Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Доведіть що Іван Мазепа – будівничий української культури.




Найдовше з усіх гетьманів – з 1687 по 1710 р. – тримав гетьманську булаву Іван Мазепа. З початком його гетьманування закінчується страшний період Руїни. За Мазепи внутрішнє життя У стабілізувалося. В цей час в Україні зростає шляхетське землеволодіння, офіційно вводиться панщина. У 1687 році 25 липня на річці Коломак Гетьманом України було обрано Івана Мазепу, який підписав з Москвою коломацькі статті. Зміст: 1) Гетьман не має право знімати з посад ген старшину; 2) Козацький реєстр 30 тис.; 3)Козацька старшина зобов’язана наглядати за гетьманом і доносити на нього; 4) Заборона підтримувати дипломатичні відносини; 5) Українським купцям заборонялося торгувати в московській державі і підтримувати торгівлю з кримським ханством; 6) Рекомендувалося заохочувати російсько – українські шлюби. Внутрішня політика: 1) Орієнтувався на інтереси козацької старшини, якій вдавав землю, закріпачував селян; 2) Упорядкував збір податків;

Культурно – просвітницька діяльність: 1) Розбудував Батурин як європ столицю; 2) Реставрував 20 та побудував 12 храмів та соборів. 3) Він домігся наданню статусу академії Києво-Могилянському колегіуму, де навчалося 4000 студентів. 4) Видав на власні кошти на арабській мові євангліє, а церкві гроба господнього, в Єрусалимі подарував золоту чашу з дарчим написом. 5) Кожен рік кілька тисяч юнаків навчалися в кращих європ унів.; 6) Обдаровував цінними речами укр.. церкви і монастирі, сприяв розвитку укр.. культури, зокрема літератури.

49. Складіть історичний портрет «Велика київська княгиня Ольга»

Автори «Повісті временних літ» були, без сумніву, прихильними до Ольги – дружини Ігоря й регенти у пору неповноліття їхнього сина Святослава. Вони часто описують її як вродливу, енергійну, хитру і передусім мудру правительку. Та найбільший комплімент робить цій жінці літописець-чоловік, повідомивши читача про її «чоловічий розум». Вихваляння, що ними щедро обсипали Ольгу монахи-літописці, почасти можна пояснити тим, що у 955 р. вона прийняла християнство. Але навіть без цих прихильних оповідей Ольга лишилася б видатною правителькою. У часи, коли помста була абсолютним моральним обов’язком, Ольга швидко й жорстоко помстилася древлянам за чоловіка. Разом із тим вона розуміла, що необхідно змінити довільний та безладний спосіб збирання данини, який став причиною смерті Ігоря. Тому Ольга впроваджує перші в Київській Русі «реформи», чітко встановлюючи землі, з яких через певні проміжки часу мала збиратися означена кількість данини.

Вона також стежила за тим, щоб її підлеглі не позбавляли всіх засобів до існування й відтак могли знову сплачувати данину. Закріпивши за княжою казною права на багаті хутровим звіром землі, Ольга в такий спосіб забезпечила себе постійним притоком прибутків. Аби краще знати свої володіння, Ольга часто подорожує до всіх великих міст і земель. У зовнішніх зносинах вона віддає перевагу дипломатії перед війною. У 957 р. Ольга їде до Константинополя для переговорів із візантійським імператором. Хоч у літописах багато йдеться про те, як вона перехитрила імператора, за іншими джерелами переговори виявилися не дуже вдалими. Але вже те, що наймогутніший правитель християнського світу взагалі погодився зустрітися з Ольгою, свідчить про зростаюче значення Києва.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных