Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Теми практичних занять. Теми лабораторних занять № з/п Назва теми Кількість годин 1. Не передбачено




№ з/п Назва теми Кількість годин
1. Не передбачено  

Теми лабораторних занять

№ з/п Назва теми Кількість годин
1. Не передбачено  

 

8. Самостійна робота

№ з/п Назва теми Кількість годин
Змістовний модуль 1.  
Блок 1. Теоретичний аспект риторики  
Змістовий модуль 2.  
Блок 2. Практичний аспект риторики  
Змістовий модуль 3.  
Блок 3. Публічна демонстрація риторичної майстерності  
РАЗОМ: 54 год.

5. ТЕМИ І ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.

Змістовний модуль І.: Теорія риторики.

Тема 1. Походження риторики. Риторика як наука.(2 год.)

ПЛАН

 

1. Історичний розвиток мистецтва красномовства. Риторика як наука.

2. Риторика і філософія.

3. Культура говоріння й специфіка публічної промови в процесі становлення риторичної майстерності.

Проблемно-пошукові питання:

1. Дати визначення поняттю «аудиторія».

2. Дати визначення поняттю «дискусія».

3. В чому сутність «полеміки»?

4. В чому сутність «суперечки»?

Література

1. Акофф Р. Искусство решения проблем. – М., 1982.

2. Блэк С. Паблик рилейшнз? Что это такое?- М., 1990.

3. Введенская Л. А., Павлова Л. Г. Культура и искусство речи. – Ростов-на-Дону, 1995.

4. Гарифуллин Р. Энциклопедия блефа. Манипуляционная психология и психотерапия. – Казань, 1995.

Тема 2. «Диспозиціональність» психіки. Риторика і психологія.(2 год.)

ПЛАН

1. Психогенні компоненти мови.

2. Метод лінгвістичної терапії словом.

3. Проблематика значень слів й проблема їх тлумачення.

Проблемно-пошукові питання:

1. Дати визначення поняттю «опонент».

2. Дати визначення поняттю «пропонент».

3. В чому розбіжність між поняттями «диспут» і «дебати»?

4. В чому сутність суперечки заради істини, або діалектичної суперечки?

Література

1. Адлер Д. НЛП: современная психотехнология. – С. Пб., 2000.

2. Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М., 1997.

3. Бондаренко П. С. Судебные речи. – Львов, 1997.

4. Браун Л. Имидж – путь к успеху. – С. Пб.,1996.

5. Борисов А. Роскошь человеческого общения. – М., 1998.

 

Тема 3. Мова й істина у сучасній ситуації філософії. Риторика як «дзеркало» соціальної практики.(2 год.)

ПЛАН

  1. Комунікативне співтовариство як трансцендентальна передпосилка соціальних наук. Теорії дискурсивних «революцій».
  2. Трансцендентально-герменевтичне поняття риторики.
  3. Діяльнісні теорії мови.
  4. Семіотичні трансформації в контексті впливу інформаційного суспільства.

 

Проблемно-пошукові питання:

  1. В чому сутність невербальних складників аргументації?
  2. Розтлумачте поняття «кінестатики», «аудіали», «візуали».
  3. Як впливають невербальні засоби спілкування на свідомість людини?

Література

1. Гадамер Х. Г. Истина и метод: основы философской герменевтики. – М.: Прогресс, 1998.

2. Гумбольт В. Фон. Язык и философия культуры.- М.: Прогресс, 1985.

3. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии. – М.: Лабиринт, 1994.

4. Делез Ж. Логика смысла. – М.: Академия, 1995.

5. Деррида Ж Трассирование и дифферация. Философская и социологическая мысль. – 1995.

6. Козловски П. Культура постмодерна. – М.: Республика, 1997.

Тема 4. Мовний простір та його організація. (2 год.)

ПЛАН

1. Символічна організація промови.

2. Візуальна організація як ефект враження.

3. Подієвість та впровадження штучних міфів.

 

Проблемно-пошукові питання

  1. Що таке «дзеркальне відображення»?
  2. Прокоментуйте поняття «предикати», «рамки», «формат».
  3. В чому сутність нейролінгвістичного програмування?

 

Література

  1. Войтасик Л. Психология политической пропаганды. – М, 1981.
  2. Гиргинов Г. Диалог: философско-политический анализ. – М, 1989.
  3. Гордон Д., Лакофф Дж. Постулаты речевого общения. Новое в зарубежной лингвистике. Лингвистическая прагматика. – М.: Прогресс, 1985.
  4. Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М, 1980.

 

Змістовний модуль ІІ.: Практика риторики.

Тема 5. Інформаційні і психологічні війни.(2 год.)

 

ПЛАН

1. Загальна модель впливу на свідомість та інформаційні кампанії.

2. Інтенсивні моделі впливу (метод «Промивання мізків»).

3. Психологічні операції й асиметричний характер інформаційної «зброї».

 

Проблемно-пошукові питання

  1. Прокоментуйте прийом «ставка на хибний сором».
  2. Прокоментуйте прийоми, призначені для відволікання уваги супротивника.
  3. Прокоментуйте прийоми, призначені для виведення співрозмовника з рівноваги.

 

Література

  1. Давыдов Г. Д. Искусство спорить и острить. – М, 1923.
  2. Парнхэм Э., Данкел Ж. Ораторское искусство. – С. Пб.,1997.
  3. Дейк Т. А. Язык. Познание. Коммуникация. – М., 1989.
  4. Еемерен Ф. Х. ван., Гроотендорст Р. Аргументация, коммуникация и ошибки. – Л.,1992.
  5. Ерастов Н. П. Культура мышления лектора. М., 1989.
  6. Журавлев А. П. Звук и смысл. – М., 1981.

 

Тема 6. Мистецтво вести переговори.(2 год.)

ПЛАН

1. Переговорщик як професія.

2. Теорія переговорів. Мистецтво стратегії.

3. Переговори із терористами.

4. Мистецтво красномовства в дипломатії.

 

Проблемно-пошукові питання

  1. Що таке «контрприклад»?
  2. Що таке «контрзапитання»?
  3. В чому сутність «зворотного удару»?

Література

  1. Ивин А. А. Основы теории аргументации. – М.,1997.
  2. Кирсанов А. В. Полемика служит убеждению. – М., 1980.
  3. О*Коннор Дж., Сеймор Дж. Введение в нейролингвистическое программирование. – Челябинск, 1998.
  4. Леонтьев А. А. Психология общения. – Тарту, 1974.
  5. Мартин Д. М. Манипулирование встречами. – Минск, 1997.

6. завдання для самостійної роботи

І.: Теорія риторики.

Тема 1. (4 год.) Походження риторики. Риторика як наука.

1. Специфіка античної риторики.

2. Риторика у спекулятивній філософії представників Середньовіччя.

3. Риторика як мова влади в період Нового часу.

Проблемно-пошукові питання:

1. Визначте структуру і форми аргументації.

2. Визначте розбіжність між дедуктивним і правдоподібним (не дедуктивним) міркуванням.

3. Визначте специфіку індуктивного міркування.

4. Визначте розбіжність між повною і неповною індукцією.

 

Тема 2. (4 год). «Диспозиціональність» психіки.Риторика і психологія.

1. Мова у психоаналізі.

2. Психотерапевтична комунікація.

3. Масова психотерапія словом (К.Г. Юнг, Е. Фромм).

Проблемно-пошукові питання:

1. В чому сутність міркування за аналогією?

2. Вкажіть на розбіжність між прямою і непрямою аргументацією.

3. Назвіть три види «недоказової» аргументації.

4. Вкажіть на специфіку апагогічної аргументації та її вплив на риторику.

 

Тема 3. (4 год). Мова й істина у сучасній ситуації філософії. Риторика як «дзеркало» соціальної практики.

1. Проблема співвідношення слів.

2. «Словотворчість» у політиці як негативний феномен.

3. «Мовотворчість» як позитивний феномен у сфері етики використання мови.

Проблемно – пошукові завдання:

1. Визначте форми і структуру критики.

2. Вкажіть на розбіжності між прямою і непрямою критикою тези.

3. Визначте вплив критики аргументів аргументації у сфері риторичної майстерності.

Тема 4. (4 год.) Мовний простір та його організація.

  1. «Прикрашання» слів у промові.
  2. Практичне значення змістовного базису промов.
  3. Голос, інтонація, жести, паузи, міміка.

Проблемно – пошукові питання

1. Визначте поняття «втрата тези».

2. Визначте поняття «підміна тези».

3. Сформулюйте основні правила підбору аргументів для промови.

4. Вкажіть на причини уникнення чітко фіксованого сенсу у політичних промовах.

ІІ.: Практика риторики.

Тема 5. (4 год.) Інформаційні і психологічні війни.

1. «Корупція» мови.

2. Інтриголінгвістика. Інверсія як інтрига перевернутого сенсу.

3. Аргументалістика в риториці.

Проблемно-пошукові питання

1. Поясніть метод «хибного» аргументу.

2. Поясніть метод «випередження основи».

3. Поясніть метод «коло в обґрунтуванні».

4. Поясніть метод «надмірного обґрунтування.

5. Поясніть метод «безпідставних аргументів» в політиці.

 

Тема 6. (4 год). Мистецтво вести переговори.

1. Психологічна атака словом як метод «семантичного насилля».

2. «Семантичний терор» та «семантичне кілерство» як поняття.

3. Монополія слова як один із видів капіталу.

 

Проблемно-пошукові питання:

1. Поясніть специфіку «правила щодо форми».

2. Поясніть метод маніпулювання у суперечці.

3. Визначте специфіку мовного маніпулювання в політиці.

4. Поясніть прийом «плавної зміни смислового значення вислову».

 

Тема 7. (3 год). Стратегія і тактика промовця.

1. Маніпуляція іміджем як стратегічне позиціонування.

2. Перформанс як атрибут політичної промови.

3. Символізація «ворога» як метод програмування мас.

Проблемно – пошукові завдання:

1. Поясніть сутність евфемізму у промовах, значення пейоративного вислову.

2. Поясніть специфіку прийома «розмивання смислового значення».

3. Поясніть сутність прийому «синтаксичного перетворення».

4. Поясніть сутність прийому «емоційного впливу».

 

ІІІ.: Практичні завдання.

1. Напишіть промови, промовте.

2. Створіть чутки.

3. Прокоментуйте прийом «відтягування заперечення».

4. Прокоментуйте прийом «набір фраз, що не мють смислу».

5. Прокоментуйте прийом «підміна критики тези критикою аргументів».

 

Питання до заліку:

  1. Риторичні традиції. Деякі етапи історії риторики.
  2. Правила для слухача. Правила для промовця.
  3. Статус сучасної риторики та її зв’язки з іншими науками.
  4. Закони управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю.
  5. Специфіка комунікативних якостей мовлення.
  6. Лінгвістика «тексту».
  7. Специфіка публічного мовлення у риторичному аспекті.
  8. Специфіка теоретичної та практичної риторики.
  9. Організаційний аспект мисленнєво-мовленнєвої діяльності.
  10. Концептуальний закон як базовий закон риторики.
  11. Закон моделювання аудиторії.
  12. Стратегічний закон.
  13. Тактичний закон.
  14. Мовленнєвий закон.
  15. Поняття про суперечку. Види суперечок.
  16. Поняття про аргументацію. Структура аргументації.
  17. Форма аргументації. Види аргументації.
  18. Техніка аналізу аргументації. Види критики.
  19. Правила і помилки щодо тези, аргументів, форми.
  20. Прийоми мовного маніпулювання.
  21. Софізми в суперечках.
  22. Тактичні прийоми маніпулювання в суперечках.
  23. Психологічні прийоми маніпулювання в суперечках.
  24. Невербальні прийоми маніпулювання всуперечках.

 

 

9. Індивідуальні завдання

Не передбачено

 

Методи навчання

Основні форми навчального процесу при вивченні дисципліни «Риторика»:

· навчальні заняття;

· самостійна робота студентів;

· робота в науковій бібліотеці КДПУ імені В. Винниченка та мережі Інтернет;

· контрольні заходи..

Види навчальної роботи студентів:

· лекція з використанням структурно-логічних схем;

· семінарське заняття;

· консультація;

· залік.

У процесі вивчення дисципліни «Риторика» застосовуються наступні методи навчання:

За типом пізнавальної діяльності:

· пояснювально-ілюстративний;

· репродуктивний;

· проблемного викладу;

· дослідницький;

· відповідно до логіки пізнання:

· аналітичний;

· індуктивний;

· дедуктивний;

За основними етапами процесу:

· формування знань;

· формування умінь і навичок;

· застосування знань;

· узагальнення;

· закріплення;

· перевірка;

За системним підходом:

· стимулювання та мотивація;

· контроль та самоконтроль.

За джерелами знань:

· словесні – розповідь, пояснення, лекція;

· наочні – демонстрація, ілюстрація.

За рівнем самостійної розумової діяльності:

· проблемний;

· частково-пошуковий;

· дослідницький;

· метод проблемного викладання.

Методи контролю

Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного, підсумкового (семестрового) контролю за 100-бальною шкалою оцінювання, за шкалою EСTS та національною шкалою оцінювання.

 

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Поточний контроль – це оцінювання навчальних досягнень студента (рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів) під час проведення аудиторних занять, організації самостійної роботи, на консультаціях (під час відпрацювання пропущених занять чи за бажання підвищити попереднє оцінювання) та активності студента на занятті.

Поточний контроль реалізується у формі опитування, виступів на семінарських заняттях, експрес-контролю, контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом тощо.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- виступ з основного питання;

- усна доповідь;

- доповнення, запитання до того, хто відповідає, рецензія на виступ;

- участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.

- аналіз джерельної та монографічної літератури;

- письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи, реферати тощо);

- самостійне опрацювання тем;

- підготовка тез, конспектів навчальних або наукових текстів;

- систематичність роботи на семінарських заняттях, активність під час обговорення питань.

Критеріями оцінки є:

усні відповіді:

· повнота розкриття питання;

· логіка викладання, культура мови;

· емоційність та переконаність;

· використання основної та додаткової літератури;

· аналітичні міркування, уміння робити порівняння, висновки;

виконання письмових завдань:

· повнота розкриття питання;

· цілісність, системність, логічність, уміння форму­лювати висновки;

· акуратність оформлення письмової роботи.

Максимальний бал за виступ з питань семінарського заняття2 бали:

· 2 б. ставиться, коли студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно викладає його, пов’язуючи з вивченим раніше, бачить міжпредметні зв’язки, наводить аргументи, робить покликання на потрібну літературу. Обов’язковим є ознайомлення з додатковою літературою, її опрацювання і використання під час розкриття питання. Студент робить висновки, висловлює гіпотези, дискутує.

· 1,5 б. ставиться, коли студент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, наводить приклади, однак є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем теоретичного матеріалу. Не завжди дотримується логіки викладу, припускається незначних помилок чи неточностей.

· 1,0 б. ставиться студентові, який засвоїв матеріал на рівні переказування, відтворює вивчене не завжди логічно, припускається помилок.

· 0,5 б. одержує студент, який невпевнено переказує матеріал, не завжди вправно ілюструючи його. Під час відповіді потребує допомоги, допускається помилок.

До 8 балів студент може отримати за виконання завдань самостійної роботи, теми залежно від рівня складності.

1 бал студент може отримати:

завдалі доповнення, виправлення неточностей, однак при цьому індивідуально студент не виступає з окремих питань;

за підготовку значного за обсягом та змістом конспекту до семінару;

за старанну роботу упродовж заняття, залучення до колективних обговорень тощо;

за активність під час навчальних занять;

за 100% відвідування аудиторних занять.

Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, були учасниками олімпіад, конкурсів тощо можуть нараховуватися додаткові бали: до 5 балів.

Якщо студент відвідав усі лекційні та семінарські заняття, то він може автоматично отримати 35 балів.

Студент, який не з’являвся на заняття (з поважних причин, підтверджених документально), а отже, не мав поточних оцінок, має право повторно пройти поточний контроль під час консультацій. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

 

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Модульний контроль проводиться на останньому занятті модуля. Тривалість виконання модульних контрольних завдань не повинна перевищувати двох академічних годин.

Форми проведення модульних контролів під час вивчення дисципліни «Риторика»:

- комплексна письмова модульна контрольна робота;

- комплексне тестування.

До модульних контрольних робіт допускаються всі студенти незалежно від результатів поточного контролю.

Одна контрольна робота передбачена за результатами вивчення тем модуля 1. Одна МКР у формі чотирирівневих завдань передбачена за результатами вивчення тем модуля 2. Для проведення модульного контролю розроблено модульні контрольні завдання двох варіантів. Варіанти завдань для модульного контролю є рівнозначні за трудомісткістю.

За виконання завдань модульного контролю студент отримує контрольну модульну оцінку (кількість балів), яка враховується в процесі розрахунків модульної оцінки:

- максимальна кількість балів – 24;

- максимальна кількість балів за кожен з рівнів МКР – 6.

У процесі виконання контрольних завдань студент може користуватися лише тими допоміжними матеріалами, які визначені викладачем. Студентові забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами та користуватися матеріалами, крім дозволених. За умови порушення студентом установле­них правил виконання модульного контролю викладач позбавляє можливості продовжувати виконання контрольних завдань, не перевіряє роботу, робить на ній відповідний запис і оцінює нулем балів. Результати контрольного заходу студента, який не з’явився на нього, також оцінюються нулем балів незалежно від причини.

Результати перевірки МКР доводяться до відома студентів не пізніше ніж через два робочі дні після їх виконання.

Перескладання МКР допускається в терміни, визначені викладачем, під час поточних консультацій.

Студент, який не з’явився на модульний контроль (незалежно від причини), має право один раз повторно пройти модульний контроль у визначені викладачем терміни під час поточних консультацій.

Підсумкова кількість балів за модуль (модульна оцінка) визначається за вибором викладача як сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної роботи (тестів) (поточна модульна оцінка + контрольна модульна оцінка = модульна оцінка).

11.3. ПІДСУМКОВИЙ (СЕМЕСТРОВИЙ) КОНТРОЛЬ

З дисципліни «Риторика» передбачена така форма семестрового контролю, як залік, який проводиться у кінці семестру.

Першим етапом семестрового контролю є визначення підсумкової семестрової модульної оцінки як суми підсумкових модульних оцінок, отриманих за результатами засвоєння всіх модулів.

Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів поточного, модульного контролю та відповідає підсумковій семестровій модульній оцінці. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру.

Усім студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з цієї дисципліни за КМСОНП (набрали не менше 60 % від 100 балів), сумарний результат семестрового контролю в балах та дворівневою шкалою «зараховано», «не зараховано», за шкалою EСTS заноситься у Відомість обліку успішності (форма № Н-5.03), Індивідуальний навчальний план студента (форма № Н-2.02), Залікову книжку студента (форма № Н-2.03). Заповнена та оформлена відомість обліку успішності повертається у деканат у визначений термін особисто викладачем.

У випадку отримання менше 60 балів (FX в EСTS) за результатами семестрового контролю, студент обов’язково здійснює перескладання для ліквідації академзаборгованості.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Дисципліна «Риторика»

 

 

  Сума
Змістовий модуль № 1 МОДУЛЬНА 1   Змістовий модуль № 2 МОДУЛЬНА 2 Підсумкова семестрова
Т 1-2 Т 3-4   Тест. контроль   Т 5 Т 6   МКР 1
                 

Т1, Т2... Т9 – теми змістових модулів.

 

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності ОцінкаECTS Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку
90 – 100 А відмінно     зараховано
82-89 В добре
74-81 С
64-73 D задовільно
60-63 Е
35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0-34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных