Основні терміни та поняття екології

ПЛАН

2.1.1. Екологічні фактори та їх класифікація.

2.1.2. Абіотичні та біотичні фактори.

2.1.3. Дія екологічних факторів на організми та пристосування до дії цих факторів.

2.1.4. Популяції: означення та параметри

2.1.5. Структури популяцій.

2.1.6. Динаміка популяцій.

2.1.7. Популяція як об’єкт використання, моніторингу та управління

Література:

1. Акімова Т.А., Хаскин В.В. Экология. Уч. для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 456 с.

2. Бигон. Экология: организм, популяции, сообщества. – М.: Мир, 1989.

3. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1995. – 365 с.

4. Голубець М.А., Кучерявий В.О., Генсерук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу “Екологія та охорона природи”. – К.: НКМ ВО, 1990. – 215 с.

5. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Підручник. – Вид. 3-тє, доп. – Львів, Афіша, 2001. – 272с.

6. Екологія: Підручник / С.І.Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін.. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 371 с.

7. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / За ред. К.М. Ситника. – К.: Вища школа, 2003. – 358с.: іл.

8. Злобін Ю.А. Основи екології. Підручник. – К.: Лібра, 1998. – 248 с.

9. Кормилицын В.И., Цицкишвили М.С., Яламов Ю.И. Основы экологии. – М.: Интерстиль, 1997. – 368 с.

10. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. – Київ, 2000. – 237 с.

11. Ситник К.М., Брайон А.В., Гордецький А.В., Брайон А.П. Словарь-справочник по экологии. – К.: Наукова думка, 1994. – 666 с.

2.1.1. Екологічні фактори та їх класифікація

Аутекологія – це розділ екології, що вивчає фактори середовища та їх вплив на живі організми.

Природне середовище – це все живе і неживе, що оточує організми і з чим вони взаємодіють. Розділяють повітряне, водне, ґрунтове середовища, також може бути тіло іншого організму (для паразитуючих).

Екологічні фактори – це всі складові природного середовища, які впливають на розвиток та існування організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування (за межами уміння пристосовуватись наступає смерть). Раніше виділяли 3 групи екологічних факторів – абіотичні, біотичні, антропогенні. Абіотичні – це неорганічні умови: хімічні та фізичні – хімічний склад повітря, води, ґрунтів; температура; світло; радіація; тиск, сонячна енергія, вологість, течії, пожежі, фізичні поля тощо. Біотичні – це форми взаємодії між організмами типу «хазяїн-паразит». Антропогенні – форми діяльності людини.

В наш час розрізняють 10 груп екологічних факторів (загалом їх 60), об’єднаних у спеціальну класифікацію:

1) за часом – фактори часу: еволюційний, історичний, діючий;

2) за періодичністю – періодичні і неперіодичні;

З) за значимістю: первинні та вторинні;

4) за походженням: космічні, абіотичні, біотичні, природно-антропогенні, техногенні, антропогенні;

5) за середовищем виникнення: атмосферні, водні, геоморфологічні, фізіологічні, генетичні, екосистемні;

б) за характером – інформаційні, фізичні, хімічні, енергетичні, термічні, біогенні, комплексні, кліматичні;

7) за об’єктом впливу: індивідуальні, групові, видові, соціальні;

8) за ступенем впливу: летальні, екстремальні, обмежуючі, турбуючі, мутагенні, тератогенні;

9) за умовами дії – залежні та незалежні від щільності;

10) за спектром впливу – вибіркова дія, загальна дія.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: