Взаємозв’язок свідомості і мови

Мова має таке ж давнє походження, як і свідомість. У тварин немає свідомості в людському розумінні слова. Немає в них і мови, рівної людській. Мова - це знакова система, яка використовується для цілей комунікації і пізнання. Мова - це символ усього нашого життя, немає нічого в нашому житті, що могло б приховатися від мови.Життєнаповненість мови дивує й навіть вражає. Здається, мова вміє все: гриміти, пестити, цінувати, посміюватися і сміятися.Свідомість і мова утворюють єдність: у своєму існуванні вони невід'ємні одне від одного таким чином, як внутрішньо, логічно оформлений ідеальний зміст невід'ємний від своєї зовнішньої матеріальної форми. Мова є безпосередньою дійсністю думки, свідомості. Вона бере участь у процесі розумової діяльності як її почуттєва основа або знаряддя. Свідомість не тільки виявляється, але й формується за допомогою мови. Зв'язок між: свідомістю і мовою є не механічним, а органічним. їх не можна відокремити один від одного, не руйнуючи того чи іншого.За допомогою мови відбувається перехід від сприйнять і уявлень до понять, протікає процес оперування поняттями. У мові людина фіксує свої думки, почуття і завдяки цьому має можливість піддавати їх аналізу. Мова і свідомість єдині. У цій єдності визначальною стороною є свідомість, мислення: будучи відображенням дійсності, вона утворює форми і диктує закони свого мовного буття. Але єдність - це не тотожність. Обидві сторони цієї єдності відрізняються одне від одного: свідомість відбиває дійсність, а мова позначає її і виражає в думці. Мова - це не мислення, інакше найбільші базіки повинні були б бути найбільшими мислителями.

Мова і свідомість утворюють суперечливу єдність. Мова впливає на свідомість: її історично сформовані норми, специфічні в кожного народу, у тому самому об'єкті відзначають різні ознаки. Однак залежність мислення від мови не є абсолютною.Поняття "свідомість " не є однозначним. У широкому значенні слова під ним мають на увазі єдність матеріального та духовного, сприйняття навколишнього середовища та його активне перетворення. Звичайно, що при розгляді широкого змісту поняття "свідомість ", специфіка її структурної організації не виявляється.Розвиток свідомості припускає насамперед збагачення її новими знаннями про навколишній світ та про саму людину. Пізнання, усвідомлення речей має різні рівні, глибину проникнення в об'єкт і ступінь ясності розуміння. Звідси повсякденне, наукове, філософське, естетичне, правове, моральне, політичне, економічне, історичне, соціальне та релігійне усвідомлення світу, а також почуттєвий і рагионачьний рівні свідомості. Відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, мислення утворюють ядро свідомості. Однак вони не вичерпують усієї її структурної повноти: вона містить у собі й акт уваги як свій необхідний компонент. Саме завдяки зосередженості уваги визначене коло об'єктів знаходиться у фокусі свідомості.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: