Перелічіть найхарактерніші риси ораторського обдарування Івана-Дурника (за слов’янськими легендами).

Такі видатні оратори минулого, як Арістотель, Цицерон, Демосфен, Гор-гій та інші, ораторське обдарування обґрунтовували наявністю дару мислення, могутньої думки, як вони писали, — винайдення думки — логосу. Тому справжній ораторський талант виявлявся перш за все в силі змісту, інтелектуальній могутності оратора, який оволодівав розумом, волею, почуттям слухачів нетрадиційним, нестандартним, часом «алогічним», на перший погляд, мисленням. З цієї точки зору не може не зацікавити образ Іванушки-дурника, який є типовим втіленням казкової стратегії, що випливає з нестандартних постулатів практичного розуму, з опертям на пошук власних, оригінальних рішень у найскладніших ситуаціях. Це дарує йому успіх, повну перемогу над супротивниками, ворогами, опонентами. Його слово — не менш цікаве явище, ніж його справи: воно втілює магічно-юридичну функцію, як вважають спеціалісти (Ж. Дюмезіль). Він пророкує майбутнє, тлумачить незрозуміле, легко, жартома, з прислів'ями, приказками, мовними парадоксами загадує й відгадує найскладніші загадки, мова його відзначається розвиненою омонімією, полісемантичністю, метафоричністю тощо, що є виразною ознакою поетичного стилю, ораторського обдаровання Іванушки-дурника. Риси алогічності, зарозумілості, критичного мислення наближають цей казковий образ до образу юродивого, традиційного для слов'янської, зокрема російської, духовної традиції. Осмислення глибини і сили ораторського обдаровання цього популярного у слов'ян казкового образу може подарувати дослідникам безліч цікавих спостережень та висновків, бо ще не всі загадки Іванушки-дурника нами відгадані!

З’ясуйте, у чому полягає культурна і художня цінність “народного золотослову”. Наведіть приклади прислів’їв, крилатих фраз, у яких втілювалася народна мудрість щодо краси й сили слова.

Неоціненною скарбницею духовно-морального досвіду багатьох поколінь, народної мудрості, моралі й культури народу є його афористичне, живе слово — прислів'я й приказки, які прийшли до нас із сивої давнини.

Вражає сила мудрості, поетичної краси, високої моралі прислів'їв та приказок, що свідчать про гострий розум народу, його високі етичні й. естетичні почуття, багатий духовний світ. їхня культурна й художня цінність надзвичайно висока. Багато дослідників писали про їхню гостроту, ємність змісту, картинну образність, різноманітність, багатство живої інтонації, яка виросла із глибин серця й духу.

Тут кристалічно відкладається національна історія народу, суспільний лад, побут, звичаї та світосприйняття кордоцентричних і схильних до красномовства українців.

Вони стали кодексом неписаних законів моралі й поведінки, їхня крилата мудрість передає широку картину радості й страждань, сміху й сліз, любові й ненависті, віри й безвір'я, правди й кривди, добра і зла, краси істини та жалюгідності забобонів, вивищуючи мовну ерудицію сучасного оратора.

Промиті часом, відшліфовані народною мудрістю, ці золоті зернинки народного життя стали живодайним джерелом вітчизняної та вселюдської культури, а також кришталевочистим джерелом розвитку рідної мови.

Проаналізувавши прислів'я та приказки українського, російського та індійського народів на теми «Деякі правила мовлення», «Етичний образ мовця», «Етичний образ слухача»¹, і дійшли висновку як про їхню певну специфіку, так і про загальнолюдську основу, бо серед них можна знайти такі, які повністю або частково збігаються з прислів'ями, приказками, створеними іншими народами світу. У них втілені подібні загальнолюдські ідеали й норми поведінки, містяться спостереження над схожими деталями життя та побуту, піддаються осуду або висміюються загальновідомі вади й слабкості.

Своєрідність життя різних народів виявляється через різні природні, соціальні умови, риси побуту, матеріальну культуру, спосіб мислення. Наприклад,

Національні скарби мудрого слова збагачують культуру, літературу, входять до загальносвітового фонду культурного спадку людства, звеличуючи людину, її перетворюючу працю й красу життя як «золотосяйний світ»¹.

Демократизація нашої культури — невід'ємний процес демократизації суспільного життя, перебудови, формування нового мислення на базі загальнолюдських цінностей.

Будуючи оновлене суспільство, ми ще і ще раз осмислюємо той неоціненний скарб, який залишили нащадкам наші предки. Багатющий фонд народних прислів'їв та приказок — це велика книга життя, яка допомагає нам пізнати систему людських цінностей, кодекс моралі. Крім того, наша мета — відродження народної риторичної традиції та побудова нової науки про переконуюче мовлення, розбудова національної школи красномовства²

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: