Церква-твердиня у Сутківцях

Якщо від сутківської фортеці залишилася руїна, то її ровесниця — Покровська церква — виглядає, як на свій вік, вельми непогано — ніби справжній замок. Зрештою, вона ним і є, адже спеціально була побудована у вигляді твердині — на два поверхи: у нижньому розміщено храм, а верхній служив з оборонною метою. До основної будівлі з чотирьох боків прилягають могутні півкруглі башти, нижні яруси яких мають по 5 амбразур, а верхні оперезані великою кількість бійниць. Пораховано, що церква мала 95 бойових точок! Ширина стін теж говорить сама за себе — майже 1,7 м. Усередині однієї зі стін навіть влаштовані сходи на другий поверх.

Деякі дослідники вважають, що спершу то була справжня фортеця, яку перебудували під церкву після зведення в Сутківцях нового укріплення — повноцінного замку. Але коли саме вона була споруджена й коли була освячена, історики з архітекторами сперечаються донині. У багатьох довідниках дата її побудови подається під 1476 роком. Але це — дата, яка була виявлена на одному з її дзвонів.

Ця красуня могла зникнути з мапи пам’яток української держави. Нині важко повірити, але в 1960-ті роки церкву цілком серйозно хотіли виключити з реєстру пам’ятних споруд України. На щастя, такого вандалізму не допустили навіть у ті роки. Радянська епоха була досить жорстокою до церкви-воїна, а реставраційні роботи у 2000-х роках — надто довгими та непевними. Так, аж до 2008-го тут стояла псевдоросійського стилю дзвіниця, знизу — мурована, зверху — дерев‘яна. Храм змінив свій вигляд на псевдоросійський іще під час реконструкції 1903 року. Саме тоді було втрачено ґонтовий стрімкий середньовічний дах (його видно на старих світлинах храму), замість якого надбудували псевдоросійську баню. Тепер ситуація потроху змінюється на краще: на трасі Житомир—Чернівці стоїть покажчик до церкви-фортеці, сама споруда має новий ґонтовий дах, відновлений за історичними формами, за станом будівлі наглядає священик. А ще подейкують, що якась турецька компанія зацікавилася відродженням сутківського замку! Начебто планують його відбудувати, усе як має бути — чотири вежі й стіни.

До речі, про сутківську твердиню існує багато леґенд. Так, розказують, що на замчищі, на горі біля башт, у великі релігійні свята можна вгледіти гурт людей у білих опанчах (це старовинний верхній одяг, щось на кшталт широкого плаща з каптуром) і кожухах. Що то за примари, відгомін яких часів — ніхто не знає. Особливо часто їх бачать начебто на Великдень, тоді навіть буває чутне під землею гудіння святкових дзвонів: якщо стати навколішки та притулитися вухом до землі. Але говорять також, що не всім дано побачити ці видіння, а лише щасливій та чистій душею й добрій серцем людині.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: