Системно-аналітичний закон

Цей закон передбачає аналіз якості та ефективності продукту мис-

леннєво-мовленнєвої риторичної діяльності. Аналіз якості здійснюється

на всіх етапах мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності: підго-

товчому, виконавському, наслідковому (докомунікативному, комуніка-

тивному, посткомунікативному).

Аналіз ефективності (результативності) ступеня реалізації цільової

установки проводиться на наслідковому етапі діяльності.

Сучасна риторика та її зв’язки з іншими науками. Закони риторики 67

Системно-аналітичний закон базується на двох етапах критичної ді-

яльності: на самоаналізі і аналізові інших.

Самоаналіз є надзвичайно сильним джерелом розвитку особистості,

бо дає можливість суб’єкту пізнати себе, виявити свої слабкі й сильні

сторони. Причому, етап самоаналізу виробляє в людини етичну звич-

ку — шукати причину чогось перш за все у собі, а не в інших:

«Спершу слід відкрити себе, потім виправлятися... Тому скільки мо-

жеш, сам себе виводь на чисту воду, шукай проти себе звинувачення!

Спочатку виступай обвинувачем, потім — суддею і тільки під кінець —

захисником. Іноді варто самому собі бути кривдником! Ти обурюєшся

тим, що є на світі невдячні люди. Спитай у совісті своєї, чи знайшли

тебе вдячним ті, хто надавав тобі послуги» (Сенека).

Після того, як суб’єкт оволодів механізмом самоаналізу, він здатний

повноцінно аналізувати інших. Отже, системно-аналітичний закон роз-

виває в людини такі якості, як самокритичність і відкритість мислення,

мовне чуття, шанобливість, тактовність у ставленні до інших людей. Хо-

ча системно-аналітичний закон завершує риторичну формулу, однак він

не робить її замкненою, застиглою, бо сам по собі символізує вічний

процес удосконалення всього існуючого на Землі.__

Системно-аналітичний закон передбачає аналіз якості та ефективності продукту мисленнєво-мовленнєвої ораторської діяльності.
Аналіз якості – як зроблений продукт - здійснюється на всіх на всіх етапах діяльності оратора: докомунікатиному, комунікативному та пост комунікативному.
Аналіз ефективності - результативності промови- ступеня реалізації цільової установки, співвідношення мети і отриманого результату проводиться на наслідковому етапі діяльності.
Системно-аналітичний закон передбачає два етапи аналізу критичної діяльності:
- самоаналіз – промовець сам аналізує власні дії;
- аналіз слухачів
Етап самоаналізу передбачає двохелементну систему:
а) Рефлексія – дослідження відчуттів. Рефлексія розпочинається з виявлення відчуттів. Виявлення відчуттів є процесом переведення їх із сфери несвідомого у сферу свідомого, тобто зробити неявне очевидним. Далі потрібно знайти причини виникнення тих чи інших відчуттів шляхом аналізу своїх дій. Аналіз відчуттів допомагає ораторові шукати і знайти відповіді на життєво важливі питання: Що слід зробити, щоб посилити позитивні відчуття? Які причини викликають негативні відчуття? тощо.
б) коригування продукту ораторської діяльності – уточнення, додавання, заміна одних положень іншими тощо.
Аналіз інших - це оцінювання якості чужої мисленнєво-мовленнєвої діяльності. Цей аналіз базується на основі таких принципів:
а) визначити мету конструктивної критики – допомога іншому, як зробити це краще;
б) оцінювати, виходячи зі власного рівня підготовки;
в) вміти слухати і чути іншого, оцінювати те, як він робить, а не те, як ти бачиш;
г) вміти відійти від однобічної оцінки – тільки хвалити чи тільки сварити;
д) перш за все бачити раціональне в чужому, яке побачити нелегко, на відміну від негативного, що лежить на поверхні;
е) бути точним і стислим в оцінці;
є) вміти так дати оцінку, щоб не образити іншого, не відбити в нього бажання працювати далі, вдосконалювати себе.

32 Види красномов ства

Види й роди красномовства поділяються на такі, що викладені в монологічній і діалогічній формах. П. Сопер вважав, що існує два види красномовства: інформаційне та агітаційне. Інші вчені виділяють п’ять різновидів красномовства:
• юридичне (судове);
• академічне;
• політичне;
• церковне;
• суспільно-побутове.
Відомі спроби виділити 10 різновидів красномовства:
• соціально-політичне;
• парламентське;
• академічне;
• соціально-побутове;
• судове;
• лекційно-пропогандистське;
• дипломатичне;
• військове;
• рекламне;
• церковно-богословське.
Соціально-політичне красномовство вважається найдавнішим родом красномовства, найвидатнішими представниками якого були Цицерон, Сократ та інші оратори античності пізнішого часу. У наш час цей різновид красномовства зустрічаємо на зборах, мітингах, засіданнях Верховної Ради і місцевих Рад народних депутатів.
Парламентське красномовство. Світовий досвід учить: ступінь розвитку політичного монологу свідчить про ступінь розвитку демократії в суспільстві. Демократія? це не тільки сукупність процедур і їх застосування, але й взаємодія між різними політичними партіями, громадськими рухами.
Політична мова взагалі і парламентська зокрема – це особлива знакова система, призначена для досягнення консенсусу, прийняття і обгрунтування політичних і соціально-політичних рішень в умовах плюралістичного суспільства, в якому людина є суб’єктом політичної дії.
Академічне красномовство. Творцями українського академічного красномовства були видатні науковці й письменники Феофан Прокопович, Іоаникій Галятовський, Григорій Сковорода, Петро Могила. Під терміном академічне треба розуміти строго наукове за характером красномовство, основними рисами якого є глибока аргументованість, висока логічна культура, строгий мовний виклад, вживання великої кількості спеціальної термінології. Академічне красномовство поділяється на три різновиди:
• власне академічне (наукова доповідь, реферат, огляд);
• вузівське красномовство (лекція);
• шкільне красномовство (розповідь, бесіда, опис тощо).
Справжній розквіт мистецтва публічного слова нерелігійного напряму в Україні пов’язаний з розвитком університетського красномовства.
Соціально-побутове красномовство охоплює соціально значущі побутові ситуації. Воно відображає певні суспільні відносини, разом з тим є втіленням давніх звичаїв, народних традицій. Сюди належать ювілейна промова, застільне слово, або тост, надмогильна промова. Серед них тост і надмогильна промова належать до дуже давніх явищ мовної культури, що у більшості народів з’явились разом з формуванням у них певного способу життя.
Судове красномовство – це один із найдавніших видів ораторського мистецтва, що розвинувся ще в Стародавній Греції. В Україні воно почало активно розвиватись в II пол. XIX ст. (з появою судових органів).
Судовий стиль характеризується чітким вираженням мети, відсутністю штучної розпливчастості, манірності, доступністю у сприйнятті, умінням доцільно використовувати художню літературу, засоби психологічного впливу на слухачів. Судова промова має своїм об’єктом певну особу чи групу осіб, а точніше – скоєний ними злочин.
Розрізняють такі різновиди судових промов:
• прокурорська;
• адвокатська;
• самозахисна;
• промова громадського обвинувача;
• промова захисника.
Лекційно-пропагандистське красномовство активно розвивалось у 30–80-ті роки XX ст., але у 90-ті роки у зв’язку з глибокими соціально-політичними зрушеннями переживає певний кризовий період.
Цей вид ораторського мистецтва включає три основні підвиди:
• науково-теоретичні лекції;
• науково-популярні лекції (лекція-концерт, кінолекція, лекція-екскурсія);
• науково-методичні лекції.
У кожному з цих видів красномовства наукові проблеми розглядалися у трьох видах аудиторій: спеціалістів, неспеціалістів, спеціалістів-лекторів (методистів).
Дипломатичне красномовство розвивається в тих країнах, які проводять активну державотворчу політику. Українське дипломатичне красномовство зазнавало розквіту в різні періоди державного будівництва, зокрема за часів Богдана Хмельницького, Запорозької Січі, а також у період розбудови незалежної України у 90-і роки XX ст.
Дипломатична промова – суто офіційний виступ особи, що є представником певної держави. Мета дипломатичної промови – досягти максимального взаєморозуміння між державами, утілити в життя плани про активне співробітництво на вигідних умовах.
Дипломатичне красномовство почало активно розвиватися в Україні після здобуття нею незалежності. Воно включає в себе такі два основні види:
• промова на міжнародній конференції;
• промова в процесі дипломатичного акту.
Військове красномовство веде своє походження з найдавніших часів. Руські князі та воєводи неодмінно звертались до своїх дружин перед виступом у похід, перед початком битви. „Слово о полку Ігоревім” містить промову Ігоря Святославовича перед вирішальною битвою з половцями. У „Повісті минулих літ” можемо познайомитися з промовою Святослава Ігоревича до дружинників.
У наш час у галузі воєнного мистецтва використовуються різні види красномовства. Максимально лаконічна промова має виразно патріотичний характер, вона небагатослівна, позбавлена образних прикрас і завжди одухотворена ідеєю героїзму, вимагає від солдат мужності, вірності своїй Батьківщині. Однією із особливостей військової промови є те, що вона не підлягає обговоренню. Військове красномовство має такі різновиди:
• промова-наказ;
• інструктивна промова;
• виступ на військово-політичну тему;
• промова-заклик.
Мова військових відзначається лаконізмом, наближеністю до розмовного стилю, насиченістю прислів’ями, приказками, цікавими випадками з життя.
Рекламне красномовство – це один із різновидів соціального красномовства, що активно розвивається в країнах Західної Європи, Америки і тільки починає свій розвиток в Україні. Українська реклама ще існує переважно в усній формі.
Церковно-богословське красномовство також є одним з найдавніших і не тільки в Україні. Основним його різновидом є проповідь. Вона сповнена вірою у втілення абсолютної істини, хоч і не виключає роздумів слухачів над смислом життя. Проповідь завжди ретельно продумується так, щоб впливати не на розум, а на почуття та емоції віруючих

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: