Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Порядок виконання роботи. 1. За допомогою текстового редактора створити файл з розширенням .ASM:




1. За допомогою текстового редактора створити файл з розширенням.ASM:

 

 

init macro csn, dsn, ssn; макровизначення ініціалізації сегментів

assume cs: csn, ds: dsn, ss: ssn

mov ax, dsn

mov ds, ax

mov es, ax

mov ax, ssn

mov ss, ax

mov sp, offset topStack

endm

 

mult macro op1, op2, rez; макровизначення перемноження байта на байт

mov al, op1

mul op2

mov rez, ax; результат зберігається у змінній rez

endm

 

sta segment stack; сегмент стека

dw 32 dup (?)

topStack label word

sta ends

 

dseg segment; сегмент даних

val1 db 2

val2 db 3

PrRez dw (?)

dseg ends

 

cseg segment; сегмент кода

start: init cseg, dseg, sta; ініціалізація сегментів

push ax

mult val1, val2, PrRez; перемноження val1 на val2

pop ax

mov ah, 4ch; повернення до DOS

int 33

cseg ends

end start

 

 

7. Сформувати об’єктний модуль та файл лістінгу за допомогою програми TASM.

8. Перетворити об’єктний файл у виконуваний за допомогою програми TLINK.

9. Запустити програму на виконання. Пересвідчитись, що програма виводить на екран монітора назву місяця.

10. Завантажити програму до відладчика двоїчного кода TD та крок за кроком виконати усі її команди. Після виконання кожної з команд проаналізувати стан кожного з регістрів процесора.

11. Зробити зміни в програмі таким чином, щоб виводилися не три букви назви місяця, а чотири або більше.

 

3. Зміст звіту

 

1. Текст файла лістінга (.LST), до якого додан стан усіх регістрів процесора на кожному кроці виконання програми.

2. Висновки по роботі.

 

 

4. Контрольні питання

 

1. Скільки раз може використовуватись у тексті програми макрокоманда?

2. Яким чином слід змінити макровизначення, щоб mult перемножала слово на слово?

3. Згенеруйте макророзширення для mult з таким переліком фактичних параметрів: mult bh, 4, cx. Чи немає помилок у результаті макророзширення?

4. Яку кількість формальних параметрів може мати макровизначення?

5. Як поєднати декілька макровизначень до макробібліотеки?

 

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Абель П. Язык ассемблера для IBM PC и программирования. - М.: Высшая школа, 1992. - 447 с.

2. Белецкий Я. Турбо-ассемблер. Версия 2.0. – М.: Машиностроение, 1994. – 160 с.

3. Бордин В.Б., Шагурин И.И. Микропроцессор i486. Архитектура, программирование, интерфейс. – М.: «Диалог-МИФИ», 1993. – 240 с.

4. Гилмор Ч. Введение в микропроцессорную технику. - М.: Мир, 1984. - 334 с.

5. Григорьев В.Л. Микропроцессор i486. В 4-х книгах. М.: Гранал, Бином. - 1993.

6. Джордейн Р. Справочник программиста персональных компьютеров типа IBM PC XT и AT. М.: Финансы и статистика, 1992. - 544 с.

7. Использование Turbo Assembler при разработке программ. / Составитель Чекетов А. А. – Киев, «Диалектика», 1995. – 288 с.

8. Корячко И.П. Микропроцессоры и микроЭВМ в радиоэлектронных средствах. –М.: Высшая школа, 1990. – 407 с.

9. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Електронні пристрої обчислювальною техніки» для студентів-бакалаврів третього курсу факультету електроніки, кафедри електронних приладів та пристроїв. Частина І. / І.В. Мельник— Київ: НТУУ "КПІ", 2000, 78 с.

10. Нортон П. Персональный компьютер системы IBM и операционная система MS-DOS. - М.: Радио и связь, 1992. - 416 с.

11. Руководство по программированию под управлением MS-DOS. / Пьеро Ф.,. Люкзак Ж.-Л., Рейко Ф. и др., под ред. Пьеро Ф. – М.: Радио и связь, 1995. – 544 с.

12. Сван Т. Освоение Turbo Assembler. – Киев, “Диалектика”, 1996. - 265 с.

13. Скотт М. Модернизация и ремонт ПК. – Москва – Санкт-Петербург – Киев, “Вильямс”, 1998. - 856 с.


 

ДОДАТОК 1

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

ПРОТОКОЛІВ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

 

Протоколи оформлюються на листах формату А4 у порядку, що відповідає номерам лабораторних робіт та мають містити наступні відомості:

1. Назва лабораторної роботи.

2. Мета роботи.

3. Стислі теоретичні відомості за темою роботи.

4. Порядок виконання лабораторної роботи та результати, які отримані.

5. Висновки по роботі.

6. При необхідності до протоколу додаються роздруковані схеми та лістинги програм, таблиці результатів тощо.

 

 

ДОДАТОК 2

Особливості архітектури мікропроцесорів типу Intel 80х86

Найважливішою особливістю комп'ютерних систем на основі мікропроцесорів (МП) типу Intel 80х86 є сегментна організація пам'яті. Сегментом називається область пам'яті, що починається з адреси, кратної 16, і містить дані однієї структури.

Відрізняють три головних сегмента програми, яким відповідають сегментні регістри процесора типу INTEL 8086:

CS (code segment, тобто сегмент інструкцій програми);

DS (data segment, тобто сегмент даних, які визначені користувачем);

SS (stack segment, тобто сегмент стеку).

ES (extend segment) – додатковий сегмент даних.

У програмі, яку обробляє ЕОМ, всі адреси прив'язанні до початку сегмента. Таким чином, адреса осередку пам'яті, до якого звертається процесор, немов би складається з двох частин: старші розряди – адреса сегменту, молодші – адреса зміщення.

Головні регістри МП Intel 8086 та їх призначення

Сегментні регістри CS, DS, SS, ES

Регістри-вказівники (РВ)

IP (instruction pointer) – адреса, за якою на даний час припинено виконання програми, або лічильник команд. Таким чином, повна адреса, за якою розташований код команди, що виконується, може бути записана таким чином: CS:IP.

SP (stack pointer)– вказівник стека. Вказує на відносну адресу останньої змінної, що була завантажена до стека. При виконанні команди «вивантажити змінну зі стека» буде вивантажена саме ця змінна.

SI та DI – індексні регістри. Обидва цих регістри можуть бути використані для розширеної адресації та для реалізації арифметичних операцій складання та віднімання. Але головне їх призначення – робота з рядковими даними. При цьому індексний регістр DI пов'язаний з сегментним регістром DS, а індексний регістр SI - з сегментним регістром ES.

Регістри загального призначення (РЗП) та їхні функції

Всі регістри загального призначення мають 16 розрядів і можуть розглядатись, як ті, що складаються з двох 8-розрядних частин.

Акумулятор (АХ)

Акумулятор є головним з регістрів загального призначення. Навіть ті команди процесора, які можуть бути виконані за допомогою інших регістрів, при використанні акумулятора виконуються значно швидше. Цей регістр безпосередньо зв'язаний з арифметико-логічним пристроєм (АЛП) мікропроцесора, який реалізує виконання команд програми на апаратному рівні

Головні функції, які виконуються за допомогою акумулятора у мікропроцесорній системі:

· всі арифметичні операції;

· всі логічні операції;

· всі операції введення та виведення даних;

· операції над рядками.

Базовий регістр (BX)

Регістр загального призначення BX є базовим регістром. Це єдиний регістр загального призначення, вміст якого може розглядатися як посилання на відповідну комірку пам'яті при розширеній адресації. Також може бути використаний разом з акумулятором для арифметичних та логічних операцій та проведення обчислень.

Регістр-лічильник (СХ)

Регістр загального призначення СХ – це регістр-лічильник, який є необхідним для керування числом повторень у циклах та при операціях зсування двійкових чисел. Також може бути використаний для арифметичних та логічних операцій та для проведення обчислень.

Регістр даних (DX)

Регістр загального призначення DX – це регістр даних, який застосовується для їх введення та виведення, для обчислень з подвійною точністю, або для операцій над великими числами при недостатній розрядності регістру АХ. Цей регістр також використовується як додатковий при множенні та діленні цілих чисел.

 

 

Регістр прапорів, або регістр стану (РSW)

Дев'ять з 16 біт регістру стану процесора Intel 8086 є активними та визначають стан процесора після виконання останньої команди. Більшість арифметичних та логічних команд, а також команди зрівняння даних змінюють значення прапорів регістру стану.

Додаток 3

Розподіл пам’яті в операційній системі MS-DOS

Загалом пам’ять персонального комп’ютера складається з двох частин: постійної пам’яті (ROM – Read Only Memory) та оперативної пам’яті (RAM – Random Accesses Memory). Пам’ять ROM – це спеціальна мікросхема, до якої занесена програма початкового завантаження операційної системи. Найбільш цікавою частиною постійної пам’яті з точки зору програмування є базова система введення та виведення даних, або BIOS (Base Input Output System).

Загалом оперативну пам’ять персонального комп’ютера можна умовно поділити на верхні адреси пам’яті, які використовуються системою BIOS та операційною системою MS-DOS, адреси відеопам’яті та нижні адреси пам’яті, де розташовуються драйвера зовнішніх пристроїв та програми користувача. Вище наведений розподіл адрес пам’яті для мегабайтного адресного простору комп’ютера IBM PC XT.

 

 

ДОДАТОК 4

ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ ПЕРЕРИВАННЬ BIOS ТА ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ MS-DOS

Д4.1 ПЕРЕРИВАННЯ BIOS

INT 05H. Друк екрану

INT 10H. Функція 0AH переривання BIOS 10H виводить символ на поточну позицію курсора. Номер функції, як завжди, завантажується до регістру AH. До регістру AL завантажується ASCII-код символу, а до регістру CX - число повторень при виведенні, але воно буде здійснюватися на ту ж саму позицію. Курсор не переміщується.

Функція 09 переривання BIOS 10Hідентична функції 0AH, але забезпечує виведення символів з атрибутом. Атрибут символа завантажується до регістру BL.

Функція 13H переривання BIOS 10H дозволяє виводити на екран рядок символівз встановленням атрибуту та зміщенням курсора. Адреса рядка завантажується до регістру BL, а довжина – до регістру CX.

INT 11H. Запит списку приєднаного обладнання

Виявляє різноманітне обладнання, приєднане до системи. Результат міститься в регістрі АХ. Після запуску система виконує цю операцію і записує регістр АХ в пам’ять за адресою 410Н. Біти регістру АХ мають такі значення:

15,14 кількість принтерів;

13 принтер, підключений до порту LPT1;

12 ігровий адаптер;

11..9 кількість послідовних портів стандарту RS-232;

7,6 кількість дисководів (якщо біт 0 дорівнює 1) - 00=1, 01=2, 10=3, 11=4;

5,4 початковий відеорежим - 00 - не використовується, 01 - 40х25, кольоровий, 10 - 80х25, кольоровий, 11 - 80х25, монохромний;

1 наявність сопроцесора (якщо 1);

0 наявність дисководів (якщо 1).

INT 12H. Запит розміру фізичної пам’яті

INT 13H. Дискові операції введення-виведення

INT 14H. Керування комунікаційним адаптером

INT 15H. Касетні операції введення-виведення і спеціальні функції для комп’ютерів, сумісних з IBM PC АТ

INT 16H. Введення з клавіатури

INT 17H. Виведення на принтер

INT 18H. Виклик системи БЕЙСІК, вбудованої до ROM

INT 19H. Перезавантаження операційної системи

INT 1AH. Запит і встановлення часу та дати

Регістр АХ встановлює код операції: 00 - запит (СХ - старший байт, DX - молодший байт, якщо після останнього запиту пройшло більше 24 годин, то в регістр AL заноситься ненульове значення); 01 - запис (призначення регістрів СХ та DX співпадає з їх значенням під час запиту часу).

INT 1FH. Адреси таблиці графічних символів






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных