Простые редакторы изображений.

Xpaint - редактор изображений начавший своё развитие в 1993 году, первоначальным разработчиком (до версии 2.1.1) был Дэвид Коблс (Devid Koblas) а с 1996 по 1999 год разработкой приложения занимался Торстен Мартинсен (Torsten Martinsten). Начиная с 2000 года в развитии проекта принимают участие Тим Динсдейл и Жан-Пьер Демаййи.

Основной целью разработчиков Xpaint было создание лёгкого и простого в использовании редактора растровой графики. Ставилась задача наличия в приложении всего спектра стандартных инструментов для несложного редактирования изображений.

Xpaint имеет многооконный интерфейс (похожий реализованному в GIMP), занимает небольшой объём памяти и имеет очень мало зависимостей.

В Xpaint можно просматривать и редактировать одновременно несколько изображений, делать снимки экрана. Поддерживается большинство распространённых графических форматов, таких как: PPM, PNG, XPM, XBM, TIFF, JPEG и.т.д...

В последних версиях Xpaint были реализованы многие современные способы манипуляции с изображениями (масштабирование, изменение размера, применение фильтров). Есть поддержка слоёв и создания прозрачных изображений.

Xpaint имеет поддержку импорта векторных форматов, TrueType шрифтов и сглаживания, геометрическое преобразование шрифтов. Есть встроенные программируемые фильтры, пакетная обработка изображений, создание 2D / 3D изображений и многое другое... Имеется и встроенный редактор плакатов, а созданные в нём плакаты могут содержать как текст, так и изображения.

Лицензия: GPL (GNU GPL)

GNU Paint (gpaint) - маленькое и простое GNOME приложение для рисования, основанный на xpaint.

GNU Paint имеет более современный, чем у xpaint и настраиваемый пользовательский интерфейс, с инструментами и цветовыми палитрами. Есть возможность рисования таких объектов как: овалы, линии неправильной формы, многоугольники, текст.

Есть вырезание и вставка выделением областей неправильной формы или многоугольников, для многоугольников и произвольных замкнутых фигур можно использовать заливку цветом или тень.

GNU Paint имеет все возможности обработки изображений входящие в xpaint, в том числе и редактирование нескольких изображений в одном запущенном приложении и создание снимков рабочего стола (screenshot). Поддержка печати реализуется через gnome-print.

ЗОБРАЖЕННЯ В Gimp

растровий графічний редактор, із деякою підтримкою векторної графіки. Проект розпочали 1995 року Spencer Kimball і Peter Mattis як навчальний проект в Берклі. В 1997, після закінчення університету GIMP став частиною проекту GNU. Програма підтримується та розвивається товариством добровольців, ліцензована за умовами GNU General Public License версії 3+, починаючи з релізу 2.8^[1]. Символом GIMP є койот Вілбер (Wilber).

GIMP використовується для створення та обробки цифрової графіки, а також фотографій, наприклад для створення графіки та логотипів, зміни розміру фотографій, маніпуляцій з кольорами зображення, комбінування зображень з використанням шарів, вилучення елементів зображення, конвертації між різними типами графічних файлів.

GIMP часто використовується як безплатна альтернатива Adobe Photoshop, що є домінуючою програмою в сфері растрової графіки.

Можливості

Кольори та інструменти для малювання

До GIMP стандартно входять 48 пензлів, також користувач може створювати свої або додавати пензлі, створені іншими. Пензлі можуть використовуватися для малювання з різним ступенем прозорості та стирання. GIMP використовує простір кольорів RGB, індексований колір або відтінки сірого (grayscale). В наступних версіях програми планується додати режим CMYK. Палітра GIMP дозволяє визначати кольори як RGB, HSV, CMYK, а також шістнадцятеричний запис кольору (зазвичай використовується в HTML).

Градієнти

GIMP підтримує градієнти, що є інтегрованими з іншими інструментами для малювання. Стандартно програма містить більше 80 градієнтів, з можливістю додавати власні градієнти та змінювати існуючі.

Виділення

В GIMP можна застосовувати прямокутні або еліптичні виділення, виділення довільної форми, виділяти ділянки за кольором, а також виділяти суміжні ділянки (аналог інструменту Magic Wand в Adobe Photoshop).

Шари, канали та прозорість

GIMP має підтримку шарів (рос. слой, англ. layer) зображення, а також прозорих шарів. Видимість шару може бути увімкнута, вимкнута або шар може бути напівпрозорим. Програма підтримує прозорі та напівпрозорі зображення.

Канали додають різні типи прозорості та ефектів кольору до зображення.

Контури

GIMP може створювати контури, що містять сегменти кривих Без'є. Контури можуть бути збережені. Границі контуру і контур можуть бути заповнені кольором або градієнтом.

Контури — корисний інструмент, що дозволяє створювати складні виділення. Інструмент ножиці може використовуватись для створення контуру за кольором.

Фільтри та ефекти

GIMP має приблизно 150 стандартних фільтрів та ефектів, включаючи фільтри розмивання, додавання шуму, підвищення різкості та інші.

Написання скриптів

GIMP підтримує автоматизацію за допомогою макросів та скриптів за підтримки вбудованого Scheme або зовнішнього (Perl, Python або Tcl) інтерпретатора.

Архівація даних

24. Теоретичні основи стиснення файлів

Вступ.

Характерною особливістю більшості типів даних є їхній розмір. Для людини надлишковість даних часто пов'язана з якістю інформації, оскільки надлишковість, як правило, покращує зрозумілість та сприйняття інформації. Однак, коли мова йде про зберігання та передачу інформації засобами комп'ютерної техніки, то надлишковість відіграє негативну роль, оскільки вона приводить до зростання вартості зберігання та передачі інформації. Особливо актуальною є ця проблема у випадку необхідності обробки величезних обсягів інформації при незначних об'ємах носіїв даних. У зв'язку з цим постійно виникає проблема позбавлення надлишковості або стиснення даних.

Основний принцип, на якому базується стиснення даних, полягає в економічному описі повідомлення, згідно якому можливе відновлення початкового його значення з похибкою, яка контролюється.

Метою даної роботи є знаходження такого способу архівації, який дозволить досягти ефективного стиснення даних і мінімізувати втрату інформації при відновленні.

Існує багато практичних алгоритмів стиснення даних. Однак, в основі цих методів лежать чотири теоретичних алгоритми: алгоритм RLE (Run Length Encoding); алгоритми групи KWE (KeyWord Encoding); алгоритм Хафмана, сімейство алгоритмів LZ78 (LZW, MW, AP, Y) В основі алгоритму RLE лежить ідея виявлення послідовностей даних, що повторюються, та замфіни цих послідовностей більш простою структурою, в якій вказується код даних та коефіцієнт повторення. В основі алгоритму KWE покладено принцип кодування лексичних одиниць групами байт фіксованої довжини. Результат кодування зводиться в таблицю, утворюючи так званий словник. В основі алгоритму Хафмана лежить ідея кодування бітовими групами.

Після частотного аналізу вхідної послідовності символи сортуються за спаданням частоти входження. Чим частіше зустрічається символ, тим меншою кількістю біт він кодується. Результат кодування зводиться в словник, що необхідний для декодування. Пошуку нових шляхів стиснення даних на основі ефективного кодування та теоретико-числових перетворень (ТЧП) присвячено багато наукових робіт.

Зокрема необхідно відзначити значний внесок відомих вчених: Харкевича О.О., Вошні О.Г., Макса Ж., Хартлі Р., Рабінера Л., Рейдера У., Голда Б., Акушського І. Я., Николайчука Я.М., Ольховського Ю.Б.

Історія розвитку теорії стиснення інформації

У сорокових роках учені, що працюють в області інформаційних технологій, ясно зрозуміли, що можна розробити такий спосіб збереження даних, при якому простір буде витрачатися більш ощадливо. Клод Шеннон, вивчаючи нюанси розходжень між семантикою (semantics) (що означає деяка сутність) і синтаксисом (syntax) (що виражається як деяка сутність), розробив більшість базових понять цієї теорії. Розуміння того, що одне й те саме значення (семантика) може бути реалізовано різними способами (синтаксис), приводить до закономірного питання: "Який спосіб вираження чого-небудь є найбільш економічним?" Пошук відповіді на це питання привів Шеннона до думки про ентропію, що, простіше говорячи, співвідноситься з кількістю, що міститься у файлі корисної інформації. Методи стиску намагаються збільшувати ентропію файлу, тобто зменшувати розмір файлу, зберігаючи при цьому всю інформацію.

Однак, Шеннон був не першим, хто задумувався про сутність інформації і визначенні її кількості. Перший крок на цьому шляху зробив у 1928 р. Хартлі. Основний отриманий їм результат можна сформулювати приблизно так: якщо в заданій множині, що містить N елементів, виділений деякий елемент x, про який відомо лише, що він належить цій множині, то, щоб знайти x, необхідно одержати кількість інформації, яка рівна log2 N. Цю формулу звичайно називають формулою Хартлі.

Формула Хартлі є частковим випадком більш загальної формули Шенона, що дозволяє знайти кількість інформації у випадковому повідомленні фіксованого алфавіту. Нехай X1,..., Xn - символи цього алфавіту, P1,..., Pn - імовірності їхньої появи в тексті повідомлення, тоді формула Шеннона приймає вид:

H = P1*log2(1/ P1) +... + Pn*log2(1/ Pn)

де H - кількість біт інформації в одному символі повідомлення, чи ентропія символу повідомлення. Це число показує мінімальне середнє число біт, необхідних для представлення одного символу алфавіту даного повідомлення.

У деяких випадках алфавіт повідомлення може бути невідомий, тоді висуваються гіпотези про алфавіт повідомлення. Маючи різні алфавіти, можна досягти різних коефіцієнтів стиску. Наприклад, текстовий файл, якщо його розглядати як послідовність бітів, має ентропію порядку 0.7 - 0.9, якщо як послідовність байтів, - 0.5 - 0.7, хоча популярні програми стиску зменшують розміри текстових файлів до 0.3 - 0.4 від вихідного розміру.

Доведення Шенона не було конструктивним, тобто не містило способу побудови цих оптимальних кодів, а лише показувало їхнє існування. До появи роботи Шенона, кодування символів алфавіту при передачі повідомлення по каналах зв'язку здійснювалося однаковою кількістю біт, одержуваним по формулі Хартлі. З появою цієї роботи почали з'являтися способи, що кодують символи різним числом біт у залежності від імовірності їх появи у тексті.

25-26 Метод стиснення з регульваною втратою інформ. Формати

. Стиснення з втратами та стиснення без втрат

Стиснення з втратами (англ. Lossy compression) — метод стиснення даних, при якому розпакований файл відрізняється від оригінлау, проте може бути корисним для використання. Стиснення із втратами найчастіше використовується для мультимедіа даних (аудіо, відео, зображення), особливо для потокової передачі даних та і телефонії. В цьому контексті такі методи часто називаються кодеками.

Існують дві основних схеми стиску із втратами:

У трансформуючих кодеках стиснення (англ. lossy transform codecs) беруться фрейми зображень або звуку, розрізуються на невеликі сегменти, трансформуються в новий базисний простір і здійснюється квантування. Результат потім стискується ентропійними методами.

У предиктивних кодеках стиснення (англ. lossy predictive codecs) попередні і/або наступні дані використаються для того, щоб пророчити поточний фрейм зображення або звуку. Помилка між передбаченими даними і реальними разом з додатковою інформацією, необхідною для здійснення предикту, потім квантизується і кодується.

У деяких системах ці дві техніки комбінуються шляхом використання трансформуючих кодеків для стиску помилкових сигналів, згенерованих на стадії пророкування.

Стиснення без втрат (англ. Lossless) — метод стиснення даних, при використанні якого закодована інформація може бути відновлена з точністю до біта. Для кожного з типів цифрової інформації, як правило, існують свої алгоритми стиску без втрат.

Перелік форматів стиснення без втрат

1. універсальні:

1.1. Zip,

1.2. 7-Zip,

1.3. RAR,

1.4. GZip,

1.5. PAQ та ін.

2. аудіо

2.1. FLAC (Free Lossless Audio Codec),

2.2. Monkey's Audio (APE),

2.3. TTA (True Audio),

2.4. TTE,

2.5. LA (LosslessAudio),

2.6. RealAudio Lossless,

2.7. WavPack та ін.

3. зображення -

3.1. BMP,

3.2. GIF,

3.3. PNG

3.4. TIFF

3.5. JPEG 2000

4. відео

4.1. CorePNG

4.2. FFV1

4.3. H.264/MPEG-4 AVC

4.4. Huffyuv

4.5. Lagarith

Перевага методів стиснення із втратами над методами стиску без втрат полягає в тому, що перші істотно перевершують по ступені стиску, продовжуючи задовольняти поставленим вимогам. Методи стиску із втратами часто використаються для стиску звуку або зображень. У таких випадках розпакований файл може дуже сильно відрізнятися від оригіналу на рівні порівняння «біт у біт», але практично не відрізняється для людського вуха або ока в більшості практичних застосувань.

Багато методів фокусуються на особливостях будови органів почуттів людини. Психоакустична модель визначає те, наскільки сильно звук може бути стиснений без погіршення сприйманої якості звуку. Помітні для людського вуха або ока недоліки, що виникли через стиснення із втратами, відомі як артефакти стиску.

27.Архівування файлів в MS DOS

Архіватори MS DOS.

З розвитком комп'ютера стали збільшуватися й обсяги інформації збереженої в ньому, що в свою чергу призвело до розвитку технологій зі зберігання цієї інформації в стиснутому вигляді, тобто в архівах. Для цього була придумана безліч програм здійснюючих архівацію інформації.

Проте в роботі з цією інформацією іноді небажано розкривати повний архів, щоб взяти один чи два необхідних файлу або ж просто подивитися, що в архіві за інформація.

Програми-архіватори, за винятком одиниць, не надають зручних оболонок дозволяють просто, швидко й у наочній формі розібратися з вмістом архівів.

Архіватори - це програми, що дозволяють створювати й обробляти архівні копії файлів. При цьому з архівні копії мають менший розмір, чим оригінали. За допомогою спеціальних алгоритмів стиску з файлів віддаляється вся надлишкова інформація, а при застосування зворотних алгоритмів розпакування архівна копія відновлюється в первісному вигляді.

Найбільш відомі програми-архіватори для MS-DOS: ARJ (розроблювач - Robert K. Jung), pkzip

(Компанія PKWARE Inc.), Lha (Haruyasu Yoshizaki), zoo (Rahul Dhesi). Безумовним лідером в усьому світі за останні 5 років став архіватор RAR. В даний час RAR активно витісняє ZIP як основну утиліту стиску FTP архівів у мережі INTERNET. RAR я є єдиною всесвітньо використовуваною програмою, створеної російським програмістом (за винятком TETRIS). Всі архіватори відрізняються використовуваними алгоритмами стиску, форматами архівних файлів, швидкістю роботи і т.д.

Терміни, що використовуються в архівації

Add file Додавання (копіровніе) файлу в архів. Якщо архів не існує, то він створюється.

CRC Код циклічного контролю. Спеціальна функція від усього умісту файлу. Складається таким чином, що змінити файл так, щоб його CRC залишився незмінним, практично неможливо.

Exclude selected files При архівації НЕ додавати в архів певні файли.

Extract files Витяг файлів з ​​архіву без збереження структури підкаталогів.

Extract files with pathnames Витяг файлів з ​​архіву із збереженням структури підкаталогів.

Fresh files Додавання в архів нових версій уже наявних там файлів.

Garble (або scramble) files with password Архівація файлів з ​​паролем. Витягти файли з такого архіву можна, лише правильно вказавши пароль.

Move files Переміщення файлів у архів.

Multiple volumes Багатотомні архіви - складаються з декількох файлів (томів). Зручні при архівації великих комплексів файлів, коли тому архіву можна поміщати на окремі дискети.

Ratio Ступінь стиснення файлу. Визначається по-різному в різних архіваторах (відношення вихідного до стиснутого або навпаки).

Recurse subdirectories Архівація файлів із заданого каталогу і всіх його підкаталогів. В архіві зберігається інформація про шлях до файлів, і при витягу їх можна виводити не в один каталог, а у відповідні підкаталоги.

Self-extract (sfx) archive Саморозпакувальний архів. Архівний файл має розширення. Exe. Або com, і після його запуску відбувається автоматичний витяг файлів з архіву.

Test integrity Перевірка цілісності архіву, тобто перевірка CRC файлів архіву.

Update files Додавання в архів нових файлів.

Архіватор ARJ

Працює з командного рядка. Виконує всі функції з обслуговування архівів. Arj, в т.ч. підтримку багатотомних архівів.

Отримати довідку по ключах архіватора arj за допомогою команд:
arj (звичайна довідка)

arj /? (докладна довідка)

Arj має дуже велике число ключів. Можна автоматизувати багато дій - створення резервної копії диска, архівування починаючи з якоїсь дати, додавання до імені архіву поточної дати (arh970821.arj), архівування файла з конкретного місця, кілька рівнів стиску і так далі. У версії 2.55 можлива робота з довгими іменами.
Переваги: ​​дуже велика кількість ключів, що дає можливість автоматизувати велике число функцій. Захист архіву від ушкоджень.
Недоліки: відсутність діалогового режиму, деякі незручності роботи при наявності якогось ключа в перемінної оточення (ARJ_SW) і рядку запуску - взаємне знищення.

PKZIP

Працює з командного рядка. Різні функції з обслуговування архівів. Zip виконуються різними програмами:
pkzip - приміщення файлів в архів

pkunzip - вилучення файлів з архіву

zip2exe - створення саморозпаковується архіву

pkzipfix - відновлення пошкодженого архіву.

Вивчити довідку по роботі з архіватором pkzip за допомогою команд:

pkzip / h

pkunzip / h

zip2exe / h

RAR

Архіватор RAR v2.50 для DOS - Інтегрована програма управління архівами

RAR - це дуже потужний засіб для створення архівів і управління ними. Можливості RAR:

· Редакція інтерактивний інтерфейс (що відключається);

· Підтримка миші і меню;

· Підтримка не-RAR архівів;

· 'Стандартний' інтерфейс командного рядка;

· Оригінальний високоефективний алгоритм стиснення даних;

· Спеціальний алгоритм для стискування мультимедійних файлів;

· Краща ступінь упаковки, ніж в аналогічних продуктів, за рахунок використання режиму "безперервного" стиснення;

· Інформація про автора архіву (тільки в зареєстрованій версії);

· Саморозпаковуються (SFX) звичайні і багатотомні архіви;

· Відновлення фізично пошкоджених архівів;

· Мова програмування для інсталяційних SFX-архівів;

· Блокування, шифрування, список порядку файлів, мітки томів і ін

QUARK

Quark є архіватором класичного типу, що використовують LZ77-алгоритм для ущільнення вихідних даних шляхом кодування повторюваних послідовностей байт (RSE-алгоритм) з наступним вторинним ущільненням стисненого потоку кодами Хаффмана. Подібні методи використовують всі три лідери в області упаковки даних - архіватори ARJ, LHA, PkZIP.
Тим не менш, Quark домагається кращих результатів в компактності даних при швидкості кращою ніж LHA, не меншою ніж у ARJ і не сильно відрізняється від швидкості PkZIP, при використанні ним т.зв. максимальної компресії даних. Це обумовлено декількома причинами:
1) Quark працює з плаваючим розміром вікна від 32Kb до 64Kb (проти фіксованих 16Kb у LHA, і 32Kb у PkZIP і ARJ).
2) Quark виконує оптимізацію Першого роду (оптимальність адрес посилань LZ77) та оптимізацію Другого роду (оптимальність посилального покриття потоку).
3) Quark використовує текстову редукцію для текстових файлів.
4) Quark заносить в архів мінімум службової інформації, не претендуючи на інші апаратні платформи та операційні системи.

GZIP

Gzip скорочує розмір заданих файлів використовуючи кодування Зеева-Лемеля (LZ77). Коли можливо, кожен файл заміщається файлом з розширенням '. Gz', при цьому зберігаються власник, режими, доступ і часи модифікації (Інші розширення '-gz' для VMS, 'z' для MSDOS, OS / 2, FAT і Atari). Якщо ніяких файлів не вказано або ім'я файлу '-', то пакується стандартний ввід і видається на стандартний висновок. Gzip намагається пакувати тільки звичайні файли, зокрема GZip ігнорує символічні посилання.

Gzip використовує алгоритм Зеева-Лемеля також як Zip, PKZIP. Підсумковий розмір, отриманого файлу після стиснення, залежить від розміру вихідного файлу і наявності в ньому загальних підрядків. Зазвичай, такий текст, як вихідний код або англійський текст скорочується на 60-70%. Пакування з використанням цього алгоритму звичайно краще, ніж при використанні LZW (його використовує Comdivss), кодування Гоффмана (його використовує Pack) або адаптоване кодування Гоффмана (Compact).

Упаковка відбувається незалежно від того чи збільшився розмір упакованого файл у порівнянні з оригіналом чи ні. Причина розширення - кілька байтів для заголовка Gzip файлу, плюс 5 байтів для кожного 32К блоку, або відношення розширення 0.015% від довжини файлу. Зауважимо, що фактичне число зайнятих на диску блоків вже ніколи не зростає. Gzip зберігає режими доступу, власників та час модифікації файлів при упаковці і розпакуванні...

ARJZ

ARJZ (з волі автора програми вимовляється як "арж-зет") - це архіватор, заснований на відомій програмі ARJ Роберта Юнга. На відміну від таких сучасних засобів архівування, як RAR і UC2, ARJZ використовує формат файлів, командний рядок і опції, сумісні з однієї із самих популярних програм стиску даних, а це має свої переваги. Зокрема:
1) Практично все програмне забезпечення, розраховане на виклик ARJ, буде працювати так само і з програмою ARJZ без усякої модифікації. Наприклад, не треба буде переписувати ні ARCVIEW, ні NC 4.0, ні DN, ні тих. BAT файлів, які ви могли створити за час користування ARJ'ем.

2) Для того, щоб використовувати можливості ARJZ'а при роботі з вашими старими архівами, вам зовсім не потрібно переархівировать їх заново.

3) Ви так само майже рятуєтеся від необхідності вивчати новий архіватор. Знаючи, як запускається ARJ, ви знаєте, як запускається ARJZ.

Однак, слід мати на увазі, що:

1) ARJZ дозволяє стискати файли, використовуючи більш могутні методи, чим оригінальна програма. У цьому випадку ARJ НЕ ЗМОЖЕ ПРОВОДИТИ ОБРОБКУ ОТРИМАНИХ АРХІВІВ, пов'язані з розпакуванням, тобто деархівирование, тестування і т.д. У будь-якому випадку ви збережете можливість обновляти і зливати архіви, чи перейменовувати видаляти файли в них, а так само одержувати список файлів в архівах.

2) ARJZ / UNARJZ з одного боку, підтримують не всі команди й опції ARJ'а, а з іншого боку - уводять нові і це може створювати проблеми при роботі. У дійсності такі проблеми зустрічаються надзвичайно рідко і легко розв'язні.
Переваги і недоліки

До переваг ARJZ можна віднести:

1) Версії під DOS (реальний / розширений режими), OS / 2 і NT. У програму для розширеного режиму DOS убудований розширювач, тому вона працює на комп'ютерах 386 + без якого-небудь додаткового програмного забезпечення.

2) Високу швидкість стиску: ARJZ стискає файли з тією же якістю, що і ARJ приблизно в півтора разу швидше останнього (крім версії, що працює в реальному режимі).

3) Високий ступінь стиску (у цьому випадку отримані архіви не будуть розпаковуватися ARJ'ем). За цим параметром ARJZ знаходиться на рівні RAR/UC2 (у цьому ви можете переконається самі - you see too;-).

4) Так званий "напівекранний інтерфейс". ARJZ може під час роботи виводити на екран віконце з двома індикаторами процесу, ім'ям архіву й ім'ям пакуємого файлу - це чудова особливість призначена спеціально для таких програм, як ARC-чи ARJVIEW, SHEZ, ARJMENU, NC 4.0 +, DN і ін

5) Тут, звичайно не місце для опису переваг UNаRJZ'а, але тим не менш... Висока швидкість розпакування. Навіть на XT UNARJZ працює в середньому в 1.5-2 рази швидше, ніж ARJ, а при використанні спеціальної опції (див. UNARJZ.DOC) різниця зростає ще в два рази.

Важливо відзначити, що процедури деархіватора оптимізовані окремо під процесори 286, 386, 486 і Pentium.

6. ARJZ написаний таким чином, що його можна використовувати і як окремий архіватор і як надбудову над ARJ'ем: якщо він не може розпізнати чи команд опцій командного рядка, то запускає оригінальну програму. Це, фактично, означає, що, використовуючи ARJZ, ви, тим не менш, не втрачаєте ні однієї опції ARJ'а.
Недоліки ARJZ:

1) У ARJZ (принаймні, поки) немає підтримки багатотомних (multi volume), резервних (backup) і самораспакующихся (SFX) архівів. Зауважте, що UNARJZ розпаковує будь-які архіви, створені ARJ.
2) ARJZ не є повноцінним архіватором у тім змісті, що він самостійно не видаляє і не перейменовує файли в архівах, не може зливати архіви і т.д. Всю цю роботу можна зробити за допомогою оригінальної програми, тому не можна говорити, що пара ARJZ / UNARJZ повністю замінює собою ARJ.

32. Архівування файлів в windows

Архівація даних – це злиття кількох файлів чи каталогів в єди­ний файл – архів.

Стиснення даних– це скорочення обсягу вихідних файлів шля­хом усунення надлишкової інформації.

Для виконання цих завдань існують програми-архіватори, які за­безпечують як архівацію, так і стиснення даних. За допомогою спец­іальних алгоритмів архіватори видаляють із файлів надлишкову інформацію, а при зворотній операції розпаковування вони віднов­люють інформацію в первісному вигляді. При цьому стиснення та відновлення інформації відбувається без втрат.

Стиснення без втрат актуальне в роботі з текстовими й про­грамними файлами, у задачах криптографії.

Існують також методи стиснення із втратами. Вони видаляють з потоку інформацію, яка незначно впливає на дані або взагалі не сприймається людиною. Такі методи стиснення застосовуються для аудіо та відеофайлів, деяких форматів графічних файлів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: