Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ




ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра кримінальнО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

КРИМІНологія

 

 

Плани семінарських, практичних занять

та самостійної роботи

 

Для студентів юридичного факультету

 

 

 

 

Дніпропетровськ – 2004

 

 

Плани

Семінарських, практичних занять

та самостійної роботи

 


Дисципліна

 

Напрям підготовки

 

Спеціальність

 

________ Кримінальне право_______

(повне найменування дисципліни)

_____________Право _____________

(шифр і найменування)

_________ Правознавство_________

(шифр й найменування)

 


Освітньо-кваліфікаційний

рівень ___________бакалавр_____________

 

Форма навчання ______________денна_____________

(денна, заочна)

 

Плани семінарських, практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Кримінологія” / Укладач: Школа С.М., кандидат юридичних наук – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2004. - 40 с.

 

 

Рецензенти:

Давиденко Л.М., доктор юрид. наук, професор (Національний університет внутрішніх справ).

Савченко О.О., канд. юрид. наук, доцент (Донецький інститут внутрішніх справ України).

 

Плани обговорені та схвалені на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін. Протокол № __ від “__”_________ 2004 р.


МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ,

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Дані навчально-методичні рекомендації призначені для того, щоб, виходячи з цілей та завдань курсу, викладених у навчальній програмі, забезпечити глибоке і всебічне вивчення студентами змісту навчальних тем. Матеріали служать методичною основою та інформаційною базою, що дозволяє розкрити структуру та особливості кожної теми, привернути увагу студентів до найбільш важливих аспектів аналізованих проблем, сформувати у них системне уявлення про кримінологію, кримінологічну політику держави, основи попередження окремих видів і груп злочинів та злочинності в цілому.

Завдання вивчення курсу полягають у засвоєнні поняття та ознак злочинності, тенденцій її динаміки, поняття особи злочинця, причин і умов злочинності і конкретного злочину, попередження злочинності, кримінологічного прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.

У число завдань вивчення курсу кримінології входить також засвоєння студентами кримінологічної характеристики злочинності неповнолітніх і молоді, рецидивної, професійної та організованої злочинності, взаємозв'язку злочинності, алкоголізму та наркоманії, кримінологічної характеристики корисливої, насильницько-корисливої та агресивної злочинності.

Методичні рекомендації містять основні теоретичні положення тем, в них звертається увага на типові прогалини і недоліки, що найчастіше мають місце при вивченні курсу. В лекціях також зроблено акцент на найбільш складні розділи і питання курсу, які найважче засвоюються. До кожної теми є перелік літератури, яку необхідно використовувати при підготовці до заняття. Значну допомогу у вивченні програмного матеріалу надають установчі і додаткові тематичні лекції з курсу кримінології.

Навчально-методичні рекомендації також містять завдання, які студенти повинні письмово вирішити до початку практичних занять. При підготовці до занять слід обов’язково використовувати основну та додаткову літературу з курсу, а також щотижневі консультації викладачів кафедри.

Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до наукових досліджень, формуванню навичок та вмінь публічного виступу і участі в дискусії, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, що є дуже важливим в діяльності юриста.

Готуючись до семінару необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх.

При відповіді на семінарському занятті слід так будувати свій виступ, щоб в ньому містилось:

- чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття злочинності, попередження злочинності, особи злочинця і т.д.);

- обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей;

- аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами злочинних проявів, положеннями законодавства і практики його застосування;

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватись в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування рефератів, проведення письмових контрольних робіт “бліц” опитування і т.п.

По завершенню навчання студент повинен знати:

- стан злочинності в Україні;

- причини та умови, що впливають на злочинність;

- особливості формування особи злочинця;

- стан сучасної науки, пріоритетні напрямки кримінологічних досліджень;

- основні напрямки попередження окремих груп злочинів.

Уміти (виробити практичні навички):

- аналізувати стан злочинності на окремій території;

- виявляти детермінанти злочинності та окремих злочинів;

- застосовувати відповідні запобіжні заходи щодо подолання злочинності.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Об’єм реферату має відповідати 7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються у ході відповідних занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов’язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім почитати й законспектувати в зошит з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словниками чи офіційними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять опановувати інші джерела і особливо статті, які публікуються у сучасних періодичних виданнях.

Після розгляду певних блоків тем можуть проводитись заняття з метою модульного контролювання знань. Встановлений при цьому рівень засвоєння матеріалу враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку. Це стосується і тих тем, що вивчаються студентами самостійно.

Вивчення курсу закінчується складанням заліку.

Перелік питань, які виносяться на залік, складається з питань, що розглядаються на заняттях та питань для самостійного вивчення, і включає окремі теми рефератів, які готувалися по завданню викладача.

 

ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО

ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

Поточний контроль – проведення семінарських, практичних занять, відпрацювання академічних заборгованостей, тематичні та індивідуальні консультації.

Модульний контроль – виконання контрольної роботи з т.т.1-4, рубіжне атестування, виконання тестових завдань.

Підсумковий контроль – здійснюється у формі заліку. Студент вважається допущеним до заліку, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом та графіком навчального процесу.

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ:

“Зараховано”:

1. (високий рівень навчальних досягнень) – якщо студент глибоко і в повному обсязі засвоїв програмний матеріал; вичерпно, логічно і творчо викладає інформацію в усній і письмовій формі; ґрунтовно висловлюється і дискутує, пов’язує при цьому теоретичний матеріал з юридичною практикою; здатен виступати експертом та консультантом у навчанні інших; вирішує тестові завдання.

2. (достатній рівень навчальних досягнень) – якщо студент оперує матеріалом на рівні теми, розділу, може самостійно його відтворювати в повному обсязі, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору; вирішує тестові завдання.

3. (середній рівень навчальних досягнень) – якщо студент може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу теми, дати визначення понять та пояснити їх на прикладах; самостійно вирішує необхідну кількість тестових завдань; відповідає за планом; висловлює власну точку зору з окремих питань.

“Незараховано” (початковий рівень навчальних досягнень) – якщо студент може відтворювати лише окремі юридичні терміни і конструкції теми; допускає змістовні помилки; не вирішує тестових завдань.

 


Тематичний план

 

№ теми Назва теми Всього З викладачем Сам. роб.
Разом Лекції с/з п/з Контр. роб.
                 
1. Предмет, система і розвиток кримінології. Злочинність та її показники. Детермінація злочинності та окремого злочину.              
2. Особа злочинця. Проблеми віктимології та суїциду              
3. Методика кримінологічних досліджень.              
4. Попередження злочинності. Кримінологічне прогнозування та планування попереджувальної діяльності.              
  Контрольна робота по темах 1-4.              
5. Кримінологічна характеристика та попередження корисливої злочинності.              
6. Жіноча злочинність та її попередження. Кримінологічна характеристика злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотиків.              
7. Кримінологічна характеристика та попередження професійної та організованої злочинності. Попередження насильницьких злочинів.              
8. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності неповнолітніх. Кримінологічна характеристика та попередження рецидивної злочинності              
9. Кримінологічна характеристика та особливості попередження “фонових явищ”, пов’язаних зі злочинністю. Міжнародна співробітництво у боротьбі зі злочинністю.              
  Залік              
  Всього:              

 

 


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативна література:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - Київ: Просвіта, 1996. - 80 с.

2. Закон України “Про боротьбу з корупцією” (Введений в дію Постановою Верховної Ради України № 357/97 від 5 жовтня 1995 р. зі змінами від 12.09.02 р.)

3. Закон України “Про міліцію” від 20.12.90 зі змінами у 2001 р.

4. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 року (із змінами і доповненнями на 23.03.2000 р.).

5. Закон України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” від 22 червня 2000 року №1835-III.

6. Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з міст позбавлення волі” із змінами від 15.02.1995 р. // ВВРУ, 1994. - № 52. – Ст.455.

7. Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24 січня 1995 р. // Голос України, 1995, 28 лютого.

8. Закон України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” від 15 лютого 1995 р.

9. Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів” від 8 липня 1999 р.

10. Закон України Про попередження насильства в сім¢ї від 15 листопада 2001 року.

11. Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом // Відомості ВРУ. – 2003. - №1. – Ст.2.

12. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. – К.: Атіка, 2001. – 160 с.

13. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року зі змінами – К.: Атіка, 2002. – 200 с.

14. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. зі змінами на 2003 рік.

15. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення” № 700/2002 від 13 серпня 2002 року.

16. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку” № 20/2001 вiд 18 січня 2001 року.

17. Указ Президента України “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” № 143 від 18 лютого 2002 року.

18. Указ Президента України “Про заходи щодо детінізації економіки на 2002-2004 роки” № 216/2002 від 5 березня 2002 року.

19. Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян” № 456/99 від 27 квітня 1999 року.

20. Указ Президента України “Про концепцію боротьби з корупцією на 1998-2005 роки” № 367/98 від 24 квітня 1998 року.

21. Розпорядження Президента України “Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах” № 53/2002-рп від 26 березня 2002 р.

22. Державна програма запобігання дитячої бездоглядності на 2003-2005 роки, затверджена Указом Президента України № 154/2003 від 21 лютого 2003 року.

23. Комплексна програма протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 766 від 5 червня 2002 року.

24. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затверджена Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року // ОВУ, 2000. - № 52. – Ст.2258.

25. Програма протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2003 рік, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 140 від 29 січня 2003 року.

 

Навчальна література:

1. Науковий коментар Кримінального кодексу України / Проф. Коржанський М.Й. – К.: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.

2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. – К.: Каннон, 2001. – 1104 с.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. – К.: Форум, 2001, у 2-х ч.

4. Уголовный кодекс Украины. Комментарий: Под ред. Ю.А. Кармазина и Е.Л. Стрельцова. Изд. Второе. – Х.: ООО «Одисей», 2002. – 960 с.

5. Наково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р./ За ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2002. – 936 с.

6. Кримінально-процесуальний кодекс України. Цивільний процесуальний кодекс України / Верховний Суд України; Відп. ред. В.Т. маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.

7. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. та ін. Кримінологія: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Атіка, 2003. – 400 с.

8. Джужа О.М., Моісеєва Є.М., Василевич В. – Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами. Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник. – К.: Атика, 2001. – 368 с.

9. Криминальная виктимология. Учебник / Под. ред. Д.В. Ривмана. - СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, Питер, 2002. – 232 с.

10. Алексеева А.И., Герасимов С.И., Сухарев А.Я. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы. Монография. – М.: Издательство Норма, 2001. – 496 с.

11. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с.

12. Зелинский А.Ф. Криминология. Навч. посіб.. X., 2000.

13. Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекций. – Харьков: Прапор, 1996.

14. Иншаков С.М. Зарубежная криминология. – М.: Издательская группа Инфра-М, 1997. – 383 с.

15. Криминология. Особлива частина: Навчальний посібник / За ред. І.М.Даньшина. – Х.:Право, 1999. – 232 с.

16. Криминология. Учебник / Под ред. акад. В.Н. Кудрявцева, проф. В.Е. Эминова. – М.: Юристь, 1997.

17. Криминология. Учебник для вузов / Под. общ. ред. д.ю.н., проф. А.И.Долговой. – М.: Издательство Норма, 2000. – 784 с.

18. Кримінологія. Випуск: причини та раннє попередження статевої злочинності /Під. ред. Лановенка І.І., Мельника П.В..- Ірпінь: УФЕІ, 1998. – 119 с.

19. Кримінологія. Учебник / Под. ред. В.Г. Лихолоба и В.П. Филонова. – Киев-Донецк, 1997. – 398 с.

20. Кримінологія. Учебник / Под. ред. В.Н. Бурлакова, Н.М. Кропачева. – СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, Питер, 2002. – 432 с.

21. Курс лекцій по кримінології та профілактиці злочинності, під ред. Лихолоба В.Г. – Донецьк, 1995.

22. Литвак О.М. Злочинність, її причини та профілактика. - Київ, 1997.

23. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: кримінологічне-правове дослідження. К., 2000. – 260 с.

24. Проблема вибору в кримінології І.І. Лановенко, П.В. Мельник. – Ірпінь: УФЕІ, 1999. – 457 с.

25. Семаков Г.С. Криминология / Курс лекций. – К., 1999. – 35 с.

26. Филонов В.П. Состояние, причины преступности в Украине и ее предупреждение. – Донецк: “Донеччина”, 1999.

27. Шестаков Д.А. Криминология. Преступность как свойство общества. – СПб. – 2001. – 264 с.

 

 


ЗМІСТ ПРЕДМЕТУ






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных