродження в Україні висловив відомий представник новітньої укр. Історіографії І. Лисяк- Рудницький. Він виділив 3 етапи на шляху укр. Нац. Відродження: шляхетський(дворянський 1780-1840), народницький(1846-1880), модерністський(1890-1914). На 1 етапі н-к відродження як рушійна його сила виступило укр. Дворянство козацького походження на лівобережжі та польсько-українського шляхетства на правобережжі. На 2, народницькому, етапі провідною його силою виступила демократично налаштована укр. Інтелігенція(Шевченко вирізняється, адже його творчість пронизана нац. Ідеєю, любовю до україни та її народу). Головним гаслом було «повернутися лицем до народу». На 3, модерністському етапі генези укр. Нац-культ рух проник від інтелігенції у середовище народних мас і иривав аж до 1 св війни. Після неї сформувалися політичні партії. Вони очолили нац. Відродження, стали провідниками укр. Нац. Ідеї.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: