Муз культ на зх. Україні. Творчість вербицького, воробкевича, вахнянина, січинського.

Центром високої музичної культури на Західній Україні, що славився в Австро-Угорщині, був Львів. Ще у 1826 р. син В. А. Моцарта Вольфганг Амадей (молодший) заснував у Львові "Музичне товариство Св. Цецилії". У 1838 р. у Львові було засноване друге музичне об'єднання "Товариство сприяння музиці".Однією з найважливіших особливостей західноукраїнської культури другої половини XIX ст. було те, що вона розвивалась переважно у формах самодіяльного та домашнього побутового мистецтва. Аматорство давало основні кадри виконавців та творців української музики і цілковито замінило функції професіональних організацій. Наприкінці XIX - початку XX ст. на Західній Україні існувало багато різноманітних співочих товариств та хорів, які відіграли важливу роль у розвитку музичної культури. Діяльність цих хорових колективів підготувала відповідний фунт для створення масової організації, яка б об'єднала і згуртувала музичні сили Західної України. Одним з кращих співочих товариств на Західній Україні був "Дрогобицький Боян", заснований ще у 1901 р. Хор проіснував до 1944 р. У Чернівцях у 1885- 1921 рр. існувало товариство "Чернівецький Боян". Духовні концерти Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України і світогляд Вербицького зокрема. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. У другій половині сорокових років Михайло Вербицький звертається до релігійної музики — і в цей період пише повну Літургію на мішаний хор (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените «Ангел вопіяше» та ін. церковні композиції. Вербицький написав музику до понад 20 вистав. У 60их у Львові був відкритий театр «Руської Бесіди». Для цього театру Вербицький пише побутову мелодраму «Підгіряни», одну з найпопулярніших п'єс композитора, згодом «Сільські пленіпотенти», «Простачку», «В людях ангел, не жена, вдома з мужем сатана» та ін. Дата створення пісні «Ще не вмерла Україна» залишається покищо дискусійною. Тривалий час вважалося, що вона була створена 1862—1863 року, але без відповідних наукових аргументів. В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Сидір Воробкевич захоплювався не лише народною творчістю і музикою, а й поезією та живописом. Увесь свій вільний час юнак присвячує музичній самоосвіті. Композитор писав пісні і хори на слова Т. Шевченка, І.Франка, Ю. Федьковича, М. Шашкевича, на власні тексти. Ще одну групу хорів Воробкевича становлять патріотичні маршові пісні, близькі до старогалицьких пісень-гімнів. Однією з найпопулярніших пісень такого змісту є хор "Пробудилась Русь" на слова Д. Млаки. У хоровій творчості Сидора Воробкевича особливе місце належить чоловічим хорам на слова Шевченка(Думи). Воробкевич перший із західноукраїнських композиторів почав писати музику до ліричних поезій "Кобзаря". Найглибшим розкриттям художнього образу з цього циклу вирізняється чоловічий хор "Огні горять". Сидір Воробкевич був одним з найплідніших західноукраїнських композиторів в галузі інструментальної музики. Перші фортепіанні п'єси Воробкевича відносяться до 1855 року, періоду його навчання в Чернівецькій гімназії. Це були переважно польки, мазурки, кадрилі й марші. Багатогранна діяльність Ісидора Воробкевича як композитора, поета, диригента, педагога та громадського діяча мала великий вплив на подальший розвиток національної української культури в Галичині та Буковині. Анатоль (Наталь) Климович Вахнянин народився в с. Сеняві недалеко Перемишля (тепер Польща). 3 1852 р. навчався у Перемишльській гімназії. В 1859-63 рр. вивчав теологію у Львівській духовній семінарії, займався літературною і музичною діяльністю. У 1865 р. організував перший Шевченківський концерт на західноукраїнських землях. Організатор і керівник музично-хорових товариств "Торбан" (1870) і "Боян" (1891). В 1903 заснував Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка у Львові та став його першим директором. Був засновником і керівником Союзу співацьких і музичних товариств. А. Вахнянин - автор опери "Купало", музики до драми Т.Шевченка "Назар Стодоля", хорів, пісень. Січинський був першим в Галичині, хто відважився вибрати музику своєю спеціальністю, але через важкі життєві обставини не зміг завершити свою освіту. У 1893 р. Січинський організував товариства "Боян" в Коломиї і працював у ньому диригентом. Саме тоді Січинський познайомився з І. Франком, почав виступати як музичний критик. Пошуки заробітку приводять його у 1895 р. до Перемишля. Тут Січинський став головним організатором музичного життя як диригент "Бояна" і хорів в навколишніх селах. У 1896 р. був капельмейстером і вчителем музики у закладі для сиріт в Дроговижі біля Стрия. Найбільш цінним є внесок Січинського у вокальний жанр. Жанр сольової пісні займає. поруч з хоровим, найважливіше місце у творчості Січинського. Його театральна музика, що виникла на початку сторіччя, писалася до комедій: "Нахмарило", "Свекруха", "Заволока". Своїми талановитими творами композитор збагатив музичне мистецтво. Кращі з них, пройняті чудовою мелодикою українських пісенних інтонацій, задушевні і романтичні піднесені, заслуговують постійного місця в репертуарі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: