Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Очистка води і визначення ступеня очистки




Пробу стічної води пропускають крізь колонку з активованим вугіллям, після чого визначають оптичну густину і концентрацію іонів міді за описаною раніше методикою.

Найбільш ефективними адсорбентами є активоване вугілля різних марок.

Активоване вугілля є пористим матеріалом, пори якого за своїм розміром можуть бути розподілені на 4 види: мікропори розміром 10-20 нм, перехідні пори – 4-10 нм, супермікропори – 4 - 1.6 нм і мікропори – не більш 1.6 нм. Ефективність активованого вугілля зумовлюється наявністю в них мікропор, а також в певній мірі супермікропор.

Активоване вугілля застосовують не тільки для очистки стічних вод, але й для розділення газової суміші, в протигазах, як носій каталізаторів, в газовій хроматографії, для очистки цукрових соків в харчовій промисловості, в медицині.

 

Ефективність очистки визначають за формулою:

 

η = [(Сх – Сх`)/Cx]·100, % (2.9)

де Сх – вміст іонів міді у воді до очистки,

Сх` - вміст іонів міді у воді після очистки.

 

2.3.5. Визначення вмісту заліза в стічній воді

Ø Реактиви і обладнання

Стандартний розчин заліза (0.8634 г залізоамонійних галунів (FeNH4(SO4)2×12H2O) + 10 г H2SO4 в 1 л).

Аміак розведений (1:1,5)

Соляна кислота, розбавлений розчин (3:2)

Сульфосаліцилова кислота, 10% розчин

Колби (50 мл)

Циліндри (25 мл)

КФК-2

Стічна вода до і після очистки

Колонка з активованим вугіллям

 

Ø Побудова калібрувального графіка

В мірні колби на 50 мл наливають піпеткою або з мікробюретки 0.1; 0.2; 0.4; 0.8; 1 мл стандартного розчину заліза, доводять до 50 мл дистильованою водою. Ретельно перемішують. Беруть з колби 10 мл розчину, додаючи 5 мл розчину сульфосаліцилової кислоти, потім добавляють 5 мл розчину NH3 і перемішують. Визначають оптичну густину (на КФК-2) при l=420 … 430 нм, що відповідає синьому кольору. Молярний коєфіціент дорівнйє 5.5*103.

Будують графік залежності D = f (C).

 

Ø Хід аналізу

Використовується реакція іонів заліза з розчином сульфосаліцилової кислоти, в результаті утворюються забарвлені сполуки.

Для визначення загального вмісту заліза беруть пробу 10 мл води з 100 мл мірної колби, доливають 5 мл розчину сульфосаліцилової кислоти, 5 мл розчину NH3 і перемішують. Визначають оптичну густину розчину.

Вміст заліза знаходять за калібровальним графіком.

Для очистки води використовують катіонітну колонку, після чого знову визначають кількість заліза, а також ступінь очистки води.

 

2.3.6. Визначення вмісту нікелю в стічній воді

Ø Реактиви і обладнання

Диметилгліоксим, 1% спиртовий розчин

Стандартний розчин солі нікелю.

Робочий розчин. Беруть 50 мл (піпетка) основного розчину в мірну колбу на 250 мл і доводять дистильованою водою до мітки. Ретельно перемішують. В 1 мл отриманого розчину знаходиться 2 мкг нікелю.

Бромна вода.

Аміак, концентрований розчин (r = 0.91 г/см3)

Колби (50 мл)

Циліндр (25 мл)

ФЕК КФК-2

Стічна вода до і після очистки.

 

Ø Хід аналізу

Беруть піпеткою 20 мл води (бажано з вмістом Ni2+ 2 … 100 мкг), в мірну колбу на 50 мл, додають 4 мл насиченої бромом води(мірний циліндр), перемішують, доливають 3 мл конц. NH3 і 1 мл диметилгліоксиму (циліндр), доводять дистильованою водою до мітки, ретельно перемішують. Через 10 хвилин визначають оптичну густину отриманого розчину при l = 445 нм.

Вміст нікелю визначають за калібрувальним графіком. Для цього спочатку проводять аналіз води з відомою концентрацією нікелю (2; 10; 50; 100 мкг нікелю).

Визначають кінцеву концентрацію нікелю після очистки води через Н+ –катіонітну колонку і ступінь очистки води.

Отримані фактичні концентрації забруднювачів порівнюють з ГДК (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3 – Нормування забруднювачів водойм

ШР Водойми
госп.-питн., культ.-побут. призначення Клас небезпеки рибогосподарського призначення
ГДКв(гп), мг/л ЛПШ ГДКрг, мг/л ЛПШ
Cu2+   органолептичний   0,001 токсикологічний
Ni2 0,1 санітарно-токсикологічний   0,01 токсикологічний
Fe3+ 0,3 органолептичний   0,05 токсикологічний

 

2.4 Висновок: Експериментально встановлена концентрація неорганічних забруднювачів в воді:

до очистки Cu2+ - … мг/л; ГДКв = 1 мг/л

Ni2+ - … мг/л; ГДКв = 0.1 мг/л

Fe2+ - … мг/л; ГДКв = 0.3 мг/л

після очистки

Cu2+ - … мг/л;

Ni2+ - … мг/л;

Fe2+ - … мг/л;

Концентрація забруднювача знаходиться в допустимих (недопустимих) межах.

Ступінь очистки води:

від Cu2+ … %; від Ni2+ … %; від Fe2+… %.

 

2.5 Тестові запитання для контролю самостійної роботи

1. Вкажіть основні джерела та види антропогенного забруднення водойм.

2. Як здійснюється екомоніторинг водойм?

3. Наведіть види ГДК ШР водойм, вкажіть ЛПШ.

4. Охарактеризуйте класи небезпеки ШР у воді.

5. Яким чином проводиться оцінка ГДС?

6. Як здійснюється контроль забруднювачів водойм?

7. В чому суть фотоелектроколориметричного методу визначення забруднювачів?

8. Охарактеризуйте механічні і механохімічні методи очистки стічних вод.

9. Наведіть хімічні та фізико-хімічні методи очистки води.

10. Дайте характеристику біохімічним методам очистки.

Література [8-11, 13-16, 18-20, 35, 46, 48, 51].

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных