Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ВИМОГИ ДО РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни

“ФІЛОСОФІЯ ПРАВА”

 

 

Київ 2012


І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В сучасних умовах демократизації українського суспільства надзвичайно важливо вибрати правильний шлях в подоланні всіх соціально-політичних негараздів, які спіткали український народ в процесі виходу з довготривалої кризи за радянської доби. Важливим засобом у цьому є наука, а саме юридична та філософсько-правова, яка закладає теоретичну базу процесу державотворення. Адже кращі політико-правові ідеї різних політичних і правових вчень лягли в основу сучасних державотворчих і правотворчих документів (Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, Конституції України 1996 року та ін.). Тому закономірним на сьогоднішньому етапі є інтерес до філософсько-правової науки. Адже тут розкриваються проблеми “прав людини”, “правової держави”, співвідношення “верховенства права” і “верховенства закону” та ін.

Філософія права — це наукова дисципліна, яка забезпечує світоглядне обґрунтування права, його сенсу та призначення, а також розкриває проблему взаємозв'язку права та закону.

Навчальна дисципліна “Філософія права” також присвячена проблемі історичного становлення філософсько-правового знання, що дозволяє прослідити становлення філософії права не тільки в світоглядному аспекті, а й у методологічному. Знання методології пізнавального процесу є необхідним для юриста-правознавця.

Особлива увага в програмі курсу “Філософія права” приділяється проблемі зв’язку філософії та права як форм суспільної свідомості., що дозволяє досліджувати фундаментальні категорії права (закон, права людини, свобода, відповідальність та ін.), враховуючи їх філософське підґрунтя.

В рамках курсу розглядається сутність та смисл права як міри свободи особи в її взаємовідносинах із державою, владою, законом. Поняття “прав людини” та “громадське суспільство” розглядаються не тільки в історичному аспекті, але й в аспекті побудови України як держави, враховуючи реформу правової системи.

Вивчення предмету “Філософія права” дає можливість поєднати філософський та правовий підходи щодо актуальних проблем правової сучасності.

Згідно з освітньо-професійною програмою «Філософія права» є нормативною навчальною дисципліною, вивчається протягом одного семестру та є дисципліною обов’язкового вибору. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 1 кредит, що дорівнює 36 годин. Структурно навчальна дисципліна складається із 1 змістовного модуля, рівень засвоєння якого визначається за результатами заліку.

Курс філософії права побудований так, щоб процес вивчення тем йшов від більш простого до більш складного. Але необхідно пам’ятати, що не засвоївши попередні розділи, неможливо переходити до наступних, оскільки всі вони зв’язані між собою. Для закріплення знань після вивчення кожної теми теоретичного курсу на семінарських заняттях разом з викладачем відбувається обговорення кожної проблеми.

 

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Предмет курсу – сутність права, ідея права, взаємозв'язок права і закону, право в культурному вимірі та ін.

Метою дисципліни є отримання студентами глибоких теоретичних знань щодо становлення і розвитку філософії права як науки, сутності права, особливостей взаємозв'язку права і закону як природного і позитивного права, проблем онтології права, антропології права та аксіології права.

Також метою курсу «Філософія права» є забезпечення вміння о перувати термінологією філософсько-правової науки, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в соціальному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення філософії права.

Завдання курсу:

– ознайомлення курсантів із досягненнями світової та вітчизняної філософсько-правової думки, творчістю та особистостями видатних мислителів давнини і сучасності, основними філософськими школами та напрямками у їх історичному розвитку, філософсько-правовою термінологією;

– розширення кола знань про право, закон, їх співвідношення, культурні підвалини права, основні закономірності руху та розвитку, рівні, види та історичні типи права, правосвідомість та її структуру;

– ознайомлення з основами теорії пізнання права, філософською методологією та методологією наукових досліджень права, колом проблем філософсько-правової онтології, аксіології та антропології;

– підвищення культурно-освітнього рівня, ерудиції та загальної культури мислення шляхом демонстрації концепцій світобудови та множини підходів до визначення сутності права та місця людини в ньому, розгляду різних космологічних та космогонічних теорій, визначення характерних рис основних соціокультурних парадигм тощо;

– закріплення навичок аналітичного мислення, розвиток вміння висловлювати та аргументувати власні думки, міркувати послідовно та логічно правильно, вести діалог і полеміку;

– світоглядна підготовка, яка передбачає не лише передачу знань, але й формування філософського світосприйняття, гуманістичних ціннісних настанов та орієнтацій, ідеалів добра та справедливості, а також національної самосвідомості.

Завдання вивчення дисципліни передбачає формування у слухачів системних та глибоких знань про об’єкт, предмет і методи філософії права, її понятійно-категоріальний апарат; основні вітчизняні та зарубіжні філософсько-правові школи, напрями, концепції праворозуміння; сутність та зміст права як міри свободи особи в її взаємовідносинах із державою, владою, законом. Крім того, в результаті вивчення курсу курсанти та слухачі повинні підвищити рівень правової та політичної культури; вміти визначити ціннісно-нормативні принципи аналізу різних типів світогляду; формувати особисту політичну і громадянську позиції; об’єднувати методологічні можливості філософського та правового підходів щодо актуальних проблем розвитку правової реальності.

Основні професійні компетенції

Засвоївши дисципліну «Філософія права», курсанти (слухачі) повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних знань з питань філософії права, розуміння її найзагальніших підстав для вирішення професійних завдань, пов’язаних із сферою права в умовах сучасного перехідного суспільства.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Філософія права» курсанти (слухачі) повинні мати наступні головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

· розвиток правової культури, світоглядної орієнтації, успішності, творчого та особистісно-орієнтованого стилю діяльності юриста-практика;

· формування філософсько-правової культури, яка здійснює суттєвий вплив на виховання правової культури, розвиток духовності, соціальної відповідальності юристів, усвідомлення ними творчого та інноваційного характеру правової діяльності;

· опанування основним змістом філософії права для застосування його у професійній практичній діяльності;

· вміння розвивати творчий потенціал, що спрямований на досягнення успіху у професійній діяльності, підтримувати прагнення до самовдосконалення та найвищої професійної майстерності.

· опанування методологічним змістом категоріально- понятійного апарату навчальної дисципліни з метою його застосування в юридичній діяльності.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічну діяльність:

· здатність орієнтуватися в основних методах юридичної діяльності, свідомо користуватися категоріями та законами мислення задля обрання найефективніших систем та способів правозастосування;

· вміння оцінити подію, що потребує юридичного регулювання та може спровокувати конфліктну ситуацію і визначити шляхи їх усунення;

· вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт з попередження виникнення надзвичайних, конфліктних ситуацій у сфері юридичної діяльності;

організаційно-управлінську діяльність:

· формування у курсантів (слухачів) здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері юриспруденції, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а також досягнень науково-технічного прогресу;

· формування у курсантів (слухачів) здатності ефективно застосовувати: професійні знання різних типів, принципів і закономірностей юридичної діяльності, найзагальніших її підстав;

· вироблення у курсантів (слухачів) високих професійних якостей, формування навичок соціального партнерства та особистої відповідальності у процесі реалізації юридичної діяльності;

· вміння орієнтуватися в основних нормативно-правових актах у сфері права;

педагогічно-консультативну діяльність:

· обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників Пенітенціарної служби з питань підвищення ефективності юридичної діяльності;

· вміння надати допомогу та консультації колегам з практичних питань правової діяльності;

· вміння обґрунтовувати свою думку, здійснювати аргументацію з використанням законів логіки.

контрольно-консультативну діяльність:

· застосовувати комплексний підхід до вирішення питань юридичного характеру, аналізу типових і нестандартних ситуацій, що виникають у процесі правозастосування, вміння приймати виважені і вольові рішення в юридичній діяльності, використовувати інноваційні технології на практиці;

· вміти практично застосовувати моральні принципи та докладати зусиль до створення здорового морально-психологічного клімату у колективі.

3. РЕКОМЕНДОВАНИЙ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Рекомендований розподіл навчального часу на вивчення дисципліни за видами занять для денної форми навчання наведений у таблиці 1.

Таблиця 1.

Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст
Форма навчання заочна
Семестр  
Кількість годин, всього  
Лекції, годин  
Семінарські заняття, годин  
Практичні заняття (модульний контроль) -
Індивідуальна робота, годин  
Самостійна робота слухачів, годин  
Підсумковий контроль залік

 

4. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ ПРАВА»

ПРОГРАМА КУРСУ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ТЕМА 1. Філософія права: предмет, структура, функції.

Філософія права як самостійна наука. Об'єкт і предмет філософії права. Функції філософії права. Методи пізнання права. Метафізичний, соціологічний і культурологічний методи пізнання права.

Філософія права в системі соціальних і гуманітарних наук. Філософія права між філософськими і юридичними науками. Філософія права як складова юриспруденції у концепції Г.Гуго. Філософія права як філософська дисципліна в концепції Гегеля.

Проблема сутності права. Типології праворозуміння.

Легістський тип праворозуміння. Легізм як нормативне вираження авторитаризму. Легістське праворозуміння Т.Гоббса. Легістський позитивізм і неопозитивізм.

Природньоправовий тип праворозуміння про обєктивну природу права. Сучасне міжнародне право і внутрішньодержавне право демократичних держав як носій основ природнього права.

Лібертарно-юридичний тип праворозуміння. Принцип формальної рівності як основа лібертарно-юридичного типу праворозуміння.

ТЕМА 2.1. Становлення філософії права як науки

Філософсько-правова думка Нового часу. Теорія природного права як перша самостійна філософсько-правова система. Теорії природнього права Гуго Гроція, Т.Гоббса, Дж.Локка. Ш.Монтескє “Про дух законів”. Теорія суспільного договору Ж.-Ж.Руссо.

Ліберальна теорія правової держави І.Канта. Філософсько-правова система Гегеля. Г.Гегель “Фіілософія права”. Ідея абсолютної моральності і історичної обумовленості права Г.Гегеля. Філософсько-правове вчення І.Бентама, Дж.Остіна.

Історична школа права і марксизм. Ф.К.Савіньї. Г.Ф.Пухта. К.Маркс. Ф.Енгельс.

Позитивістське і неопозитивістське вчення прання про право. “Чисте вчення про право” Г.Кельзена. Неопозитивістська концепція права Х.Харта..

Філософія права в ХХ ст. Неокантіанські (Р.Штаммлер, Г.Радбрухт) і неогегельянські концепції права (Ю.Біндер, К.Ларенц та ін.).

Екзистенціальна філософія права (М.Гайдеггер, К.Ясперс, Ж.П.Сартр).

Феноменологічна філософія права.

 

 

Тема 2.2. Генеза української філософсько-правової думки.

Філософсько-правові ідеї доби Київської Русі.

Філософсько-правова думка в Києво-Могилянській академії. Філософсько-правові пошуки Г.Сковороди (природничо-правова доктрина).

Філософсько-правові ідеї у творчості діячів української культури. Філософсько-правові ідеї М.Драгоманова. Теорія походження держави І.Франка. Українська історична школа у праві (М.Д.Іванишев, М.Ф.Владимирський-Буданов, О.Ф.Кістяківський

Криза науки філософії права в радянську добу. Марксизм та матеріалістична діалектика в філософії права.

Відродження в розвитку філософії права як науки та навчальної дисципліни. Морально-правова та соціологічна теорії права в Україні. Феноменологічний напрямок в українській філософії права.

ТЕМА 3. Онтологія права. Правова реальність та форми її буття.

Правова онтологія як вчення про буття права. Взаємодія протилежностей як онтологічна основа буття. Хаос, порядок, гармонія — головні буттєві форми. Аномія як соціальна модифікація хаосу. Соціальні форми аномії — криза, катастрофа, злочинність, військові інциденти. Е.Дюркгейм як перший теоретик проблеми аномії. Концепція аномії Р.Мертона. Цивілізація як форма соціального порядку, як перешкода деструкції, як передумова розвитку культури. Культура як основа гармонії.

Соціально-правове протиріччя як спосіб існування правового буття. Типологія соціально-правових протиріч (антагоністичні, антагональні, агональні). Філософсько-правові концепції соціального антагонізму (Т.Гоббс, Г.Гегель, К.Маркс, П.Сорокін). Антагональний характер соціальної взаємодії. Агональні особливості правосвідомості.

Право в системі нормативно-ціннісних основ буття (архаїчні “першонорми”, релігійні норми, норми моральності, норми моралі, ідеологічні норми, норми права).

Відмінності між природним і позитивним правом. Принципи позитивного права. Легістська онтологія. Природньоправова онтологія. Природнє право. Лібертарно-юридична онтологія. Правовий закон. Історичність права. Норма права.

Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.

ТЕМА 4. Правова антропологія: гуманістична природа права.

Правова антропологія як галузь філософії права. Сутність людини. Вітальність, соціальність та духовність людини. Людина як правова істота. Проблема природи людини у філософсько-правових концепціях.

Проблема зв'язку природи людини і права в класичній філософії права. Вчення про людину як істоту морально-свободну в концепції І.Канта.

Право як соціальний феномен. Суть морально-правової свідомості. Типи мотиваційних конфліктів у морально-правовій свідомості людини.

Вплив образу людини на образ права. Біологічні основи права. Юридична біологія. Зумовленість права духовними потребами та інтересами людей.

Автономне право. Гуманістична природа права.

Генеза прав і свобод людини в історії людства. Напрямки і логіка формування юридичних норм і конструкцій в галузі прав і свобод людини. Концепція прав людини в сучасному суспільстві.

Правова соціалізація.

 

ТЕМА 5. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права.

Аксіологія права як вчення про цінність права. Суспільні цільові цінності й ідеали в праві. Предметні та моральні цінності у праві. Особистісні, екзистенційні цінності права.

Право та мораль у системі соціальної регуляції. Поняття правових та моральних норм з позицій філософії права. Мораль як найважливіший ціннісний критерій права. Спільне і відмінне в суспільному призначенні права та моралі.

Ціннісні основи права: рівність, свобода, справедливість.

Рівність як ключове поняття в аксіології права. Право як форма буття рівної міри. Формальна і фактична рівність в праві.

Справедливість як соціально-правова цінність. Справедливість як основний принцип європейського правового гуманізму.

Свобода як цінність. Свобода як всезагальний принцип права. Право як форма свободи. Право як рівна міра свободи.

ТЕМА 6. Філософія злочину і покарання

Міждисциплінарна кореляція категорій “злочин” і “покарання”. Філософське осмислення категорій “злочин” та “покарання”. Злочин як порушення публічних законів. Злочин як зазіхання на індивідуальну свободу людини. І.Кант про злочин як порушення категоричного імперативу. Гегель про злочин як перший примус (насильницький примус).

Покарання як відплата за злочин і правовий наслідок винності. Природне покарання. Роль внутрішнього докору в природному покаранні. Судове покарання. Роль принципів рівності і справедливості в покаранні. Покарання і відплата. Покарання як закономірний примус (Гегель).

Співвіднесення категорій “злочин” та “покарання” з поняттям “вільна воля”.

 

ТЕМА 7. Основні філософсько-правові проблеми сучасності.

Капіталізм і соціалізм як два напрямки всесвітньо-історичного розвитку. Гегель про капіталізм як вершину історичного прогресу. Марксизм про капіталізм як останню стадію в історичному розвитку права і в “передісторії людства”, про комунізм як “справжню” історію людства, про відсутність права і держави при комунізмі.

Марксистська ідея соціалізму і спроба її історично-практичної реалізації. Фіаско “чистої” комуністичної ідеї Маркса в реаліях практичного соціалізму.

Форми соціалізму (соціалізм радянського зразка, “буржуазний” соціалізм: шведський та ін.). Постсоціалізм. Капіталізація соціалізму. Концепції постсоціалізму.

Постсоціалізм і громадська власність. Перехід від урівнялівки до правової рівності на постосціалістичному просторі. Концепція цивілізму. Цивілітарне (громадське) право. Тоталітаризм і соціалізм.

Праворозуміння на постсоціалістичному просторі: права людини, правовий закон, правова держава.


5. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

  № з/п     Назва тем Нормативний обсяг годин З них:
Всього годин з викладачем з них: Самостійна та індивідуальна робота з них:
Лекцій Семінарських занять Практичних занять Модульний контроль Індивідуальна робота Самостійна робота
  Змістовий модуль І.
  Тема 1: Філософія права в системі наук, її структура та функції.                  
  Тема 2.1.: Становлення філософії права як науки   - - -          
  Тема 2.2.: Генеза української філософ-сько-правової думки     - -          
  Тема 3.1 Основні галузі філософії права.       -          
  Тема 3.2 Онтологія права. Правова реаль-ність та форми її буття.     -            
  Тема 4. Правова антропологія: гума-ністична природа права.   - - -          
  Тема 5. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права.     -            
  Тема 6. Філософія злочину і покарання.   - - -          
  Тема 7. Основні філо-софсько-правові пробле-ми сучасності   - - -          
  Разом за дисципліні                  
                       

Форма підсумкового контролю – залік

 

6. РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Конкретний перелік семінарських занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни «Філософія права». Тут наводиться лише орієнтований перелік тем.

Рекомендуються наступні теми семінарських занять:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Основи традиційної логіки.

Тема 1. Філософія права в системі наук, її структура та функції.

Семінарське заняття 1. Філософія права в системі наук, її структура та функції.

Тема 3.2. Онтологія права. Правова реальність та форми її буття.

Семінарське заняття 2.1. Онтологія права. Правова реальність та форми її буття.

Тема 5. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права.

Семінарське заняття 3.1. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права.

7. САМОСТІЙНА РОБОТА

Вимоги до організації самостійної роботи спеціалістів та структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами дисципліни.

Основними завданнями самостійної роботи курсантів (слухачів) є підготовка і виконання поточних завдань до семінарських та практичних занять, розв’язання філософсько-правових проблем, а також самостійне вивчення окремих тем під керівництвом викладача.

Інформаційно-методичним забезпеченням самостійної роботи курсантів (слухачів) слугує перелік питань для самостійної підготовки, що передбачені планами семінарських занять, а також список літератури до теми.

Загальною методичною вимогою вивчення курсу є вироблення особистісно-практичного відношення курсантів (слухачів) до проблем, визначених навчальною дисципліною «Філософія права» на основі осмислення навчальної і наукової літератури. Основною рекомендацією із самостійного одержання і поглиблення знань з дисципліни може слугувати опрацювання та критичне осмислення рекомендованої літератури, насамперед класичної, а також підготовка схем і порівняльних таблиць.

Найбільш результативними прийомами вивчення основних концепцій є конспектування праць класиків філософсько-правової думки і написання доповідей та рефератів. При вивченні проблем основних розділів філософії права варто виробляти навички самостійного формулювання питань до прочитаного матеріалу і можливих опонентів, формулювати складні задачі і розв’язувати їх.

Проблемно-пошукові питання до кожної з тем курсу покликані підготувати курсанта (слухача) до проведення ним самостійної дослідницької роботи.

З метою поглиблення вивчення дисципліни «Філософія права» та набуття навичок і вмінь самостійного аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни. Курсанти (слухачи) денної форми навчання готують наукові повідомлення, структурно-логічні схеми, виконують реферат, тема якого враховує специфіку профільної спрямованості. До кожної з проблем курсу пропонуються теми для підготовки рефератів. Реферат має засвідчити, що слухач самостійно опрацював обрану проблему.

Самостійна та індивідуальна робота слухачів покликана сприяти досягненню мети, яка поставлена перед курсом “Філософія права”. Приступаючи до самостійної роботи, курсант (слухач) має усвідомити мету курсу та ті завдання, які стоять перед ним.

Завдання для самостійної та індивідуальної роботи спрямовані на закріплення навчального матеріалу. Їх виконання передбачає засвоєння основного змісту тем курсу. Разом з тим, виконання таких завдань потребує творчого підходу з боку курсанта (слухача), вміння самому ставити додаткові питання та давати на них відповіді, оцінювати результати власної роботи та порівнювати їх з іншими, застосовуючи загальнокультурні та професійні компетенції для аналізу типових і нестандартних ситуацій.

 

8. ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЮРИДИЧНА ЛОГІКА»

Для оцінки якості засвоєння курсантами (слухачами) навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і в процесі самостійної роботи, передбачено поточний та підсумковий контроль успішності, який здійснюється шляхом опитування, написання контрольних робіт на семінарських заняттях, виконання реферативних завдань, контрольних робіт і складання заліку. Успішність засвоєння курсу визначається за допомогою національної шкали оцінювання.

При виставленні оцінок враховуються, насамперед, знання, розуміння й уміння аналізувати основні категорії філософії права, а не особисте відношення до них тих, хто відповідає.

Методологія вивчення дисципліни і оцінювання знань курсантів (слухачів) заснована на індивідуально-диференційованому, компетентнісно-орієнтованому навчанні.

ВИМОГИ ДО РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

Навчальна програма є загальною для підготовки спеціалістів. При розробці робочої навчальної програми змістовна частина навчальної програми може коригуватися шляхом виключення і скорочення або включення, розширення та конкретизації окремих пунктів і питань у відповідності зі специфікою напряму підготовки майбутнього фахівця, типовими завданнями його професійної діяльності у напрямку підвищення її ефективності та розвитку теоретико-світоглядної основи діяльності за фахом.

Остаточні обсяги вивчення окремих тем дисципліни «Філософія права», а також розподіл навчального часу за видами занять визначаються робочими навчальними планами, розробленими та затвердженими безпосередньо в навчальних закладах.

Вищі навчальні заклади мають регулярно поновлювати робочі навчальні програми (навчально-методичні комплекси та ін.) навчальної дисципліни «Філософія права»з урахуванням досягнень науки і техніки, розвитку освітніх технологій та використанням інтерактивних занять, а також інших інноваційних методів.

10. УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Всі види занять навчальної дисципліни «Філософія права»повинні проводитися в навчальних аудиторіях з використанням відповідних дидактичних і технічних засобів навчання.

При проведенні семінарських занять створюється інтерактивне середовище, яке сприятиме розвитку у курсантів (слухачів) творчого мислення, вирішувати інноваційні завдання за допомогою вирішення навчально-проблемних ситуацій, що відповідають особливостям майбутньої професійної діяльності курсантів (слухачів).

Інститут кримінально-виконавчої служби самостійно розробляє та затверджує навчальні плани та робочі навчальні програми дисципліни «Філософія права», методичне забезпечення окремих аудиторних занять та самостійної роботи курсантів (слухачів)).

11. ЗВ'ЯЗОК ЗІ СТАНДАРТАМИ ОСВІТИ ВНЗ (БАКАЛАВР)

Стандарти вищої освіти ВНЗ за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» за напрямами підготовки «Право» повинні відповідно враховувати положення цієї навчальної програми.

12. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Нижче наведений перелік рекомендованої літератури містить основні джерела переважно рекомендаційного характеру, які можна використати в процесі підготовки. Повний список літератури з філософії права та особливості врахування фахової спрямованості наводиться у навчально-методичному комплексі.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

Основна література:

1. Алексеев С.С. Философия права. – М., Норма, 1998.

2. Бачинін В.А., Журавський В.С., Панов М.І. Філософія права: Підручник для юрид.спец-тей вищих навч.закладів. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. - 472 с.

3. Гегель. Основи філософії права. – К., 2000.

4. Керимов Д.А. Основы философии права. – М., 1992.

5. Малинова И.П. Философия права. (От метафизики к герменевтике). – Екатеринбург, 1995.

6. Нерсесянц В.С. Философия права. – М., 1997.

7. Патей-Братасюк М.Г. Філософія права. Ч.1. – Тернопіль, 2002.

8. Патей-Братасюк М.Г. Філософія права. – Тернопіль, 2006.

9. Пермяков Ю.Е. Лекции по философии права. – Самара, 1995.

10. Петрова Л.В. Нариси з філософії права. – Харків, 1995.

11. Синха С.П. Юриспрудениця. Философия прав. Краткий курс. – М., 1996.

12. Філософія права (за ред. О.Г. Данільяна). – К., 2002.

13. Філософія права (за ред. М.Костицького) - К., 2000.

14. Шкода В.В. Вступ до правової філософії. – Харків, 1997

Додаткова література:

1. Аристотель. Афинская полития. – М., 1997.

2. Бачинин В.А. Философия права и преступления. – Харьков, 1999.

3. Бердяев Н.А. Государство. Власть и право. // Власть и право. Из истории русской правовой мысли. – Л., 1990.

4. Бердяев Н.А. О рабстве и свободе человека. Опыт персоналистической философии. // Царство Духа и царство Кесаря. – М., 1995.

5. Братасюк В. Праворозуміння сучасної України: аксіологічний аспект. // Науковий вісник ТДПУ. Серія: філософія, економіка, соціологія., 1999. - №2.

6. Дністрянський С. Нова держава. // Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. – Львів, 1999.

7. Зорькин В.Д. Позитивистская теория права в России. – М., 1978.

8. Иеринг фон Р. Борьба за право. – СПб., 1904.

9. Ильин И.А. Понятие права и силы. // Ильин И.А. Собрание сочинений. – М., 1994.

10. Кант Й. Метафизические начала учения о праве. // Кант Й. Критика практического разума. – СПб., 1995

11. Кант И. К вечному миру. // Сor., Т.6. – М., 1966.

12. Кант И. Метафизика нравов. – В 2-х ч., ч.1.- // Сor., Т.4, ч.2. – М., 1965.

13. Кельзен Г. Чисте вчення про право.

14. Кистяковский Б.А. В защиту права. // Вехи. Сборник статей о русской интеллигенции. – М., 1990.

15. Кристи Н. Пределы наказания. – М., 1985.

16. Липман О., Адам Л. Ложь в праве. – Харьков, 1929.

17. Лон Л. Фуллер. Мораль права. – К., 1999.

18. Муромцев С. Что такое догма права? – М., 1885.

19. Невважай И.Д. Философия права: проблемы рациональности права. // Правоведение. – 1995. - №3.

20. Неновски Нено. Право и ценности. – М., 1987.

21. Нерсесянц В.С. Право и закон: их различие и соотношение. // Вопросы философии. – 1988. - №5.

22. Нерсесянц В.С. Правовое государство: история и современность. // Вопросы философии. – 1988. - №6.

23. Патей-Братасюк М.Г. Неправовий закон як особлива форма несвободи. – Тернопіль, 1999.

24. Патей-Братасюк М., Довгунь Т. Громадянське суспільство: сутність, генеза ідеї, особливості становлення в сучасній Україні. – Тернопіль, 1999.

25. Патей-Братасюк М.Г. Нариси з філософії права. – Тернопіль, 2002

26. Петражицкий Л.И. Очерки философии права. – СПб., 1900.

27. Пейн Т. Права людини. – Львів, 2000.

28. Радбрух Г. Философия права. – М. 2004

29. Ролз Джон. Теорія справедливості / Пер. з англ. О. Мокровольський. - К.: видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. -- 822 с.

30. Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия. // Соловьев В.С. Соч. в 2-х Т., Т.1. – М., 1988.

31. Соловьев З.Ю. Правовой нигилизм и гумманистический смысл права.// Квинтэссенция: Философский альманах. – М., 1990.

32. Спекторский Е. К спору о реальности права. – М., б.г., 1913.

33. Харт Х.Л.А. Концепція права. – К., 1998.

34. Франк С.Л. Философские предпосылки деспотизма. // Вопросы философии. – 1992. - №3.

35. Чистое учение о праве Г. Кельзена. Вып.1. – М., 1987. Вып. 2. – М., 1988.

 

Першоджерела

1.

1. Гоббс Т. Левиафан или Материя, форма и власть государства.

2. Макиавелли Н. Избранные сочинения. М., 1982.

3. Роттердамский Эразм. Похвала глупости. М., 1983.

4. Мор Томас. Утопия. М., 1978.

5. Спиноза Б. Богословско-политический трактат. // Избранные произведения. В 2-х томах. М., 1957. Т.2.

6. Спиноза Б. Этика. М., 1995.

7. Локк Д. Трактат о государственном правлении. // Сочинения. В 2-х т. М., 1985. Т.2.

8. Монтескье Ж. О духе законов. // Избранные произведения. М., 1995.

9. Юм Д. Трактат о человеческой природе. // Сочинения. В 2-х т. М., 1965.

10. Руссо Ж.Ж. О причинах неравенства. // Антология мировой философии. В 4-х т. М., 1970. Т.2.

2.

1. Кант И. Метафизика нравов. Часть первая. Метафизические начала учения о праве // Соч.: 6 т. М., Мысль, 1965. – т. 4. – 4.2. – 402 с.

2. Кант И. Критика чистого разума. // Сочинения. В 6-и т. Т.3. М., 1963-1966.

3. Кант И. Критика практического разума. // Сочинения. В 6-и т. Т.4. М., 1963-1966.

4. Кант И. Пролегомены. // Сочинения. В 6-и т. Т.4. М., 1963-1966.

5. Соловьев В.С. Кант. Гегель. // Сочинения. В 2-х т. Т.2. М., 1989.

6. Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии. Гегель и греки. //Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

 

3.

1. Гегель Г.В.Ф. Філософія права. – К.: Основи, 2001. – 367 с.

2. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., Мысль, 1977. – т.3. – 385 с.

3. Соловьев В.С. Кант. Гегель. // Сочинения. В 2-х т. Т.2. М., 1989.

4. Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии. Гегель и греки. //Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

 

4.

1. Шпенглер О. Закат Европы. М., 1991.

2. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. // Сочинения. М., 1990, Т. 2

3. Ницше Ф. Воля к власти. М., 1994.

4. Зиммель Г. Проблемы философии истории. Проблема исторического времени. // Избранное. М., 1998.

5. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических

системах. "Новые идеи в философии". 1912, №1.

6. Бергсон А. Творческая эволюция. М.:СПБ, 1914.

7. Бергсон А. Два источника морали и религии. М., 1994.

8. Гуссерль Э. Феноменология. М., 1996.

9. Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

10. Ясперс К. Смысл, и назначение истории. М., 1991.

11. Сартр Ж. П. Проблемы метода. М., 1994.

12. Сартр Ж. П. Экзистенциализм. - это гуманизм. М., 1953.

13. Сартр Ж. П. Пьесы. М., 1967.

14. Культурология. XX век. Антология. М., 1995. (Работы В.Дильтея,

В.Виндельбанда, Т.Зиммеля, Э.Кассирера, Т.Лессинга, Г.Риккерта).

15. Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990.

16. Гадамер Х.Т. Истина и метод. М., 1988.

17. Рассел Б. История западной философии. М., 1959.

18. Рассел Б. Человеческое познание. Его сферы и границы. М., 1957.

 

Електронні ресурси глобальної комп’ютерної мережі INTERNET:

1. Безкоштовні електорнні підручники онлайн «Гуманітарні науки» (http://www.сhitalca.html).

2. Перелік основних довідників тематичних ресурсів з філософії у комп’ютерній мережі INTERNET (http://www.philosophy.ru/linx/ linx1.html).

3. Додаткові філософські ресурси комп’ютерної мережі INTERNET (http://www.epistemelinks.com/link/PhiLink.html).

4. Посилання «The Perseus Project: An Evolving Digital Library on Ancient Greece» (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

5. Посилання «Exploring Plato’s Dialogues», а також сервер «Philosophy in Cyberspace» (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

6. Посилання на твори Аврелія Августина, Ансельма Кентерберійського, Д. Віко, Р. Декарта, Д. Дідро І. Канта, Ф.В.Й. Шелінга, Г.В.Ф. Гегеля, Ф. Ніцше, О. Шпенглера, З. Фрейда, А. Камю, Ж.П. Сартра, Л. Вітґенштейна, Ю. Габермаса, Г. Гадамера, П. Рікера на «Книжковій полиці» (http://philosophy.allru.net/pervo.html).

7. Посилання на твори Г.Сковороди на «Книжковій полиці» (http://philosophy.allru.net/pervo.html).

8. Посилання на фонди Російської державної бібліотеки (www.rsl.ru).

9. Посилання «David Chalmers’ Philosophy Resources» у переліку філософських тематичних ресурсів (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

10. Посилання на сервер «Philosophy in Cyberspace» (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
А) федеральные законы и нормативные документы | 


Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных