ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Перша Всеукраїнська Нарада (конференція) краєзнавців.Утворення українського комітету крєзнавства (ІКК) та його діяльність. Краєзнавчий рух треба було об’єднувати: це питання ставили на різних форумах (Харківский осередок). Київська комсія краєзнавства також піднімала це питання. 1924-1925рр. – з’їзд по вивченню продуктивних сил і господарства. Травень 1925 р. Нарада краєзнавців у Харькові. Мета: 1) взяти на облік краєзнавчі організації; 2) виробити однотипні організаційні форми; 3) підвести юридичний грунт під діяльність цих організацій; 4) налагодити обмін досвідом; 5) спрямувати краєзнавчу роботу у сторону досліджень актуальних питань. Ідея створення краєзнавчого наукового центру реалізувалася, коли Перша Всеукр. Нарада краєзнавців обрала Український комітет кр-ва при Головнауці (очолив Матвій Яворський, заступник Криворадченко). Завдання комітету: облік, систематизація та реорганізація всієї краєзнавчої роботи, розробка планів та програм різних галузей краєзнавчої роботи, вивчення форм і методів краєзнавчої роботи, загальне організаційне та наукове керування роботою існуючих краєзнавчих організацій і утворення нових і т. д. УКК запровадив інститут корреспондентів. УКК почав створювати центральну картотеку і фонотеку краєзнавчих об’єктів. Яворський в 1931 р. утворив товариство краєзнавців-марксистів. Незначне фінасування негативно позначилось на діяльності комітету. Ставили завдання видати матеріали конференції, скликати Всеукраїн. Конференцію у 1926 р. (не зробили, бо не було грошей). Комітет українського краєзнавства – позитивне явище. Був статут товариства: про мету товариства, поширення відомостей про край, звернення інтересу до вивчення свого краю. Товариства мали право організовувати лекції, екскурсії, музеї, бібліотеки, виставки, друкувати свої праці. УКК підтримував контакти з 61 краєзнавчою організацією в союзних республіках і 8 зарубіжними. 1925р. в 5 округах – 5 товариств і 11 гуртків. 1929 р. в 32 округах – 51 товариство і 658 гуртків. Видано близько 1000 книг. Заснований свій журнал «Краєзнавство».
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|