ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Творчий внесок І.Франка в духовну культуру українського народу.Яскраву сторінку в національно-культурне та духовне відродження українського народу вписав Іван Якович Франко(1856-1916). Геніальний художник слова – поет, прозаїк, драматург, перекладач, Франко був також критиком, етнографом, фольклористом, істориком, філософом, економістом, громадським і політичним діячем. Народився в селі Нагуєвичі на Львівщині у родині коваля. Навчався в Дрогобицькій гімназії, Львівському університеті. В історії укр. літератури Івану Яковичу належить провідне місце як видатному поетові. Його поетичні збірки – класичні зразки громадянсько-політичної, філософської та інтимної лірики: «Зів*яле листя», «З вершин і низин», «Мій ізмарагд», «Із днів журби», «Semper tiro». Автор визначних поем – «Мойсей», «Іван Вишенський», «Похорон», «Панські жарти», «Смерть Каїна". Поетичне слово Франка викликає в читача почуття громадянського обов*язку перед народом, прагнення віри в краще майбутнє. Прозові твори складають так званий цикл «Бориславських оповідань», серед яких найбільш відома повість «Борислав сміється» - перший твір в українській літературі про робітничий рух. Інші відомі художні твори: «Захар Беркут», «Перехресні стежки», «Великий шум», «Основи суспільства», драматичні твори «Украдене щастя», «Учитель», «Кам*яна душа». Вніс великий вклад у розвиток укр. науки. Митець залишив по собі колосальну художню і наукову спадщину. 50-томне академічне видання творів Івана Яковича Франка – лише частина того, що створено великим подвижником. В ідейному розвитку Іван Франко пройшов два етапи: І ет(80-ті рр. ХІХст)- послідовник М.Драгоманова, соціаліст ліберального напрямку; ІІ ет(з 90х рр. до кінця життя)-палкий прихильник українського демократичного націоналізму, борець за повну політичну незалежність України. 1890р. – засновує разом із Михайлом Павликом «Українсько-руську радикальну партію». Проголошувалася головна мета: пробудження свідомості мас, перетворення їх на політичну силу, з вимогами якої мусила б рахуватися австрійська влада. Суспільні переконання митця часто йшли у розріз із позицією влади, що було підставою для його арештів і ув*язнень.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|