Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Додаток 3 ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ




У зв'язку з інтенсифікацією господарської діяльності, посиленням негативного впливу на довкілля більшості антропогенних факторів, погіршенням і зменшенням біологічних ресурсів і біорізноманіття збереження фауни й флори в усьому світі стало одним з найактуальніших завдань сучасності. Особливо гостро ця проблема постала у розвинених країнах, а в Україні — в останні десятиріччя. Тому з 1970 р. не тільки вчені-екологи, а й політичні діячі та громадськість багатьох країн розпочали активну боротьбу за збереження й відтворення рослинного й тваринного світу. З'явилися важливі міжнародні документи з цієї проблеми, конвенції, угоди, в тому числі — Червона книга Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів, Євро­пейський червоний список тварин, Червоні книги ряду країн.

У жовтні 1992 p. Верховна Рада України з метою збереження й відтворення біологічного різноманіття, охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин затвердила «Положення про Червону книгу України». Слід сказати, що перше видання «Червоної книги України», коли Україна ще входила до складу СРСР, вийшло в 1980 p. Тоді в ньому було вміщено 85 видів тварин (ссавців — 29, птахів — 28, плазунів — 6, земноводних — 4, комах — 18) і 151 вид вищих рослин. За 14 років, що минули з того часу, ситуація значно погіршилася.

У квітні 1994 р. вийшов перший том «Червоної книги України» другого видання цього довідника. У першому томі Червоної книги України вміщено вже 382 види тварин (ссавці — 41, птахи — 67, плазуни — 8, земноводні — 5, риби — 32, молюски — 12, комахи — 173, ракоподібні — 26, черви — 2, павукоподібні — 2, гідроїдні поліпи — 2, кільчасті черви — 7, круглороті — 2).

Відомості про кожен вид (підвид) розміщено в систематичному порядку за загальноприйнятою класифікацією; дається назва виду латинською й українською мовами, дано статус (категорію рідкісності), поширення в Україні та за її межами, місця мешкання, чисельність, особливості біології, заходи щодо охорони, рекомен­дації. Види розділено на шість категорій: зниклі види відмічені цифрою 0, зникаючі — І, вразливі — II, рідкісні — III, невизначені — IV, недостатньо відомі — V, відновлені — VI.

Червона книга України — результат дуже копіткої і важливої праці багатьох вчених з наукових інститутів Національної Академії Наук: Інституту зоології, Інституту біології південних морів. Інституту ботаніки, а також природничих музеїв, запо­відників, біологічних факультетів університетів і педагогічних інститутів, сільсько­господарських та лісотехнічних інститутів та інших закладів.

Червона книга України є основним державним документом, у якому вміщено узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебува­ють під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження й науково обґрунтованого відтворення. Вона є основою для розробки подальших дій, спрямованих на збереження й відтворення біорізноманіття в Україні. Занесені до Червоної книги види тварин і рослин підлягають особливій охороні.

За організацію збереження й відтворення тварин і рослин, занесених до Червоної книги, несуть відповідальність Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міпекобезпеки України.

У «Положенні про Червону книгу України» передбачається ціла низка заходів щодо організації й відтворення видів тварин і рослин — від моніторингу за станом популяцій, створення заповідних об'єктів, банків генофонду зникаючих видів до проведення широкої виховної роботи серед населення, встановлення підвищеної кримінальної, адміністративної та матеріальної відповідальності за знищення або пошкодження зникаючих видів тварин чи рослин.

Ведення Червоної книги України покладено на Міністерство охорони навко­лишнього природного середовища та ядерної безпеки. Фінансується ця справа за рахунок державного бюджету. Офіційно Червона книга має перевидаватися не рідше одного разу на 10 років. Створено національну комісію з питань Червоної книги України, яка відповідає за наукове забезпечення, підготовку пропозицій, розробку заходів, контроль за їх виконанням, координацію діяльності. Державний контроль за дотриманням вимог щодо охорони й відтворення видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, здійснює Мінекобезпеки України.

Наведемо кілька прикладів з першого тому Червоної книги України.

Через забруднення водойм практично зник рак широкопалий, який мешкав у р. Тетереві та його притоках, притоках Гірського Тікичу, Дністра, Пруту, Серету, Гнилого Тікичу. В Чорному морі на межі зникнення опинилися краби волохатий, трав'яний, мармуровий та кам'яний (І категорія). З 60-х років зникли чорноморські риби — шипи, осетер, білуга, лососі дунайський і чорноморський, рибець малий. Зрідка лише зустрічаються птахи — шуліка рудий, луні степовий та польовий, орел степовий, кроншнеп тонкодзьобий. Серед ссавців до тварин статусу І категорії від­несені хохуля звичайна, заєць білий, ховрах європейський, тюлень-монах, кіт лісовий, а до статусу VI категорії — зубр (відтворений у Поліссі, Карпатах), його занесено також до Міжнародної червоної книги та Європейського червоного списку.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных