Оцініть значення запровадження на Русі християнства

Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр. Прийняття християнства мало для Русі, при всій суперечності наслідків його для країни і народу, величезне позитивне значення: 1. Зміцнювався новий феодальний лад; 2. В ідеології безліч місцевих культів замінювалася культом єдиного Бога; 3. Централізована організація священнослужителів - церква, підлегла владі великого князя, служила зміцненню його становища необмеженого монарха; 4. Єдність релігії з іншими європ країнами робила КР частиною світового християнського сусп; 5. Прийняття християнства позначилося на всьому духовному житті сусп, привело до значного його збагачення; 6. Християнство позитивно вплинуло на розвиток освіти, мистецтва, літератури, науки. На краще змінився світогляд руського народу. Церкви та монастирі стали осередками культури.

Негативні риси прийняття християнства візантійського обряду: 1. Відірваність від Заходу, 2. Містицизм; 3. Аскетизм.

32. Проаналізуйте заходи Катерини II по остаточній ліквідації автономного устрою України. Як і багато інших правителів доби освіченого абсолютизму, Катерина була переконана, що найбільш розумним і еф є уряд, заснований на абсолютистських засадах і позбавлений таких частин держави, які мають особливий статус окремих земель. Звідси її негативне ставлення до української автономії. «Цю провінцію, — казала вона, — слід русифікувати... Це завдання було б легко здійснити, призначивши губернаторами людей розумних. Імператриця вибрала на посаду генерал-губернатора Лівобережжя людину розумну — видатного російського полководця й політика Петра Румянцева.

Виконувати свої функції Румянцеву допомагала друга Малоросійська колегія. генерал-губернаторові радилося повторювати селянам, що погіршення їхнього становища було насамперед наслідком відсталості «малоросійських звичаїв». Водночас до старшини Румянцев мав застосовувати політику кийка і пряника. З одного боку, жорстоко каралися всілякі прояви автономістських тенденцій, а з іншого — тим, «хто не був заражений хворобою сваволі й незалежності», пропонували привабливі посади в імперському уряді, обіцяли зрівняти їх у статусі з російським дворянством і надати більшої влади над селянами. Перший удар він спрямовує проти Запорозької Січі, яку в 1775 р. було зруйновано несподіваним нападом російських військ. До самої Гетьманщини черга дійшла в 1781 р., коли у зв'язку з адміністративною реорганізацією всієї імперії на Лівобережжі було скасовано його традиційні 10 полків. Натомість засновувалися три намісництва: Київське, Чернігівське й Новгород-сіверське. За територією та організацією вони були ідентичні решті з 30 губерній імперії.Потім скасували й славетні козацькі полки. У 1783 р. їх замінили на регулярні уланські, до яких на шестирічний строк набирали селян і не українців. Відтак перестало існувати окреме козацьке військо.У 1783 р. їх позбавили права лишати своїх панів — саме так, як де колись зробили з російськими селянами. Із цих причин верхівка колишньої Гетьманщини без будь-якого ремствування погодилася з ліквідацією автономії. Траплялися лише поодинокі випадки протесту: так, у 1791 р. Василь Капніст спробував таємно заручитися підтримкою Пруссії в намаганнях відновити Гетьманщину. Але таких дій було недостатньо, щоб запобігти поглиненню Козацької України Російською імперією.

33. Дайте характеристику програмних документів Кирило-Мефодіївського братства. Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», основним автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї укр нац відродження і панславізму. Кирило-Мефе братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього сусп на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; ств демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної У, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти. Члени братства вели активну громадсько-політ діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій («До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), творів Тараса Шевченка; займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг (зокрема, Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 року, та ін.).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: