Узагальнена характеристика суперскалярних CISC-мікропроцесорів

Покоління суперскалярних CISC-мікропроцесорів почалося з процесора, Pentiumі характеризується:

· великою кількістю складних машинних команд різної розрядності й переважно двооперандного формату (у команд RISC – триоперандний формат);

· наявністю передвибірки, конвеєра команд і динамічного прогнозування умовних переходів;

· великим числом способів адресації;

· використанням усього восьми регістрів загального призначення (у RISC - як мінімум 32);

· широким використанням мікрокоманд;

· роздільними кешами команд і даних та їхнім заповненням в пакетному режимі;

· вбудованим співпроцесором FPU.

Архітектура Pentium є оптимізованою, оскільки має властивості сучасних RISC-мікропроцесорів:

· апаратну реалізацію простих команд, що виконуються за один машинний такт;

· суперскалярність і 64-розрядну зовнішню шину даних;

· приблизно однакову продуктивність конвеєрного FPU для операцій з одинарною, подвійною і розширеною точністю;

· прогнозування переходів, наявність 64- і 256-розрядних шин на кристалі;

· ефективні засоби забезпечення багатопроцесорності тощо.

Таким чином, Pentium відноситься до CISC-архітектури, проте має багато властивостей RISC-мікропроцесорів. Наступне покоління CISC-мікропроцесорів починається з випуску Pentium Pro, Pentium II, Pentium III і Celeron. Вони мають такі основні архітектурні удосконалення:

· можливість виконання команд не в порядку їхнього розміщення в програмі;

· вбудований вторинний кеш об'ємом до 2 Мбайт;

· поява двох незалежних внутрішніх шин: одну - для зв'язку з пам'яттю, інша – для обміну з вторинним кешем;

· керування енергоспоживанням;

· наявність вбудованих засобів контролю операцій за модулем два;

· розширення можливостей побудови багатопроцесорних МПС із симетричною архітектурою.

Розвиток сучасних мікропроцесорів визначається конкуренцією між фірмами, що розвивають напрямки CISC- і RISC-архитектур.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: